· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 12. Змішуємо й розділяємо - Хімія

Навчаюся досліджуючи

Завдання 1

Розподіл повсякденних сумішей у три уявні наплічники:

  • «Механічні суміші»: суміш круп (гречка, рис, манка), пісок із камінцями, овочевий салат, суміш спецій, ґрунт із дрібним сміттям.
  • «Системи» (дисперсні системи та природні системи): граніт, солоний і солодкий розчини, молоко, майонез, мильна піна, желе, туман, дим, фруктовий сік із м’якоттю.
  • «???» (викликають сумніви): повітря, морська вода, шоколад, зубна паста (складні багатокомпонентні системи, у яких поєднано кілька видів дисперсних систем).

Чому сортування деяких сумішей виявилося складним? У звичайних механічних сумішах складники видно неозброєним оком і вони не змінюють властивостей одне одного, а в системах частинки настільки дрібні або так тісно взаємодіють, що система набуває нових властивостей.

Оцінка впливу на здоров’я й довкілля (три екоторбинки):

  • Корисні: чисте повітря, питна мінеральна вода, фруктові соки, молоко, ґрунт.
  • Шкідливі: смог, вихлопні гази, стічні промислові води, дим від спалювання пластику.
  • «???» (залежать від міри та способу використання): аерозольні фарби, майонез, газовані напої, мийні піни.

Завдання 2

Результати дослідження желейних цукерок (через 24 години):

  • У дистильованій воді цукерка сильно набухає (збільшується приблизно в 1,5–1,7 раза), бо вода активно проникає всередину желатинового каркаса.
  • У слабкому розчині цукру чи соди цукерка теж трохи збільшується, але менше, ніж у чистій воді.
  • У насиченому розчині кухонної солі цукерка, навпаки, зменшується і стає щільнішою, оскільки вода виходить із цукерки в більш концентрований сольовий розчин.

Схема до завдання

Завдання 3

Приклад дослідження стійкості дисперсної системи — домашній майонез (емульсія):

  • Складники: олія, вода (або лимонний сік), яєчний жовток (природний емульгатор завдяки лецитину).
  • Дослід: у першій склянці збиваємо лише олію з водою — за кілька хвилин суміш розшаровується (олія спливає). У другій склянці додаємо яєчний жовток і ретельно збиваємо — утворюється густа стійка емульсія, яка довго не розшаровується.
  • Висновок: додавання емульгатора та інтенсивне перемішування різко підвищують стійкість емульсії.

Вплив скількох чинників треба досліджувати в одному експерименті? В одному експерименті потрібно змінювати лише один чинник, залишаючи всі інші умови незмінними. Інакше неможливо буде точно зрозуміти, який саме чинник вплинув на результат.

Завдання 4

Схематичне моделювання чотирьох основних дисперсних систем (емульсії, суспензії, піни та драглів) показує, як розподілені частинки однієї речовини в середовищі іншої.

Схема до завдання

Тестую навчальні результати

1. Дай відповіді на запитання.

  1. За якими властивостями можна впізнати чисту речовину? Чиста речовина має сталі фізичні властивості — чіткі й незмінні температури плавлення та кипіння, густину, колір, розчинність.

  2. Які види дисперсних систем описано в параграфі? У параграфі описано розчини, суспензії, піни, емульсії, аерозолі та драглі (гелі, желе).

  3. Як діють емульгатори і як вони впливають на стабільність емульсій? Частинки емульгатора однією частиною притягуються до жиру, а іншою — до води. Вони огортають дрібні крапельки жиру захисною оболонкою, не даючи їм злипатися в суцільний шар, завдяки чому емульсія стає стійкою.

  4. Чому навіть ті речовини, які зазвичай вважаються чистими, містять домішки? Абсолютно чисту речовину без жодної сторонньої частинки отримати практично неможливо — під час виробництва, зберігання чи контакту з повітрям і посудом потрапляють мікроскопічні домішки. Проте їх настільки мало, що вони не змінюють властивостей речовини.

  5. Чому надчисті речовини важливі для розвитку високих технологій? У мікроелектроніці, оптиці, медицині й космічній техніці навіть мізерні домішки можуть порушити роботу мікросхем, лазерів чи приладів, тому для їх створення потрібні надчисті матеріали.

2. Назви методи розділення сумішей, які описані в рядках художніх творів та зображені на картині Костянтина Трутовського «Літо на селі» (до 1893 р.). Поясни фізичну суть цих методів.

