· Ілля Добрий · Довідник · 10 хв. читати

Виробництво та постачання електроенергії (ТЕС, ГЕС, АЕС, ВДЕ, паливно-енергетичний баланс, електроенергетика України) та чорна й кольорова металургія світу та України

Виробництво та постачання електроенергії

Значення електроенергетики. Найбільшими споживачами електроенергії є промисловість (65%65\%), транспорт і сільське господарство (по 10%10\%), будівництво, побут та інші сфери.

Електроенергетика — виробництво важкої промисловості, що продукує електроенергію та передає її до споживача через лінії електропередач (ЛЕП).

Електроенергетика — капіталомістке виробництво, належить до «авангардної трійки» виробництв разом із машинобудуванням і хімічною промисловістю. У Франції, Великій Британії, Італії основна частина потужностей належить державі, у США та Японії — приватним компаніям, у Німеччині, Іспанії, Україні — змішаним компаніям.

У світі у 2023 р.2023\text{ р.} (за даними Ember / Energy Institute) вироблено ≈29 925 ТВт⋅год\approx 29\,925\text{ ТВт}\cdot\text{год} електроенергії (29 925 тис. ГВт⋅год29\,925\text{ тис. ГВт}\cdot\text{год}). Понад 3/43/4 виробництва припадає на 1010 держав, у тому числі Китай (≈32%\approx 32\%) і США (≈14%\approx 14\%). Розрив за кількістю електроенергії на одну особу: найвищий в Ісландії — понад 50 тис. кВт⋅год50\text{ тис. кВт}\cdot\text{год}, найнижчий у найбідніших країнах Африки (зокрема Чаді, Південному Судані) — кілька десятків кВт⋅год\text{кВт}\cdot\text{год}. Упродовж XX — початку XXI ст. споживання електроенергії зросло більш ніж у 1515 разів і продовжує швидко збільшуватися через цифровізацію та електрифікацію транспорту.

Енергозбереження — комплекс заходів із раціонального використання та економії витрат палива та енергії (організаційних, правових, виробничих, наукових, економічних, технічних), що відтерміновує вичерпання ресурсів, зменшує імпорт і собівартість продукції.

Теплові, гідравлічні, атомні електростанції. Традиційні типи електростанцій: теплові (ТЕС), гідравлічні (ГЕС) та атомні (АЕС).

Провідне місце посідає теплова енергетика (≈60%\approx 60\% світової генерації у 2023 р.2023\text{ р.}: вугілля — 35%35\%, природний газ — 23%23\%, нафтопродукти — ≈2%\approx 2\%). Принцип роботи ТЕС: при спалюванні енергоносіїв нагрівається котел із водою, пара обертає турбіну, механічна енергія переходить в електричну (ефективно працює в безперервному режимі). Види ТЕС: паротурбінні (найчастіше, тверде паливо — зазвичай вугілля), газотурбінні, дизельні, парогазові. Майже вся електроенергія виробляється на ТЕС у країнах Близького Сходу й Північної Африки (Алжир, Лівія, Саудівська Аравія), Білорусі (>55%> 55\%, частка знизилася після запуску БілАЕС), ПАР (>80%> 80\%), Польщі (>70%> 70\%), Австралії (>60%> 60\%), Китаї (>60%> 60\%), США (≈60%\approx 60\%), Росії (>60%> 60\%). Найпотужніша вугільна ТЕС світу — Тогто (Tuoketuo, Китай, 6,72 млн кВт6{,}72\text{ млн кВт}).

Залежно від технології існують конденсаційні електростанції та теплоелектроцентралі:

  • Конденсаційні електростанції (КЕС) виробляють багато електроенергії (відпрацьована пара конденсується і повертається в котел; потужність >2 млн кВт> 2\text{ млн кВт} — концентрація виробництва). Найголовніший чинник розміщення ТЕС — споживач, у вугільних районах — сировина. Вугільні станції спалюють 10–20 тис. т10\text{–}20\text{ тис. т} палива за добу, а викиди сірки спричиняють кислотні дощі.
  • Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) є результатом комбінування, поєднуючи виробництво електроенергії та гарячої води для опалення. Через втрати тепла при передачі гарячої води далі 20 км20\text{ км} ТЕЦ будують у великих містах (орієнтація на споживача).

