· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§ 5. Навчаємося безпечно працювати з лабораторним обладнанням - Хімія
Правила роботи з пробірками
Запитання з таблиці 3 (стор. 36–37)
- Чому не можна під час перемішування реагентів закривати отвір пробірки пальцем? Реактиви можуть виявитися їдкими або отруйними й спричинити хімічний опік чи подразнення шкіри, а також на руці можуть бути забруднення, які зіпсують чистоту досліду.
- Чому у пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині? По-перше, так полум’я спиртівки не нагріватиме сам тримач і його не зіпсує; по-друге, стінки в нижній частині пробірки залишаються відкритими, щоб вільно спостерігати за вмістом і рівномірно його прогрівати.
Пліч-о-пліч. Завдання 1 (стор. 37). Ознайомлення з пробірками та базовими діями
- Крок 1: пробірки виготовлені з тонкого скла й мають округле дно, тому самостійно стояти на столі не можуть — їх завжди ставлять у штатив для пробірок.
- Крок 2: рідину наливають повільно по стінці, тримаючи пробірку під невеликим нахилом (не більше об’єму, а для кількох рідин — не більше ); тверді речовини вносять ложкою або шпателем через лійку чи паперовий жолобок, щоб не розсипати.
Завдання 2 (стор. 38). План вимірювання об’єму пробірки та обчислення частини
Обладнання: пробірка, мірний циліндр (на або ), вода.
План дій:
- Наповнити пробірку водою майже до самого краю.
- Обережно перелити всю воду з пробірки в мірний циліндр.
- На рівні очей визначити об’єм води — це і є об’єм пробірки (для стандартної шкільної пробірки зазвичай ).
- Поділити отриманий об’єм на . Наприклад, якщо об’єм пробірки , то її частина становить .
Завдання 3 (стор. 38). Визначення висоти стовпчика безпечного об’єму води
Відмірявши мірним циліндром обчислений об’єм води (наприклад, ) і виливши його у пробірку, лінійкою вимірюємо висоту стовпчика рідини — орієнтовно від дна. Це зручний зоровий орієнтир для всіх наступних дослідів.
Завдання 4 (стор. 38). Закріплення пробірки у пробіркотримачі
Пробірку охоплюють пробіркотримачем у верхній її частині (приблизно на нижче краю). Тримач не стискають надто сильно, щоб тонке скло не тріснуло, але фіксують надійно, щоб пробірка не вислизнула.
Нумо досліджувати. Прийоми безпечного використання нагрівних приладів
Крок 1–2 (стор. 39). Будова спиртівки та спостереження за полум’ям
Спиртівка складається зі скляного резервуара, металевої трубки з диском, ґнота та ковпачка. Полум’я неоднорідне і має три зони: нижню (найтьмянішу, найнижча температура), середню (найяскравішу) та верхню (менш яскраву за середню, але з найвищою температурою).
Завдання 2 (стор. 39–40). Правила нагрівання пробірки з водою
- Нагрівати потрібно у верхній зоні полум’я, де температура найвища.
- Отвір пробірки слід спрямовувати вбік від себе й однокласників; учні мають стояти збоку, не нахиляючись над пробіркою.
- Спершу рівномірно прогрівають усю пробірку, рухаючи її над полум’ям, а потім гріють нижню частину з водою.
- Після завершення нагрівання полум’я гасять ковпачком (дмухати заборонено), а пробірку разом із тримачем ставлять у сухий штатив.
Завдання 3 (стор. 40). Подрібнення, зважування 5 г цукру та розчинення у 25 мл води
- Крок 1 (План): 1) покласти грудочку цукру-рафінаду в ступку й обережно розтерти товкачем на порошок; 2) зважити на вагах подрібненого цукру; 3) відміряти мірним циліндром води; 4) пересипати цукор у хімічну склянку, долити воду й перемішати скляною паличкою до повного розчинення.
- Крок 2 (Обладнання та речовини): порцелянова ступка з товкачем, електронні ваги, шпатель, мірний циліндр, хімічна склянка, скляна паличка; цукор-рафінад, вода.
- Крок 3 (Результат): подрібнений цукор повністю розчинився у воді, утворивши прозорий безбарвний розчин.
