· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§ 10. Фізичні властивості чистих речовин - Хімія

Навчаюся досліджуючи

Завдання 1

Дослідження та порівняння фізичних властивостей двох речовин — заліза та цукру (сахарози) (с. 92):

Ознака порівнянняЗалізоЦукор (сахароза)
Агрегатний стан (20–25∘C20\text{–}25^\circ\mathrm{C})ТвердийТвердий (кристалічний порошок)
КолірСріблясто-сірийБілий
БлискМеталічнийСкляний (на гранях кристалів)
ТвердістьТвердий, ковкийКрихкий (легко подрібнюється)
ЗапахБез запахуБез запаху
Розчинність у водіНерозчиннийДобре розчинний
ТеплопровідністьВисокаНизька
ЕлектропровідністьВисокаНе проводить струм
Здатність намагнічуватисяНамагнічується (притягується магнітом)Не намагнічується
Температура плавлення, ∘C^\circ\mathrm{C}15381538186186 (з розкладанням)
Температура кипіння, ∘C^\circ\mathrm{C}28622862Розкладається до кипіння
Густина, г/см3\text{г/см}^37,877{,}87 (близько 7,97{,}9)1,591{,}59

Завдання 2

Розпізнавання вмісту посудин за фізичними властивостями (мал. 10.1, с. 93):

  • а) Вода і гліцерол: обережно нахилити або струсити колби — вода рідка й рухлива, швидко стікає зі стінок, а гліцерол помітно густіший, в’язкий і повільно сповзає склом. Також можна порівняти маси однакових об’ємів: гліцерол важчий.
  • б) Крохмаль і цукрова пудра: взяти невеликі порції шпателем і додати в пробірки з холодною водою. Цукрова пудра повністю розчиниться (утвориться прозорий розчин), а крохмаль у холодній воді не розчиняється й утворює білу каламутну суспензію. Крім того, сухий крохмаль характерно «хрустить» при розтиранні між пальцями.
  • в) Алюмінієві й сталеві стружки: піднести до посудин магніт. Сталеві стружки (містять залізо) миттєво притягнуться до магніту, а алюмінієві — ні. Додатково сталеві стружки значно важчі за однакового об’єму.

Тестую навчальні результати

1. Дай відповіді на запитання.

  1. Що називають властивостями речовини? Це ознаки, за якими речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної.

  2. Які властивості речовин належать до фізичних? Наведи приклади. Фізичні властивості — це ті, які можна спостерігати або виміряти без зміни складу речовини. Приклади: агрегатний стан, колір, блиск, запах, густина, твердість, ковкість, пластичність, в’язкість, розчинність у воді, тепло- та електропровідність, температури плавлення й кипіння, здатність намагнічуватися.

  3. Чому для ідентифікації (розпізнавання) речовини досліджують не одну фізичну властивість, а кілька? Бо багато різних речовин збігаються за однією ознакою (наприклад, вода, етанол і гліцерол однаково безбарвні й прозорі; сіль, цукор і крохмаль — білі порошки). Лише сукупність кількох властивостей дозволяє точно впізнати речовину.

  4. Чим зумовлене й водночас обмежене застосування речовин? Їхніми властивостями. Наприклад, мідь застосовують для електричних дротів завдяки високій електропровідності, але не роблять із неї ручки каструль через високу теплопровідність (можна обпектися).

  5. Які наукові методи пізнання тобі довелося використати, досліджуючи й розпізнаючи речовини? Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент (перевірка розчинності, дії магніту) та аналіз довідкових даних.