Гідроелектростанції (ГЕС) використовують рух потоку води (гребля створює водосховище, потік обертає гідротурбіну). Для покриття пікових потреб поряд із ГЕС зводять гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС) з двома басейнами на різних рівнях: уночі воду закачують у верхній басейн, у години пік виробляють електроенергію. Переваги ГЕС: дешева електроенергія (собівартість значно менша за ТЕС), невичерпне джерело, не забруднює повітря. Недоліки: тривале й дороге будівництво, затоплення родючих земель, руйнування берегів, застій води, загибель риби. Найвигідніше будувати на річках із великим падінням і похилом річища.

ГЕС виробляють близько 14%14\% електроенергії світу (2023 р.2023\text{ р.}). Висока частка ГЕС у Парагваї (>99%> 99\%), Норвегії (≈88–90%\approx 88\text{–}90\%), Бразилії (≈60%\approx 60\%), Канаді (≈58%\approx 58\%), Австрії (≈55%\approx 55\%), Новій Зеландії (≈60%\approx 60\%). Найбільша ГЕС світу — «Санься» («Три ущелини», Китай, р. Янцзи, 22,5 млн кВт22{,}5\text{ млн кВт}); друга — «Байхетань» (Китай, 16 млн кВт16\text{ млн кВт}), далі — «Ітайпу» (14 млн кВт14\text{ млн кВт}, межа Бразилії та Парагваю).

Атомна енергетика виникла в середині XX ст. і є важливою для країн з обмеженими паливними ресурсами та для декарбонізації. АЕС дають 9,1%9{,}1\% електроенергії світу (2023 р.2023\text{ р.}, понад 410410 діючих реакторів у 3131 країні). Найбільше виробляють США (≈30%\approx 30\% світової атомної генерації), Китай, Франція. Найвища частка АЕС у Франції (≈65%\approx 65\%), Словаччині (≈61%\approx 61\%), Україні (понад 50%50\%), Угорщині (≈45%\approx 45\%), Бельгії (≈40%\approx 40\%). Найпотужніша АЕС світу за проєктною потужністю — Касівадзакі-Каріва в Японії (≈8,0 млн кВт\approx 8{,}0\text{ млн кВт}). Сировина — збагачений уран-235235 або плутоній-239239 (1 кг1\text{ кг} урану еквівалентний ≈2,5 тис. т\approx 2{,}5\text{ тис. т} кам’яного вугілля). Ядерне паливо легко транспортувати, тому АЕС розташовують біля джерел водопостачання (для охолодження), орієнтуючись на споживача. Навколо АЕС діють зона спостереження та санітарно-захисна зона.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Загалом відновлювана енергетика (разом із ГЕС та біоенергетикою) дала близько 30%30\% світового виробництва електроенергії у 2023 р.2023\text{ р.}, зокрема вітрова та сонячна — 13,4%13{,}4\% (вітер — 7,8%7{,}8\%, сонце — 5,5%5{,}5\%):

  • Вітрові електростанції (ВЕС) — біля морів або в горах (Нідерланди, Велика Британія, Німеччина; у Данії — 42%42\%);
  • Сонячні електростанції (СЕС) — термодинамічні та фотоелектричні (сухий і жаркий клімат, Каліфорнія у США);
  • Геотермальні електростанції (ГеоЕС) — у сейсмічних поясах (США — «Гейзерс», Ісландія, Японія, Італія, Мексика, Нова Зеландія, Філіппіни);
  • Припливні електростанції (ПЕС) (висота припливів ≥10 м\ge 10\text{ м}: Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Китай);
  • Хвильові електростанції (Монако, Норвегія) та біоенергетика (Бразилія — метиловий спирт із цукрової тростини та маніоки; США, Німеччина, Китай, Швеція).

Схема: Структура електроенергетики
Рис. Структура електроенергетики

Виробнича інфраструктура енергетики: трубопроводи, лінії електропередач (ЛЕП) та система водопостачання.

Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) — співвідношення між надходженням і витратами різних видів палива й енергії в країні протягом року. Обчислюють в одиницях умовного палива (11 одиниця == теплотворність кам’яного вугілля 7000 ккал/кг7000\text{ ккал/кг}, або 29 МДж/кг29\text{ МДж/кг}). Коефіцієнти: антрацит — 1,21{,}2, нафта і природний газ — 1,51{,}5, торф — 0,50{,}5, буре вугілля — 0,40{,}4, горючі сланці — 0,30{,}3.

