· Ілля Добрий · Довідник · 6 хв. читати
Значення та технології хімічної промисловості, чинники розміщення, неорганічна й органічна хімія, фармацевтика України та світу, виробництво деревини й паперу
Значення та особливості технологій хімічного виробництва
Значення і склад хімічного виробництва. Хімічне виробництво (хімічна промисловість) — система виробництв важкої промисловості, що синтезує речовини з певними властивостями шляхом хімічної переробки мінеральної, органічної та іншої сировини. Галузь належить до «авангардної трійки» економіки, є наукомісткою та утилізує відходи інших галузей, проте її відходи й нерозкладні вироби сильно забруднюють довкілля.
Охоплює близько виробництв у чотирьох групах:
- Гірничо-хімічна промисловість (сировина — собівартості; біля родовищ нерудної сировини);
- Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (мінеральні добрива, барвники, гази, пластмаси, каучук, волокна, лаки, фарби, побутова хімія);
- Виробництво фармацевтичних продуктів і препаратів (найбільш наукомісткий і найдинамічніший напрям);
- Виробництво гумових і пластмасових виробів (шини, покришки, гумотехнічні вироби, пластмасові труби, посуд тощо).
Природно-сировинна база. Головна сировина — нерудні копалини (кухонна, калійна й глауберова солі, фосфорити, апатити, сірка), нафта і природний газ (органічний синтез, замінили вугілля, торф і сланці), деревина, вода, атмосферне повітря, а також титанові руди (білила), мідна руда й пірит (сірчана кислота) та відходи коксохімії й металургії. Із однієї сировини (нафти) можна отримати понад видів продукції, а одну речовину (наприклад, каучук) — із різної сировини.
Рис. Хімічна промисловість
Рис. Сировинна база хімічного виробництва
Виробництво неорганічних і органічних речовин.
- Содова промисловість (матеріало- й енергомістка: на соди — по солі й вапняку та умовного палива; біля сировини й палива).
- Хлорна промисловість (на відходах содових заводів або біля електростанцій і води).
- Сірчанокислотна (сульфатнокислотна) промисловість (небезпечна при транспортуванні, тому біля споживача — зазвичай разом із фосфатними добривами).
- Сажова промисловість (технічний вуглець із газу, нафти, вугілля для шин і фарб; біля сировини або на транспортних шляхах).
- Мінеральні добрива: калійні (сильвініт, хлорид калію — матеріаломісткі, біля родовищ), фосфатні (фосфорити й апатити + сульфатна кислота суперфосфат; біля споживача) та азотні (нітратні) (селітри, карбамід; біля коксохімії або нафтогазових родовищ і трубопроводів).
- Хімія полімерів (пластмаси, смоли, поліетилен, синтетичний каучук) і хімічні волокна ( води й на сировинний, водний, енергетичний і споживчий чинники).
- Лакофарбова й парфумерна промисловість тяжіють до споживача (і наукових баз).
- Фармацевтична промисловість — до наукової бази та споживача.
Чинники розміщення та екологічні проблеми. Ключові чинники — сировинний, паливно-енергетичний, водний, споживчий та екологічний (винесення брудних виробництв за межі густонаселених районів). Особливо небезпечні викиди оксидів азоту, аміаку й чадного газу; шлях розв’язання — маловідходні технології, комплексна переробка й утилізація відходів.
Хімічне виробництво в Україні та світі
Місце хімічної індустрії в Україні. Продукцію постачає у харчову й легку промисловість, медицину, будівництво, космонавтику; експортує азотні добрива, сірку, барвники, бром, титанові білила. Значна частка заводів перебуває у власності групи «DF».
- Гірничо-хімічна: видобуток калійних солей і сірки припинено; кухонна сіль — Донбас (Бахмутське/«Артемсіль» — зупинено й окуповано у , Слов’янське), розсоли Сивашу (Крим, ТОТ), Дрогобич та Закарпаття; вапняки — зокрема Донбас і Крим.
- Неорганічна хімія (головні райони — Донбас і Придніпров’я): сода — Яни Капу (Кримський содовий, ТОТ) та Кам’янське («ДніпроАЗОТ»); хлор — Кам’янське; сульфатна кислота — Одеса, Суми, Костянтинівка, Кам’янське; сажа — Кременчук, Кадіївка (ТОТ); азотні добрива — на коксовому газі (Горлівка [ТОТ], Сіверськодонецьк [колишній Сєвєродонецьк, зруйнований і окупований у ], Кам’янське, Запоріжжя) та природному газі (Черкаси, «Рівнеазот», Одеський припортовий завод); фосфорні добрива — Одеса, Суми, Костянтинівка.
