· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

§ 3. Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами - Хімія

Як правильно обрати посуд для виконання операцій із речовинами? Як безпечно їх нагрівати?

Посуд обирають за його призначенням і матеріалом: для нагрівання беруть лише термостійкий скляний посуд (із маркуванням «ТС» або «ТХС») чи порцелянові чашки й тиглі, а для точного вимірювання об’єму — мірний посуд, який нагрівати не можна. Нагрівати речовини потрібно у верхній, найгарячішій частині полум’я, попередньо прогрівши всю посудину. Тому суп кішки Селени не закипить швидше від занадто сильного полум’я, яке огортає стінки каструлі — дно опиниться в холоднішій внутрішній зоні, а зайвий вогонь лише витратить газ і створить небезпеку.

Опрацьовуємо інформацію

Види та призначення лабораторного посуду

Яке лабораторне обладнання ви вивчили в 5–6 класах на уроках «Пізнаємо природу», «Довкілля» або «Природничі науки»?

Пробірки, хімічні склянки, колби, лійки, мірний циліндр, піпетки, термометр, терези, спиртівку, лупу та мікроскоп.

Робота в парі. Уважно розгляньте кабінет хімії. Чи є в ньому витяжна шафа? У яких випадках і як її використовують?

Витяжну шафу в кабінеті хімії використовують для дослідів із леткими, їдкими або отруйними речовинами, а також тоді, коли під час реакції виділяються гази з різким неприємним запахом. Перед початком роботи вмикають вентиляцію, розміщують посуд усередині шафи й працюють за опущеним захисним склом, щоб шкідливі пари не потрапили в приміщення.

Робота в групах. Користуючись мірним циліндром, дослідіть, який об’єм рідини можна помістити в столовій і чайній ложках.

  • Чайна ложка вміщує приблизно 5 мл води.
  • Столова ложка вміщує приблизно 15 мл води (тобто три чайні ложки).

Нагрівальні прилади. Будова полум’я

Робота в парі. Розгляньте будову пальників і принцип їх роботи. Чим ви будете користуватися під час нагрівання речовин?

У шкільних кабінетах хімії для нагрівання найчастіше використовують спиртівку (горить пара спирту, що підіймається гнотом) або пристрій для спалювання сухого спирту (горить таблетка сухого палива на підставці). Газовий пальник зазвичай застосовують у наукових і промислових лабораторіях.

У якій частині полум’я потрібно нагрівати речовини?

У верхній зовнішній частині полум’я, оскільки туди надходить найбільше кисню, паливо згорає повністю, і температура там найвища.

Будова лабораторного штатива

Робота в парі. З’ясуйте призначення кожної складової лабораторного штатива.

  • Основа (підставка) — важка металева плита, яка робить штатив стійким.
  • Стержень — вертикальна вісь, на якій закріплюють усі деталі.
  • Муфти — з’єднують тримач і кільце зі стержнем та дозволяють регулювати їхню висоту.
  • Тримач (лапка) — утримує пробірки, колби чи холодильники.
  • Кільце — слугує підставкою для порцелянової чашки, колби або лійки.

Досліджуємо

Виконання найпростіших лабораторних операцій

  1. Розчинення кухонної солі: у хімічній склянці розчин перемішують скляною паличкою (не торкаючись стінок і дна), у конічній колбі — легкими коловими похитуваннями, а в пробірці — обережним струшуванням або легким постукуванням пальцем по нижній частині.
  2. Робота зі штативом: пробірку закріплюють у тримачі ближче до отвору так, щоб вона не вислизала, але й не була затиснута занадто сильно (інакше скло трісне).
  3. Дослідження полум’я спиртівки: якщо по черзі вносити сірник або скіпку в різні зони полум’я, найшвидше дерево займеться у верхній зовнішній частині (найвища температура), а найповільніше — у темній нижній частині біля гноту (найнижча температура). Прогноз підтверджується. Гасять спиртівку лише накриваючи полум’я ковпачком (дмухати не можна).
  4. Нагрівання розчину: у пробірці спочатку прогрівають усю пробірку плавними рухами вздовж полум’я, а потім нагрівають дно з рідиною, спрямувавши отвір убік від себе й сусідів. У порцеляновій чашці на кільці штатива розчин прогрівається рівномірно й безпечно випаровується.
  5. Загальний висновок: кожен вид лабораторного посуду та обладнання має своє призначення, а точне дотримання правил перемішування, закріплення в штативі й нагрівання робить досліди безпечними й успішними.

Робота в групах. Способи вдосконалення лабораторного обладнання та вплив на розвиток досліджень.

Сучасні лабораторії дедалі частіше замінюють спиртівки на електричні плитки з точним регулюванням температури, ручне перемішування — на магнітні мішалки, звичайні піпетки — на автоматичні дозатори, а механічні терези — на електронні аналітичні ваги. Це робить досліди значно точнішими, швидшими й безпечнішими для науковців.