Схема: Паливно-енергетичний баланс
Рис. Паливно-енергетичний баланс

Прибуткову частину ПЕБ складають видобуток палива, виробництво на ГЕС та АЕС, імпорт палива й електроенергії, залишки з минулого року; витратну — потреби виробництва, ТЕС і АЕС, експорт і залишки на кінець року.

Найбільші у світі країни — виробники електроенергії (Energy Institute / Ember, 2023 р.)

МісцеКраїнаЗагальне виробництво електроенергії (ТВт⋅год\text{ТВт}\cdot\text{год})Регіон (за ООН)
1Китай9456Азія
2США4273Америка
3Індія1957Азія
4Росія1167Європа
5Японія1040Азія
6Бразилія723Америка
7Канада633Америка
8Республіка Корея617Азія
9Франція519Європа
10Німеччина513Європа

Найбільші електростанції світу

МісцеНазва електростанціїТип електростанціїПотужність (млн кВт)Країна
1Санься («Три ущелини»)ГЕС22,5Китай
2БайхетаньГЕС16,0Китай
3ІтайпуГЕС14,0Бразилія — Парагвай
4СілодуГЕС13,9Китай
5Белу-МонтіГЕС11,2Бразилія
6ГуріГЕС10,3Венесуела
7УдундеГЕС10,2Китай
8ТукуруїГЕС8,3Бразилія
9Касівадзакі-КаріваАЕС8,0Японія
10Гранд-КуліГЕС6,8США
11Тогто (Tuoketuo)ТЕС6,7Китай
12Саяно-ШушенськаГЕС6,4Росія
13ЗапорізькаАЕС6,0Україна (ТОТ з 2022 р.)
14ЙонванАЕС5,9Республіка Корея
15ГравелінеАЕС5,5Франція
16Ла-Гранд-2ГЕС5,3Канада
17Черчілл-ФолсГЕС5,2Канада
18Сургутська-2ТЕС4,8Росія
19ТарбелаГЕС4,7Пакистан

Електроенергетика України

Структура і розміщення електроенергетики в Україні. Споживачі: промисловість, побут, транспорт, сільське господарство й будівництво. До повномасштабного вторгнення вироблялося ≈155–160 млрд кВт⋅год\approx 155\text{–}160\text{ млрд кВт}\cdot\text{год} на рік; із 2022 р.2022\text{ р.} генерація істотно знизилася через окупацію ЗАЕС і Каховської ГЕС та російські удари по енергосистемі.

Структура виробництва електроенергії на різних типах електростанцій в Україні (%)

Типи електростанцій19901995200020052010201520162017201820192020
ТЕС70,358,248,047,547,141,238,735,0337,836,536,1
АЕС26,036,545,045,546,053,753,956,4653,054,651,6
ГЕС3,75,37,07,06,94,26,17,197,55,25,0
ВЕС, СЕС———незначненезначне0,91,31,321,73,77,3
  • Атомна енергетика (> 50%50\% виробництва в Україні, ДП НАЕК «Енергоатом»): 44 АЕС (1515 енергоблоків, >13,8 млн кВт> 13{,}8\text{ млн кВт}): Запорізька (Енергодар, 6 млн кВт6\text{ млн кВт}, найбільша в Європі — окупована РФ із березня 2022 р.2022\text{ р.}, реактори перебувають у стані «холодного зупину»), Південноукраїнська (раніше Южноукраїнська, 3 млн кВт3\text{ млн кВт}), Рівненська (Вараш, 2,835 млн кВт2{,}835\text{ млн кВт}) і Хмельницька (Нетішин, 2 млн кВт2\text{ млн кВт}). Чорнобильська АЕС виведена з експлуатації у 2000 р.2000\text{ р.} Сировину частково видобуває Східний ГЗК у Жовтих Водах.
  • Теплові електростанції: основні «кущі» на Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Зуївська, Луганська — на ТОТ; Курахівська, Слов’янська), у Придніпров’ї (Запорізька [ТОТ], Криворізька, Придніпровська), біля великих міст (Трипільська — Київ, Зміївська — Харків, Ладижинська — Вінниччина) та на заході (Бурштинська, Добротвірська). Значна частина українських ТЕС і ТЕЦ була пошкоджена або зруйнована масованими російськими ракетно-дроновими ударами у 2022–2024 рр.2022\text{–}2024\text{ рр.}
  • Гідравлічні електростанції: каскад на Дніпрі (Київська, Канівська, Кременчуцька, Середньодніпровська [раніше Дніпродзержинська], Дніпровська; Каховська ГЕС підірвана й зруйнована російськими окупаційними військами 6 червня 2023 р.6\text{ червня }2023\text{ р.}), на Дністрі (Дністровська-1, Дністровська-2), ГАЕС (Київська, Дністровська, Ташлицька), малі ГЕС (Теребле-Ріцька в Карпатах).
  • Відновлювані джерела енергії: СЕС (південні та центральні області, Крим [ТОТ]), ВЕС (переважно південь країни; приазовські станції на ТОТ), малі й дахові СЕС.
  • Лінії електропередач: Об’єднана електроенергосистема (ОЕС) під управлінням НЕК «Укренерго» (>20 тис. км> 20\text{ тис. км} магістральних ЛЕП); із 16 березня 2022 р.16\text{ березня }2022\text{ р.} енергосистема України повністю синхронізована з європейською мережею ENTSO-E.

