· Ілля Добрий · Довідник · 7 хв. читати

Політична карта Європи, державний лад, сепаратизм, інтеграційні процеси (ЄС, Шенген, Рада Європи, НАТО), природні ресурси, демографія, урбанізація й економіка Європи

Сучасна політична карта Європи

Особливості економіко-географічного положення Європи. Сучасні східні та південно-східні межі Європи проходять по Уральських горах, річці Ембі, північному берегу Каспійського моря та Кума-Маницькій западині. За геосхемою ООН регіон Європа (разом з азійською частиною Росії) має площу 23 млн км223\text{ млн км}^2 (15,5%15{,}5\% суходолу), населення ≈744 млн\approx 744\text{ млн} осіб (≈9,1%\approx 9{,}1\% світу, ООН, 20242024) та виробляє ≈25%\approx 25\% світового ВВП.

  • Політико-географічне положення: усі держави Європи є членами ООН (крім Ватикану). Штаб-квартири міжнародних організацій зосереджено в Парижі, Брюсселі, Лондоні, Женеві, Відні. Три ядерні держави — Велика Британія, Франція, Росія (агресивна політика останньої становить загрозу миру).
  • Транспортно-географічне положення: компактність території, вихід більшості країн до морів та океану, портові гіганти (Роттердам, Марсель, Гавр, Антверпен, Гамбург, Бремен, Лондон, Генуя, Барселона, Валенсія), Євротунель під Ла-Маншем, судноплавні річки Дунай і Рейн.
  • Сусідське положення: близькість до сировинних баз Північної Африки, Західної Азії, Росії; приплив трудових мігрантів (водночас проблема нелегальної міграції).
  • Еколого-географічне положення: наслідки Чорнобильської катастрофи; відносно «екологічно чистими» залишаються окраїни (Ісландія, Португалія, північ Скандинавії, північ і схід Росії).

Склад регіону. За ООН — 4545 країн, із них 4444 суверенні держави (у 44 субрегіонах: Західна — 99, Північна — 1010, Південна — 1515 держав + колонія Гібралтар, Східна — 1010). Крім Росії (17,1 млн км217{,}1\text{ млн км}^2), великі за площею Україна (603,7 тис. км2603{,}7\text{ тис. км}^2) та Франція (551,6 тис. км2551{,}6\text{ тис. км}^2). Європейські країни-карлики: Андорра (468 км2468\text{ км}^2), Мальта (316 км2316\text{ км}^2), Ліхтенштейн (160 км2160\text{ км}^2), Сан-Марино (61 км261\text{ км}^2), Монако (1,95 км21{,}95\text{ км}^2) і найменша держава світу Ватикан (0,44 км20{,}44\text{ км}^2).

Форми державного правління і територіального устрою. Більшість країн — республіки: президентська — Білорусь; парламентських більшість (Австрія, Італія, Німеччина, Польща, Сан-Марино, Фінляндія); змішані (77: Португалія, Румунія, Росія, Словенія, Україна, Франція, Хорватія); директорія — Швейцарія. Монархій 1212: переважно парламентські (Велика Британія, Норвегія, Швеція, Данія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Андорра), дуалістичні (Монако, Ліхтенштейн) і теократична абсолютна (Ватикан). За устроєм 3838 держав — унітарні (зокрема Україна), 66 — федеративні (Німеччина — 1616 земель, Австрія — 99 земель, Швейцарія — 2626 кантонів (2020 кантонів і 66 напівкантонів), Росія, Бельгія — 33 автономні регіони, Боснія і Герцеговина); конфедерацією вважають ЄС.

Державний лад країн Європи
Рис. Державний лад країн Європи

Прояви сепаратизму в Європі. Сепаратизм — політика відокремлення частини території держави (≈100\approx 100 територій у Європі): Каталонія в Іспанії (референдум 2017 р.2017\text{ р.}), Країна Басків в Іспанії та Франції (ЕТА), протистояння Валлонії й Фландрії в Бельгії, Північ (Паданія, Венето) і Сицилія та Сардинія в Італії, Шотландія і Північна Ірландія (Ольстер) у Великій Британії. Україна не визнає самопроголошених квазідержав.

Інтеграційні процеси в Європі

Типи країн за рівнем розвитку: 3535 високорозвинених (G-7: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія; 1515 невеликих високорозвинених; 1616 середнього рівня) та 99 країн із перехідною економікою (Білорусь, Молдова, Росія, Україна, Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія).

Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку
Рис. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку

Європейський Союз (ЄС). Об’єднує 2727 держав (після виходу Великої Британії 3131 січня 2020 р.2020\text{ р.}). Хронологія: 1951 р.1951\text{ р.} — ЄОВС (66 країн: Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італія); 1957 р.1957\text{ р.} — ЄЕС і Євратом; 1973 р.1973\text{ р.} — Велика Британія, Данія, Ірландія; 1981 р.1981\text{ р.} — Греція; 1986 р.1986\text{ р.} — Іспанія, Португалія; 1995 р.1995\text{ р.} — Швеція, Фінляндія, Австрія; 2004 р.2004\text{ р.} — 1010 країн (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Литва, Латвія, Естонія, Мальта, Кіпр); 2007 р.2007\text{ р.} — Румунія, Болгарія; 2013 р.2013\text{ р.} — Хорватія. Єврозона (з 1999 р.1999\text{ р.} безготівково / 2002 р.2002\text{ р.} готівкою) об’єднує 2020 країн (Хорватія приєдналася 11 січня 2023 р.2023\text{ р.}; ЄЦБ у Франкфурті-на-Майні). Головні органи ЄС — Європейська Рада, Європейський Парламент, Рада ЄС, Європейський Суд (штаб-квартира де-факто — Брюссель). Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС у 2014 р.2014\text{ р.}, набула статусу кандидата у червні 2022 р.2022\text{ р.} та розпочала переговори про вступ у 2024 р.2024\text{ р.} (серед країн-кандидатів також Молдова, Грузія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія й Туреччина).

До Шенгенської зони входять 2929 країн (2525 держав ЄС із Болгарією та Румунією, що повністю приєдналися 11 січня 2025 р.2025\text{ р.}, а також Норвегія, Ісландія, Швейцарія і Ліхтенштейн). Рада Європи (1949 р.1949\text{ р.}, штаб-квартира — Страсбург, 4646 держав після виключення Росії у 2022 р.2022\text{ р.}, Україна з 1995 р.1995\text{ р.}) захищає права людини й демократію. НАТО (1949 р.1949\text{ р.}, штаб-квартира — Брюссель, 3232 країни — 3030 у Європі та 22 в Північній Америці — станом на 2024 р.2024\text{ р.}, після вступу Північної Македонії у 2020 р.2020\text{ р.}, Фінляндії у 2023 р.2023\text{ р.} та Швеції у 2024 р.2024\text{ р.}) — система колективної оборони, з якою активно співпрацює Україна.

Природні умови і природні ресурси Європи

Природні умови. Північ і схід — рівнини (60%60\% нижче 200 м200\text{ м}: Східноєвропейська, Середньоєвропейська, Фенноскандія); південь — молоді сейсмічно активні гори (Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати, Кримські гори), у середині й на півночі — давні гори (Скандинавські, Уральські, Центральноєвропейські); Ісландія — вулканічні базальтові плато. Клімат переважно помірний (на півночі субарктичний, на півдні субтропічний середземноморський із сухим літом).

Природні ресурси:

  • Паливні: шельф Північного моря (нафта й газ — Велика Британія, Норвегія, Нідерланди, Данія, Німеччина), у Росії — Волго-Уральський і Західносибірський басейни та Кузбас, кам’яне вугілля — Верхньосілезький (Польща) і Донецький басейни.
  • Рудні: залізні руди — Росія (Курська магнітна аномалія), Україна (9%9\% світових запасів), Швеція; мідь — Люблінський басейн (Польща); марганець — Україна; боксити — Середземноморська провінція (Греція, Хорватія, Угорщина); уран — Швеція, Франція.
  • Нерудні: калійні солі (Білорусь, Німеччина, Росія), сірка (Польща, Україна), графіт (Чехія), каолін (Україна, Німеччина), мармур (Італія).
  • Водні, земельні, лісові та рекреаційні: найбільший гідропотенціал — у Норвегії та Альпах; розораність Європи — 29%29\% (50%50\% в Україні, Угорщині, Польщі, Румунії; у Нідерландах 40%40\% площі — польдери). Лісистість — понад 1/31/3 (найвища у Фінляндії — 76%76\%; «лісовий цех» — Скандинавія і північ Росії). Курорти: Лазурний Берег, Італійська Рив’єра, Золоті Піски, Карлові Вари, Альпи, Афіни, Рим, Париж.

Населення, структура та урбанізація в Європі

Демографічні процеси («демографічна зима»). Перший тип відтворення: народжуваність 10,34 ‰10{,}34\text{ ‰}, природний приріст 0,05 ‰0{,}05\text{ ‰}, у 2121 країні — депопуляція (середнє число дітей — 1,3–1,51{,}3\text{–}1{,}5; винятки — Албанія та Ірландія). Демографічну політику заохочення народжуваності найуспішніше ведуть Франція й Швеція. Основним джерелом зростання населення в Західній і Північній Європі стала імміграція (лідери — Німеччина, Франція, Велика Британія; у Люксембургу 47,3%47{,}3\% іноземців у 2024 р.2024\text{ р.}; Україна — країна-транзитер).

