· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 12. Фізичні властивості речовини та способи їх визначення - Хімія

Варто пригадати, щоб нове пізнати

Назви органи чуття людини. Як вони допомагають у пізнанні навколишнього світу?

Людина має п’ять органів чуття: очі (зір), вуха (слух), ніс (нюх), язик (смак) і шкіру (дотик). Вони дають змогу без приладів визначати багато ознак тіл і речовин: бачити колір, форму та прозорість, відчувати запах, смак, температуру, твердість і шорсткість поверхні.

Розглянь на малюнку схематичне зображення речовин у різних агрегатних станах. Яке з них ілюструє розташування частинок у кисні, кухонній солі, воді за кімнатної температури? Поясни, які знання ти використав/використала для виконання цього завдання.

  • Малюнок 1 — вода (рідкий стан): частинки розташовані близько одна до одної, але без чіткого порядку, тому рідина тече і набуває форми посудини.
  • Малюнок 2 — кисень (газоподібний стан): відстані між частинками найбільші, вони вільно рухаються в усьому доступному об’ємі.
  • Малюнок 3 — кухонна сіль (твердий стан): частинки розташовані найщільніше та впорядковано, тому тверде тіло зберігає власну форму.

Для відповіді використано знання про агрегатні стани цих речовин за кімнатної температури (кисень — газ, вода — рідина, кухонна сіль — тверда речовина) і про відстані між частинками в кожному стані.

Медіапошук

З доступних джерел інформації дізнайся, що твердіше: сталь чи золото, алюміній чи скло.

  • Сталь твердіша за золото. За шкалою Мооса твердість чистого золота становить близько 2,52{,}5–33, а сталі — від 44 до 88 (залежно від марки).
  • Скло твердіше за алюміній. Твердість алюмінію приблизно 2,52{,}5–33, тоді як звичайного скла — 5,55{,}5–6,56{,}5.

Пліч-о-пліч

Завдання 1. Обговоріть у групі фізичні властивості речовин і матеріалів, що використовують у побуті.

Крок 1. Що вам відомо про речовини з високою та низькою теплопровідністю, а також про провідники й ізолятори електричного струму?

  • Високу теплопровідність мають метали (алюміній, мідь, сталь, чавун), тому з них виготовляють каструлі, сковорідки й радіатори опалення.
  • Низьку теплопровідність мають дерево, пластмаса, силікон, вовна, пінопласт і повітря, тому з них роблять ручки для посуду, прихватки, зимовий одяг і утеплювачі.
  • Добре проводять струм метали (мідь, алюміній) — з них виготовляють жили електричних дротів.
  • Не проводять струм (ізолятори) гума, пластмаса, сухе дерево, скло та порцеляна — ними вкривають дроти, корпуси розеток і ручки інструментів.

Крок 2. Добірка назв речовин за кольором і запахом (без повторення прикладів із параграфа):

  • Колір: крейда і цукор — білі, срібло — сріблясто-біле, графіт — темно-сірий, йод — темно-фіолетовий (майже чорний із металічним блиском), малахіт — зелений.
  • Запах: м’ята, хвоя, кава, ванілін, лимонна цедра, нашатирний спирт (аміак) — мають виразний характерний запах; дистильована вода й кухонна сіль — без запаху.

Крок 3. Приклади інших фізичних властивостей зі схеми на с. 88:

  • Прозорість: повітря, прозорий кварц (гірський кришталь), харчова плівка.
  • Температура плавлення: вершкове масло й шоколад — легкоплавкі (тануть уже в теплій руці), а вольфрам — тугоплавкий (плавиться за +3422∘C+3422^\circ\mathrm{C}).
  • Температура кипіння: спирт кипить за +78∘C+78^\circ\mathrm{C}, а ртуть — за +357∘C+357^\circ\mathrm{C}.
  • Густина: олія має меншу густину, ніж вода, тому спливає на її поверхню; залізо має більшу густину, тому тоне.
  • Твердість і крихкість: алмаз дуже твердий (ріже скло), а звичайна шкільна крейда й графіт олівця крихкі — легко ламаються під час натискання.

Нумо досліджувати. Фізичні властивості речовин

Завдання 1. Розпізнай питну воду й харчовий оцет, не куштуючи їх.

  • Мета: розпізнати питну воду та харчовий оцет за фізичними властивостями.
  • Гіпотеза: оскільки обидві рідини безбарвні й прозорі, їх можна розрізнити за запахом.
  • Обладнання та речовини: дві пронумеровані склянки (пробірки) з питною водою та харчовим оцтом.
  • План дослідження: піднести по черзі кожну посудину трохи нижче рівня носа і легким рухом долоні спрямувати повітря від отвору до себе (не вдихати глибоко над самою посудиною). Порівняти запах обох рідин.
  • Результат і висновок: рідина без запаху — це питна вода, а рідина з різким кислим запахом — харчовий оцет. Гіпотеза підтвердилась.

Завдання 2. Визнач експериментально, яка з речовин має вищу температуру плавлення — парафін чи кухонна сіль.

  • Мета: порівняти температури плавлення парафіну та кухонної солі.
  • Гіпотеза: кухонна сіль має вищу температуру плавлення, ніж парафін.
  • Обладнання та речовини: дві металеві ложечки (або пробірки з тримачем), спиртівка чи сухе пальне, сірники, шматочок парафіну, дрібка кухонної солі.
  • План дослідження: покласти в одну ложечку парафін, в іншу — кухонну сіль та обережно нагрівати їх над полум’ям однаковий час. Спостерігати за зміною агрегатного стану.
  • Результат і висновок: парафін швидко розплавляється і перетворюється на рідину (температура плавлення приблизно +50+50–60∘C60^\circ\mathrm{C}), тоді як кухонна сіль залишається твердою (вона плавиться аж за +801∘C+801^\circ\mathrm{C}). Отже, кухонна сіль має значно вищу температуру плавлення.

