· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати
§ 2. Безпека праці в кабінеті хімії, хімічна безпека в побуті, у надзвичайних ситуаціях - Хімія
Визначаю проблему
Завдання 1
Обговорення запитань за малюнком 2.1 (с. 14):
Правила хімічної безпеки потрібні не лише на уроках хімії, а скрізь, де людина працює з активними речовинами:
- 1. У кабінеті хімії: школярі працюють у халатах, рукавичках і захисних окулярах, щоб захистити шкіру, очі та одяг від бризок реактивів.
- 2. У салоні краси: перукарка фарбує волосся в рукавичках, бо фарби містять їдкі речовини, які можуть подразнити шкіру рук.
- 3. В оранжереї: під час обприскування рослин добривами або засобами від шкідників надягають щільні гумові рукавички, щоб хімікати не потрапили на шкіру.
- 4. У науковій експедиції: дослідниця бере проби води в халаті, масці та рукавичках, адже вода може містити небезпечні домішки.
У надзвичайних ситуаціях (наприклад, під час хімічної аварії чи витоку небезпечних газів) ці знання допомагають вчасно захистити органи дихання, герметизувати приміщення й безпечно евакуюватися.
Навчаюся досліджуючи
Завдання 2
Дослідження переваг і недоліків матеріалів для виготовлення хімічного посуду й обладнання (с. 19):
Оцінити властивості матеріалів можна без руйнування посуду: за допомогою довідників, маркування виробника та власного побутового досвіду (наприклад, ми знаємо, що звичайний пластик плавиться від вогню, а скло розбивається при падінні).
| Матеріал | Приклади посуду й обладнання | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Скло | Пробірки, колби, стакани, мірні циліндри | Прозоре, хімічно стійке, легко миється, термостійке (спеціальні сорти) | Крихке, легко розбивається, потребує обережного поводження |
| Пластмаса | Промивалки, лійки, мірні стакани | Легка, не б’ється, дешева, стійка до багатьох розчинів | Плавиться при нагріванні, дряпається, може руйнуватися деякими розчинниками |
| Порцеляна | Чашка для випарювання, ступка з товкачиком | Витримує сильне нагрівання, міцна на стиск, хімічно стійка | Непрозора, важка, розбивається при падінні |
| Метал | Тигельні щипці, пінцет, штатив, шпатель | Дуже міцний, не б’ється, термостійкий | Непрозорий, може іржавіти або вступати в реакцію з кислотами, сильно нагрівається |
| Деревина | Тримач для пробірок, підставка під пробірки | Погано проводить тепло (не обпікає руки), легка, не дряпає скло | Може загорітися від вогню, вбирає вологу й реактиви |
Порівняння тримачів для пробірок: дерев’яний тримач зручніший під час нагрівання, бо деревина не нагрівається так швидко, як метал, і не обпікає пальці. Натомість металевий тримач міцніший, довговічніший і не може загорітися від полум’я, але потребує ізольованої ручки.
Застосовую
Завдання 3
Пояснення за малюнком 2.7 (с. 19):
Правила безпечної роботи в кабінеті хімії легко й корисно застосовувати в повсякденному житті:
- 1. Порядок понад усе! Як реактиви в лабораторії зберігають підписаними на своїх місцях, так і вдома ліки, спеції та побутову хімію треба тримати окремо й у підписаній тарі, щоб нічого не переплутати.
- 2. Обережно! Крихке! Зі скляним посудом на кухні (банки, склянки, тарілки) треба поводитися так само акуратно, як із лабораторним склом, щоб не поранитися.
- 3. Рогач (загадка про горщик у печі): у побуті для гарячого посуду використовують прихватки, рогачі чи щипці — це той самий принцип, що й тримач для пробірок або тигельні щипці, які захищають від опіків.
- 4. Подрібнення перцю в ступці: як і в лабораторії, на кухні спеції розтирають товкачиком круговими рухами без сильних ударів, щоб не розбити ступку й не розсипати продукт.
Тестую навчальні результати
1. Назви за малюнком 2.8 засоби індивідуального захисту й поясни їх призначення.
- Захисні рукавички — захищають шкіру рук від опіків, подразнень та їдких речовин.
- Захисні окуляри — оберігають очі від випадкових бризок реактивів, пари та уламків скла.
- Лабораторний халат — захищає одяг і тіло від пролитих рідин та порошків.
- Закрите взуття — захищає стопи, якщо на підлогу розіб’ється скляний посуд або проллється хімікат.