2. Обчисли й порівняй за малюнками 10.2 (с. 93) і 10.4 (с. 94) числові значення густини:

1) Густина дистильованої води, етанолу та гліцеролу (кг/л):

Дано:Розв’язання:
m(H2O)=5 кгm(\mathrm{H_2O}) = 5\text{ кг}
V(H2O)=5 лV(\mathrm{H_2O}) = 5\text{ л}
m(етанолу)=4 кгm(\text{етанолу}) = 4\text{ кг}
V(етанолу)=5 лV(\text{етанолу}) = 5\text{ л}
m(гліцеролу)=6,2 кгm(\text{гліцеролу}) = 6{,}2\text{ кг}
V(гліцеролу)=5 лV(\text{гліцеролу}) = 5\text{ л}
ρ(H2O)−?\rho(\mathrm{H_2O}) - \text{?}
ρ(етанолу)−?\rho(\text{етанолу}) - \text{?}
ρ(гліцеролу)−?\rho(\text{гліцеролу}) - \text{?}
Використаємо формулу густини:
ρ=mV\rho = \dfrac{m}{V}. 1) Густина дистильованої води:
ρ(H2O)=5 кг5 л=1 кг/л\rho(\mathrm{H_2O}) = \dfrac{5\text{ кг}}{5\text{ л}} = 1\text{ кг/л}. 2) Густина етанолу:
ρ(етанолу)=4 кг5 л=0,8 кг/л\rho(\text{етанолу}) = \dfrac{4\text{ кг}}{5\text{ л}} = 0{,}8\text{ кг/л}. 3) Густина гліцеролу:
ρ(гліцеролу)=6,2 кг5 л=1,24 кг/л\rho(\text{гліцеролу}) = \dfrac{6{,}2\text{ кг}}{5\text{ л}} = 1{,}24\text{ кг/л}.

Відповідь: ρ(H2O)=1 кг/л\rho(\mathrm{H_2O}) = 1\text{ кг/л}, ρ(етанолу)=0,8 кг/л\rho(\text{етанолу}) = 0{,}8\text{ кг/л}, ρ(гліцеролу)=1,24 кг/л\rho(\text{гліцеролу}) = 1{,}24\text{ кг/л}.

Порівняння й зіставлення з довідником: найменшу густину серед цих рідин має етанол (0,8 кг/л0{,}8\text{ кг/л}), середню — вода (1 кг/л1\text{ кг/л}), найбільшу — гліцерол (1,24 кг/л1{,}24\text{ кг/л}). Довідникові значення за 20∘C20^\circ\mathrm{C}: вода — 1,00 кг/л1{,}00\text{ кг/л}, етанол — 0,79 кг/л0{,}79\text{ кг/л}, гліцерол — 1,26 кг/л1{,}26\text{ кг/л}. Обчислені значення майже точно збігаються з довідниковими (невелика різниця зумовлена округленням мас на малюнку).

2) Густина гелію й вуглекислого газу (г/л):

Дано:Розв’язання:
m(He)=0,85 гm(\mathrm{He}) = 0{,}85\text{ г}
V(He)=5 лV(\mathrm{He}) = 5\text{ л}
m(CO2)=9,8 гm(\mathrm{CO_2}) = 9{,}8\text{ г}
V(CO2)=5 лV(\mathrm{CO_2}) = 5\text{ л}
ρ(He)−?\rho(\mathrm{He}) - \text{?}
ρ(CO2)−?\rho(\mathrm{CO_2}) - \text{?}
Використаємо формулу густини:
ρ=mV\rho = \dfrac{m}{V}. 1) Густина гелію:
ρ(He)=0,85 г5 л=0,17 г/л\rho(\mathrm{He}) = \dfrac{0{,}85\text{ г}}{5\text{ л}} = 0{,}17\text{ г/л}. 2) Густина вуглекислого газу:
ρ(CO2)=9,8 г5 л=1,96 г/л\rho(\mathrm{CO_2}) = \dfrac{9{,}8\text{ г}}{5\text{ л}} = 1{,}96\text{ г/л}. Порівняємо густини:
ρ(CO2)ρ(He)=1,960,17≈11,5\dfrac{\rho(\mathrm{CO_2})}{\rho(\mathrm{He})} = \dfrac{1{,}96}{0{,}17} \approx 11{,}5.

Відповідь: ρ(He)=0,17 г/л\rho(\mathrm{He}) = 0{,}17\text{ г/л}, ρ(CO2)=1,96 г/л\rho(\mathrm{CO_2}) = 1{,}96\text{ г/л}.