  1. Євген Гребінка: відстоювання (промивання водою). Зерно має більшу густину за воду й осідає на дно, а легка полова спливає на поверхню, звідки її зливають.
  2. Картина К. Трутовського «Літо на селі»: провіювання. Під час пересипання зерна на вітрі важкі зернини падають додолу на полотно, а легку полову зносить потік повітря.
  3. Володимир Малик: випарювання (кристалізація). Під дією сонця й вітру вода переходить у газоподібний стан, а нелетка сіль залишається у вигляді кристалів.
  4. Галина Пагутяк: розчинення, відстоювання/фільтрування та випарювання. Сіль розчиняється у воді, нерозчинні частинки землі відокремлюють, а потім із розчину випаровують воду.
  5. Оксана Забужко: фільтрування. Паперовий фільтр пропускає рідкий настій кави крізь дрібні пори, але затримує тверді нерозчинні частинки кавової гущі.
  6. Редьярд Кіплінг: у рядках описано дисперсну систему піну (бульбашки газу в рідині), яку можна зруйнувати відстоюванням.
  7. Агата Крісті: названо побутові дисперсні системи — хліб (тверда піна) та мармелад (драглі, структуру яких можна зруйнувати нагріванням або висушуванням).
  8. Мар’яна Савка: описано дисперсну систему аерозоль (мряка — дрібні краплі води, завислі в повітрі), яку можна розділити осадженням крапель або фільтруванням повітря.

3. Назви дисперсні системи, про які йшлося в попередніх параграфах і які досліджували раніше. Склади узагальнювальну таблицю.

Назва дисперсної системиВластивостіЧинники, що впливають на стійкістьСпособи виокремлення складників
РозчинПрозорий, однорідний, частинки сумірні з молекулами водиТемпература, природа речовинВипарювання, дистилювання, кристалізація
СуспензіяКаламутна, нерозчинні тверді частинки в рідиніРозмір частинок, густина, перемішуванняВідстоювання, декантування, фільтрування
ЕмульсіяДрібні краплі однієї рідини в іншій (наприклад, олія у воді)Температура, наявність емульгатора, інтенсивність збиванняВідстоювання (розшарування), центрифугування
ПінаПухирці газу в рідині чи твердому тіліНаявність піноутворювачів, температура, механічний впливВідстоювання, нагрівання, додавання піногасників
АерозольДрібні тверді чи рідкі частинки, завислі в газіРозмір частинок, рух повітря, вологістьФільтрування повітря, осадження
Драглі (гелі, желе)Напіврідкий-напівтвердий стан завдяки сітчастому каркасуТемпература (нагрівання/заморожування), струшування, натисканняНагрівання (руйнування каркаса), висушування

4. Долучися до дискусії та обґрунтуй свою думку.

Категоричне твердження Валерія не зовсім правильне, бо чимало емульгаторів є природними й безпечними (наприклад, лецитин Е 322 з яєчного жовтка чи сої, пектин Е 440 з яблук). Водночас Ашанті має рацію в тому, що без емульгаторів і піноутворювачів неможливо виготовити більшість звичних продуктів — шоколад, морозиво, соуси, випічку чи засоби гігієни. Головне — обирати продукти з безпечними добавками й знати міру.

5. Створи лепбук «Дисперсні системи в довкіллі, у моєму холодильнику, у нашому сімейному господарстві».

План наповнення лепбука:

  • Розділ «У довкіллі»: фото туману (аерозоль), морської піни (піна), каламутної річкової води після дощу (суспензія).
  • Розділ «У моєму холодильнику»: картки з продуктами — молоко й майонез (емульсії), желе й холодець (драглі), сік із м’якоттю (суспензія), розсіл (розчин).
  • Розділ «У сімейному господарстві»: мильна піна, зубна паста, аерозольні освіжувачі, будівельні суміші.
  • Кишенька «Як розділити?»: мінісхеми фільтрування, відстоювання, випарювання та декантування.

6. Створи й разом з однокласниками й однокласницями втіль у життя сценарій руханки, яка моделює дію емульгатора.

Сценарій руханки «Дружба води й олії»:

  • Ролі: половина класу — «молекули води» (сині стрічки), частина — «крапельки олії» (жовті стрічки), ще 5–6 учнів — «емульгатори» (зелена і жовто-синя пов’язки).
  • Етап 1 (без емульгатора): «вода» й «олія» хаотично бігають по колу («збивання»), а за сигналом ведучого «Стоп!» усі «крапельки олії» збігаються в один великий гурт («розшарування»).
  • Етап 2 (з емульгатором): у гру входять «емульгатори». Кожен «емульгатор» однією рукою бере за руку «крапельку олії», а іншою — «молекулу води», утворюючи маленькі кола навколо кожної «краплі олії».
  • Фінал: за сигналом «Стоп!» «крапельки олії» більше не можуть злитися в одну купу, бо їх утримують «емульгатори» — утворилася стійка емульсія.

Підсумуй

Тепер я вмію відрізняти механічні суміші від дисперсних систем і знаю, як працюють розчини, суспензії, емульсії, піни, аерозолі та драглі. Я зрозумів, навіщо в продуктах використовують емульгатори, і навчився добирати правильний спосіб розділення для різних сумішей у побуті.

Назад