· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 5. Спостереження й експеримент у хімії - Хімія

Як гіпотеза стає теорією?

Гіпотезу перевіряють за допомогою експериментів і спостережень. Якщо вона витримує багаторазові експериментальні перевірки й надійно пояснює природні закономірності, вона стає науковою теорією.

Опрацьовуємо інформацію

Спостереження як найпростіший метод пізнання

Пригадайте, що таке спостереження. Які результати спостережень у 5–6 класах вас зацікавили та які висновки ви зробили?

Спостереження — це вивчення тіл і явищ природи у звичних для них умовах за допомогою органів чуття. Наприклад, у 5–6 класах спостерігали за проростанням насіння квасолі на світлі й у темряві та зробили висновок, що для зеленого забарвлення й нормального росту рослин потрібне світло, тепло і вода.

Розгадайте ребус (с. 43).

Зашифроване слово (13 літер) — СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

Чи потрібно під час спостереження виконувати вимірювання?

Так, часто спостереження доповнюють вимірюваннями (температури, часу, маси чи об’єму), щоб зробити результати точнішими та зручнішими для порівняння.

Розгадайте ребус (с. 44).

Зашифроване слово (11 літер) — ЕКСПЕРИМЕНТ.

Експеримент у хімії

Пригадайте, що таке метод пізнання?

Метод пізнання — це спосіб, за допомогою якого людина досліджує природу й здобуває нові знання (спостереження, вимірювання, моделювання, експеримент).

Досліджуємо

Робота в групах (с. 45). Приклад гіпотези та плану експерименту для її перевірки:

  • Гіпотеза: у теплій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній.
  • Обладнання та речовини: дві прозорі склянки, тепла й холодна вода (по 100 мл), дві однакові чайні ложки цукру, скляні палички, секундомір.
  • Порядок виконання: налити в одну склянку холодну воду, у другу — такий самий об’єм теплої води; одночасно всипати по одній ложці цукру, перемішувати з однаковою швидкістю та засікти час повного розчинення.
  • Очікувані спостереження: у теплій воді кристалики цукру зникнуть швидше, отже гіпотеза підтвердиться.

Робота в групах (с. 46). Приклад протоколу експерименту (варіант 2 — шматок яблука):

  • Мета: простежити зміни на свіжому зрізі яблука на повітрі.
  • Об’єкт і умови: свіже яблуко, кімнатна температура, доступ повітря.
  • Спостереження: одразу після розрізання м’якуш світлий і соковитий; через 5–10 хвилин поверхня зрізу починає жовтіти, а через 20–30 хвилин стає бурою.
  • Висновок: речовини на поверхні зрізу яблука взаємодіють із киснем повітря, через що змінюється їхній колір.

(Для варіанта 1 із сірником фіксують спалах полум’я, дим, запах і почорніння деревини; для варіанта 3 із мінеральною водою — шипіння й активне виділення бульбашок вуглекислого газу.)

Пояснюємо, творимо, використовуємо в житті

1. Закінчіть речення:

  • Спостереження — це найдоступніший метод пізнання тіл чи явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття.
  • Гіпотезу сформульовано на основі спостережень і зібраної інформації.
  • Гіпотеза потребує перевірки (експериментом або моделюванням).
  • Експеримент — це метод наукового пізнання, у якому вивчення тіл і явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах.

2. Дайте відповіді на запитання:

  • Що таке модель? Спрощений образ або копія реального тіла чи явища, яку використовують для його вивчення.
  • Що таке теорія? Гіпотеза, яка витримала багаторазові експериментальні перевірки.
  • Що таке закон? Теоретично обґрунтоване й практично доведене наукове твердження про загальні закономірності явищ.
  • Чим гіпотеза відрізняється від теорії? Гіпотеза — це лише припущення, яке ще треба перевірити, а теорія — вже багаторазово перевірене й підтверджене наукове пояснення.

3. Поясніть, як гіпотезу перетворити в теорію?

Потрібно спланувати й провести серію експериментів, зафіксувати результати та переконатися, що інші дослідники отримують такі самі підсумки. Якщо гіпотеза стабільно підтверджується і формулюються закони, вона стає теорією.

4. Що робити досліднику/дослідниці у випадку невдало виконаного експерименту? Відповідь обґрунтуйте.

