· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 2. Безпека праці в кабінеті хімії, хімічна безпека в побуті, у надзвичайних ситуаціях - Хімія

Визначаю проблему

Завдання 1

Обговорення запитань за малюнком 2.1 (с. 14):

Правила хімічної безпеки потрібні не лише на уроках хімії, а скрізь, де людина працює з активними речовинами:

  • 1. У кабінеті хімії: школярі працюють у халатах, рукавичках і захисних окулярах, щоб захистити шкіру, очі та одяг від бризок реактивів.
  • 2. У салоні краси: перукарка фарбує волосся в рукавичках, бо фарби містять їдкі речовини, які можуть подразнити шкіру рук.
  • 3. В оранжереї: під час обприскування рослин добривами або засобами від шкідників надягають щільні гумові рукавички, щоб хімікати не потрапили на шкіру.
  • 4. У науковій експедиції: дослідниця бере проби води в халаті, масці та рукавичках, адже вода може містити небезпечні домішки.

У надзвичайних ситуаціях (наприклад, під час хімічної аварії чи витоку небезпечних газів) ці знання допомагають вчасно захистити органи дихання, герметизувати приміщення й безпечно евакуюватися.

Навчаюся досліджуючи

Завдання 2

Дослідження переваг і недоліків матеріалів для виготовлення хімічного посуду й обладнання (с. 19):

Оцінити властивості матеріалів можна без руйнування посуду: за допомогою довідників, маркування виробника та власного побутового досвіду (наприклад, ми знаємо, що звичайний пластик плавиться від вогню, а скло розбивається при падінні).

МатеріалПриклади посуду й обладнанняПеревагиНедоліки
СклоПробірки, колби, стакани, мірні циліндриПрозоре, хімічно стійке, легко миється, термостійке (спеціальні сорти)Крихке, легко розбивається, потребує обережного поводження
ПластмасаПромивалки, лійки, мірні стаканиЛегка, не б’ється, дешева, стійка до багатьох розчинівПлавиться при нагріванні, дряпається, може руйнуватися деякими розчинниками
ПорцелянаЧашка для випарювання, ступка з товкачикомВитримує сильне нагрівання, міцна на стиск, хімічно стійкаНепрозора, важка, розбивається при падінні
МеталТигельні щипці, пінцет, штатив, шпательДуже міцний, не б’ється, термостійкийНепрозорий, може іржавіти або вступати в реакцію з кислотами, сильно нагрівається
ДеревинаТримач для пробірок, підставка під пробіркиПогано проводить тепло (не обпікає руки), легка, не дряпає склоМоже загорітися від вогню, вбирає вологу й реактиви

Порівняння тримачів для пробірок: дерев’яний тримач зручніший під час нагрівання, бо деревина не нагрівається так швидко, як метал, і не обпікає пальці. Натомість металевий тримач міцніший, довговічніший і не може загорітися від полум’я, але потребує ізольованої ручки.

Застосовую

Завдання 3

Пояснення за малюнком 2.7 (с. 19):

Правила безпечної роботи в кабінеті хімії легко й корисно застосовувати в повсякденному житті:

  • 1. Порядок понад усе! Як реактиви в лабораторії зберігають підписаними на своїх місцях, так і вдома ліки, спеції та побутову хімію треба тримати окремо й у підписаній тарі, щоб нічого не переплутати.
  • 2. Обережно! Крихке! Зі скляним посудом на кухні (банки, склянки, тарілки) треба поводитися так само акуратно, як із лабораторним склом, щоб не поранитися.
  • 3. Рогач (загадка про горщик у печі): у побуті для гарячого посуду використовують прихватки, рогачі чи щипці — це той самий принцип, що й тримач для пробірок або тигельні щипці, які захищають від опіків.
  • 4. Подрібнення перцю в ступці: як і в лабораторії, на кухні спеції розтирають товкачиком круговими рухами без сильних ударів, щоб не розбити ступку й не розсипати продукт.

Тестую навчальні результати

1. Назви за малюнком 2.8 засоби індивідуального захисту й поясни їх призначення.

  • Захисні рукавички — захищають шкіру рук від опіків, подразнень та їдких речовин.
  • Захисні окуляри — оберігають очі від випадкових бризок реактивів, пари та уламків скла.
  • Лабораторний халат — захищає одяг і тіло від пролитих рідин та порошків.
  • Закрите взуття — захищає стопи, якщо на підлогу розіб’ється скляний посуд або проллється хімікат.
  • Зібране волосся (зачіска у пучок) — запобігає потраплянню волосся в реактиви або спалахуванню біля нагрівного приладу.

