· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 15. Способи розділення сумішей - Хімія

Запитання на початку параграфа

Чи всі суміші можна розділити однаково? Чи є універсальний спосіб? Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші?

Універсального способу розділення не існує — вибір методу напряму залежить від того, однорідна суміш чи неоднорідна, і чим саме відрізняються фізичні властивості її компонентів (густиною, розміром частинок, розчинністю, температурою кипіння чи здатністю притягуватися магнітом).

Опрацьовуємо інформацію

Запитання (с. 127)

Які способи розділення сумішей ви вивчали в 5–6 класах?

Відстоювання, фільтрування, випарювання, просіювання та дія магніту.

Запитання (с. 128)

Як одержують кухонну сіль? Який спосіб розділення сумішей використовують?

Кухонну сіль видобувають із підземних покладів кам’яної солі або одержують із морської води й солоних озер. Щоб виділити сіль із солоної води, використовують випарювання (на сонці в басейнах або шляхом нагрівання розчину).

Робота в групах (с. 128, мал. 15.1)

Розгляньте малюнок і назвіть основні етапи випарювання:

  1. Налити однорідний розчин (наприклад, солоної води) у відкриту посудину (чашку для випарювання).
  2. Закріпити посудину в кільці лабораторного штатива над спиртівкою та обережно нагрівати.
  3. Дочекатися, поки вся вода перетвориться на пару, а на дні посудини залишаться сухі кристали солі.

Робота в парі (с. 128)

Заповніть таблицю та поясніть, чому суміш води й спирту можна розділити перегонкою:

ПоказникВодаСпирт
Температура кипіння, ∘C^\circ\mathrm{C}10010078,378{,}3

Суміш можна розділити перегонкою (дистиляцією), тому що ці рідини мають суттєво різні температури кипіння: під час нагрівання першим закипить і випарується спирт (за 78,3∘C78{,}3^\circ\mathrm{C}), його пара охолоне в холодильнику і стече в приймач, а вода залишиться в колбі.

Запитання (с. 129)

Що відбувається, якщо змішати пісок із водою та залишити суміш на деякий час? Як розділити компоненти?

Пісок не розчиняється у воді й має більшу густину, тому швидко осяде на дно склянки, а над ним залишиться прозора вода. Розділити таку суміш можна відстоюванням (обережно злити воду з осаду) або фільтруванням.

Досліджуємо

1. Дія магніту (с. 131–132)

Спостереження та висновок: під час руху магніту під аркушем паперу темно-сірі залізні ошурки збираються в пучок і рухаються слідом за магнітом, а сріблястий порошок маґнію залишається на місці. Висновок: залізо має здатність намагнічуватися, а маґній — ні, тому їхню суміш легко розділити дією магніту.

2. Відстоювання (с. 132)

Властивості суміші та гіпотеза: олія й вода не розчиняються одна в одній (неоднорідна суміш — емульсія). Гіпотеза: після відстоювання суміш розшарується, і її можна розділити за допомогою ділильної лійки.

Спостереження та відповіді: у ділильній лійці рідини чітко поділилися на два шари — важча вода опинилася знизу, а легша олія спливла догори. Коли відкрити кран, спочатку в колбу стече вода, а в лійці залишиться олія (бо її густина менша за густину води). Невдача можлива, якщо запізно перекрити кран (частина олії потрапить у колбу) або не дати суміші повністю відстоятися.

3. Хроматографія (с. 132–133)

Чорнило — чиста речовина чи суміш? Гіпотеза: чорнило фломастера — це суміш різних барвників і розчинника. Гіпотеза: якщо провести хроматографію зі спиртом, пляма чорнила розділиться на кілька кольорових кілець.

4. Рухома та нерухома фази: рухома фаза — спирт (розчинник), який розтікається по паперу; нерухома фаза — фільтрувальний папір.

5. Результати та висновок: на висушених хроматограмах з’являються концентричні кола різних відтінків (наприклад, чорний фломастер розділяється на синій, фіолетовий, червоний і жовтий; зелений — на синій і жовтий). Гіпотеза підтвердилася: кольорові чорнила є сумішами кількох барвників, які рухаються по паперу з різною швидкістю.

6. Схема «Суміші та способи їх розділення»:

Схема до завдання

Пояснюємо, творимо, використовуємо в житті

1. Закінчіть речення:

  • Для розділення однорідних сумішей використовують випарювання, перегонку (дистиляцію) та хроматографію.
  • Для розділення неоднорідних сумішей використовують відстоювання, фільтрування та дію магніту.
  • Хроматографія — це фізико-хімічний метод розділення та аналізу сумішей, що ґрунтується на різній швидкості руху їхніх компонентів між рухомою та нерухомою фазами.
  • Ділильну лійку використовують для розділення неоднорідної суміші двох рідин, які не змішуються і мають різну густину (відстоюванням).
  • Фільтрування — це спосіб відокремлення рідини від нерозчинної в ній твердої речовини за допомогою фільтра.
  • За хроматограмою можна встановити, чи є речовина чистою, і з яких компонентів складається суміш.

2. Дайте відповіді на запитання:

  • Випарювання — це видалення рідкого розчинника шляхом нагрівання до повного переходу його в пару. Використовують для однорідних сумішей (розчинів твердої речовини в рідині, наприклад солі у воді).
  • Відстоювання — це розшарування компонентів суміші під дією сили тяжіння завдяки різній густині. Використовують для неоднорідних сумішей (тверда речовина + рідина, або дві рідини, що не змішуються).
  • Фільтр — пористий матеріал, який пропускає рідину, але затримує тверді частинки. Його можна зробити зі спеціального фільтрувального паперу, вати, марлі, тканини, чистого піску або активованого вугілля.

