1. Елементи, речовини та явища - відповіді

• Назад до змісту зошита

1.1

Атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки речовини, які складаються з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Хімічний елемент — це різновид атомів із певним зарядом ядра. Молекула — це найменша частинка речовини, яка здатна існувати самостійно і яка є носієм властивостей речовини. Йон — це заряджена частинка, яка утворюється з атома або групи атомів внаслідок втрати або приєднання електронів.

1.2 Складіть діаграму Венна, порівнявши поняття:

1.3 Хімічні реакції завжди супроводжуються певними явищами. Поруч із кожним малюнком підпишіть, про які зміни йдеться.

1.4 Прочитайте завдання № 3 у підручнику на с. 13 і запишіть відповіді на запитання.

1. Підпишіть складники приладу, який використали Микола та Марія.

2. Визначте масу магнію, яку взяли для досліду:

24,6 г - 23,4 г = 1,2 г

3. Обчисліть масу продукту реакції:

25,4 г - 23,4 г = 2 г

4. Виправте хімічне рівняння, складене Миколою: Mg + О₂ = MgO

5. Навіщо під час досліду тигель слід накривати кришкою?

Щоб легкий порошок магній оксиду не розлітався.

6. Чому під час нагрівання кришку не відкривали, а лише трішки піднімали?

Щоб забезпечити контрольований доступ кисню для реакції горіння, але водночас запобігти надто швидкому згорянню магнію та втраті продукту реакції.

1.5. Прочитайте завдання № 4 у підручнику на с. 14 і запишіть відповіді на запитання.

1. Обчисліть масу брязкальця:

231,0 г - 19,25 г = 211,75 г.

2. Обчисліть об’єм бруска металу:

2,0 см · 2,0 см · 3,0 см = 12,0 см³.

3. Обчисліть густину металу, з якого виготовлений брусок:

231,0 г / 12,0 см³ = 19,25 г/см³.

4. Запишіть обладнання, необхідне для визначення густини матеріалу брязкальця:

Потрібні терези для вимірювання маси та мірний циліндр з водою для вимірювання об’єму.

5. Опишіть спосіб визначення густини із цим обладнанням:

Зважити брязкальце на терезах. Потім налити у мірний циліндр воду і записати її об’єм. Після цього занурити брязкальце і виміряти новий об’єм. Різниця між другим і першим об’ємами води і буде об’ємом брязкальця. Наостанок, масу брязкальця треба поділити на його об’єм, щоб знайти густину.

6. Поясніть, навіщо науковець здійснював вимірювання кілька разів:

Щоб отримати більш точний результат. Коли вимірюєш кілька разів і знаходиш середнє значення, результат стає надійнішим, а похибка вимірювання зменшується.

7. За даними таблиці на с. 15 (п. 4) обчисліть середнє значення густини матеріалу брязкальця:

8. Чи можна на цьому етапі стверджувати про можливий обман?

Ні. Для цього потрібно порівняти густину бруска (19,25 г/см³) з густиною брязкальця.

9. Порівняйте довідникові значення густин металів за таблицею на с. 15 (п. 5) для бруска та брязкальця. З якого металу було виготовлено брусок?

Відповідає густині вольфраму ($19,25 \text{ г/см}^3$) але то скоріш за все золото, що теж близько за таблицею.

10. Висловіть гіпотезу про метали, суміш яких використав ювелір для виготовлення брязкальця й обґрунтуйте думку:

Ювелір міг додати до вольфраму дешевший і менш густий метал, наприклад, срібло або мідь. Якщо це так, то густина сплаву, з якого зроблене брязкальце, буде меншою за густину чистого золота (19,25 г/см³). Ювелір міг привласнити частину золота, а щоб маса виробу була правильною, додав інший метал. Це класична схема обману, яку можна виявити, вимірявши густину виробу.

1.6. Прочитайте завдання № 5 у підручнику на с. 16 і запишіть речовини, які позначено відповідними літерами.

• A: Деревна тирса (спливає на поверхню води).
• B: Глина (не розчиняється у воді і затримується фільтром).
• C: Кухонна сіль (розчиняється у воді, а після випарювання залишається).
• D: Залізні ошурки (притягуються магнітом).