Металургійне виробництво у світі

Значення та структура металургії. Металургія — система виробництв важкої промисловості, пов’язаних з одержанням металів із руд або металовмісних речовин та сплавів. Складається з гірничодобувної промисловості (зі збагаченням на ГЗК), чорної та кольорової металургії.

Чорна металургія. Комбінування у чорній металургії. Чавун і сталь — сплави заліза з карбоном. Чорна металургія має послідовну переробку: збагачена залізна руда →\to чавун →\to сталь →\to прокат (листовий, сортовий, трубний, спеціальний/фасонний). Підприємства з усіма стадіями утворюють металургійні комбінати (дають >3/4> 3/4 чавуну та 2/32/3 сталі). Паралельно працюють коксування вугілля, випуск вогнетривів, флюсів і феросплавів.

Чинники розміщення чорної металургії. На 1 т1\text{ т} чавуну витрачають ≥1,5 т\ge 1{,}5\text{ т} залізної руди, 1,2–1,5 т1{,}2\text{–}1{,}5\text{ т} коксівного вугілля, >0,5 т> 0{,}5\text{ т} флюсових вапняків, 150 кг150\text{ кг} вогнетривкої глини, до 30 м330\text{ м}^3 води, а також легуючі метали (марганець, хром, молібден, нікель, кобальт, ванадій). Сировина й паливо дають 85–90%85\text{–}90\% витрат, тому традиційно панував сировинний чинник; нині зросла роль транспортного («припортова» металургія) та споживчого (переробна металургія з брухту).

Сучасні технології виробництва чавуну і сталі. Більшість сталі виплавляють на підприємствах повного циклу; розвиваються бездоменна та переробна металургія. Способи виплавки сталі: киснево-конвертерний (≈70%\approx 70\%) та електродуговий (≈28–30%\approx 28\text{–}30\%, найбільш екологічний; мартенівський спосіб практично зник).

Лідери за виробництвом сталі (World Steel Association, 2023 р.2023\text{ р.}): Китай (≈1,02 млрд т\approx 1{,}02\text{ млрд т}, >53%> 53\% світу), Індія (140,8 млн т140{,}8\text{ млн т}), Японія (87,0 млн т87{,}0\text{ млн т}), США (81,4 млн т81{,}4\text{ млн т}), Росія (76,0 млн т76{,}0\text{ млн т}), Республіка Корея (66,7 млн т66{,}7\text{ млн т}), Німеччина (35,4 млн т35{,}4\text{ млн т}), Туреччина (33,7 млн т33{,}7\text{ млн т}), Бразилія (31,8 млн т31{,}8\text{ млн т}), Іран (31,1 млн т31{,}1\text{ млн т}). Найбільші металургійні компанії світу — China Baowu Group, ArcelorMittal, Nippon Steel, Ansteel, POSCO.

Кольорова металургія: технології та чинники розміщення. Цикл: збагачення руди →\to плавка чорнового металу →\to рафінування →\to прокат.

