· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати

Джерела знань про країни світу, політична карта, правові режими територій і акваторій, квазі-держави й залежні території, регіони світу за геосхемою ООН, глобалізація та країнознавство

Сучасна політична карта світу

Джерела знань про регіони та країни світу. Поділяються на статистичні (моделювання соціально-економічних процесів), історичні (розвиток у часі, прогнозування), інформаційні (Інтернет та геоінформаційні системи — ГІС, що поєднують карти з таблицями та космічними знімками), картографічні (економічні й політичні карти як інструмент і результат досліджень), а також книжки й періодика.

Політична карта, її особливості. Тематична карта поділу світу на держави й залежні території з кордонами, столицями, великими містами й магістралями. Головна властивість — динамічність (зміна кількості держав, суверенітету, кордонів, назв, перенесення столиць):

  • Кількісні зміни: об’єднання й розпад держав, територіальні втрати чи надбання внаслідок конфліктів.
  • Якісні зміни: здобуття суверенітету, зміна форм правління й устрою, створення міжнародних організацій.

Територія та акваторія. Територія — простір земної кулі із суходолом, водами, надрами, повітряним і космічним простором. Акваторія — ділянка водної поверхні у визначених межах. За правовим режимом розрізняють:

  1. Державна територія — під суверенітетом певної держави.
  2. Території з міжнародним режимом — поза державними межами, у загальному користуванні всіх держав.
  3. Території зі змішаним режимом — континентальний шельф і морські економічні зони, де прибережна держава має суверенні права на розвідку й розробку ресурсів та охорону середовища.

Головні об’єкти політичної карти. Це країни, держави й території:

  • Країна — заселена територія з визначеними кордонами (може бути суверенною або залежною).
  • Держава — суверенне політичне самоврядне утворення зі своєю владою (законодавчою, виконавчою, судовою), столицею та атрибутами (прапор, герб, гімн, мова, валюта).
  • Державний кордон — вертикальна площина, що обмежує суходіл, води, надра й повітряний простір держави.

До складу території держави входять: 1) суходіл, надра, внутрішні води, повітряний простір; 2) територіальні води (прилегла акваторія до 1212 морських миль / 22,2 км22{,}2\text{ км}); 3) повітряний простір над ними. Крім того, 40%40\% Світового океану поділено на виключні морські економічні зони завширшки до 200200 морських миль (370,4 км370{,}4\text{ км}) і завглибшки до 500 м500\text{ м} (Закон України 1995 р.1995\text{ р.}).

Невизнані держави (квазі-держави) в односторонньому порядку проголосили незалежність, але не мають загального міжнародного визнання: Тайвань (визнаний 1212 країнами, 2024 р.2024\text{ р.}), Турецька Республіка Північного Кіпру (лише Туреччиною), Абхазія та Південна Осетія (територія Грузії, 44 країни), Придністров’я (частина Молдови, не визнане), Косово (територія Сербії, >100> 100 країн). У 2014 р.2014\text{ р.} на частині Донеччини й Луганщини створено «ДНР» і «ЛНР», визнані Генеральною прокуратурою України терористичними організаціями, а у 2022 р.2022\text{ р.} Росія оголосила спробу їхньої незаконної анексії разом із частинами Запорізької та Херсонської областей (не визнано Україною та світовою спільнотою).

Залежні території перебувають під владою чи управлінням держави-метрополії (понад 4040 у світі, головне місто — адміністративний центр): володіння й заморські території без повного суверенітету (Гібралтар, Французька Полінезія, а також автономії на кшталт Фарерських островів чи інтегровані заморські департаменти на зразок Французької Гвіани) та асоційовані території (Пуерто-Рико, Північні Маріанські Острови).

Території з невизначеним статусом (окуповані, нейтральні, спірні): Палестина, Західна Сахара, Крим (тимчасово окупований Росією). Спірні території (≈300\approx 300 у світі) спричиняють щонайменше 1010 збройних конфліктів на рік.

Особливою міжнародною територією є Антарктида (договір від 11 грудня 1959 р.1959\text{ р.}: не належить жодній державі попри претензії 77 країн; заборонено господарську й військову діяльність; з 1980-х рр.1980\text{-х рр.} — без’ядерна зона). До міжнародних територій також належать відкриті моря (судна підпорядковуються прапору своєї держави), міжнародні річки, протоки й канали, глибоководне морське дно за межами шельфу та космічний простір (разом із Місяцем та іншими небесними тілами).

Сучасна політична карта світу. Налічує близько 240240 держав і територій, із яких 194194 — офіційно визнані суверенні держави: Європа — 4444, Азія — 4747, Океанія — 1414, Америка — 3535, Африка — 5454. 193193 держави є членами ООН (Статут підписала 5151 держава, включно з Україною, у Сан-Франциско 2424 жовтня 1945 р.1945\text{ р.}).

Регіони світу за класифікацією ООН

Регіони світу за класифікацією ООН. Регіон світу — група країн і територій зі спільним географічним положенням та природними, історичними, політичними, економічними, соціальними й культурними рисами.

Статистичний відділ ООН розробив геосхему з поділом світу на 55 великих регіонів (макрорегіонів) — Європа, Азія, Океанія, Америка та Африка — і менші субрегіони. Їхні межі не завжди збігаються з межами частин світу (наприклад, регіон Європа за ООН включає азійську частину Росії, а субрегіон Північна Америка тягнеться від Гренландії до кордону США з Мексикою, тоді як материк Північна Америка — до Панамського каналу).

Регіони світу за геосхемою ООН
Рис. Регіони світу за геосхемою ООН

Глобалізація як тенденція розвитку сучасного світу. Глобалізація — інтеграція регіонів і країн у єдину світову систему в економіці, політиці, культурі, інформації, технологіях та управлінні. В економіці сформувалася «світова фабрика»: високорозвинені держави керують процесами, переносячи виробництва до країн із дешевими трудовими й природними ресурсами, що робить національні економіки взаємозалежними. Глобалізація має суперечливі наслідки: посилює обмін і зв’язки, але водночас збільшує вплив окремих країн, є вразливою до криз (світова криза 2009 р.2009\text{ р.}), посилює безробіття в розвинених країнах через перенесення заводів і загострює глобальні проблеми людства.

Роль країнознавства у сучасному світі. Країнознавство — комплексна наука про політичну, соціальну, економічну та культурологічну сфери існування окремих регіонів, країн і світу загалом (складник економічної та соціальної географії світу). Воно має пізнавальне й світоглядне значення, формує географічну картину світу, допомагає в регіональному управлінні, оптимізації територіальних структур і довкілля, підвищенні ефективності міжнародних зв’язків, а також у розвитку туризму, путівників і маршрутів.

Перевірка знань на НМТ

Назад