· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 19. Хімія і математика: масова частка хімічного елемента в речовині - Хімія

Навчаюся досліджуючи

Завдання 1

Чи можна за зовнішнім виглядом руди визначити вміст Купруму? Ні, за самим лише виглядом мінералу неможливо точно визначити вміст металу — потрібно знати хімічну формулу рудного мінералу (а також частку домішок у породі).

Порівняння халькозину (Cu2S\mathrm{Cu_2S}) та ковеліну (CuS\mathrm{CuS}):

Дано:Розв’язання:
Cu2S\mathrm{Cu_2S}, CuS\mathrm{CuS}
Ar(Cu)=64A_r(\mathrm{Cu}) = 64
Ar(S)=32A_r(\mathrm{S}) = 32
w(Cu)−?w(\mathrm{Cu}) - ?
1. Для халькозину Cu2S\mathrm{Cu_2S}:
Mr(Cu2S)=2⋅64+32=160M_r(\mathrm{Cu_2S}) = 2 \cdot 64 + 32 = 160
w(Cu)=2⋅64160=128160=0,8w(\mathrm{Cu}) = \dfrac{2 \cdot 64}{160} = \dfrac{128}{160} = 0{,}8 (або 80%80\%)

2. Для ковеліну CuS\mathrm{CuS}:
Mr(CuS)=64+32=96M_r(\mathrm{CuS}) = 64 + 32 = 96
w(Cu)=6496≈0,667w(\mathrm{Cu}) = \dfrac{64}{96} \approx 0{,}667 (або 66,7%66{,}7\%)

Відповідь: вміст Купруму більший у халькозині (80%80\% проти 66,7%66{,}7\%), тому він вигідніший для добування міді.

Завдання 2

Обчислення масових часток елементів у метані (CH4\mathrm{CH_4}):

Дано:Розв’язання:
CH4\mathrm{CH_4}
Ar(C)=12A_r(\mathrm{C}) = 12
Ar(H)=1A_r(\mathrm{H}) = 1
w(C)−?w(\mathrm{C}) - ?
w(H)−?w(\mathrm{H}) - ?
1. Mr(CH4)=12+4⋅1=16M_r(\mathrm{CH_4}) = 12 + 4 \cdot 1 = 16

2. w(C)=1216=0,75w(\mathrm{C}) = \dfrac{12}{16} = 0{,}75 (або 75%75\%)

3. w(H)=4⋅116=0,25w(\mathrm{H}) = \dfrac{4 \cdot 1}{16} = 0{,}25 (або 25%25\%)

Відповідь: w(C)=75%w(\mathrm{C}) = 75\%, w(H)=25%w(\mathrm{H}) = 25\%.

Стовпчикова діаграма та вибір на мал. 19.2: На малюнку 19.2 правильна діаграма — № 4 (Карбон займає три чверті круга — 75%75\%, а Гідроген одну чверть — 25%25\%).

Схема до завдання

Тестую навчальні результати

1. Дай відповіді на запитання.

  1. Що таке масова частка хімічного елемента у складній речовині? Це відношення маси хімічного елемента до загальної маси речовини. Масова частка — безрозмірна величина, яку виражають у частках від одиниці або у відсотках.

  2. За якою формулою обчислюють масову частку хімічного елемента у складній речовині? За масами: w(E)=m(E)m(речовини)w(\mathrm{E}) = \dfrac{m(\mathrm{E})}{m(\text{речовини})}. За хімічною формулою: w(E)=N(E)⋅Ar(E)Mr(речовини)w(\mathrm{E}) = \dfrac{N(\mathrm{E}) \cdot A_r(\mathrm{E})}{M_r(\text{речовини})}.

  3. Людям яких професій потрібні відомості про масові частки хімічних елементів? Геологам, металургам, агрономам, лікарям, дієтологам, фармацевтам, ювелірам, інженерам-технологам харчової та хімічної промисловості.

  4. Для чого масову частку виражають у відсотках? Запис у відсотках (наприклад, 80%80\% замість 0,80{,}8) наочніший, простіший для сприйняття й зручніший для порівняння на етикетках продуктів, добрив і сплавів.

  5. На якому графіку (мал. 19.8) правильно відображено залежність масової частки хімічного елемента в речовині від її маси? На графіку 4 (горизонтальна лінія), адже масова частка елемента в певній чистій речовині — величина стала й не залежить від маси зразка.