- Органічна хімія: полімери — Запоріжжя (пластмаси, смоли), Дніпро (синтетичний каучук), Кам’янське (полівініл), Сіверськодонецьк (ТОТ); хімічні волокна — Чернігів, Сіверськодонецьк (ТОТ); лакофарбова — Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса, Львів, Яни Капу (ТОТ).
- Фармацевтика ( підприємств; заводи дають випуску): лідери в Києві («Дарниця», «Київмедпрепарат», «Фармак», «Борщагівка», «Індар», Київський вітамінний завод), а також Харків («Здоров’я»), Львів («Галичфарм»), Одеса («Біостимулятор»), Тернопіль, Умань.
- Гумові вироби: шинні заводи у Дніпрі («Дніпрошина») та Білій Церкві («Росава»); гумотехніка — Лисичанськ (ТОТ), Суми, Запоріжжя, Одеса, Харків, Чернівці.
Хімічне виробництво світу. Головні регіони:
- Європа ( світового випуску; Німеччина, Франція, Італія, у фармацевтиці також Швейцарія, Велика Британія, Угорщина);
- Північна Америка (США — полімери, фосфатні добрива, сульфатна кислота, найбільший у світі центр нафтохімії на узбережжі Мексиканської затоки; Канада — світовий лідер із калійних добрив);
- Азія (Японія — полімери й фармацевтика; Китай — світового виробництва добрив; Індія — азотні добрива й ліки; країни Перської затоки — нафтохімія). Азія дає майже хімічних волокон та каучуку і пластмас світу.
Виробництво деревини й паперу
Значення та структура лісової промисловості. Лісова промисловість — система виробництв важкої промисловості, що здійснює механічну й хімічну переробку деревини та утилізацію відходів.
Послідовні стадії комплексної переробки:
- Лісозаготівля (валка й трелювання — у лісонадлишкових районах).
- Лісопильне та стругальне виробництво (дошки, шпали — сировинний або транспортний чинник; дає відходів).
- Виготовлення виробів із деревини (деревообробна промисловість): будівельні деталі й тара тяжіють до споживача, фанера й сірники — до сировини; із відходів пресують ДВП і ДСП.
- Виробництво меблів (перше місце за обсягом; тяжіє до споживача).
- Виробництво паперу та паперових виробів (целюлозно-паперова промисловість): глибока хімічна переробка ( деревини й води на целюлози водний, енергетичний і сировинний чинники).
- Лісохімічне виробництво (з відходів — метиловий спирт, оцтова кислота, каніфоль, скипидар, дьоготь, кормові дріжджі).
Рис. Лісова промисловість світу та структура лісової промисловості
Виробництво деревини й паперу в Україні. Пріоритетні деревообробна та целюлозно-паперова галузі (ділову деревину частково імпортують):
- Лісозаготівля: Карпати (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська обл.) і Полісся (Волинська, Рівненська обл.).
- Лісопильне виробництво ( заводів у районах заготівлі): Чернівці, Рахів, Ковель, Овруч, Коростень, Малин, а також на транспортних перетинах — Київ, Черкаси, Дніпро.
- Деревообробна промисловість: будівельні деталі (Київ, Черкаси, Вигода, Кам’янка-Бузька), дерев’яні будинки (Костопіль), фанера (Чернівці, Львів, Оржів, Київ), єдина сірникова фабрика — у Березному (Рівненщина).
- Меблева промисловість: Київ, Харків, Львів, Житомир, Ужгород, Івано-Франківськ, Дніпро, Чернівці, Стрий (до також Донецьк).
- Целюлозно-паперова промисловість (на імпортній та макулатурній сировині біля води й енергії): Ізмаїл (найбільший виробник целюлози), Малин (банкнотний папір), Понінка (зошити), Корюківка (шпалери), Обухів, Львів, Рахів, а також Олешки (нині ТОТ; Жидачівський ЦПК призупинив основне виробництво у ).
- Лісохімія: Свалява, Великий Бичків (Закарпаття), Перечин.
Виробництво деревини й паперу у світі. У Північному поясі (хвойні породи: США, Канада, Росія, Швеція, Фінляндія, Австрія, Норвегія) зосереджена целюлозно-паперова індустрія. світового паперу випускають країн: Китай (), США (), Японія (), Німеччина (), Фінляндія (), Канада (), Швеція (); головні експортери паперу — Канада, Швеція, Фінляндія, Норвегія. У Південному поясі (листяні породи: Бразилія, Екваторіальна Африка, Південно-Східна Азія) експортують кругляк, дикт і шпон, а для паперу дедалі ширше залучають недеревну сировину (солома, бамбук, тростина).