· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 3. Знайомимося з лабораторним обладнанням і вивчаємо правила користування ним - Хімія

Варто пригадати, щоб нове пізнати

Пригадай експеримент і спостереження з 5–6 класів та обладнання, яке використовувалося (стор. 22)

  • Експеримент: дослідження проростання насіння квасолі за різних умов вологості. Використовували блюдця, вату, пінцет і склянку для поливу.
  • Спостереження: розглядання будови клітин шкірки цибулі або дрібних частин рослин. Для цього застосовували мікроскоп або лупу, предметне й покривне скельця.

Що потрібно знати і вміти для вимірювання об’ємів тіл на мал. 5 (стор. 22–23)?

  • Для тіла правильної форми (куба, паралелепіпеда) треба вміти користуватися лінійкою, знати одиниці довжини й об’єму та формулу V=a⋅b⋅cV = a \cdot b \cdot c.
  • Для тіла неправильної форми потрібно вміти визначати ціну поділки шкали мірної склянки чи циліндра, зчитувати рівень води на рівні очей і знаходити різницю між кінцевим і початковим об’ємом води (V=V2−V1V = V_2 - V_1).

Нагрівні прилади шкільного кабінету хімії

Завдання 1 (стор. 23). З яких частин складається спиртівка (мал. 6)?

  1. Скляний резервуар.
  2. Ґніт.
  3. Металева трубка з диском.
  4. Ковпачок.

Завдання 2 (стор. 24). Чому ґніт виготовлений із тканини, а резервуар — зі скла?

Тканина має волокнисту будову, тому добре вбирає рідкий спирт і піднімає його вгору до місця горіння. Товсте скло прозоре (видно, скільки пального залишилося), вогнетривке, не взаємодіє зі спиртом і робить спиртівку важкою та стійкою.

Завдання 3 (стор. 24). На чому ґрунтується гасіння спиртівки ковпачком?

Для горіння обов’язково потрібен кисень із повітря. Коли на полум’я накривають ковпачок, доступ повітря перекривається і вогонь одразу гасне.

Зважувальні прилади і мірний посуд

Завдання 4 (стор. 26). Обчислення маси соняшникової олії об’ємом 2 л

Дано:Розв’язання:
ρ=920–927 г/л\rho = 920\text{–}927\text{ г/л}
V=2 лV = 2\text{ л}
m−?m - ?
Масу рідини обчислюємо за формулою:
m=V⋅ρm = V \cdot \rho.
Знайдемо найменше й найбільше значення маси:
m1=2 л⋅920 г/л=1840 г=1,84 кгm_1 = 2\text{ л} \cdot 920\text{ г/л} = 1840\text{ г} = 1{,}84\text{ кг}
m2=2 л⋅927 г/л=1854 г=1,854 кгm_2 = 2\text{ л} \cdot 927\text{ г/л} = 1854\text{ г} = 1{,}854\text{ кг}

Відповідь: маса олії становить від 1840 г1840\text{ г} (1,84 кг1{,}84\text{ кг}) до 1854 г1854\text{ г} (1,854 кг1{,}854\text{ кг}).

Завдання 5 (стор. 26). Що спільного для всієї групи мірного посуду?

Увесь мірний посуд (циліндри, склянки, мензурки) виготовлений із прозорого матеріалу (скла або пластику) та має нанесену на стінку шкалу з поділками, яка дозволяє точно відміряти об’єм рідини.

Порцелянове лабораторне обладнання шкільного кабінету хімії

Завдання 6 (стор. 27). Порівняння чашки для випарювання та ступки з товкачем

Ознаки тільки чашки для випарюванняСпільні ознакиОзнаки тільки ступки з товкачем
Тонкі стінки та невелика глибинаВиготовлені з білої щільної порцеляниТовсті й міцні стінки, комплект із двох предметів (ступка й товкач)
Має носик для зручного зливання рідиниНепористі, водонепроникні, хімічно стійкіВнутрішня поверхня зазвичай шорстка для кращого розтирання
Призначена для випарювання розчинів при нагріванніВикористовуються як лабораторний посуд у кабінеті хіміїПризначена для подрібнення й перетирання твердих речовин

Нумо досліджувати. Лабораторне обладнання

Крок 1 (стор. 28). Класифікація лабораторного обладнання

  • а) За призначенням: нагрівні прилади (спиртівка), вимірювальні прилади та мірний посуд (терези, мірний циліндр, мензурка, мірна склянка), посуд для проведення дослідів і зберігання речовин (пробірки, колби, хімічна склянка, лійка, чашка для випарювання), допоміжні пристосування (штатив, тримач для пробірок, ступка з товкачем, шпатель, пінцет).
  • б) За матеріалами: скляне (пробірки, колби, лійки, склянки, мірні циліндри), порцелянове (чашка для випарювання, тигель, ступка з товкачем, шпателі), металеве (лабораторний штатив, пінцет, затискач, ложечка для спалювання), комбіноване (тримач для пробірок із металу й дерева, спиртівка зі скла, металу й тканини).