Порівняння й зіставлення з довідником: густина вуглекислого газу приблизно в 11,511{,}5 раза більша за густину гелію. Довідникові значення за нормальних умов: ρ(He)≈0,18 г/л\rho(\mathrm{He}) \approx 0{,}18\text{ г/л}, ρ(CO2)≈1,98 г/л\rho(\mathrm{CO_2}) \approx 1{,}98\text{ г/л} — результати дуже близькі.

3. Поясни за малюнками:

  1. Мал. 10.4 (с. 94): у лівій кульці (маса 0,85 г0{,}85\text{ г}), що піднялася вгору, міститься гелій — його густина значно менша за густину повітря (≈1,29 г/л\approx 1{,}29\text{ г/л}). У правій кульці (маса 9,8 г9{,}8\text{ г}), що лежить на столі, міститься вуглекислий газ, бо він важчий за повітря.
  2. Мал. 10.5 (с. 94): окрім кольору й густини, магній, залізо, свинець і золото різняться твердістю (свинець і золото дуже м’які, залізо тверде), температурами плавлення, тепло- й електропровідністю та здатністю намагнічуватися (залізо притягується магнітом, а магній, свинець і золото — ні).
  3. Мал. 10.9 (с. 97): терези перебувають у рівновазі, бо маси обох циліндрів однакові. Об’єм мідного циліндра значно менший за об’єм алюмінієвого, оскільки густина міді (8,9 г/см38{,}9\text{ г/см}^3) більш ніж утричі перевищує густину алюмінію (2,7 г/см32{,}7\text{ г/см}^3).

4. Поміркуй і зроби висновок:

  1. Сплави алюмінію й магнію в літакобудуванні: вони мають дуже малу густину (легкі) й водночас достатню міцність, що дозволяє зменшити масу літака й економити пальне.
  2. Властивості речовин у побуті: цитринова (лимонна) кислота — кислий смак, добра розчинність у воді (випічка, напої, видалення накипу); натрій хлорид — солоний смак, розчинність у воді (приправа й консервант); сахароза — солодкий смак, добра розчинність (підсолоджувач); ванілін — сильний приємний запах (ароматизатор у кулінарії та парфумерії).
  3. Електричні дроти з міді або алюмінію в оболонці з поліетилену: мідь та алюміній чудово проводять електричний струм і є пластичними (тягнуться в дріт), а поліетилен — гнучкий, водостійкий і не проводить електричний струм, тому надійно захищає від ураження струмом.
  4. Крейда як добавка до паперу: білий колір, непрозорість і дрібнодисперсність — крейда робить папір білішим, гладким і менш прозорим.

5. Обчисли за малюнком 10.10 густину (г/см3\text{г/см}^3) металу, з якого виготовлено брусок (с. 98):

Дано:Розв’язання:
a=20 смa = 20\text{ см}
b=9 смb = 9\text{ см}
c=7 смc = 7\text{ см}
m=3402 гm = 3402\text{ г}
ρ−?\rho - \text{?}
1) Обчислимо об’єм прямокутного бруска:
V=a⋅b⋅c=20 см⋅9 см⋅7 см=1260 см3V = a \cdot b \cdot c = 20\text{ см} \cdot 9\text{ см} \cdot 7\text{ см} = 1260\text{ см}^3. 2) Обчислимо густину металу:
ρ=mV=3402 г1260 см3=2,7 г/см3\rho = \dfrac{m}{V} = \dfrac{3402\text{ г}}{1260\text{ см}^3} = 2{,}7\text{ г/см}^3.

Відповідь: ρ=2,7 г/см3\rho = 2{,}7\text{ г/см}^3, матеріал бруска — алюміній.

Місце на малюнку 10.5 (с. 94) та назва матеріалу: за довідником густину 2,7 г/см32{,}7\text{ г/см}^3 має алюміній. На шкалі густин металів (мал. 10.5) його треба розмістити між магнієм (1,74 г/см31{,}74\text{ г/см}^3) і залізом (7,9 г/см37{,}9\text{ г/см}^3).