- Зібране волосся (зачіска у пучок) — запобігає потраплянню волосся в реактиви або спалахуванню біля нагрівного приладу.
2. Витлумач фрагменти колажу (мал. 2.8), позначені Х.
- Розпущене довге волосся — небезпечне в кабінеті хімії, бо воно може випадково потрапити в полум’я пальника чи в посудину з їдкими речовинами.
- Відкрите взуття (шльопанці, босоніжки) — заборонене під час дослідів, бо не захищає ноги від хімічних опіків і порізів склом.
3. Поясни:
- а) чому кабінет хімії є кабінетом підвищеної небезпеки: у ньому зберігають і використовують їдкі, горючі або отруйні речовини, скляний крихкий посуд, а також нагрівні та електричні прилади. Необережність може призвести до опіків, порізів, отруєння чи пожежі.
- б) для чого треба знати назви й призначення предметів лабораторного обладнання і хімічного посуду, засвоїти прийоми користування ними: щоб точно розуміти інструкції вчителя, обирати правильний посуд для кожної операції (наприклад, не нагрівати рідину в мірному циліндрі) й виконувати досліди без аварій.
- в) навіщо перед початком роботи перевіряють наявність усього необхідного для дослідження і планують його: це дозволяє працювати спокійно, без метушні, не відволікатися на пошук приладдя під час досліду та вчасно помітити пошкоджений посуд.
5. Доведи слушність кожної з 10 наведених у параграфі порад для ефективного й безпечного досліджування речовин.
- 1. Користуватися лише маркованими хімікатами — без етикетки можна переплутати схожі речовини й спричинити небезпечну реакцію.
- 2. Брати сухі реактиви окремим шпателем, а розчини — окремою піпеткою — це не дає забруднити чистий реактив у банці й зіпсувати результати досліду.
- 3. Відразу закорковувати посудину й ставити на місце — реактив не розсиплеться, не випарується й не поглине вологу з повітря.
- 4. Не міняти місцями корки й кришечки — на кришці залишаються сліди речовини, які можуть забруднити інший реактив.
- 5. Тримати пробірку під час нагрівання отвором від себе й інших — рідина під час закипання може різко викинутися з пробірки й обпекти обличчя.
- 6. Визначаючи запах, направляти повітря до себе рухом руки — так до носа потрапляє лише невелика безпечна порція пари, без ризику отруєння чи опіку дихальних шляхів.
- 7. Не нахилятися й не зазирати в посудину, не вдихати глибоко — у посудині може відбуватися бурхлива реакція з виділенням газів або бризок.
- 8. Виконувати досліди обережно, щоб реактиви не потрапляли на одяг, обличчя, руки — це захищає від хімічних опіків, алергій і псування речей.
- 9. Одразу повідомляти вчителя про проблемні ситуації — учитель знає, як правильно надати першу допомогу або нейтралізувати розлиту речовину.
- 10. Навести лад на робочому місці й вимити руки з милом — на руках можуть залишитися невидимі частинки реактивів, які небезпечно переносити на їжу чи обличчя.
6. Приклади, коли ці поради стають у пригоді в повсякденні:
- Не переливати засоби для чищення чи добрива в пляшки з-під води або соку без підпису (порада 1).
- Набирати спеції, цукор чи креми чистою ложкою, а після використання одразу закривати кришкою (поради 2–4).
- Знімаючи кришку з киплячої каструлі, підіймати її від себе, щоб не обпектися гарячою парою (порада 5).
- Перевіряючи свіжість продукту чи запах побутового засобу, обережно підганяти повітря рукою, а не вдихати глибоко над горлечком (поради 6–7).
- Обов’язково мити руки з милом після прибирання, роботи в саду чи контакту з побутовою хімією (порада 10).
7. Заповни в зошиті таблицю «Хімічна безпека в побуті»:
| Необхідно | Заборонено |
|---|---|
| Уважно читати етикетку, інструкцію та термін придатності перед використанням засобу | Зберігати побутову хімію та ліки в місцях, доступних для маленьких дітей і тварин |
| Зберігати хімікати лише в оригінальному маркованому пакованні | Змішувати між собою різні мийні чи дезінфікувальні засоби |
| Користуватися захисними рукавичками під час прибирання їдкими засобами | Переливати хімікати в пляшки з-під харчових продуктів |
| Провітрювати приміщення під час і після використання фарб, лаків, аерозолів | Куштувати невідомі речовини на смак або брати капсули для прання мокрими руками |
| Мити руки з милом після роботи з побутовою хімією та здавати батарейки в пункти приймання | Викидати відпрацьовані батарейки, термометри чи залишки хімікатів у звичайне сміття |
8. План підвищення хімічної безпеки у своїй оселі:
- Провести разом із батьками ревізію домашньої аптечки та побутової хімії: перевірити терміни придатності й цілісність етикеток.