3. Приклади однорідних сумішей та способи їх розділення:

  • Розчин цукру або солі у воді — випарювання (вода випаровується, сіль залишається).
  • Суміш спирту й води — перегонка (дистиляція), бо спирт кипить за 78,3∘C78{,}3^\circ\mathrm{C}, а вода за 100∘C100^\circ\mathrm{C}.
  • Чорнило фломастера — хроматографія.

4. Приклади неоднорідних сумішей та способи їх розділення:

  • Пісок і вода — фільтрування або відстоювання.
  • Олія і вода — відстоювання в ділильній лійці.
  • Залізні ошурки та сірка — дія магніту.

5. У яких випадках потрібно використати дистиляцію?

Дистиляцію (перегонку) застосовують тоді, коли потрібно розділити однорідну суміш рідин із різними температурами кипіння (наприклад, воду й спирт, фракції нафти) або коли потрібно отримати чистий рідкий розчинник (наприклад, дистильовану воду з водопровідної чи морської води).

6. Приклади розділення сумішей у повсякденному житті:

  • Проціджування завареного чаю через ситечко або відварених макаронів через друшляк (фільтрування).
  • Очищення питної води в побутовому фільтрі-глечику (фільтрування).
  • Збирання розсипаних металевих шпильок чи скріпок із килима (дія магніту).
  • Знімання вершків із домашнього молока або жиру з охолодженого бульйону (відстоювання).

7. Як розділити суміш залізних ошурків і кухонної солі?

Найпростіший спосіб — дія магніту (залізо притягнеться, а сіль залишиться). Інший варіант — розчинити суміш у воді, відфільтрувати нерозчинні залізні ошурки, а з фільтрату випарити воду, щоб знову отримати кристали солі.

8. Як розділити суміш бензину та води? Чому?

Відстоюванням за допомогою ділильної лійки. Бензин не розчиняється у воді й має меншу густину, тому спливе у верхній шар. Після розшарування через кран лійки спочатку зливають важчу воду, а бензин залишається в лійці.

9. Послідовність розділення багатокомпонентних сумішей:

  1. Залізні ошурки, пісок і кухонна сіль: спочатку дією магніту відокремити залізні ошурки; залишок (пісок + сіль) залити водою й розмішати (сіль розчиниться); відфільтрувати пісок (він залишиться на фільтрі); соляний фільтрат випарити — отримаємо чисту кухонну сіль.
  2. Тирса, спирт і вода: спочатку відфільтрувати тирсу (вона не розчиняється й залишиться на фільтрі); отриманий однорідний розчин спирту й води розділити перегонкою (першим за 78,3∘C78{,}3^\circ\mathrm{C} відженеться спирт, а вода залишиться в колбі).

10. Ситуаційна задача про експедицію в Карпати:

  1. Як очистити сіль від землі: зібрати суміш солі із землею, висипати в казанок із водою й перемішати (сіль розчиниться, а частинки ґрунту — ні); відстояти та профільтрувати розчин через чисту тканину (марлю, бинт); поставити фільтрат на вогонь і випарити воду — на дні залишиться чиста сіль.
  2. Де знайти питну воду в Карпатах: шукати природні джерела, гірські струмки вище пасовищ і туристичних стоянок, а також збирати ранкову росу або дощову воду (перед вживанням воду зі струмка краще прокип’ятити).
  3. Як зробити похідний фільтр: зрізати дно пластикової пляшки, перевернути шийкою вниз, закласти всередину шарами знизу вгору: чиста тканина або марля, подрібнене деревне вугілля з багаття (очищає від запахів і шкідливих домішок), чистий дрібний пісок, дрібні камінці (гравій). Профільтровану воду обов’язково прокип’ятити.

Перевірте себе

1. в) перегонкою.

2. б) фільтруванням.

3. а) сіль + сода (обидві речовини добре розчиняються у воді й утворюють однорідний розчин, який вільно пройде крізь фільтр).

4. Знайдіть і виправте помилки:

  1. Помилка: для однорідних і неоднорідних сумішей використовують різні способи розділення (для однорідних — випарювання, перегонку, хроматографію; для неоднорідних — відстоювання, фільтрування, дію магніту).
  2. Помилка: фільтруванням не можна виділити розчинену сіль із однорідного розчину. Правильно: для виділення твердої речовини з однорідної суміші з рідиною (наприклад, кухонної солі з розчину) використовують випарювання.

Навчальний проєкт. Кольори осені (с. 135)

Чому листя має зелений, жовтий і червоний кольори та змінює колір восени?

Колір листя визначають рослинні пігменти: зелений дає хлорофіл, жовтий і помаранчевий — каротиноїди (каротин і ксантофіл), червоний і багряний — антоціани. Улітку хлорофілу дуже багато, тому він перекриває інші пігменти. Восени світловий день коротшає, холоднішає, хлорофіл руйнується й перестає утворюватися — тоді стають помітними жовті каротиноїди та червоні антоціани.

Гіпотеза та результати паперової хроматографії: спиртова витяжка з листя є сумішшю пігментів, які можна розділити хроматографією. На хроматограмі зеленого листка з’являться зелена й жовтувато-зелена смужки хлорофілів та жовто-помаранчева смужка каротиноїдів; на хроматограмі жовтого листка переважатимуть жовті смуги (хлорофілу майже немає), а червоного — рожево-червоні й жовті смуги. Висновок: забарвлення осіннього листя зумовлене зміною співвідношення пігментів у клітинах рослин.

Назад