· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 4. Науковий підхід у хімії - Хімія

Пригадайте (с. 42)

Що таке спостереження й експеримент і чим вони відрізняються? Складіть діаграму Венна для розрізнення цих понять.

  • Спостереження — цілеспрямоване сприйняття явищ або об’єктів у природних умовах без втручання дослідника.
  • Експеримент — дослідження явища в спеціально створених і контрольованих умовах, коли дослідник сам змінює параметри (нагріває, змішує речовини тощо), щоб перевірити гіпотезу.

Схема до завдання

Поміркуйте (с. 42)

Коли ви дивитеся на пейзаж за вікном автобуса — це спостереження? А коли помічаєте, що озеро промерзло лише біля берегів, тоді як калюжі замерзли повністю — ви споглядали чи спостерігали?

Просто дивитися у вікно на пейзаж без певної мети — це споглядання. А коли ви звернули увагу на різницю між озером і калюжами, зафіксували цей факт і замислилися над причиною — ви вже здійснювали спостереження.

Поміркуйте (с. 43)

Яку гіпотезу можна сформулювати щодо різного агрегатного стану води в озері та калюжах?

Гіпотеза: швидкість замерзання води залежить від її об’єму (кількості). У калюжі води мало, тому за морозної погоди вона швидко охолоджується й повністю замерзає, а великий об’єм води в озері охолоджується значно повільніше, тому крига встигає утворитися лише на мілководді біля берегів.

Поміркуйте (с. 44)

Запропонуйте експеримент для підтвердження гіпотези про різний час замерзання води різного об’єму.

Налити воду однакової температури в маленьку форму для льоду (малий об’єм) та у велику пластикову пляшку (великий об’єм). Поставити обидві посудини одночасно в морозильну камеру холодильника й через рівні проміжки часу (наприклад, кожні 3030 хвилин) перевіряти стан води. Якщо вода у формі для льоду замерзне набагато швидше, ніж у пляшці, гіпотеза підтвердиться.

Поміркуйте (с. 45)

Які етапи позначені на схемі наукового підходу цифрами 1 і 2? Опишіть, як гіпотези перетворюються на теорії.

  • Цифрою 1 позначено Експеримент (перевірку гіпотези дослідом).
  • Цифрою 2 позначено Гіпотезу спростовано (результати не підтвердили припущення).

Перетворення гіпотези на теорію відбувається так: після спостереження формулюють припущення (гіпотезу) і перевіряють його експериментами. Якщо результати дослідів багаторазово підтверджують гіпотезу, вона пояснює факти й узгоджується з іншими знаннями, то гіпотеза переростає в теорію. Якщо ж дослід спростовує гіпотезу, вчені повертаються до повторного міркування над проблемою й висувають нову гіпотезу.

Пригадайте (с. 46)

Про які теорії ви читали чи чули та з якими науками вони пов’язані?

  • Теорія Великого вибуху — астрономія та фізика.
  • Теорія еволюції Чарльза Дарвіна та клітинна теорія — біологія.
  • Атомно-молекулярна теорія — хімія та фізика.
  • Теорія тектоніки літосферних плит — географія та геологія.

Пригадайте закони природи, які ви вивчали раніше.

Закон всесвітнього тяжіння, закон збереження енергії, закон збереження маси, закон Архімеда, закон відбивання світла.

Робота з інформацією

30. Виявіть спільне й відмінне в поняттях:

а) споглядання й спостереження

Ознаки тільки спогляданняСпільні ознакиОзнаки тільки спостереження
Пасивний процес без конкретної дослідницької метиВикористовуються органи чуття людини (зір, слух тощо)Цілеспрямований процес із чіткою метою
Не потребує запису та аналізу фактівОб’єкти та явища сприймаються без втручання в нихСупроводжується фіксацією даних, порівнянням і пошуком причин

б) закономірність і гіпотеза

Ознаки тільки закономірностіСпільні ознакиОзнаки тільки гіпотези
Фіксує повторюваний зв’язок між уже поміченими фактамиСпираються на результати спостереженьЄ науковим припущенням про можливу причину явища
Не потребує вигадування пояснень, описує те, що реально повторюєтьсяЄ важливими етапами наукового пізнанняОбов’язково потребує перевірки експериментом (може бути спростована)

в) гіпотеза й теорія

Ознаки тільки гіпотезиСпільні ознакиОзнаки тільки теорії
Недоведене припущення на початку дослідженняПояснюють причини природних явищДоведена й перевірена система знань
Може виявитися хибною після першої перевіркиЄ складниками наукового методуОписує, пояснює і дозволяє передбачати нові явища

г) теорія й закон

Ознаки тільки теоріїСпільні ознакиОзнаки тільки закону
Розгорнута система поглядів, що пояснює, чому відбувається явищеПідтверджені багаторазовими експериментамиСтисле твердження (часто формула), що фіксує сталий зв’язок між явищами
Може доповнюватися й уточнюватися з розвитком наукиДозволяють передбачати нові явища й фактиОписує незмінну універсальну залежність у природі

31. Опишіть основні принципи фіксування результатів вимірювань і протоколювання експерименту.