- Перенести всі мийні, дезінфікувальні засоби та ліки на верхні полиці або в шафу, недоступну для молодших дітей і домашніх тварин.
- Переконатися, що жоден хімікат не зберігається у харчовій тарі без підпису.
- Покласти біля засобів для прибирання окрему пару гумових рукавичок.
- Обладнати вдома невеликий контейнер для збору використаних батарейок, щоб раз на місяць здавати їх у спеціальний пункт утилізації.
- Поділитися цим коротким чеклістом у сімейному або шкільному чаті.
9. Як діятимеш у таких ситуаціях на уроці хімії чи в побуті:
- а) Однокласник у кабінеті хімії крадькома їсть яблуко: тихо й доброзичливо нагадаю йому, що в кабінеті хімії їсти заборонено, бо на руках чи парті можуть бути залишки отруйних речовин, які потраплять в організм разом із їжею. Пораджу сховати яблуко й з’їсти його на перерві після миття рук.
- б) Однокласниця працює з їдким хімікатом без захисних рукавичок і халата: негайно зупиню її та нагадаю про засоби індивідуального захисту, адже їдка речовина може спричинити хімічний опік шкіри й зіпсувати одяг. Якщо рукавичок немає, звернемося до вчителя.
- в) Ненароком перекинув посудину, вона розбилася і розчин розтікся по підлозі: не торкатимуся скла та розчину голими руками й відійду на безпечну відстань. Одразу повідомлю вчителя (або дорослих удома), щоб правильно нейтралізувати розчин і прибрати уламки за допомогою щітки, совка й рукавичок.
- г) Хтось у родині викинув відпрацьовані батарейки у відро для харчових відходів: обережно дістану батарейки (якщо вони не пошкоджені) в рукавичках і поясню рідним, що батарейки містять важкі метали й токсичні речовини, які отруюють ґрунт і воду. Відкладу їх у спеціальний контейнер для подальшої здачі на переробку.
- д) На вулиці хтось викидає розбиту скляну банку в бак для пластикових відходів: ввічливо зауважу, що скло потрібно викидати в окремий контейнер для скла (або загорнути уламки в щільний папір, якщо сортувального бака немає), адже гострі уламки в баку для пластику можуть поранити працівників сортувальної станції й зіпсувати сировину.
10. Піктограми правил поведінки в кабінеті хімії:
11. Ідея лепбука про правила безпечної поведінки в кабінеті хімії:
- Обкладинка: назва «Хімія без ризику» та яскрава піктограма захисних окулярів.
- Ліва частина (кишенька «Мій захист»): картки із зображенням халата, окулярів, рукавичок, закритого взуття та коротким поясненням на звороті.
- Центральна частина (книжечка-гармошка «10 золотих правил»): стислі правила поводження з реактивами й нагрівними приладами.
- Права частина (гра «Знайди порушення»): дві кишеньки «Можна» та «Заборонено», куди розкладаються картки з різними ситуаціями в лабораторії.
12. Ідея сценарію короткого відео «Правила безпеки в кабінеті хімії»:
- Сцена 1 («Поспіх — ворог досліду»): учень забігає в кабінет із бутербродом і без халата, але «Інспектор безпеки» натискає на умовну «паузу» й пояснює, чому треба їсти лише поза кабінетом і надягати захист.
- Сцена 2 («Загадковий запах»): учениця хоче глибоко понюхати колбу, але напарник показує правильний рух долонею — «підганяємо повітря до себе».
- Сцена 3 («Фінал»): учні успішно завершують дослід, прибирають робоче місце, миють руки з милом і разом промовляють гасло: «Знаєш правила — досліджуєш безпечно!».
Підсумуй
Опрацювавши § 2, я вивчив основні правила поведінки в кабінеті хімії, назви й призначення лабораторного посуду та приладдя, а також значення піктограм небезпеки на побутових засобах. Тепер я вмію оцінювати ризики під час дослідів і вдома. До портфоліо досягнень можна додати створені піктограми безпеки та план підвищення хімічної безпеки власної оселі.