· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 5. Досліджуємо будову полум’я - Хімія

Навчаюся досліджуючи

Завдання 1

Дослідження будови полум’я свічки (мал. 5.4, с. 47):

  • 2. Чи однорідне полум’я? Скільки зон у ньому є? Полум’я неоднорідне, у ньому чітко помітні 3 зони: нижня внутрішня (темна), середня (яскрава жовта, світна) та верхня зовнішня (майже невидима, несвітна — серпанок).
  • 3. Скіпка у зовнішній частині полум’я: загоряється дуже швидко й обвуглюється рівномірно.
  • 4. Скіпка в нижній (внутрішній) частині полум’я: загоряється не одразу; на ній з’являються дві обвуглені ділянки по краях (де скіпка перетинала гарячу зовнішню зону), а посередині (у внутрішній темній зоні) деревина залишається майже незмінною.
  • 5. Висновок і зіставлення: дослід повністю підтвердив теоретичні відомості з параграфа — найгарячішою є зовнішня (верхня) зона полум’я, а найхолоднішою — внутрішня зона біля ґнота.
  • Порада Мустафі й Лейлі щодо приготування шурпи: казан не варто опускати прямо на дрова. Його потрібно підвісити так, щоб дно казана опинилося у верхній зовнішній частині полум’я — там температура найвища, тому вода швидше закипить, дров знадобиться менше, а на дні казана не буде товстого шару кіптяви.

Застосовую

Завдання 2

Поради дівчатам (с. 48):

  • Порада Шерон (чому тріснула пробірка): у верхній зовнішній зоні полум’я температура найвища, тому скло пробірки сильно нагрілося. Натомість біля ґнота (у внутрішній зоні) температура значно нижча. Коли гаряче скло торкнулося холоднішого ґнота, виник різкий перепад температур — скло нерівномірно стиснулося й тріснуло. Надалі треба тримати пробірку на безпечній відстані у верхній частині полум’я, не опускаючи її до ґнота.
  • Порада Катерині (де закоптити скло для гравюри): тримати скло потрібно в середній (жовтій світній) зоні полум’я. Саме там через нестачу кисню парафін згоряє неповністю, утворюючи багато дрібних частинок вуглецю (кіптяви), які рівномірно осідають на склі.

Тестую навчальні результати

1. Дай відповіді на запитання.

  1. Атоми скількох видів містяться в молекулі речовини — складника парафіну (мал. 5.2)? У молекулі складника парафіну містяться атоми двох видів (на моделі вони показані темними кульками — Карбон і світлими — Гідроген).

  2. Які явища спостерігають під час горіння свічки? Плавлення твердого парафіну, підіймання рідкого парафіну по ґноту, випаровування парафіну, горіння його випарів із виділенням світла й тепла, утворення водяної пари, вуглекислого газу, а при неповному згорянні — чадного газу й кіптяви (диму).

  3. Чому зовнішня зона (серпанок) полум’я свічки, на відміну від центральної, майже невидима, несвітна? У центральній (середній) зоні бракує кисню, тому утворюються розжарені частинки вуглецю, які яскраво світяться жовтим світлом. У зовнішній зоні повітря (а отже, й кисню) вдосталь, тому випари парафіну та частинки вуглецю згоряють повністю до безбарвних газів — світіння майже немає.

  4. Чим подібні й чим різняться за складом молекули газів, що утворюються внаслідок повного й часткового згоряння випарів парафіну?

Ознаки тільки вуглекислого газу (повне згоряння)Спільні ознакиОзнаки тільки чадного газу (часткове згоряння)
Молекула містить 2 атоми Оксигену (CO2\mathrm{CO_2})Складаються з атомів Карбону та ОксигенуМолекула містить 1 атом Оксигену (CO\mathrm{CO})
Утворюється за достатньої кількості киснюУтворюються під час горіння парафінуУтворюється за нестачі кисню
Не підтримує горіння, менш токсичнийБезбарвні гази без запахуСмертельно отруйний газ, здатний горіти далі
  1. До якої зони полум’я більший доступ повітря, а отже, й кисню? Найбільший доступ повітря та кисню має зовнішня зона полум’я, оскільки вона безпосередньо межує з навколишнім повітрям.

  2. Чому зовнішня зона полум’я найгарячіша? Через вільний доступ кисню в цій зоні відбувається повне згоряння палива (випарів парафіну), під час якого виділяється найбільша кількість теплоти.

  3. Скільки кульок і якого кольору використав би ти, моделюючи молекулу води? Вуглекислого газу? Чадного газу? Кисню? За кольорами моделей у підручнику (мал. 5.3):

  • Вода (H2O\mathrm{H_2O}): 3 кульки (1 червона — Оксиген і 2 білі — Гідроген).
  • Вуглекислий газ (CO2\mathrm{CO_2}): 3 кульки (1 чорна — Карбон і 2 червоні — Оксиген).
  • Чадний газ (CO\mathrm{CO}): 2 кульки (1 чорна — Карбон і 1 червона — Оксиген).
  • Кисень (O2\mathrm{O_2}): 2 червоні кульки (2 атоми Оксигену).