  • Точність: записувати всі показники приладів максимально точно, до останньої цифри.
  • Організація: оформлювати дані у вигляді таблиць для зручного порівняння.
  • Чіткість: вести записи охайно й розбірливо, щоб уникнути помилок.
  • Детальність: вказувати дату, час, умови досліду (температуру, освітлення тощо).
  • Облік засобів: фіксувати все використане устаткування та реактиви.
  • Послідовність: записувати дані одразу в момент отримання, не покладаючись на пам’ять.
  • Висновки: наприкінці обов’язково підсумувати, чи підтвердилася гіпотеза.

32. Проаналізуйте діаграму споживання води у школі та дайте відповіді на запитання.

1. За діаграмою:

  • а) максимальне споживання води — з 12:0012:00 до 13:0013:00 (100 л100\ \mathrm{л});
  • б) мінімальне споживання води — після 15:0015:00 (20 л20\ \mathrm{л}).

2. Гіпотези:

  • а) максимальне споживання о 12:0012:00–13:0013:00 зумовлене великою обідньою перервою: більшість учнів миють руки перед обідом, а працівники шкільної їдальні активно готують їжу й миють посуд;
  • б) мінімальне споживання після 15:0015:00 пояснюється тим, що основні уроки закінчилися, майже всі учні пішли додому, а в школі залишилося мало людей.

Обговоріть у групах

33. Висловіть припущення, яку воду наші предки могли називати «мертвою», а яку — «живою».

  • «Мертвою» водою давні люди могли називати стоячу, затхлу воду з боліт, дуже солону воду або мінеральну воду з високим вмістом солей чи кислот, у якій не живуть риби й рослини (а в казках така вода «заживляє рани» — можливо, це відгомін знань про солоні чи мінеральні джерела з антисептичними властивостями).
  • «Живою» водою вважали чисту проточну джерельну, колодязну або талу воду, багату на кисень, яка освіжає, додає сил і живить усе довкола.

34. Чи можна назвати закономірностями результати змішування фарб (синя + жовта = зелена; жовта + червона = помаранчева)? Яку гіпотезу або теорію можна сформулювати?

Так, це закономірність, оскільки такий результат відтворюється щоразу за однакових умов.

На основі цих спостережень можна висунути гіпотезу: змішуючи кілька основних кольорів у різних поєднаннях, можна отримати інші (похідні) кольори. Після експериментальної перевірки з різними пропорціями фарб це формулюється як теорія кольору (теорія змішування кольорів).

35. Визначте переваги та недоліки епізодичного й систематичного спостережень під час хімічних експериментів.

  • Епізодичне спостереження (від випадку до випадку): перевага — потребує менше часу й зусиль, допомагає помітити загальний підсумок; недолік — легко пропустити важливі проміжні зміни або момент початку й завершення реакції.
  • Систематичне спостереження (регулярне, за планом через визначені інтервали часу): перевага — дає повну, точну картину перебігу процесу й дозволяє виявити чіткі закономірності; недолік — вимагає більше часу, зосередженості та ретельного протоколювання.

36. Визначте в тексті про засмагу результат спостереження, закономірність і гіпотезу. Чи можливо за цією інформацією сформулювати теорію?

  • Результат спостереження: «Щоліта наша шкіра засмагає».
  • Закономірність: «Зміна кольору шкіри відбувається, якщо ми певний час перебували на сонці».
  • Гіпотеза: «Причиною засмаги є специфічна дія сонячного світла на шкіру».

Лише за цією інформацією сформулювати теорію неможливо, оскільки гіпотеза ще не перевірена експериментально й не пояснює механізм процесу (наприклад, роль ультрафіолетового випромінювання та вироблення пігменту меланіну в клітинах шкіри).

37. «Після висихання морської води на шкірі часто залишається тонкий шар солей» — це спостереження чи закономірність? Яку гіпотезу можна сформулювати?

Це закономірність, бо явище повторюється регулярно («часто») за однакових умов після висихання морської води.

Гіпотеза: у морській воді містяться розчинені солі; коли вода випаровується з поверхні шкіри, солі не випаровуються, а залишаються у вигляді тонкого твердого нальоту.

38. Що ви спостерігатимете, зануривши у воду аркуш паперу, губку для миття посуду, дерев’яний гребінець і металеву кульку? Сформулюйте гіпотезу й план експерименту.