Структура та діаспора. Регресивна вікова структура (52%52\% жінок, 48%48\% чоловіків). Майже 9090 націй, 88 найбільших (>30 млн> 30\text{ млн}): росіяни, німці, французи, англійці, італійці, іспанці, українці, поляки. Більшість країн однонаціональні; багатонаціональні — Велика Британія, Іспанія, Швейцарія, Молдова, Росія; двонаціональна — Бельгія. 95%95\% говорять мовами індоєвропейської сім’ї (у регіоні Європа за носіями першою є російська, у ЄС — німецька); уральська — угорська, фінська, естонська. Переважає християнство (католицтво, протестантизм, православ’я); іслам — Албанія, Боснія і Герцеговина, Приуралля, кримські татари. Українська діаспора представлена у 2121 країні Європи (сформувалася у 44 хвилі еміграції).

Розселення й урбанізація. Середня густота — 65 осіб/км265\text{ осіб/км}^2 (найвища — Монако, Ватикан, Мальта; найнижча — Ісландія). Рівень урбанізації — 73%73\%; 3636 міст-мільйонерів; мультимільйонери — Москва, Лондон, Санкт-Петербург; мегаполіси — Англійський та міждержавний Прирейнський. Урбанізація пройшла 44 стадії: урбанізація →\to субурбанізація (1950–1960-ті1950\text{–}1960\text{-ті}) →\to рурбанізація (1970-ті1970\text{-ті}) →\to джентрифікація (кінець XX ст.). Світові міста: Лондон (Альфа++\text{Альфа++}), Київ (7373-тє місце, Бета\text{Бета}).

Економіка країн Європи

Загальні риси та первинний сектор. Високорозвинені країни перебувають на постіндустріальному етапі й із 2014 р.2014\text{ р.} проводять реіндустріалізацію. Вздовж 1600-кілометрової1600\text{-кілометрової} «центральної осі розвитку» (від півдня Великої Британії до півночі Італії) сконцентровано 2/32/3 промислового потенціалу й транскордонні райони. У добувній промисловості 75%75\% потреб покриває імпорт; головні райони — шельф Північного моря (нафта й газ), Верхня Сілезія (вугілля), Скандинавія (залізні та поліметалічні руди), Середземномор’я (боксити). У високоінтенсивному сільському господарстві виділяють 55 типів: північноєвропейський (молочне скотарство, жито, овес), середньоєвропейський (скотарство, свинарство, птахівництво, пшениця, цукровий буряк, квітництво Нідерландів), південноєвропейський (субтропічні: оливки в Іспанії, виноград в Італії, цитрусові), балканський (зернові, тютюн, соняшник, олійна троянда) та східноєвропейський. У лісовому господарстві зразковою є сертифікована скандинавська модель.

Вторинний сектор. Електроенергетика базується на ТЕС, АЕС (Франція ≈65%\approx 65\%, Україна >50%> 50\%), ГЕС (Норвегія ≈88–90%\approx 88\text{–}90\%, Ісландія ≈70%\approx 70\%) і ВДЕ (Німеччина, Іспанія, Данія). Чорна металургія змістилася до портів (Таранто в Італії; старі райони — Рур, Верхня Сілезія, Придніпров’я); у кольоровій лідирує виплавка алюмінію (Норвегія, Ісландія). Машинобудування дає 2/32/3 експорту Європи (автопром — Німеччина, Іспанія; авіабудування — Airbus; суднобудування — Німеччина, Швеція, Фінляндія, Польща). Європа забезпечує 42,5%42{,}5\% світового експорту хімічної продукції (нафтохімія Нідерландів і Бельгії, фармацевтика, парфумерія Франції), а також традиційну текстильну й харчову промисловість (Португалія — «швейна фабрика», Італія — «фабрика взуття»).

Третинний сектор і зв’язки з Україною. Сфера послуг дає ≈70%\approx 70\% ВВП. Вирізняються високошвидкісні залізниці (лідер Європи — Іспанія, Євротунель), автобани, порт Роттердам, аеропорти «Хітроу», «Руассі — Шарль-де-Голль», «Схіпхол», «Франкфурт», фінансові центри (Лондон, Париж, Цюрих, Франкфурт, Люксембург), університети (Оксфорд, Кембридж), технополіси та туризм (Франція — ≈100 млн\approx 100\text{ млн} у 2024 р.2024\text{ р.}, Іспанія, Італія). Головним торговим партнером України є ЄС (53,8%53{,}8\% товарообігу у 2024 р.2024\text{ р.}; провідні партнери — Польща, Німеччина, Італія, Іспанія, Нідерланди).

Перевірка знань на НМТ

Назад