2. Порівняй, не вдаючись до обчислень, масові частки:

  • а) Фосфору в P2O3\mathrm{P_2O_3} і P2O5\mathrm{P_2O_5}: більша в P2O3\mathrm{P_2O_3}, бо на 22 атоми Фосфору припадає менше атомів Оксигену (3<53 < 5).
  • б) Нітрогену в NH3\mathrm{NH_3} і NH4Cl\mathrm{NH_4Cl}: більша в NH3\mathrm{NH_3}, бо на 11 атом Нітрогену припадає менша маса решти атомів (немає важкого атома Хлору й четвертого атома Гідрогену).
  • в) Сульфуру в H2S\mathrm{H_2S}, H2SO3\mathrm{H_2SO_3} й H2SO4\mathrm{H_2SO_4}: найбільша в H2S\mathrm{H_2S}, середня в H2SO3\mathrm{H_2SO_3}, найменша в H2SO4\mathrm{H_2SO_4}, бо кількість атомів Гідрогену й Сульфуру однакова, а кількість атомів Оксигену зростає (0<3<40 < 3 < 4).

3. Визнач, не вдаючись до обчислень, із яких рудних мінералів однакової маси — куприту Cu2O\mathrm{Cu_2O} чи малахіту Cu2(CO3)(OH)2\mathrm{Cu_2(CO_3)(OH)_2} — можна видобути більше міді.

Більше міді можна видобути з куприту (Cu2O\mathrm{Cu_2O}). В обох формулах по 22 атоми Купруму, але в куприті з ними сполучений лише 11 атом Оксигену, тоді як у малахіті — ще й атом Карбону, 55 атомів Оксигену та 22 атоми Гідрогену, тому масова частка Купруму в куприті значно вища.

4. Обчисли масові частки хімічних елементів у речовинах CS2\mathrm{CS_2}, C6H12O6\mathrm{C_6H_{12}O_6}, NaCl\mathrm{NaCl}, Cu(OH)2\mathrm{Cu(OH)_2}, Fe2(SO4)3\mathrm{Fe_2(SO_4)_3}.

Дано:Розв’язання:
CS2\mathrm{CS_2}
C6H12O6\mathrm{C_6H_{12}O_6}
NaCl\mathrm{NaCl}
Cu(OH)2\mathrm{Cu(OH)_2}
Fe2(SO4)3\mathrm{Fe_2(SO_4)_3}
w(E)−?w(\mathrm{E}) - ?
1. Для CS2\mathrm{CS_2}: Mr(CS2)=12+2⋅32=76M_r(\mathrm{CS_2}) = 12 + 2 \cdot 32 = 76
w(C)=1276≈0,158w(\mathrm{C}) = \dfrac{12}{76} \approx 0{,}158 (15,8%15{,}8\%)
w(S)=6476≈0,842w(\mathrm{S}) = \dfrac{64}{76} \approx 0{,}842 (84,2%84{,}2\%)

2. Для C6H12O6\mathrm{C_6H_{12}O_6}: Mr(C6H12O6)=6⋅12+12⋅1+6⋅16=180M_r(\mathrm{C_6H_{12}O_6}) = 6 \cdot 12 + 12 \cdot 1 + 6 \cdot 16 = 180
w(C)=72180=0,4w(\mathrm{C}) = \dfrac{72}{180} = 0{,}4 (40%40\%)
w(H)=12180≈0,067w(\mathrm{H}) = \dfrac{12}{180} \approx 0{,}067 (6,7%6{,}7\%)
w(O)=96180≈0,533w(\mathrm{O}) = \dfrac{96}{180} \approx 0{,}533 (53,3%53{,}3\%)

3. Для NaCl\mathrm{NaCl}: Mr(NaCl)=23+35,5=58,5M_r(\mathrm{NaCl}) = 23 + 35{,}5 = 58{,}5
w(Na)=2358,5≈0,393w(\mathrm{Na}) = \dfrac{23}{58{,}5} \approx 0{,}393 (39,3%39{,}3\%)
w(Cl)=35,558,5≈0,607w(\mathrm{Cl}) = \dfrac{35{,}5}{58{,}5} \approx 0{,}607 (60,7%60{,}7\%)

4. Для Cu(OH)2\mathrm{Cu(OH)_2}: Mr(Cu(OH)2)=64+2⋅(16+1)=98M_r(\mathrm{Cu(OH)_2}) = 64 + 2 \cdot (16 + 1) = 98
w(Cu)=6498≈0,653w(\mathrm{Cu}) = \dfrac{64}{98} \approx 0{,}653 (65,3%65{,}3\%)
w(O)=3298≈0,327w(\mathrm{O}) = \dfrac{32}{98} \approx 0{,}327 (32,7%32{,}7\%)
w(H)=298≈0,020w(\mathrm{H}) = \dfrac{2}{98} \approx 0{,}020 (2,0%2{,}0\%)