  • Спостереження: металева кулька одразу потоне; дерев’яний гребінець плаватиме на поверхні; губка вбере воду, стане важчою й частково зануриться, але залишиться на плаву; аркуш паперу швидко промокне, розм’якне й поступово опуститься на дно.
  • Гіпотеза: взаємодія тіл із водою (здатність плавати чи тонути, вбирати воду) залежить від властивостей матеріалу — його густини та пористості.
  • Експеримент: зважити кожен предмет сухим, по черзі опустити їх у прозору посудину з водою, зафіксувати, які тіла плавають, а які тонуть, через 22–33 хвилини вийняти предмети й знову зважити, щоб перевірити, які матеріали вбирають воду.

39. Визначте точність наведеного мірного посуду та оберіть найкращий для відмірювання 75 мл75\ \mathrm{мл} рідини.

  • Конічна колба (250 мл250\ \mathrm{мл}): ціна поділки 50 мл50\ \mathrm{мл}, точність ±25 мл\pm 25\ \mathrm{мл}.
  • Хімічна склянка (200 мл200\ \mathrm{мл}): ціна поділки 25 мл25\ \mathrm{мл}, точність ±12,5 мл\pm 12{,}5\ \mathrm{мл}.
  • Мірний циліндр (50 мл50\ \mathrm{мл}): ціна поділки 1 мл1\ \mathrm{мл}, точність за половиною ціни поділки 0,5 мл0{,}5\ \mathrm{мл} (позначена на приладі похибка ±1,0 мл\pm 1{,}0\ \mathrm{мл}).

Для точного відмірювання 75 мл75\ \mathrm{мл} рідини найкраще використати мірний циліндр: відміряти рідину за два рази — спочатку 50 мл50\ \mathrm{мл}, а потім 25 мл25\ \mathrm{мл} (колба й склянка мають занадто грубу шкалу).

40. Обчисліть густину піску, яку отримав Микола (m=5 гm = 5\ \mathrm{г}, V=3,9 млV = 3{,}9\ \mathrm{мл}). Поясніть розбіжність із довідниковим значенням (2,5 г/см32{,}5\ \mathrm{г/см}^3) і запропонуйте правильний спосіб вимірювання.

Дано:Розв’язання:
m(піску)=5 гm(\text{піску}) = 5\ \mathrm{г}
V(піску)=3,9 млV(\text{піску}) = 3{,}9\ \mathrm{мл}
ρ(піску)−?\rho(\text{піску}) - ?
Густину речовини обчислюємо за формулою:
ρ=mV\rho = \dfrac{m}{V}
Підставляємо дані Миколи:
ρ(піску)=5 г3,9 мл≈1,28 г/мл\rho(\text{піску}) = \dfrac{5\ \mathrm{г}}{3{,}9\ \mathrm{мл}} \approx 1{,}28\ \mathrm{г/мл}

Відповідь: 1,28 г/мл1{,}28\ \mathrm{г/мл}.

Чому результат відрізняється від довідникового (2,5 г/см32{,}5\ \mathrm{г/см}^3)? Пісок — сипка речовина, між його піщинками є багато порожнин, заповнених повітрям. Микола виміряв не чистий об’єм піщинок, а загальний (насипний) об’єм піску разом із повітрям, тому об’єм вийшов завищеним, а густина — майже вдвічі меншою.

Як виконати експеримент правильно з тим самим обладнанням? Потрібно налити в мірний циліндр певний об’єм води (наприклад, V1=10 млV_1 = 10\ \mathrm{мл}), висипати туди зважений пісок масою 5 г5\ \mathrm{г} і злегка струсити, щоб вийшли бульбашки повітря. Вода заповнить проміжки між піщинками, і об’єм самого піску дорівнюватиме різниці рівнів води: V=V2−V1V = V_2 - V_1 (близько 2 мл2\ \mathrm{мл}, що дасть ρ=52=2,5 г/мл=2,5 г/см3\rho = \dfrac{5}{2} = 2{,}5\ \mathrm{г/мл} = 2{,}5\ \mathrm{г/см}^3).

41. Що мав на увазі Альберт Ейнштейн в епіграфі до цього параграфа?

Словами «Жодною кількістю експериментів не можна довести теорію; але достатньо одного експерименту, щоб її спростувати» Ейнштейн підкреслив головний принцип науки: навіть тисяча успішних дослідів лише підтверджує теорію в перевірених умовах, але не гарантує, що вона безпомилкова абсолютно скрізь. Проте якщо хоча б один надійний, відтворюваний експеримент суперечить теорії, це означає, що вона неповна або хибна і її потрібно переглянути чи уточнити.

Назад