· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

§ 1. Хімія — природнича наука - Хімія

Досліджуємо, моделюємо, проєктуємо

Проведіть опитування з-поміж вашого оточення (однокласники, друзі, близькі дорослі) про ставлення до хімії. Чи треба, на їхню думку, вивчати хімію? Результати вашого опитування презентуйте в класі.

Ось приклад результатів опитування серед 10 знайомих (однокласників та дорослих):

  • 7 із 10 опитаних вважають, що хімію вивчати потрібно, бо вона пояснює склад продуктів, ліків і побутових засобів та допомагає безпечно ними користуватися.
  • 2 опитаних ставляться до хімії насторожено через новини про забруднення довкілля, але погоджуються, що базові знання все одно корисні.
  • 1 людина вважає хімію занадто складною наукою для щоденного життя.

Висновок для презентації: більшість людей розуміють, що без хімії неможлива сучасна медицина, техніка й побут, а побоювання зазвичай пов’язані не з самою наукою, а з неправильним використанням її досягнень.

Обговоріть (с. 14)

Чому, на вашу думку, люди використовують саме золото як платіжний засіб і як міру багатства? Які ще речовини відомі людству з давніх часів?

Золото стало мірою багатства завдяки своїм особливим властивостям: воно рідкісне в природі, не іржавіє і не темніє з часом, має приємний жовтий блиск, легко плавиться й кується, тому з нього зручно карбувати монети та робити прикраси.

Інші речовини, відомі з давнини: срібло, мідь, олово, залізо, сірка, вугілля, кухонна сіль, вода, оцет, крейда, глина, скло.

Поміркуйте

Хімія є однією з наук про природу, або природничою наукою. Які ще науки називають природничими?

До природничих наук також належать фізика, біологія, географія, астрономія, геологія та екологія.

Обговоріть (с. 15)

Які ще об’єкти досліджують астрономія, біологія, географія, фізика? У чому виявляється зв’язок між об’єктами вивчення цих наук і тим, що вивчає хімія?

  • Астрономія вивчає комети, астероїди, туманності, чорні діри; зв’язок із хімією — визначення хімічного складу зір, планет і їхніх атмосфер (астрохімія).
  • Біологія вивчає клітини, рослини, тварин, гриби, бактерії; зв’язок із хімією — усе живе складається з речовин, у клітинах постійно відбуваються хімічні перетворення, наприклад дихання чи фотосинтез (біохімія).
  • Географія вивчає материки, океани, атмосферу, ґрунти, корисні копалини; зв’язок із хімією — дослідження складу гірських порід, мінералів, солоності морської води та забруднення повітря (геохімія, екологічна хімія).
  • Фізика вивчає світло, звук, електрику, магнетизм, рух тіл і теплові явища; зв’язок із хімією — спільне дослідження будови атомів і молекул, а також умов, за яких речовини змінюють агрегатний стан чи вступають у реакції.

Дізнайтеся більше

2022 року Нобелівську премію з хімії здобули Каролін Бертоцці, Мортен Мелдал, Баррі Шарплесс «За розробку технології клік-хімії та біоортогональної хімії». Чи можете ви за назвою припустити, що саме досліджували науковці й науковиця?

Слово «клік» нагадує звук застібки або конструктора, коли деталі швидко й міцно з’єднуються між собою. Тож клік-хімія — це метод, який дозволяє «збирати» складні молекули з простіших блоків так само легко й точно, без зайвих побічних продуктів.

Слово «біоортогональна» натякає на реакції, які відбуваються всередині живих організмів, але не заважають їхній природній роботі. Це допомагає створювати ліки, що діють точно на хворі клітини, не шкодячи здоровим.

Робота з інформацією

1. Чи є у вашому місті, селищі або області хімічні підприємства? Якщо так, то дізнайтеся, яку продукцію вони випускають. Чи може людина відмовитися від продукції цих виробництв? Результати вашого пошуку презентуйте в класі.

Наприклад, в Україні працюють такі відомі хімічні та фармацевтичні підприємства:

  • Заводи мінеральних добрив (наприклад, «Черкаський Азот» чи «Рівнеазот») випускають добрива для сільського господарства.
  • Фармацевтичні фабрики (наприклад, «Дарниця», «Фармак» у Києві чи «Галичфарм» у Львові) виробляють ліки та вітаміни.
  • Підприємства побутової хімії й полімерів виготовляють пральні порошки, мийні засоби, труби, пакування, фарби та будівельні суміші.

Повністю відмовитися від цієї продукції сучасна людина не може: без ліків неможливо боротися з тяжкими хворобами, без добрив значно впаде врожайність, а без пластмас, фарб і засобів гігієни важко уявити повсякденне життя. Головне — робити виробництва екологічнішими та переробляти відходи.

2. Існує багато версій походження слова «хімія»… Дізнайтеся про це більше в додаткових джерелах і підготуйте ілюстровану розповідь.