Пояснюємо, творимо, використовуємо в житті

1. Закінчіть речення:

  • Здебільшого хімічні досліди виконують у скляному посуді (іноді в порцеляновому).
  • Хімічний посуд, виготовлений із термостійкого скла, маркують геометричною фігурою (квадрат, коло, трикутник) і написами «ТС» або «ТХС».
  • Для нагрівання речовин у шкільних кабінетах хімії найчастіше використовують спиртівки або пальники для спалювання сухого палива.
  • Для закріплення хімічного посуду в тримачах та організації безпечної роботи використовують лабораторний штатив.
  • Під час набирання сухих речовин використовують шпатель (або лабораторну ложечку).

2. Дайте відповіді на запитання:

  • Які види посуду найчастіше використовують для виконання хімічних експериментів? Посуд найпростішого типу (пробірки, хімічні склянки, колби, лійки, скляні палички), мірний посуд (мірні циліндри, мірні колби, піпетки), спеціальний посуд (холодильники, кристалізатори) та порцеляновий посуд (чашки для випарювання, ступки з товкачиками, тиглі).
  • Які види мірного посуду вам відомі? Для чого їх використовують? Мірний циліндр (вимірювання об’єму рідин із невеликою точністю), мірна колба (приготування розчинів певної точної концентрації), піпетки (відмірювання й дозування малих об’ємів рідин).
  • Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни? Тонкостінне скло прозоре (добре видно хід реакції) і швидше рівномірно прогрівається, тому менше тріскається від нагрівання. Порцеляна витримує дуже високі температури й перепади тепла під час тривалого випарювання рідин.
  • Для чого призначений лабораторний штатив? Щоб надійно закріплювати хімічний посуд на потрібній висоті, звільнити руки дослідника й забезпечити безпеку під час нагрівання чи фільтрування.

3. Поясніть, для чого потрібен пробіркотримач? У яких випадках його потрібно використовувати?

Пробіркотримач потрібен, щоб утримувати пробірку на безпечній відстані від рук. Його обов’язково використовують під час нагрівання речовин у пробірці над полум’ям, щоб не обпектися.

4. У якій частині полум’я сірник займається найшвидше? А в якій — найповільніше? Обґрунтуйте відповідь.

Найшвидше сірник займається у верхній зовнішній частині полум’я, бо там достатньо кисню для повного згоряння палива і температура максимальна. Найповільніше — у нижній темній частині біля гноту, де паливо ще тільки випаровується і кисню мало, тому температура там найнижча.

5. Наведіть приклади виконання експерименту, у яких доцільним буде використання лабораторного штатива.

Випарювання розчину солі в порцеляновій чашці на кільці штатива, нагрівання рідини у пробірці чи колбі, фільтрування суміші за допомогою лійки в кільці штатива, збирання газу з пробірки з газовідвідною трубкою.

6. Назвіть посуд та обладнання на малюнку і виберіть «так» або «ні» для кожного твердження.

Посуд та обладнання на малюнку:

  • 1 — пробірки (для дослідів у малих об’ємах і відбору проб).
  • 2 — порцелянова ступка (для подрібнення твердих речовин).
  • 3 — товкачик (для розтирання речовин у ступці).
  • 4 — штатив для пробірок (для розміщення пробірок).
  • 5 — мірна колба (для приготування розчинів точної концентрації).
  • 6 — мірний циліндр (для вимірювання об’єму рідин).
  • 7 — хімічна склянка (для приготування розчинів і змішування речовин).
  • 8 — піпетка (для відмірювання й перенесення малих об’ємів рідин).
  • 9 — скляна паличка (для перемішування розчинів).
  • 10 — пробіркотримач (для утримання пробірки під час нагрівання).
  • 11 — конічна колба (для реакцій, фільтрування, випарювання).

Перевірка тверджень:

ТвердженняВідповідьПояснення
Шматок крейди роздрібнимо у 2 з 3ТакКрейду подрібнюють у ступці (2) товкачиком (3).
Дистильовану воду нагріємо в 5 або 11 або 1НіМірну колбу (5) нагрівати заборонено — вона може тріснути або втратити точність.
Під час нагрівання 1 закріплюємо в 10ТакПробірку (1) під час нагрівання тримають пробіркотримачем (10).
Розчин готуємо в 6 і перемішуємо 9 або 8НіУ мірному циліндрі (6) розчини не готують, а піпеткою (8) не перемішують.
Розчин солі в 11 перемішуємо коловими похитуваннями, а в 7 — 9 з гумовим наконечникомТакУ конічній колбі (11) перемішують коловими рухами, а в склянці (7) — скляною паличкою (9).
Розчин питної соди точної концентрації готуємо в 5ТакСаме для цього призначена мірна колба (5).
Під час виконання дослідів у 1 використовують 4ТакПробірки (1) зручно й безпечно ставити у штатив для пробірок (4).

