· Ілля Добрий · Довідник · 3 хв. читати

Острівна Океанія: поділ на Мікронезію, Меланезію і Полінезію, суверенні та залежні території, демографія, видобуток металів і фосфоритів, копра й туризм, офшори й ліцензії на вилов риби

Політична карта, природні ресурси та населення острівної Океанії

Держави та залежні території Мікронезії, Меланезії й Полінезії. За етнічними та історико-географічними особливостями острівну Океанію поділяють на три субрегіони:

  • Мікронезія (>1500> 1500 дрібних переважно вулканічних островів): 55 суверенних держав (Кірибаті, Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Науру, Палау) та 33 залежні території США (Гуам, Північні Маріанські Острови, атол Уейк).
  • Меланезія (97,8%97{,}8\% площі суходолу острівної Океанії; материкові й вулканічні острови): 44 суверенні держави (Вануату, Папуа-Нова Гвінея — 85,6%85{,}6\% площі Меланезії, Соломонові Острови, Фіджі) та залежна територія Франції — Нова Каледонія.
  • Полінезія (кілька сотень вулканічних і коралових островів): 33 суверенні держави (Самоа, Тонга, Тувалу) та 88 залежних територій Нової Зеландії (Острови Кука, Ніуе, Токелау), Франції (Французька Полінезія, Волліс і Футуна), США (атол Мідвей, Американське Самоа) і Великої Британії (Острови Піткерн).

Усі незалежні країни регіону є членами ООН (99 — у Співдружності націй, із них 33 острівні держави — Королівства Співдружності: Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Тувалу); усі належать до країн, що розвиваються, а Кірибаті, Соломонові Острови, Тувалу (33 країни, ООН, 2024 р.2024\text{ р.}; Вануату вийшла зі списку у 2020 р.2020\text{ р.}) — до найменш розвинених країн. 88 держав — республіки (ФШМ — єдина федерація), Тонга — конституційна монархія, Науру (21 км221\text{ км}^2) — найменша країна регіону.

ЕГП, природні ресурси й населення. Економіку стримують розпорошеність, ізольованість, вузький ринок, високі транспортні витрати і тайфуни. Материкові й вулканічні острови Меланезії мають родючі ґрунти, цінні ліси й рудні копалини (Нова Каледонія — одні з найбільших у світі покладів нікелю; Папуа-Нова Гвінея — золото, мідь, срібло, платина, нафта, газ; Фіджі — золото, мідь; Вануату — марганець), тоді як на коралових атолах ресурси обмежені (первинні фосфорити Науру та Банаби/Кірибаті здебільшого виснажені, зберігаються лише невеликі вторинні поклади на Науру).

Переважає другий тип відтворення (+10–20 ‰+10\text{–}20\text{ ‰}; до першого перейшли Палау та частина залежних територій) і від’ємне сальдо міграцій; урбанізація від 13%13\% (Папуа-Нова Гвінея) до 100%100\% (Науру). До 90%90\% мешканців — корінні народи (папуаси, меланезійці, канаки, мікронезійці, полінезійці); ≈80%\approx 80\% працездатних зайняті в натуральному господарстві.

Види господарської діяльності та міжнародна спеціалізація

Первинний і вторинний сектори:

  • Океанічний промисел: вилов та експорт тунця, мороженої/консервованої риби (Фіджі, Науру, Самоа, Палау, Маршаллові Острови, Тонга), акулячого м’яса, тридакн, перлів і перламутру.
  • Сільське господарство: дрібні селянські господарства й іноземні плантації. Головна культура — кокосова пальма і товарна копра (та кокосова олія на Фіджі); вирощують також хлібне дерево, батат, таро, ямс, банани, ананаси, папаю, цукрову тростину (Фіджі), каву й какао (Меланезія), чай і гевею (Папуа-Нова Гвінея), перець та ваніль.
  • Добувна промисловість (під контролем іноземного капіталу): у Папуа-Новій Гвінеї дає 38%38\% ВВП; видобуток нікелю в Новій Каледонії, бокситів і золота на Соломонових Островах. Промисловість обмежена переробкою аграрної сировини й деревини через дефіцит електроенергії (малі ТЕС на імпортному паливі).

Домінуючі складники економіки острівних країн Океанії
Рис. Домінуючі складники економіки острівних країн Океанії

Зростання третинного сектору та зовнішні зв’язки:

  • Міжнародний туризм (дайвінг, серфінг, яхтинг): Гуам, Фіджі, Тонга, а особливо Французька Полінезія (Таїті, Бора-Бора — чверть ВВП).
  • Офшорні зони (Науру — ≈250\approx 250 іноземних банків; Маршаллові Острови), продаж ліцензій на вилов риби (Кірибаті, Маршаллові Острови, Тонга, Тувалу), випуск колекційних поштових марок (Піткерн, Кірибаті) та обслуговування військових баз США (Гуам, атол Уейк) і Франції (атол Муруроа).

У зовнішній торгівлі імпорт перевищує експорт; головні партнери й інвестори — Австралія, Нова Зеландія, Японія, Китай, США.

Перевірка знань на НМТ

Назад