6. Розпізнавання матеріалу монети номіналом 2 копійки НБУ:

  1. Способи розпізнавання:
  • За кольором: мідь і сталь із мідним покриттям мають червонувато-рожевий відтінок; алюміній, срібло й сталь — сріблясто-білий або сірий.
  • За допомогою магніту: магнітна сталь (і магнітна сталь із мідним покриттям) притягнеться до магніту; алюміній, мідь, срібло й немагнітна сталь — ні.
  • За густиною (зважування на точних вагах за однакового об’єму монети): найлегшою буде алюмінієва (2,7 г/см32{,}7\text{ г/см}^3), середньою — сталева (≈7,8 г/см3\approx 7{,}8\text{ г/см}^3), важчою — мідна (8,9 г/см38{,}9\text{ г/см}^3), а найважчою — срібна (10,5 г/см310{,}5\text{ г/см}^3).
  1. Розрізнення 2–3 монет: спершу відсортувати за кольором, потім перевірити магнітом, а серед зовні схожих немагнітних монет порівняти їхню масу на електронних вагах.

7. Як розпізнати калюжки гліцеролу й води на блюдцях, лише спостерігаючи:

  • Спосіб 1 (спостереження за випаровуванням): залишити обидва блюдця за кімнатної температури. Через кілька годин вода повністю випарується, а калюжка гліцеролу залишиться на місці (гліцерол майже не випаровується і навіть притягує вологу з повітря).
  • Спосіб 2 (нахил блюдець): обережно нахилити блюдця — вода швидко й легко стече, а в’язкий гліцерол повільно розтікатиметься, залишаючи маслянистий слід.

8. Як розпізнати спиртовий розчин хлорофілу (E 140) і водний розчин бетаніну (E 162) без розрізнення кольорів:

  • За запахом: обережно направити повітря рукою від горлечка пляшки до себе — спиртовий розчин хлорофілу має різкий характерний запах спирту, тоді як водний розчин бетаніну спиртом не пахне.
  • За швидкістю випаровування: капнути по краплі на скло — спиртовий розчин випарується значно швидше за водний.
  • Статус добавок: і хлорофіл (E 140 — зелений пігмент рослин), і бетанін (E 162 — червоний пігмент буряка) є натуральними харчовими барвниками й схвалені для використання в харчовій промисловості в Україні та Європейському Союзі.

9. Аналіз малюнків 10.6 та 10.11 (с. 99):

  • Чи можна впевнено стверджувати за мал. 10.6: лише за фото — ні, бо нікель чи кобальт теж притягуються магнітом, дріт може бути зі сплаву, а в сільничці можуть бути схожі білі кристали цукру або лимонної кислоти. Для впевненості потрібна перевірка кількох властивостей.
  • Як відрізнити справжній діамант від підробки: за надзвичайною твердістю, дуже високою теплопровідністю (справжній алмаз миттєво відводить тепло, тому майже не пітніє при диханні) та сильним заломленням світла. Проте одного тесту недостатньо, адже існують якісні імітації (наприклад, муасаніт теж дуже твердий і має високу теплопровідність), тому ювеліри перевіряють комплекс ознак.
  • Чому різняться властивості алмазу й графіту (мал. 10.11): обидві речовини складаються з однакових атомів Карбону, але ці атоми по-різному з’єднані в просторі. В алмазі (а) вони утворюють надміцний об’ємний каркас, а в графіті (б) — плоскі шари, які легко зсуваються один відносно одного, тому графіт м’який і залишає слід на папері.

10. Участь в обговоренні Григора й Лейли про гелієві кульки:

Я підтримую Лейлу. Гелій — невідновний природний ресурс: потрапивши в атмосферу, він назавжди вилітає в космос, хоча конче потрібен у медицині (для охолодження апаратів МРТ), науці та промисловості. До того ж випущені в небо кульки рано чи пізно падають на землю або у водойми, де стають смертельною пасткою для птахів і тварин. Свято можна зробити яскравим без шкоди для природи — наприклад, висадити дерева або запустити мильні бульбашки.