Крок 2–3 (стор. 28). Як розрізняти лабораторний посуд

  • Колби: плоскодонна має плоске дно і може стояти на столі без підставки; круглодонна має округле дно й кріпиться в штативі; конічна має широке плоске дно й звужується доверху у формі конуса.
  • Склянки: звичайна хімічна склянка має гладкі стінки без поділок (або лише приблизну позначку місткості), а мірна (градуйована) має детальну шкалу об’єму.
  • Мірний посуд: мірна склянка має форму циліндра з рівними стінками й носиком; мензурка розширюється догори у формі зрізаного конуса; мірний циліндр високий, вузький, на стійкій підставці й забезпечує найвищу точність відмірювання.

Крок 4 (стор. 28). Будова штатива для пробірок та висновок

Штатив для пробірок має основу та верхню планку з отворами (іноді ще штирі для сушіння). Він обов’язковий у кабінеті хімії, бо пробірки мають округле дно і не можуть самостійно стояти на столі — без штатива вони перекидалися б і розбивалися.

Висновок: вибір матеріалу для лабораторного обладнання залежить від його властивостей. Скло обирають за прозорість і хімічну стійкість, порцеляну — за вогнетривкість і міцність, метал (чавун, залізо) — за вагу, міцність і стійкість конструкцій, а деревину — за низьку теплопровідність (ручка тримача не обпікає руки).

Медіапошук

Інформація про лабораторний прилад або посуд, якого не було в параграфі (стор. 29)

Піпетка — скляна або пластикова трубка із загостреним кінчиком і гумовою грушею (або ковпачком) зверху. Вона призначена для точного набирання й дозування невеликих об’ємів рідин по краплях.

Тобі до снаги

1. Наведи приклади одного нагрівного приладу, двох порцелянових і трьох скляних зразків обладнання

  • Нагрівний прилад: спиртівка.
  • Порцелянове обладнання: чашка для випарювання, ступка з товкачем.
  • Скляне обладнання: пробірка, конічна колба, лійка.

2. Перелік матеріалів для виготовлення лабораторного обладнання та висновок

Лабораторне обладнання виготовляють зі скла, порцеляни, металів (заліза, чавуну), деревини, пластику (поліпропілену) та тканини (ґніт). Найбільше найменувань посуду й приладів у шкільному кабінеті хімії виготовлено зі скла, оскільки воно прозоре, не реагує з більшістю речовин і легко миється.

3. План виготовлення розчину з 45 г води та 5 г кухонної солі й необхідне обладнання

Обладнання: електронні ваги (або механічні терези з важками), шпатель (ложечка), мірний циліндр на 50 мл50\text{ мл} (або 100 мл100\text{ мл}), хімічна склянка, скляна паличка.

План дій:

  1. Зважити на вагах 5 г5\text{ г} кухонної солі (урахувавши масу тари) і пересипати її в хімічну склянку.
  2. Оскільки густина води дорівнює 1 г/мл1\text{ г/мл}, маса 45 г45\text{ г} відповідає об’єму 45 мл45\text{ мл}. Відміряти мірним циліндром 45 мл45\text{ мл} води.
  3. Вилити воду в склянку із сіллю.
  4. Обережно перемішати вміст скляною паличкою плавними коловими рухами до повного розчинення солі.

4. Чому пробірки продовжують виготовляти зі скла, попри його крихкість?

Скло прозоре, тому крізь стінки пробірки добре видно всі зміни під час досліду (колір, осад, бульбашки газу). Воно не вступає в реакцію з більшістю реактивів, витримує нагрівання, не вбирає запахів і легко відмивається.

5. Пляшка з водою чи пляшка із соняшниковою олією об’ємом 1 л має більшу масу?

Більшу масу має пляшка з водою. Густина води становить 1 г/см31\text{ г/см}^3 (1000 г/л1000\text{ г/л}), тому 1 л1\text{ л} води має масу 1000 г1000\text{ г} (1 кг1\text{ кг}). Густина соняшникової олії менша — 920–927 г/л920\text{–}927\text{ г/л}, отже 1 л1\text{ л} олії важить лише 920–927 г920\text{–}927\text{ г}.

Назад