Завдання 4 (стор. 40). Самооцінка роботи групи та план удосконалення
Оцінка роботи групи — «добре» або «відмінно» (усі правила безпеки дотримані, спиртівку загасили ковпачком, робоче місце прибрали). Для подальшого вдосконалення варто тренуватися ще точніше зважувати сипучі речовини, відміряти рідини на рівні очей та акуратніше працювати зі шпателем.
Завдання 5 (стор. 41). Порівняння дослідів у пробірках із мікрометодом
| Ознаки тільки дослідів у пробірках | Спільні ознаки | Ознаки тільки мікрометоду |
|---|---|---|
| Потребують більших порцій реактивів (кілька мілілітрів) | Дозволяють спостерігати властивості й перетворення речовин | Витрачаються лічені краплі речовин (мінімум відходів) |
| Більший ризик розлити чи розбити скляну пробірку | Потребують дотримання правил безпеки в кабінеті хімії | Безпечніший і екологічніший завдяки малим кількостям реактивів |
| Проводять у пробірках зі штативом | Використовуються для навчальних досліджень | Проводять у планшетках із комірками або на предметному склі з піпетками |
Висновок: мікрометод є значно екологічнішим (менше хімічних відходів потрапляє в довкілля) та безпечнішим для учнів, бо з краплями реактивів ризик опіків чи отруєнь набагато менший.
Тобі до снаги
1. Назви один нагрівний прилад, дві речовини та три види лабораторного посуду з уроку
- Нагрівний прилад: спиртівка.
- Дві речовини: вода, цукор-рафінад.
- Три види лабораторного посуду: пробірка, мірний циліндр, порцелянова ступка з товкачем (або хімічна склянка).
2. Основні правила роботи з пробірками
Пробірки ставлять лише у спеціальний штатив. Рідину наливають по стінці під невеликим нахилом не більше об’єму (суміш кількох рідин — до ). Перемішують вміст обережним постукуванням або похитуванням, не закриваючи отвір пальцем. За змінами спостерігають збоку, а запах перевіряють помахом долоні. Під час нагрівання пробірку закріплюють у тримачі у верхній частині, спрямовують отвором від себе й інших, спочатку прогрівають усю, а потім — частину з речовиною.
3. Будова полум’я та зона для швидкого нагрівання
Полум’я складається з трьох зон: нижньої (найтьмянішої й найхолоднішої), середньої (найяскравішої) та верхньої (найгарячішої). Щоб вміст пробірки нагрівся швидше, її потрібно тримати у верхній зоні полум’я.
4. Зайве в кожному переліку
- а) Спиртівка, пробірка, сухе пальне — зайва пробірка, бо це скляний посуд для дослідів, а спиртівка й сухе пальне належать до нагрівних засобів.
- б) Ступка, товкач, штатив для пробірок — зайвий штатив для пробірок, бо ступка й товкач — це порцеляновий комплект для подрібнення твердих речовин, а штатив слугує для розміщення пробірок.
5. Що потрібно знати і вміти для безпечної роботи з обладнанням
Потрібно знати будову приладів, властивості матеріалів (крихкість скла, зони полум’я) і правила техніки безпеки. Необхідно вміти правильно відміряти безпечну порцію рідини, надійно закріплювати пробірку у тримачі, рівномірно її прогрівати, гасити спиртівку ковпачком та підтримувати порядок на столі.
6. Наслідки недотримання правил роботи з обладнанням (із прикладами)
Порушення правил призводить до травм і зіпсованого обладнання:
- Якщо нагрівати лише дно холодної пробірки без попереднього прогрівання — скло трісне, а гаряча рідина виллється.
- Якщо дмухати на полум’я спиртівки або переносити її запаленою — спирт може розплескатися й спричинити пожежу.
- Якщо заглядати в отвір пробірки під час нагрівання або направляти її на однокласника — бризки гарячого реактиву можуть обпекти обличчя й очі.
7. Враження від відео про безпечне нагрівання речовин
Перегляд відео корисний тим, що наочно показує правильне положення рук, нахил пробірки та момент гасіння спиртівки ковпачком. Такі демонстрації додають упевненості перед практичною роботою на уроці, і цими правилами варто поділитися з однокласниками, щоб уникнути помилок під час дослідів.