Завдання 3. Визнач, у якому з двох пакетиків без підписів міститься порошок графіту, а в якому — заліза.

  • Мета: розпізнати порошки графіту та заліза за їхніми фізичними властивостями.
  • Гіпотеза: залізо притягується до магніту, а графіт — ні.
  • Обладнання та речовини: два пронумеровані пакетики з порошками графіту та заліза, магніт, аркуш білого паперу.
  • План дослідження: по черзі піднести магніт зовні до кожного пакетика й поспостерігати, чи притягуються частинки порошку. Додатково можна провести щіпкою кожного порошку по аркушу паперу.
  • Результат і висновок: у пакетику, вміст якого притягується до магніту, міститься залізо. У другому пакетику — графіт (до магніту не притягується, а на папері залишає чіткий сірий слід).

Завдання 4. Визнач, яка з речовин — мармур чи алюміній — має більшу твердість. Яка з цих речовин належить до крихких?

  • Мета: порівняти твердість мармуру й алюмінію та з’ясувати, яка з речовин є крихкою.
  • Гіпотеза: мармур твердіший за алюміній, але при цьому мармур є крихким.
  • Обладнання та речовини: шматочок мармуру, алюмінієва пластинка (або дріт), молоток (для мисленнєвого або демонстраційного досліду).
  • План дослідження: спробувати подряпати краєм мармуру алюмінієву пластинку, а потім навпаки — алюмінієм подряпати мармур. Оцінити, як кожна речовина поводиться під час удару чи згинання.
  • Результат і висновок: мармур залишає подряпину на алюмінії, а алюміній на мармурі — ні, отже мармур має більшу твердість (приблизно 33–44 за шкалою Мооса проти 2,52{,}5–2,752{,}75 в алюмінію). Водночас крихким є мармур: від сильного удару він розколюється на шматки, а пластичний алюміній лише згинається або сплющується.

Тобі до снаги

1. Назви одну речовину, яку можна розпізнати за допомогою органу нюху, дві речовини, що мають однаковий колір, три властивості речовин, які визначають за допомогою вимірювань.

  • Одна речовина за запахом: оцтова кислота (харчовий оцет) або бензин.
  • Дві речовини однакового кольору: кухонна сіль і цукор (обидві білі) або золото і сірка (обидві жовті).
  • Три властивості, які визначають вимірюванням: температура плавлення, температура кипіння, густина.

2. На яких фізичних властивостях базується використання матеріалів:

  • а) крейди для записів на класній дошці: білий колір (добре видно на темній дошці), невелика твердість і крихкість (легко стирається об поверхню дошки й залишає чіткий слід).
  • б) скла для виготовлення пробірок і колб: прозорість (добре видно перебіг досліду), достатня твердість і висока температура плавлення (термостійке скло витримує нагрівання).

3. На основі яких фізичних властивостей води відомий український поет Платон Воронько написав ці рядки вірша: «Падав сніг на поріг, кіт зліпив собі пиріг, поки смажив, поки пік, а пиріг водою стік»?

У вірші йдеться про здатність води змінювати агрегатний стан (переходити з твердого стану — снігу — у рідкий) і про її низьку температуру плавлення (0∘C0^\circ\mathrm{C}). Коли кіт почав нагрівати сніговий пиріг, сніг розтанув і перетворився на рідку воду, яка має текучість.

4. На підставі власного життєвого досвіду поясни:

  • а) чому шибки вікон виготовляють зі скла, а дах — із оцинкованого заліза чи черепиці, а не навпаки: скло прозоре, тому пропускає денне світло в кімнату, але воно крихке й легко розіб’ється на даху від граду чи гілок. Залізо й черепиця непрозорі, зате міцні, стійкі до механічних навантажень і надійно захищають дім від дощу, снігу та спеки.
  • б) більшу чи меншу твердість має матеріал, з якого виготовлено щетину зубної щітки, порівняно з твердістю емалі зубів: щетина зубної щітки має меншу твердість, ніж зубна емаль. Якби щетина була твердішою за емаль, вона щодня дряпала б і стирала б захисний шар зубів.

5. Проведи дослідження теплопровідності різних речовин і матеріалів поміж тих, із яких виготовлено предмети широкого вжитку, знаючи, що тепло передається від більш нагрітого тіла до менш нагрітого. Пам’ятай, чим холодніші на дотик речовини чи матеріали, тим вища їх теплопровідність. Підготуй і презентуй у класі результати свого дослідження.

Мета дослідження: порівняти теплопровідність побутових матеріалів за відчуттям тепла чи холоду на дотик.

Об’єкти дослідження (усі лежать в одній кімнаті й мають однакову кімнатну температуру +21∘C+21^\circ\mathrm{C}): металева ложка (сталь), скляна чашка, дерев’яна лінійка, пластмасова ручка, вовняний шарф.

Хід досліду: по черзі торкнутися долонею кожного предмета й зафіксувати відчуття.

Предмет і матеріалВідчуття на дотикРівень теплопровідності
Металева ложка (сталь)НайхолоднішаВисока
Скляна чашка (скло)ПрохолоднаСередня
Пластмасова ручка (пластмаса)Ледь прохолодна або нейтральнаНизька
Дерев’яна лінійка (дерево)Тепла на дотикНизька
Вовняний шарф (вовна)НайтеплішийДуже низька

Висновок: усі предмети мали однакову кімнатну температуру, але металева ложка здалася найхолоднішою, бо метал найшвидше відбирає тепло від теплої долоні. Отже, серед перевірених матеріалів найвищу теплопровідність має метал, а найнижчу — вовна, дерево та пластмаса.

Назад