Не варто засмучуватися чи кидати роботу: потрібно перевірити план досліду, якість реактивів, справність приладів і точність вимірювань, знайти можливу помилку й повторити експеримент. Навіть невдалий дослід дає корисну інформацію про те, як явище не працює.

5. Що робити досліднику/дослідниці за умови, що гіпотеза перевірена, але не підтверджена? Відповідь обґрунтуйте.

Потрібно зібрати додаткову інформацію, проаналізувати отримані факти й висунути нову гіпотезу, яку потім знову перевірити експериментом. Спростування хибної гіпотези наближає науковця до правильного пояснення.

6. Поясніть основні етапи проведення спостереження та експерименту.

  • Спостереження: визначити мету — з’ясувати умови й тривалість — вибрати ознаки об’єкта — підготувати обладнання — зафіксувати суттєві особливості й результати — зробити висновок.
  • Експеримент: визначити мету — сформулювати гіпотезу — визначити умови й підібрати обладнання — скласти план — провести дослід із протоколюванням спостережень і вимірювань — проаналізувати дані та зробити висновок.

7. Для чого потрібно протоколювати результати експерименту? Наведіть приклади.

Протоколювання допомагає не забути жодної деталі, точно порівняти результати різних дослідів і дати змогу іншим науковцям відтворити експеримент. Наприклад, у протоколі записують температуру води, масу взятої солі, час її розчинення та зміну кольору розчину.

8. Експеримент Максима та Оленки з розчиненням цукру:

  1. Гіпотези: у гарячій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній (або навпаки — температура води не впливає на швидкість розчинення).
  2. Спостереження: у склянці з гарячою водою кристалики цукру швидко зменшувалися й зникли, а в холодній воді частина цукру ще довго залишалася на дні.
  3. Протокол експерименту: Мета — з’ясувати вплив температури води на швидкість розчинення цукру. Умови — дві склянки з однаковим об’ємом води (гарячої та холодної) й однаковою масою цукру. Результат — у гарячій воді цукор розчинився швидше.
  4. Закономірність і висновок: зі збільшенням температури води швидкість розчинення цукру зростає. Гіпотеза підтвердилася.

9. Дослідження в лабораторії української солеварні:

  1. Гіпотеза: чим дрібніше подрібнена кухонна сіль, тим швидше вона розчиняється у воді.
  2. Посуд, обладнання та реактиви: дві хімічні склянки, вода кімнатної температури, кухонна сіль грубого помелу й дрібного помелу («Екстра»), терези, мірний циліндр, скляні палички, секундомір.
  3. План експерименту: відміряти по 100 мл води однакової температури у дві склянки; зважити по 5 г великої та дрібної солі; одночасно всипати зразки в склянки й однаково перемішувати; засікти час повного розчинення кожного зразка та порівняти результати.

10. План лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії»:

У лепбуку варто розмістити мінікишеньки з картками «Правила безпеки в кабінеті хімії», розкладну схему «Лабораторний посуд і його призначення», пам’ятку «Знаки марковання небезпечних речовин», блок «Схема наукового дослідження» та власну заповнену карту успіху.

Робота в групах. Спільне та відмінне між епізодичним і систематичним спостереженням:

Ознаки тільки епізодичного спостереженняСпільні ознакиОзнаки тільки систематичного спостереження
Відбувається випадково або одноразово, без заздалегідь складеного графікаЄ методом пізнання природи за допомогою органів чуттяПроводиться регулярно, за чітким планом і впродовж визначеного часу
Дає лише початкові уявлення про явище, важко виявити закономірностіМоже супроводжуватися фіксацією змін і вимірюваннямиДозволяє відстежити динаміку процесу та встановити точні закономірності
Не потребує тривалої підготовки й складного протоколюванняСлугує основою для висунення наукових гіпотезОбов’язково супроводжується веденням докладного протоколу або таблиць

Перевірте себе

1. Ваги показали, що стілець із дерева важчий, ніж із пластику. Про який етап одержання нових знань ідеться у твердженні?

в) експеримент (зважування — це вимірювальна експериментальна перевірка).

2. Хімік Гарольд Урей припустив, що Місяць прилетів з іншої частини Галактики. Про який етап набуття нових знань ідеться?

а) гіпотеза.