3. Коментар до малюнка 5.5 (с. 49):

  • Назва малюнка: «Дослідження температури різних зон полум’я свічки за допомогою дерев’яних скіпок».
  • Що і як досліджено: у різні зони полум’я (1 — нижню внутрішню, 2 — середню, 3 — верхню зовнішню) на однаковий короткий час внесли тонкі дерев’яні скіпки, щоб за ступенем їхнього обвуглення порівняти температуру.
  • Результат дослідження: скіпка 1 обвуглилася лише по краях (усередині залишилася світлою — там найнижча температура); скіпка 2 обвуглилася дужче, але центр усе одно менш обвуглений за краї; скіпка 3 у верхній зовнішній зоні обвуглилася найбільше й рівномірно по всій товщині. Це доводить, що зовнішня зона — найгарячіша.

4. Добери правильні закінчення і пояснення твердження.

Правильна відповідь: Б (верхній зовнішній частині полум’я, бо вона найгарячіша).

5. Стовпчаста діаграма температур у зонах полум’я свічки:

За даними різних довідників, температура у внутрішній темній зоні становить близько 300–400∘C300\text{–}400^\circ\mathrm{C} (у середньому ≈350∘C\approx 350^\circ\mathrm{C}), у середній жовтій світній зоні — 800–1000∘C800\text{–}1000^\circ\mathrm{C} (≈900∘C\approx 900^\circ\mathrm{C}), а в зовнішній несвітній зоні сягає 1200–1400∘C1200\text{–}1400^\circ\mathrm{C} (≈1350∘C\approx 1350^\circ\mathrm{C}).

Схема до завдання

6. Добір приладів для вимірювання температур у всіх зонах полум’я свічки (таблиця на с. 49):

Оскільки температура в зонах полум’я свічки коливається приблизно від 300∘C300^\circ\mathrm{C} до 1400∘C1400^\circ\mathrm{C}, придатними є лише Термопара 3 (від 00 до +1600∘C+1600^\circ\mathrm{C}) та Термопара 4 (від +200+200 до +1700∘C+1700^\circ\mathrm{C}).

Інші прилади (термопара 1, електронний, ртутний, спиртовий термометри й термопара 2) мають верхню межу вимірювання від +200+200 до +700∘C+700^\circ\mathrm{C}, тому в середній і зовнішній зонах полум’я вони вийдуть із ладу або розіб’ються.

7. Технологія окопних свічок Віталія Чорноуса (БДМУ):

Професор кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету, доктор хімічних наук Віталій Чорноус розробив для українських захисників удосконалену технологію окопних свічок. На відміну від звичайних, вони не бояться вітру та вологи, їх дуже важко загасити, і вони горять стабільно й довго.

Аргументи, що це результат наукового дослідження:

  • Науковець почав із чіткої практичної проблеми (звичайні окопні свічки часто гаснуть на вітрі чи в сиру погоду й сильно коптять).
  • Він використав хімічні знання про склад палива, процеси горіння та доступ кисню, висунув гіпотезу щодо кращої рецептури й конструкції.
  • Провів серію лабораторних і польових випробувань, перевіряючи стійкість полум’я до вітру й вологи, перш ніж передати перевірену технологію волонтерам і військовим.

8. Участь у дискусії Андрія й Лейли:

Я підтримую думку Лейли. Хоча полум’я свічки вивчають уже кілька століть, сучасні прилади й далі допомагають робити нові відкриття. Наприклад, у XXI столітті вчені виявили, що в середній зоні полум’я свічки щосекунди утворюються мільйони мікроскопічних наноалмазів (які потім згоряють у зовнішній зоні). Крім того, дослідження горіння свічки в умовах невагомості на космічній станції допомагають створювати безпечніші системи пожежогасіння та екологічніші двигуни на Землі.

9. Аналіз уривка про художника Стівена Спазука:

Стівен Спазук закопчує полотно в середній (жовтій світній) зоні полум’я свічки або пальника. Саме в цій зоні через нестачу кисню паливо згоряє частково, утворюючи велику кількість дрібних частинок вуглецю — кіптяви (сажі), яка лягає на папір чи полотно рівним оксамитовим шаром.

Ключові слова для пошуку відео: Steven Spazuk fumage, Steven Spazuk fire painting, Стівен Спазук малювання вогнем і сажею.

10. Ідея лепбука за темою «Будова полум’я»:

  • Титульна сторінка: малюнок полум’я свічки з трьома кольоровими зонами.
  • Секція 1 («Три зони полум’я»): відкидні картки з описом температури, кольору та процесів у внутрішній, середній і зовнішній зонах.
  • Секція 2 («Моделі молекул»): схеми молекул кисню, води, вуглекислого й чадного газів.
  • Секція 3 («Практичні поради»): короткі правила — як правильно нагрівати пробірку, як підвішувати казан над багаттям і чому не можна гасити чи перегрівати скляний посуд біля ґнота.

Підсумуй

Опрацювавши § 5, я дослідив будову полум’я свічки, з’ясував причини різної температури його зон, навчився будувати температурну діаграму та добирати вимірювальні прилади за їхнім діапазоном. До портфоліо досягнень можна додати стовпчасту діаграму температур зон полум’я та коротку інструкцію правильного нагрівання речовин у пробірці.

Назад