· Ілля Добрий · Довідник · 2 хв. читати

Вищі спорові рослини: будова папороті, вайї, соруси, заросток та життєвий цикл

Будова спорофіта папороті: вайї, соруси зі спорангіями, кореневище та додаткові корені

Будова спорофіта (2n):

  • Переважаюче нестатеве покоління з добре розвиненими вегетативними органами.
  • Підземна частина: видозмінений підземний пагін — кореневище, від якого відходять численні додаткові корені.
  • Надземна частина: великі розсічені листки — вайї.
  • Молоді вайї равликоподібно скручені та наростають верхівкою, що є рідкісною властивістю для листків рослин.
  • Вайї виконують дві ключові функції:
    • Фотосинтез (автотрофне живлення).
    • Розмноження (спороношення).

Соруси:

  • Розташовані на нижньому боці дорослої вайї.
  • Соруси — це компактні скупчення спорангіїв, у яких утворюються спори. Зверху вони часто вкриті захисною плівкою.

Представники папоротеподібних:

  • Щитник чоловічий.
  • Орляк звичайний.
  • Страусник звичайний.
  • Сальвінія плаваюча (водна папороть, занесена до Червоної книги України).
  • Безщитник жіночий (кочедижник).
  • Вужачник звичайний.

Життєвий цикл папороті (чергування поколінь)

Схема життєвого циклу папороті: спорофіт (2n), соруси, мейоз, спори (1n), заросток-гаметофіт (1n), мітоз, гамети (1n), запліднення у воді та зигота (2n)

  • Спорофіт (2n): багаторічна зелена рослина з кореневищем і вайями.
  • На нижньому боці вайй у спорангіях сорусів материнські клітини діляться шляхом мейозу й утворюють гаплоїдні спори (1n).
  • Дозрілі спори висипаються та розносяться вітром.
  • Гаметофіт (заросток, 1n): дрібна зелена серцеподібна пластинка діаметром кілька міліметрів.
  • Заросток живе самостійно, фотосинтезує та прикріплюється до вологого ґрунту за допомогою ризоїдів.
  • Заросток найчастіше є однодомним: на його нижньому боці шляхом мітозу утворюються як чоловічі статеві органи (антеридії зі сперматозоїдами), так і жіночі (архегонії з яйцеклітинами).
  • Запліднення: сперматозоїди джгутикові та підпливають до яйцеклітини виключно за наявності краплинно-рідкої води (роса, дощ).
  • У результаті запліднення формується диплоїдна зигота (2n).
  • Із зиготи розвивається зародок нового спорофіта (2n), який спочатку живиться тканинами заростка, а згодом утворює власні корені, розгортає зелені вайї та перетворюється на самостійну рослину.

Насінні папороті (вимерла перехідна ланка)

Вимерла група стародавніх рослин, яка поєднувала ознаки вищих спорових та насінних:

  • Риси папоротей: великі перисторозсічені листки (вайї).
  • Риси насінних: розмноження за допомогою насіння, наявність дерев’янистого стебла, високий розвиток провідних пучків і механічних тканин.

← Плауноподібні: будова та життєвий цикл | Зміст конспекту НМТ | Голонасінні: різноманітність та життєвий цикл →

Назад