3. Знайдіть і виправте помилки:

  • а) Помилка. Найпростіший метод пізнання — спостереження (а не експеримент).
  • б) Помилка. Жоден експеримент не можна виконувати без спостережень.

4. Слова з філворду (с. 48) та їхні значення:

  • ДОСЛІД (1 рядок) — практична перевірка властивостей речовини або явища.
  • ЕКСПЕРИМЕНТ (2 рядок) — вивчення тіл і явищ у спеціально створених умовах.
  • ЗАКОНОМІРНІСТЬ і ЗАКОН (3 рядок) — повторюваний зв’язок явищ; науково доведене твердження.
  • ВИСНОВОК (4 рядок) — підсумок, зроблений на основі результатів дослідження.
  • ТЕОРІЯ (5 рядок) — гіпотеза, підтверджена багаторазовими експериментами.
  • ГІПОТЕЗА (6 рядок) — наукове припущення, що потребує перевірки.
  • РЕЧОВИНА (7 рядок) — те, з чого складаються фізичні тіла.
  • НАУКА (11 рядок) — система достовірних знань про природу і світ.
  • УЗАГАЛЬНЕННЯ (12 рядок) — об’єднання окремих фактів у спільне правило чи висновок.
  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ (10 стовпчик вертикально, з друкарською помилкою в останній літері) — сприйняття явищ у звичних умовах за допомогою органів чуття.

Мініпроєкт про відкриття хімічної речовини, яке змінило історію (на прикладі пеніциліну):

  • Спостереження: у 1928 році Александр Флемінг помітив, що на чашці Петрі навколо колонії зеленої плісняви (Penicillium) загинули всі хвороботворні бактерії.
  • Гіпотеза: пліснява виділяє особливу речовину, яка знищує бактерії.
  • Експеримент: науковець виділив цю речовину (пеніцилін) і перевірив її дію на різних культурах бактерій, а згодом колеги навчилися очищувати антибіотик для лікування людей. Це відкриття врятувало сотні мільйонів життів.

Самоконтроль знань із теми «Хімія. Перші кроки»

1. а) наука про речовини та їх перетворення.

2. в) обидва правильні.

3. б) скляну паличку.

4. г) піпетка призначена для набирання сухих речовин (це помилкове твердження, бо піпеткою набирають рідини).

5. в) 1, 4, 6 (пристрій для спалювання сухого спирту, спиртівка, газовий пальник).

6. г) тримач (для закріплення й утримання посуду; для встановлення чашок також використовують кільце).

7. Увідповідніть попереджувальні знаки й можливі небезпеки:

  • а) — 4) Обережно! Леткі речовини.
  • б) — 3) Обережно! Отрута.
  • в) — 2) Обережно! Небезпека вибуху.
  • г) — 1) Обережно! Легкозаймисті речовини.
  • (Знак ґ) — «Обережно! Їдкі речовини» — зайвий.)

8. Увідповідніть термін і його тлумачення:

  • а) закон — 2) теоретично обґрунтоване й практично доведене наукове твердження.
  • б) моделювання — 1) метод пізнання, у якому вивчення тіл і явищ відбувається з використанням моделі.
  • в) експеримент — 4) метод наукового пізнання, у якому вивчення тіл і явищ відбувається в штучно створених умовах.
  • г) теорія — 3) гіпотеза, яка витримала багаторазові експериментальні перевірки.
  • (Термін ґ) «спостереження» — зайвий.)

9. Послідовність правил проведення спостережень:

123456
гавґдб

10. Послідовність дій під час вимірювання об’ємів мірним циліндром:

123456
гдґвба

11. Визначте об’єми тіл і вкажіть правильні твердження:

  • Об’єм тіла на мал. 1: V1=9⋅6⋅3=162 см3V_1 = 9 \cdot 6 \cdot 3 = 162\text{ см}^3.
  • Ціна поділки мірного циліндра на мал. 2: 400−20010=20 мл\dfrac{400 - 200}{10} = 20\text{ мл}.
  • Об’єм тіла на мал. 2: V2=360−200=160 мл=160 см3V_2 = 360 - 200 = 160\text{ мл} = 160\text{ см}^3.
  • Правильні твердження: а) і в).

12. б) для набирання сухих речовин використовують шпатель або ложку.

Назад