5. Для Fe2(SO4)3\mathrm{Fe_2(SO_4)_3}: Mr(Fe2(SO4)3)=2⋅56+3⋅(32+4⋅16)=112+288=400M_r(\mathrm{Fe_2(SO_4)_3}) = 2 \cdot 56 + 3 \cdot (32 + 4 \cdot 16) = 112 + 288 = 400
w(Fe)=112400=0,28w(\mathrm{Fe}) = \dfrac{112}{400} = 0{,}28 (28%28\%)
w(S)=96400=0,24w(\mathrm{S}) = \dfrac{96}{400} = 0{,}24 (24%24\%)
w(O)=192400=0,48w(\mathrm{O}) = \dfrac{192}{400} = 0{,}48 (48%48\%)

5. Обчисли масові частки Нітрогену в добривах (мал. 19.9) і порівняй їх із зазначеними на пакованні. Визнач, у яких двох пакованнях маса Нітрогену приблизно однакова. Добери стовпчики діаграми (мал. 19.10).

Дано:Розв’язання:
1) (NH2)2CO\mathrm{(NH_2)_2CO} (3 кг3\text{ кг}, 46,2%46{,}2\%) 2) KNO3\mathrm{KNO_3} (5 кг5\text{ кг}, 13,0%13{,}0\%) 3) NH4NO3\mathrm{NH_4NO_3} (3 кг3\text{ кг}, 34,4%34{,}4\%) 4) (NH4)2SO4\mathrm{(NH_4)_2SO_4} (5 кг5\text{ кг}, 21,0%21{,}0\%)
wтеор(N)−?w_{\text{теор}}(\mathrm{N}) - ?
m(N)−?m(\mathrm{N}) - ?
1. Карбамід (NH2)2CO\mathrm{(NH_2)_2CO}: Mr=2⋅(14+2)+12+16=60M_r = 2 \cdot (14 + 2) + 12 + 16 = 60
wтеор(N)=2860≈0,467w_{\text{теор}}(\mathrm{N}) = \dfrac{28}{60} \approx 0{,}467 (46,7%46{,}7\%); на пакованні — 46,2%46{,}2\%
m(N)=3⋅0,462=1,386 (кг)m(\mathrm{N}) = 3 \cdot 0{,}462 = 1{,}386\text{ (кг)}

2. Калійна селітра KNO3\mathrm{KNO_3}: Mr=39+14+48=101M_r = 39 + 14 + 48 = 101
wтеор(N)=14101≈0,139w_{\text{теор}}(\mathrm{N}) = \dfrac{14}{101} \approx 0{,}139 (13,9%13{,}9\%); на пакованні — 13,0%13{,}0\%
m(N)=5⋅0,130=0,65 (кг)m(\mathrm{N}) = 5 \cdot 0{,}130 = 0{,}65\text{ (кг)}

3. Аміачна селітра NH4NO3\mathrm{NH_4NO_3}: Mr=14+4+14+48=80M_r = 14 + 4 + 14 + 48 = 80
wтеор(N)=2880=0,35w_{\text{теор}}(\mathrm{N}) = \dfrac{28}{80} = 0{,}35 (35,0%35{,}0\%); на пакованні — 34,4%34{,}4\%
m(N)=3⋅0,344=1,032 (кг)m(\mathrm{N}) = 3 \cdot 0{,}344 = 1{,}032\text{ (кг)}

4. Амоній сульфат (NH4)2SO4\mathrm{(NH_4)_2SO_4}: Mr=2⋅18+32+64=132M_r = 2 \cdot 18 + 32 + 64 = 132
wтеор(N)=28132≈0,212w_{\text{теор}}(\mathrm{N}) = \dfrac{28}{132} \approx 0{,}212 (21,2%21{,}2\%); на пакованні — 21,0%21{,}0\%
m(N)=5⋅0,210=1,05 (кг)m(\mathrm{N}) = 5 \cdot 0{,}210 = 1{,}05\text{ (кг)}
  • Причина розбіжності: зазначені на пакованні масові частки трохи менші за теоретичні, оскільки промислові добрива містять невелику кількість домішок, вологи та антизлежувальних добавок.
  • Паковання з приблизно однаковою масою Нітрогену: аміачна селітра (3 кг3\text{ кг}) — 1,032 кг1{,}032\text{ кг} Нітрогену та амоній сульфат (5 кг5\text{ кг}) — 1,05 кг1{,}05\text{ кг} Нітрогену.
  • Відповідність добрив стовпчикам діаграми (мал. 19.10):
    • 1 (Карбамід, 46,2%46{,}2\%) — стовпчик 5 (Д)
    • 2 (Калійна селітра, 13,0%13{,}0\%) — стовпчик 3 (В)
    • 3 (Аміачна селітра, 34,4%34{,}4\%) — стовпчик 1 (А)
    • 4 (Амоній сульфат, 21,0%21{,}0\%) — стовпчик 4 (Г)

6. Долучися до дискусій та обґрунтуй свою думку.

