Навчаюся досліджуючи
Завдання 1
Чи можна за зовнішнім виглядом руди визначити вміст Купруму? Ні, за самим лише виглядом мінералу неможливо точно визначити вміст металу — потрібно знати хімічну формулу рудного мінералу (а також частку домішок у породі).
Порівняння халькозину (Cu2S) та ковеліну (CuS):
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
Cu2S, CuS Ar(Cu)=64 Ar(S)=32 w(Cu)−? | 1. Для халькозину Cu2S: Mr(Cu2S)=2⋅64+32=160 w(Cu)=1602⋅64=160128=0,8 (або 80%)
2. Для ковеліну CuS: Mr(CuS)=64+32=96 w(Cu)=9664≈0,667 (або 66,7%)
Відповідь: вміст Купруму більший у халькозині (80% проти 66,7%), тому він вигідніший для добування міді. |
Завдання 2
Обчислення масових часток елементів у метані (CH4):
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
CH4 Ar(C)=12 Ar(H)=1 w(C)−? w(H)−? | 1. Mr(CH4)=12+4⋅1=16
2. w(C)=1612=0,75 (або 75%)
3. w(H)=164⋅1=0,25 (або 25%)
Відповідь: w(C)=75%, w(H)=25%. |
Стовпчикова діаграма та вибір на мал. 19.2: На малюнку 19.2 правильна діаграма — № 4 (Карбон займає три чверті круга — 75%, а Гідроген одну чверть — 25%).

Тестую навчальні результати
1. Дай відповіді на запитання.
-
Що таке масова частка хімічного елемента у складній речовині? Це відношення маси хімічного елемента до загальної маси речовини. Масова частка — безрозмірна величина, яку виражають у частках від одиниці або у відсотках.
-
За якою формулою обчислюють масову частку хімічного елемента у складній речовині? За масами: w(E)=m(речовини)m(E). За хімічною формулою: w(E)=Mr(речовини)N(E)⋅Ar(E).
-
Людям яких професій потрібні відомості про масові частки хімічних елементів? Геологам, металургам, агрономам, лікарям, дієтологам, фармацевтам, ювелірам, інженерам-технологам харчової та хімічної промисловості.
-
Для чого масову частку виражають у відсотках? Запис у відсотках (наприклад, 80% замість 0,8) наочніший, простіший для сприйняття й зручніший для порівняння на етикетках продуктів, добрив і сплавів.
-
На якому графіку (мал. 19.8) правильно відображено залежність масової частки хімічного елемента в речовині від її маси? На графіку 4 (горизонтальна лінія), адже масова частка елемента в певній чистій речовині — величина стала й не залежить від маси зразка.
2. Порівняй, не вдаючись до обчислень, масові частки:
- а) Фосфору в P2O3 і P2O5: більша в P2O3, бо на 2 атоми Фосфору припадає менше атомів Оксигену (3<5).
- б) Нітрогену в NH3 і NH4Cl: більша в NH3, бо на 1 атом Нітрогену припадає менша маса решти атомів (немає важкого атома Хлору й четвертого атома Гідрогену).
- в) Сульфуру в H2S, H2SO3 й H2SO4: найбільша в H2S, середня в H2SO3, найменша в H2SO4, бо кількість атомів Гідрогену й Сульфуру однакова, а кількість атомів Оксигену зростає (0<3<4).
3. Визнач, не вдаючись до обчислень, із яких рудних мінералів однакової маси — куприту Cu2O чи малахіту Cu2(CO3)(OH)2 — можна видобути більше міді.
Більше міді можна видобути з куприту (Cu2O). В обох формулах по 2 атоми Купруму, але в куприті з ними сполучений лише 1 атом Оксигену, тоді як у малахіті — ще й атом Карбону, 5 атомів Оксигену та 2 атоми Гідрогену, тому масова частка Купруму в куприті значно вища.
4. Обчисли масові частки хімічних елементів у речовинах CS2, C6H12O6, NaCl, Cu(OH)2, Fe2(SO4)3.
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
CS2 C6H12O6 NaCl Cu(OH)2 Fe2(SO4)3 w(E)−? | 1. Для CS2: Mr(CS2)=12+2⋅32=76 w(C)=7612≈0,158 (15,8%) w(S)=7664≈0,842 (84,2%)
2. Для C6H12O6: Mr(C6H12O6)=6⋅12+12⋅1+6⋅16=180 w(C)=18072=0,4 (40%) w(H)=18012≈0,067 (6,7%) w(O)=18096≈0,533 (53,3%)
3. Для NaCl: Mr(NaCl)=23+35,5=58,5 w(Na)=58,523≈0,393 (39,3%) w(Cl)=58,535,5≈0,607 (60,7%)
4. Для Cu(OH)2: Mr(Cu(OH)2)=64+2⋅(16+1)=98 w(Cu)=9864≈0,653 (65,3%) w(O)=9832≈0,327 (32,7%) w(H)=982≈0,020 (2,0%)
5. Для Fe2(SO4)3: Mr(Fe2(SO4)3)=2⋅56+3⋅(32+4⋅16)=112+288=400 w(Fe)=400112=0,28 (28%) w(S)=40096=0,24 (24%) w(O)=400192=0,48 (48%) |
5. Обчисли масові частки Нітрогену в добривах (мал. 19.9) і порівняй їх із зазначеними на пакованні. Визнач, у яких двох пакованнях маса Нітрогену приблизно однакова. Добери стовпчики діаграми (мал. 19.10).