11. Оцінка міркувань Валерія й Катерини (с. 99):

  • Ідея прибирання магнітом хороша для збору дрібних сталевих і залізних уламків (цвяхів, шурупів, кришок), проте алюмінієві бляшанки чи мідний дріт магніт не збере.
  • Помилка Катерини (хімічна): золоті й срібні прикраси не притягуються магнітом, тому таким способом знайти їх неможливо.
  • Помилка Валерія (моральна): залишати собі чужі загублені цінні речі неправильно. Якщо знайшли чиюсь прикрасу чи річ, треба спробувати повернути її власнику (дати оголошення, звернутися до адміністрації школи або поліції).

12. Проєкт «Велосипед майбутнього» (мал. 10.12, с. 100):

  • Добір властивостей для рами велосипеда (у порядку зростання значущості): запах → колір → електропровідність → теплопровідність → розчинність у воді → пластичність → крихкість (має бути відсутньою) → здатність до ресайклінгу → твердість → густина (низька, щоб велосипед був легким) → безпечність для людини й довкілля.
  • Дві властивості з найвищим рейтингом: безпечність для людини й довкілля та низька густина (у поєднанні з високою твердістю).
  • а) Способи апсайклінгу старого велосипеда: із металевої рами (висока міцність і твердість) можна зробити стильний тримач для квітів, лавку або каркас столика; з ободів коліс (легкість і форма) — люстру або настінний годинник; із гумових шин (гнучкість і зносостійкість) — міцні ремені чи декоративні підставки.
  • б) Ідея благодійного заходу «Велосипед майбутнього»: шкільний екофестиваль, який включає конкурс малюнків і 3D-моделей ековелосипедів, майстер-клас із ремонту й апсайклінгу старих деталей, велоквест із завданнями про властивості матеріалів та благодійний збір коштів на потреби українських захисників.

13. Ідея лепбука «Фізичні властивості речовин»:

  • Розділ 1 («Шпаргалка властивостей»): картки з ілюстраціями — колір, блиск, твердість, густина, в’язкість, магнітні властивості.
  • Розділ 2 («Формула-трикутник»): інтерактивна схема зв’язку mm, ρ\rho та VV із прикладами розв’язання задач.
  • Розділ 3 («Речовини-рекордсмени»): мінікнижечка про алмаз, вольфрам, ртуть, срібло й золото.
  • Розділ 4 («Детектив у лабораторії»): загадки на розпізнавання схожих речовин (вода / гліцерол, сіль / крохмаль, алюміній / сталь).

14. Повідомлення «Із префіксом най-» про властивості речовин:

  • Найтвердіша природна речовина — алмаз (приблизно у 20 разів твердіший за графіт).
  • Найвищу теплопровідність серед твердих речовин також має алмаз (уп’ятеро вищу, ніж у срібла).
  • Найкращий провідник електричного струму серед металів за звичайних умов — срібло (далі йдуть мідь і алюміній).
  • Найтугоплавкіший метал — вольфрам (плавиться аж за 3422∘C3422^\circ\mathrm{C}).
  • Найлегкоплавкіший метал — ртуть (твердне лише за −38,8∘C-38{,}8^\circ\mathrm{C}, тому за кімнатної температури вона рідка).
  • Найважчий (із найбільшою густиною) природний метал — осмій (≈22,6 г/см3\approx 22{,}6\text{ г/см}^3).
  • Найпластичніший метал — золото (зі 120 г120\text{ г} золота можна виготовити до 6000 найтонших листків сухозлітного золота).
  • Найсолодша природна речовина — білок тауматин (у тисячі разів солодший за цукор).

Підсумуй

Опрацювавши § 10, я дізнався, що таке фізичні властивості чистих речовин, навчився розпізнавати схожі речовини за комплексом ознак і розв’язувати розрахункові задачі на густину. До портфоліо досягнень можна додати порівняльну таблицю властивостей речовин, розв’язані задачі та повідомлення про речовини-рекордсмени.

Назад