  • Дискусія 1 (Григір, Катерина, Шерон): правий Григір. В організмі людини справді приблизно 2/32/3 становить вода (H2O\mathrm{H_2O}), де на кожен атом Оксигену припадає 22 атоми Гідрогену (тому Катерина не права: за кількістю атомів переважає Гідроген). Проте Шерон також помиляється: атом Оксигену у 1616 разів важчий за атом Гідрогену, тому саме за масовою часткою Оксиген упевнено лідирує (61,42%61{,}42\% проти 10%10\% у Гідрогену).
  • Дискусія 2 (Валентина і Григір): перевіримо обчисленням.
    • У кальцій карбонаті CaCO3\mathrm{CaCO_3}: Mr=40+12+48=100M_r = 40 + 12 + 48 = 100; w(Ca)=40100=40%w(\mathrm{Ca}) = \dfrac{40}{100} = 40\% (у 300 мг300\text{ мг} — 120 мг120\text{ мг} Кальцію).
    • У кальцій цитраті Ca3(C6H5O7)2\mathrm{Ca_3(C_6H_5O_7)_2}: Mr=3⋅40+2⋅(72+5+112)=120+378=498M_r = 3 \cdot 40 + 2 \cdot (72 + 5 + 112) = 120 + 378 = 498; w(Ca)=120498≈24,1%w(\mathrm{Ca}) = \dfrac{120}{498} \approx 24{,}1\% (у 300 мг300\text{ мг} — 72,3 мг72{,}3\text{ мг} Кальцію). Отже, Валентина помиляється: попри індекс 33, масова частка Кальцію в кальцій карбонаті значно вища.
  • Продукти, багаті на Кальцій: твердий і кисломолочний сир, молоко, йогурт, насіння кунжуту й маку, мигдаль, броколі, сардини, квасоля.

7. Склади алгоритм обчислення масової частки хімічного елемента в складній речовині й добери до нього приклади.

Алгоритм:

  1. Записати хімічну формулу речовини та знайти в періодичній системі ArA_r усіх її елементів.
  2. Обчислити відносну молекулярну масу MrM_r речовини.
  3. Помножити ArA_r потрібного елемента на його індекс у формулі (N(E)⋅Ar(E)N(\mathrm{E}) \cdot A_r(\mathrm{E})).
  4. Поділити отриманий добуток на MrM_r речовини й за потреби помножити на 100%100\%.
  5. Перевірити: сума масових часток усіх елементів має дорівнювати 11 (або 100%100\%).

Приклад для вуглекислого газу (CO2\mathrm{CO_2}): Mr(CO2)=12+2⋅16=44M_r(\mathrm{CO_2}) = 12 + 2 \cdot 16 = 44; w(C)=1244≈0,273w(\mathrm{C}) = \dfrac{12}{44} \approx 0{,}273 (27,3%27{,}3\%); w(O)=3244≈0,727w(\mathrm{O}) = \dfrac{32}{44} \approx 0{,}727 (72,7%72{,}7\%). Перевірка: 27,3%+72,7%=100%27{,}3\% + 72{,}7\% = 100\%.

8. Створи лепбук за опрацьованою темою.

План наповнення лепбука «Масова частка елемента»:

  • Трикутник-підказка: взаємозв’язок між m(E)m(\mathrm{E}), m(речовини)m(\text{речовини}) та w(E)w(\mathrm{E}).
  • Пам’ятка «П’ять кроків розрахунку»: алгоритм і розібрані приклади (H2O\mathrm{H_2O}, CaCO3\mathrm{CaCO_3}).
  • Вкладка «Масові частки в житті»: проба золота, етикетки мінеральних добрив, склад організму людини.
  • Кишенька «Задачі-тренажери»: картки на порівняння ww без обчислень та обчислення ww за формулою.

Підсумуй

Опрацювавши параграф, я навчився обчислювати масову частку хімічного елемента за масами та за хімічною формулою речовини, переводити її у відсотки й перевіряти правильність розрахунків за сумою часток. Також я зрозумів, як ці обчислення допомагають обирати вигідні руди, добрива та аналізувати склад ліків і продуктів.

Назад