  • Металургія важких металів (мідь, нікель, свинець, цинк, олово, ртуть): дуже матеріаломістка, тяжіє до сировини. Центри міді: Чилі, Перу, ДРК, Китай, США, Австралія, Росія, Замбія, у Європі — Польща; свинцю й цинку: Китай, Австралія, Перу, Індія, США, Канада; олова: Китай, Індонезія, Перу, Болівія, Росія.
  • Металургія легких металів (алюміній, титан, магній): надзвичайно енергомістка, тому тяжіє до дешевої електроенергії (ГЕС). Алюмінієва галузь територіально розірвана на два етапи: виробництво глинозему біля бокситів (Китай, Австралія, Бразилія, Індія, Гвінея) та виплавка металевого алюмінію (14–17 тис. кВт⋅год14\text{–}17\text{ тис. кВт}\cdot\text{год} на 1 т1\text{ т}) біля дешевої електроенергії (Китай — майже 60%60\% світу, Індія, Росія, Канада, ОАЕ, Австралія, Норвегія, Бахрейн, США, Ісландія).

Схема: Виробництво кольорових металів та алюмінію
Рис. Виробництво кольорових металів та алюмінію

Екологічні проблеми металургії. Руйнування ландшафтів кар’єрами, нагромадження пустої породи, викиди оксидів нітрогену й сульфуру (кислотні дощі), забруднення вод і ґрунтів. Розв’язання — нові технології та комплексна утилізація відходів (коксовий газ →\to азотні добрива, шлаки →\to цемент, гази →\to сульфатна кислота).

Металургійне виробництво в Україні

Чорна металургія України. Виплавка сталі до повномасштабної війни становила 21,4 млн т21{,}4\text{ млн т} (2021 р.2021\text{ р.}), а після втрати маріупольських комбінатів і руйнувань скоротилася до 6,2 млн т6{,}2\text{ млн т} (2023 р.2023\text{ р.}) та частково відновилася до ≈7,6 млн т\approx 7{,}6\text{ млн т} у 2024 р.2024\text{ р.} (21–22-ге21\text{–}22\text{-ге} місце у світі). Основний спосіб — киснево-конвертерний; розвивається електродуговий (Дніпро, Запоріжжя).

Сформувалися три історичні металургійні райони:

  1. Придніпровський (нині головна опора галузі; власні залізні й марганцеві руди, кокс): Дніпро, Самар (колишній Новомосковськ), Кам’янське, Запоріжжя, Кривий Ріг (комбінат ArcelorMittal), Нікополь.
  2. Приазовський (до 2022 р.2022\text{ р.} — близько 1/31/3 виплавки): найбільші комбінати Маріуполя («Азовсталь», ММК ім. Ілліча) були зруйновані під час оборони міста й окуповані РФ у 2022 р.2022\text{ р.}
  3. Донецький (власне коксівне вугілля та вапняки, руди з Придніпров’я): Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Алчевськ, Луганськ, Кадіївка, Харцизьк — з 2014 р.2014\text{ р.} окуповані РФ і здебільшого зупинені чи розграбовані.

Переробна металургія з брухту зосереджена в центрах машинобудування: Київ, Львів, Запоріжжя, Харків, Дніпро.

Кольорова металургія України. Розвинена слабше через обмежені руди й складний їх склад. Основні виробництва:

  • Титанова промисловість: Україна володіє повним циклом титанового прокату: ільменіт →\to титанова губка →\to зливки →\to прокат. Концентрат добувають Іршанський і Вільногірський ГЗК; Запорізький титано-магнієвий комбінат; діоксид титану — «Сумихімпром» (Суми) та «Кримський Титан» (Армянськ, ТОТ).
  • Алюмінієва промисловість: Миколаївський глиноземний завод (зупинив роботу у 2022 р.2022\text{ р.} через блокаду портів і націоналізацію).
  • Нікелева промисловість: Побузький феронікелевий комбінат (Кіровоградська обл., єдиний в Україні).
  • Інші виробництва: переробка брухту кольорових металів — Харків, Київ, Одеса; підприємства на Бахмуті, у Костянтинівці («Укрцинк»), Чистяковому та Горлівці (ТОТ / зона бойових дій) зупинені чи зруйновані.

Перевірка знань на НМТ

Назад