7. Розгляньте малюнки (а–д). Де операцію виконано правильно, а де з порушеннями?

  • а) Правильно — пробірку закріплено в тримачі ближче до отвору.
  • б) Неправильно — пробірку закріплено занадто низько (посередині). Це заважає спостерігати за дослідом, а під час нагрівання тримач перегріється й пробірка може тріснути.
  • в) Неправильно — дослідник нахилився просто над колбою і вдихає пари. Це може призвести до отруєння або опіку дихальних шляхів.
  • г) Правильно — потік повітря з парами направляють до себе легким помахом руки.
  • ґ) Правильно — пробірку тримають похило ближче до отвору й нагрівають у верхній частині полум’я.
  • д) Неправильно — пробірку тримають вертикально та опустили глибоко в полум’я. Рідина при закипанні може виплеснутися й спричинити опіки, а нерівномірне нагрівання пошкодить скло.

8. Яких правил безпечного нагрівання речовин потрібно дотримуватися в повсякденному житті?

Користуватися лише жаростійким посудом, не нагрівати закриті герметичні банки чи пляшки, користуватися прихватками, не нахилятися над киплячою каструлею чи сковородою з гарячою олією, не залишати ввімкнену плиту без нагляду.

9. Які експерименти ви виконували в 5–6 класах і який посуд використовували?

У 5–6 класах зазвичай досліджували розчинність солі й цукру у воді, фільтрували брудну воду, визначали об’єм тіл за допомогою мірного циліндра та розглядали об’єкти під мікроскопом. Для цього використовували склянки, лійки, мірний циліндр, скляні палички та предметні скельця.

10. Що спільного між сучасним і стародавнім лабораторним обладнанням? Еволюція обладнання.

Спільним є базове призначення: посуд для змішування, нагрівання, подрібнення й перегонки (ступки з товкачиками, колби, перегінні апарати існували ще в алхіміків). Проте раніше посуд робили з глини, міді або крихкого звичайного скла, а нагрівали на відкритому вогні чи вугіллі. Згодом винайшли термостійке боросилікатне скло, точні газові та електричні нагрівачі, а сьогодні в лабораторіях працюють електронні ваги, автоматичні дозатори й комп’ютеризовані аналізатори.

11. Кухонні аналоги лабораторного посуду та обладнання:

  • Мірний циліндр — мірна склянка або мірний глечик.
  • Порцелянова ступка з товкачиком — кухонна ступка для спецій.
  • Лійка — кухонна лійка для переливання рідин.
  • Шпатель — чайна ложечка або лопатка.
  • Скляна паличка — ложка для помішування.
  • Тигельні щипці — кухонні щипці або прихватки.
  • Пальник — конфорка газової або електричної плити.

12. Приклад кроссенса про лабораторний посуд (центральне слово — «Спиртівка»):

  1. Скляний флакон (резервуар).
  2. Медичний спирт (паливо).
  3. Бавовняна нитка (гніт).
  4. Сірники (запалювання).
  5. Вогонь свічки (полум’я з трьома зонами).
  6. Пробірка в тримачі (нагрівання рідини).
  7. Ковпачок або кришка (гасіння без дмухання).
  8. Вогнегасник або пісок (безпека під час роботи з вогнем).

Робота в парі. Розшифровані правила безпеки кішки Селени (пропускаємо кожну другу зайву літеру):

  1. Заходити до кабінету хімії можна лише з дозволу вчителя. (Вчитель контролює безпеку та готовність кабінету.)
  2. Виконуйте лише ті хімічні досліди, які погоджені з учителем/учителькою. (Неконтрольовані досліди можуть бути вибухо- чи отрутонебезпечними.)
  3. Жодних речовин не пробуйте на смак!!! (Навіть нешкідливі на вигляд реактиви можуть бути смертельно отруйними.)
  4. Реактивів для дослідів беріть у кількостях, які вказані в інструкції. (Надлишок речовин може спричинити занадто бурхливу реакцію та викид суміші.)
  5. Працюйте з розчинами кислот і лугів обережно. Особливо бережіть очі. (Кислоти й луги викликають тяжкі хімічні опіки, а потрапляння в очі загрожує втратою зору.)

Перевірте себе

2. Знайдіть і виправте помилки, якщо вони є в даних твердженнях:

  1. Помилка. Здебільшого для хімічних дослідів використовують скляний посуд, іноді — порцеляновий, і досить рідко — посуд із кварцу, металу та інших матеріалів.
  2. Помилка. Для приготування розчинів певної точної концентрації використовують мірну колбу, а хімічну склянку застосовують для приготування звичайних розчинів і розділення неоднорідних сумішей.
  3. Помилка. У нижній частині полум’я температура є найнижчою, а найвища температура — у верхній (зовнішній) частині полум’я.
Назад