Найпоширеніші версії походження слова «хімія»:

  • Давньоєгипетська версія: слово «Кем» (або «Хам») означало «чорна земля» — так називали родючі землі в долині Нілу, а сам Єгипет був центром ремесел (скловаріння, виплавляння металів, бальзамування). Тож хімію називали «єгипетським мистецтвом».
  • Давньогрецька версія: від слова «хімос» («сік») або «хімевсіс» («змішування, зливання»), бо давні лікарі й ремісники змішували рослинні соки, настої та розплавлені метали.
  • Міфологічна версія: від імені Гермеса Трисмегіста — легендарного мудреця, якому приписували таємні знання про перетворення речовин (звідси ж пішло слово «герметичний»).
  • Китайська версія: від давньокитайського слова «кім» — «золото», адже давні дослідники мріяли перетворювати звичайні метали на золото.

3. Знайдіть інформацію, у яких місцях і в який спосіб добували сіль чумаки. Дізнайтеся також про маршрути чумаків Україною та за кордон.

Чумаки добували сіль переважно на півдні України: у солоних озерах Криму (Перекопські, Сакські, Керченські озера), на Кінбурнській косі, у лиманах Причорномор’я та Приазов’я, а також на Галичині (Дрогобич, Калуш, Долина).

Спосіб добування: на півдні сіль видобували просто — влітку вода в мілких солоних озерах випаровувалася під сонцем, і кристали солі осідали на дні. Чумаки заходили у воду, згрібали сіль граблями або лопатами на берег, просушували її й вантажили на вози (мажі), запряжені волами. На Галичині сіль виварювали з підземної ропи у великих казанах.

Основні чумацькі шляхи пролягали з півдня (Криму та Причорномор’я) через запорозькі степи на Правобережжя, Поділля, Київщину, Полтавщину, Слобожанщину (відомі Ромоданівський, Муравський, Чорний шляхи), а також далі за кордон — до Польщі, Білорусі, Молдови та країн Центральної Європи.

4. У багатьох мовах застосовуються спеціальні частини мови — артиклі… В арабській мові використовується артикль аль-. Припустіть, як звучатиме назва хімії арабською.

Арабською назва звучатиме як аль-хімія (звідси в європейських мовах і в українській з’явилося слово алхімія).

Обговоріть у групах

5. Обговоріть у групі, що з наведеного переліку трапляється в природі, а що — створене людиною.

  • Трапляється в природі: крейда, нафта, пісок, мармур, молоко, кухонна сіль, алмази, вовна, золото, деревина.
  • Створене людиною: скло, залізо (у чистому вигляді його виплавляють із руд, хоча дуже рідко трапляється в метеоритах), гума, цукор (отримують переробкою цукрових буряків або тростини), полівітаміни, оцет, папір.

6. Обговоріть, для яких виробів важливі наведені властивості акрилового волокна (не мнуться, не горять, легко пропускають повітря й водяну пару, не псуються від яскравого сонячного світла). Чи можна їх виготовляти з акрилу?

Такі властивості дуже важливі для:

  • штор, гардин, маркіз, пляжних парасольок і вуличних навісів (не вигоряють на сонці та не мнуться);
  • спецодягу для пожежників чи працівників гарячих цехів, а також оббивки меблів у громадських місцях (не горять і «дихають»);
  • теплого повсякденного одягу — светрів, шапок, пледів, туристичного спорядження (не мнуться, пропускають водяну пару, зберігають вигляд).

Так, усі ці вироби можна виготовляти з акрилу або тканин із додаванням акрилових волокон (проте для пожежників зазвичай використовують спеціальні вогнетривкі модифіковані волокна — модакрил).

7. Висловіть припущення, які із завдань можна розв’язувати засобами хімії, а які — засобами інших наук.

  • Засобами хімії (та суміжних із нею наук): 2 (визначення складу атмосфери та вмісту парникових газів), 4 (вплив речовин у ґрунті та водоймах на рослини — хімія та біологія), 7 (розроблення матеріалів для акумуляторів), 8 (пошук нових ресурсів для енергії, наприклад біопалива чи водню — хімія та фізика), 10 (вплив підземних процесів на склад ґрунтів і води — геохімія).
  • Переважно засобами інших наук: 1 (вплив кліматичних змін — географія, кліматологія), 3 (взаємодія рослин і тварин — біологія, екологія), 5 (розподіл видів тварин та їхня адаптація — біологія), 6 (принципи роботи сонячних панелей і вітрових турбін — фізика, хоча матеріали для панелей створюють хіміки), 9 (ризики землетрусів і вивержень вулканів — геологія, геофізика).

8. Прочитайте епіграфи до підручника на с. 5 і цього параграфа на с. 11. Як ви розумієте висловлювання Лайнуса Полінга та Луї Пастера? Чи погоджуєтеся ви з ними? Поясніть свою думку.