2. Витлумач фрагменти колажу (мал. 2.8), позначені Х.

  • Розпущене довге волосся — небезпечне в кабінеті хімії, бо воно може випадково потрапити в полум’я пальника чи в посудину з їдкими речовинами.
  • Відкрите взуття (шльопанці, босоніжки) — заборонене під час дослідів, бо не захищає ноги від хімічних опіків і порізів склом.

3. Поясни:

  • а) чому кабінет хімії є кабінетом підвищеної небезпеки: у ньому зберігають і використовують їдкі, горючі або отруйні речовини, скляний крихкий посуд, а також нагрівні та електричні прилади. Необережність може призвести до опіків, порізів, отруєння чи пожежі.
  • б) для чого треба знати назви й призначення предметів лабораторного обладнання і хімічного посуду, засвоїти прийоми користування ними: щоб точно розуміти інструкції вчителя, обирати правильний посуд для кожної операції (наприклад, не нагрівати рідину в мірному циліндрі) й виконувати досліди без аварій.
  • в) навіщо перед початком роботи перевіряють наявність усього необхідного для дослідження і планують його: це дозволяє працювати спокійно, без метушні, не відволікатися на пошук приладдя під час досліду та вчасно помітити пошкоджений посуд.

5. Доведи слушність кожної з 10 наведених у параграфі порад для ефективного й безпечного досліджування речовин.

  • 1. Користуватися лише маркованими хімікатами — без етикетки можна переплутати схожі речовини й спричинити небезпечну реакцію.
  • 2. Брати сухі реактиви окремим шпателем, а розчини — окремою піпеткою — це не дає забруднити чистий реактив у банці й зіпсувати результати досліду.
  • 3. Відразу закорковувати посудину й ставити на місце — реактив не розсиплеться, не випарується й не поглине вологу з повітря.
  • 4. Не міняти місцями корки й кришечки — на кришці залишаються сліди речовини, які можуть забруднити інший реактив.
  • 5. Тримати пробірку під час нагрівання отвором від себе й інших — рідина під час закипання може різко викинутися з пробірки й обпекти обличчя.
  • 6. Визначаючи запах, направляти повітря до себе рухом руки — так до носа потрапляє лише невелика безпечна порція пари, без ризику отруєння чи опіку дихальних шляхів.
  • 7. Не нахилятися й не зазирати в посудину, не вдихати глибоко — у посудині може відбуватися бурхлива реакція з виділенням газів або бризок.
  • 8. Виконувати досліди обережно, щоб реактиви не потрапляли на одяг, обличчя, руки — це захищає від хімічних опіків, алергій і псування речей.
  • 9. Одразу повідомляти вчителя про проблемні ситуації — учитель знає, як правильно надати першу допомогу або нейтралізувати розлиту речовину.
  • 10. Навести лад на робочому місці й вимити руки з милом — на руках можуть залишитися невидимі частинки реактивів, які небезпечно переносити на їжу чи обличчя.

6. Приклади, коли ці поради стають у пригоді в повсякденні:

  • Не переливати засоби для чищення чи добрива в пляшки з-під води або соку без підпису (порада 1).
  • Набирати спеції, цукор чи креми чистою ложкою, а після використання одразу закривати кришкою (поради 2–4).
  • Знімаючи кришку з киплячої каструлі, підіймати її від себе, щоб не обпектися гарячою парою (порада 5).
  • Перевіряючи свіжість продукту чи запах побутового засобу, обережно підганяти повітря рукою, а не вдихати глибоко над горлечком (поради 6–7).
  • Обов’язково мити руки з милом після прибирання, роботи в саду чи контакту з побутовою хімією (порада 10).

7. Заповни в зошиті таблицю «Хімічна безпека в побуті»:

НеобхідноЗаборонено
Уважно читати етикетку, інструкцію та термін придатності перед використанням засобуЗберігати побутову хімію та ліки в місцях, доступних для маленьких дітей і тварин
Зберігати хімікати лише в оригінальному маркованому пакованніЗмішувати між собою різні мийні чи дезінфікувальні засоби
Користуватися захисними рукавичками під час прибирання їдкими засобамиПереливати хімікати в пляшки з-під харчових продуктів
Провітрювати приміщення під час і після використання фарб, лаків, аерозолівКуштувати невідомі речовини на смак або брати капсули для прання мокрими руками
Мити руки з милом після роботи з побутовою хімією та здавати батарейки в пункти прийманняВикидати відпрацьовані батарейки, термометри чи залишки хімікатів у звичайне сміття