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
1) (NH2)2CO (3 кг, 46,2%) 2) KNO3 (5 кг, 13,0%) 3) NH4NO3 (3 кг, 34,4%) 4) (NH4)2SO4 (5 кг, 21,0%) wтеор(N)−? m(N)−? | 1. Карбамід (NH2)2CO: Mr=2⋅(14+2)+12+16=60 wтеор(N)=6028≈0,467 (46,7%); на пакованні — 46,2% m(N)=3⋅0,462=1,386 (кг)
2. Калійна селітра KNO3: Mr=39+14+48=101 wтеор(N)=10114≈0,139 (13,9%); на пакованні — 13,0% m(N)=5⋅0,130=0,65 (кг)
3. Аміачна селітра NH4NO3: Mr=14+4+14+48=80 wтеор(N)=8028=0,35 (35,0%); на пакованні — 34,4% m(N)=3⋅0,344=1,032 (кг)
4. Амоній сульфат (NH4)2SO4: Mr=2⋅18+32+64=132 wтеор(N)=13228≈0,212 (21,2%); на пакованні — 21,0% m(N)=5⋅0,210=1,05 (кг) |
- Причина розбіжності: зазначені на пакованні масові частки трохи менші за теоретичні, оскільки промислові добрива містять невелику кількість домішок, вологи та антизлежувальних добавок.
- Паковання з приблизно однаковою масою Нітрогену: аміачна селітра (3 кг) — 1,032 кг Нітрогену та амоній сульфат (5 кг) — 1,05 кг Нітрогену.
- Відповідність добрив стовпчикам діаграми (мал. 19.10):
- 1 (Карбамід, 46,2%) — стовпчик 5 (Д)
- 2 (Калійна селітра, 13,0%) — стовпчик 3 (В)
- 3 (Аміачна селітра, 34,4%) — стовпчик 1 (А)
- 4 (Амоній сульфат, 21,0%) — стовпчик 4 (Г)
6. Долучися до дискусій та обґрунтуй свою думку.
- Дискусія 1 (Григір, Катерина, Шерон): правий Григір. В організмі людини справді приблизно 2/3 становить вода (H2O), де на кожен атом Оксигену припадає 2 атоми Гідрогену (тому Катерина не права: за кількістю атомів переважає Гідроген). Проте Шерон також помиляється: атом Оксигену у 16 разів важчий за атом Гідрогену, тому саме за масовою часткою Оксиген упевнено лідирує (61,42% проти 10% у Гідрогену).
- Дискусія 2 (Валентина і Григір): перевіримо обчисленням.
- У кальцій карбонаті CaCO3: Mr=40+12+48=100; w(Ca)=10040=40% (у 300 мг — 120 мг Кальцію).
- У кальцій цитраті Ca3(C6H5O7)2: Mr=3⋅40+2⋅(72+5+112)=120+378=498; w(Ca)=498120≈24,1% (у 300 мг — 72,3 мг Кальцію). Отже, Валентина помиляється: попри індекс 3, масова частка Кальцію в кальцій карбонаті значно вища.
- Продукти, багаті на Кальцій: твердий і кисломолочний сир, молоко, йогурт, насіння кунжуту й маку, мигдаль, броколі, сардини, квасоля.
7. Склади алгоритм обчислення масової частки хімічного елемента в складній речовині й добери до нього приклади.
Алгоритм:
- Записати хімічну формулу речовини та знайти в періодичній системі Ar усіх її елементів.
- Обчислити відносну молекулярну масу Mr речовини.
- Помножити Ar потрібного елемента на його індекс у формулі (N(E)⋅Ar(E)).
- Поділити отриманий добуток на Mr речовини й за потреби помножити на 100%.
- Перевірити: сума масових часток усіх елементів має дорівнювати 1 (або 100%).
Приклад для вуглекислого газу (CO2): Mr(CO2)=12+2⋅16=44; w(C)=4412≈0,273 (27,3%); w(O)=4432≈0,727 (72,7%). Перевірка: 27,3%+72,7%=100%.
8. Створи лепбук за опрацьованою темою.
План наповнення лепбука «Масова частка елемента»:
- Трикутник-підказка: взаємозв’язок між m(E), m(речовини) та w(E).
- Пам’ятка «П’ять кроків розрахунку»: алгоритм і розібрані приклади (H2O, CaCO3).
- Вкладка «Масові частки в житті»: проба золота, етикетки мінеральних добрив, склад організму людини.
- Кишенька «Задачі-тренажери»: картки на порівняння w без обчислень та обчислення w за формулою.
Підсумуй
Опрацювавши параграф, я навчився обчислювати масову частку хімічного елемента за масами та за хімічною формулою речовини, переводити її у відсотки й перевіряти правильність розрахунків за сумою часток. Також я зрозумів, як ці обчислення допомагають обирати вигідні руди, добрива та аналізувати склад ліків і продуктів.