Висловлювання Луї Пастера «Хімія — це ключ до розуміння складного світу, що нас оточує» означає, що всі речі навколо нас — від повітря й води до живих клітин — складаються з речовин, і саме хімія пояснює, як вони влаштовані та як змінюються.

Думка Лайнуса Полінга перегукується з цією ідеєю: знання хімії допомагають людям не просто користуватися благами цивілізації, а свідомо розуміти природу, створювати нові ліки, матеріали та розв’язувати глобальні проблеми.

Я погоджуюся з обома науковцями, адже хімічні процеси відбуваються щосекунди і в нашому організмі, і на кухні, і в природі.

9. Яких фахівців, на вашу думку, можуть зацікавити такі об’єкти, речовини й матеріали?

  • Гематит (залізна руда): геологів (пошук родовищ), металургів і хіміків (виплавляння заліза та виготовлення фарб-пігментів).
  • Вода: гідрологів, екологів, біологів, хіміків (перевірка чистоти й складу), лікарів, агрономів, енергетиків.
  • Лимонна кислота: кухарів і технологів харчової промисловості (консервант і підкислювач), хіміків, косметологів, фармацевтів.
  • Яйце: біологів, птахівників, ветеринарів, кухарів, дієтологів, біохіміків.
  • Картопля: агрономів, селекціонерів, біологів, кухарів, технологів харчової промисловості (виробництво крохмалю).
  • Кобаламін (вітамін B12\mathrm{B}_{12}): лікарів, дієтологів, фармацевтів, біохіміків.
  • Бетон: будівельників, архітекторів, інженерів-конструкторів, хіміків-технологів (створення міцних сумішей).
  • Мідь: електриків та інженерів (виготовлення дротів і кабелів), металургів, хіміків, сантехніків, ювелірів і скульпторів.

10. Організуйте дискусію за темою «Досягнення хімії: за чи проти?». Наведіть приклади позитивного й негативного впливу синтетичних речовин і матеріалів на життя людини та довкілля.

Аргументи «ЗА» досягнення хімії:

  • Ліки, антибіотики та вакцини рятують мільйони життів і значно подовжили тривалість життя людей.
  • Синтетичні матеріали (пластмаси, композити, штучні тканини) дешевші, легші й часто міцніші за природні, вони дозволяють берегти ліси й рідкісні ресурси.
  • Мінеральні добрива й засоби захисту рослин допомагають вирощувати достатньо їжі для населення планети.
  • Мийні та дезінфекційні засоби підтримують чистоту й запобігають інфекціям.

Аргументи «ПРОТИ» (негативний вплив):

  • Пластикове сміття розкладається сотні років і забруднює океани та ґрунти мікропластиком.
  • Викиди хімічних заводів і вихлопні гази забруднюють повітря та спричиняють кислотні дощі й зміну клімату.
  • Надмірне використання добрив і пестицидів може шкодити водоймам, бджолам і здоров’ю людей.

Висновок: сама хімія не є шкідливою — проблеми виникають через нерозумне використання речовин і відсутність переробки відходів. Саме хіміки сьогодні створюють біорозкладний пластик і чисті технології.

11. Які професії пов’язані з хімією? Чи хотіли би ви стати хіміком / хімікинею? Якщо так, то в якому напрямі хімії ви хотіли би здійснювати дослідження?

З хімією пов’язано дуже багато професій: фармацевт, лікар, біохімік, еколог, криміналіст, технолог харчового виробництва, косметолог-розробник, агроном, металург, нафтохімік, учитель хімії.

Приклад особистої відповіді: «Мені було б цікаво стати фармацевтичним хіміком, щоб створювати ефективні й безпечні ліки від складних хвороб» (або: «Я хотів би працювати в екологічній хімії, щоб розробляти матеріали, які не забруднюють природу»).

12. На малюнках зображено, як в уяві художника відрізняється світ, у якому наявні продукти хімічної промисловості (ліворуч) і в якому вони відсутні (праворуч). Проаналізуйте малюнки та прокоментуйте їх.

  • На малюнку ліворуч (світ із продуктами хімії): сучасна світла кімната зі скляним вікном, пофарбованими стінами, пластиковим годинником, комп’ютером, яскравим одягом із пофарбованих тканин, паперовими зошитами, ручками, настільними аксесуарами, умивальником із засобами гігієни, газованим напоєм у бляшанці та автомобілем за вікном.
  • На малюнку праворуч (світ без продуктів хімії): усе дуже просте й обмежене лише природними матеріалами — нештукатурена цегляна стіна, вікно без скла (завішене грубою тканиною), дерев’яне відро замість умивальника, глиняний глечик, нефарбований одяг сірого кольору, жодної електроніки, транспорту, книг чи засобів гігієни.

Висновок: без досягнень хімії ми втратили б не лише гаджети й ліки, а й звичні речі — скло у вікнах, фарби, папір, мило, пластмасу та сучасний транспорт.

Назад