8. План підвищення хімічної безпеки у своїй оселі:

  • Провести разом із батьками ревізію домашньої аптечки та побутової хімії: перевірити терміни придатності й цілісність етикеток.
  • Перенести всі мийні, дезінфікувальні засоби та ліки на верхні полиці або в шафу, недоступну для молодших дітей і домашніх тварин.
  • Переконатися, що жоден хімікат не зберігається у харчовій тарі без підпису.
  • Покласти біля засобів для прибирання окрему пару гумових рукавичок.
  • Обладнати вдома невеликий контейнер для збору використаних батарейок, щоб раз на місяць здавати їх у спеціальний пункт утилізації.
  • Поділитися цим коротким чеклістом у сімейному або шкільному чаті.

9. Як діятимеш у таких ситуаціях на уроці хімії чи в побуті:

  • а) Однокласник у кабінеті хімії крадькома їсть яблуко: тихо й доброзичливо нагадаю йому, що в кабінеті хімії їсти заборонено, бо на руках чи парті можуть бути залишки отруйних речовин, які потраплять в організм разом із їжею. Пораджу сховати яблуко й з’їсти його на перерві після миття рук.
  • б) Однокласниця працює з їдким хімікатом без захисних рукавичок і халата: негайно зупиню її та нагадаю про засоби індивідуального захисту, адже їдка речовина може спричинити хімічний опік шкіри й зіпсувати одяг. Якщо рукавичок немає, звернемося до вчителя.
  • в) Ненароком перекинув посудину, вона розбилася і розчин розтікся по підлозі: не торкатимуся скла та розчину голими руками й відійду на безпечну відстань. Одразу повідомлю вчителя (або дорослих удома), щоб правильно нейтралізувати розчин і прибрати уламки за допомогою щітки, совка й рукавичок.
  • г) Хтось у родині викинув відпрацьовані батарейки у відро для харчових відходів: обережно дістану батарейки (якщо вони не пошкоджені) в рукавичках і поясню рідним, що батарейки містять важкі метали й токсичні речовини, які отруюють ґрунт і воду. Відкладу їх у спеціальний контейнер для подальшої здачі на переробку.
  • д) На вулиці хтось викидає розбиту скляну банку в бак для пластикових відходів: ввічливо зауважу, що скло потрібно викидати в окремий контейнер для скла (або загорнути уламки в щільний папір, якщо сортувального бака немає), адже гострі уламки в баку для пластику можуть поранити працівників сортувальної станції й зіпсувати сировину.

10. Піктограми правил поведінки в кабінеті хімії:

Схема до завдання

11. Ідея лепбука про правила безпечної поведінки в кабінеті хімії:

  • Обкладинка: назва «Хімія без ризику» та яскрава піктограма захисних окулярів.
  • Ліва частина (кишенька «Мій захист»): картки із зображенням халата, окулярів, рукавичок, закритого взуття та коротким поясненням на звороті.
  • Центральна частина (книжечка-гармошка «10 золотих правил»): стислі правила поводження з реактивами й нагрівними приладами.
  • Права частина (гра «Знайди порушення»): дві кишеньки «Можна» та «Заборонено», куди розкладаються картки з різними ситуаціями в лабораторії.

12. Ідея сценарію короткого відео «Правила безпеки в кабінеті хімії»:

  • Сцена 1 («Поспіх — ворог досліду»): учень забігає в кабінет із бутербродом і без халата, але «Інспектор безпеки» натискає на умовну «паузу» й пояснює, чому треба їсти лише поза кабінетом і надягати захист.
  • Сцена 2 («Загадковий запах»): учениця хоче глибоко понюхати колбу, але напарник показує правильний рух долонею — «підганяємо повітря до себе».
  • Сцена 3 («Фінал»): учні успішно завершують дослід, прибирають робоче місце, миють руки з милом і разом промовляють гасло: «Знаєш правила — досліджуєш безпечно!».

Підсумуй

Опрацювавши § 2, я вивчив основні правила поведінки в кабінеті хімії, назви й призначення лабораторного посуду та приладдя, а також значення піктограм небезпеки на побутових засобах. Тепер я вмію оцінювати ризики під час дослідів і вдома. До портфоліо досягнень можна додати створені піктограми безпеки та план підвищення хімічної безпеки власної оселі.

Назад