§37. Природні зони Північної Америки. Арктичні пустелі. Тундра. Ліси помірного поясу

• Зміст параграфів (відповідей) до підручника

Пригадайте

1. Що таке широтна зональність природних зон? Які чинники здатні її порушувати?

Широтна зональність природних зон — це закономірна зміна природних комплексів (клімату, ґрунтів, рослинності, тваринного світу) від екватора до полюсів через нерівномірний розподіл сонячної енергії по широті. Чинниками, які можуть порушувати широтну зональність, є рельєф, океанічні течії, віддаленість від океанів, атмосферна циркуляція.

2. Які природні зони переважають за площею на материках тропічних широт?

На материках тропічних широт переважають зони пустель і напівпустель (наприклад, Сахара в Африці), а також савани та рідколісся.

3. Хто такі ендеміки?

Ендеміки — це види рослин або тварин, які мешкають лише на певній обмеженій території й не зустрічаються більше ніде у світі. Їх поширення обмежене географічною або кліматичною ізоляцією. Наприклад, байкальська нерпа або галапагоська черепаха є ендеміками своїх регіонів.

Завдання

1. За цією схемою та картою природних зон в атласі назвіть природні зони Північної Америки відповідно до кліматичних поясів їхнього формування.

• Арктичний пояс: арктичні пустелі.
• Субарктичний пояс: тундра й лісотундра.
• Помірний пояс: Тайга, мішані та широколисті ліси, степи (прерії) та лісостепи.
• Субтропічний пояс: Твердолисті ліси й чагарники, пустелі й напівпустелі, степи, мішані та широколисті ліси, перемінно-вологі ліси.
• Тропічний пояс: Савани та рідколісся, перемінно-вологі ліси, тропічні пустелі.
• Субекваторіальний пояс: перемінно-вологі ліси

2. Які природні зони й чому не були представлені на материках тропічних широт?

У тропічних широтах Північної Америки відсутні вологі екваторіальні ліси. Це пояснюється недостатнім рівнем зволоження, оскільки клімат цих широт здебільшого сухий, і переважають пустелі, напівпустелі, савани та рідколісся.

3. З’ясуйте, які природні зони збігаються з кліматичними поясами, а які – ні. Поясніть, як це пов’язано зі зміною кліматичних умов на материку.

Збігаються: Арктичні пустелі (арктичний пояс), тундра (субарктичний пояс), тайга (помірний пояс). В тропічному: Савани та рідколісся, тропічні пустелі

Не збігаються: Мішані та широколисті ліси, степи (прерії), твердолисті ліси й чагарники, пустелі й напівпустелі, перемінно-вологі ліси. Це пов’язано з тим, що кліматичні умови на материку змінюються через вплив рельєфу, океанів та океанічних течій, що призводить до формування різних природних зон у межах одного кліматичного поясу.

4. Прослідкуйте, у яких природних поясах добре проявляється широтна зональність природних зон, а в яких вона поступається природній секторності.

Широтна зональність добре проявляється: У північній частині материка (арктичний та субарктичний пояси, тайга в помірному поясі), де природні зони розташовані паралельно широтам (крім гірського заходу).

Природна секторність переважає: У середній та південній частинах материка (помірний, субтропічний та тропічний пояси), де природні зони витягнуті з півночі на південь. Це залежить від впливу рельєфу, океанів та океанічних течій, співвідношення показників тепла й вологи.

Завдання

1. Розкажіть, як тварини пристосовуються до життя в суворих умовах арктичних пустель. Поясніть, чому життя тварин пов’язане з водою.

• Товстий шар жиру (білого ведмедя, моржа) для збереження тепла.
• Густа шерсть або пір’я (полярний крячок, чайка) для ізоляції від холоду.
• Біле забарвлення для маскування серед снігу та льоду.

Життя тварин пов’язане з водою, оскільки вони харчуються морськими організмами (риба, молюски) і використовують воду для пересування та полювання (наприклад, білі ведмеді полюють на тюленів)

2. Складіть приклади ланцюгів живлення в арктичній пустелі.

1. Водорості → риба → тюлень → білий ведмідь.
2. Планктон → риба → птахи (чайки, кайри) → песець.

3. Поміркуйте, чи існують тварини арктичних пустель, які є небезпечними для людини.

Так, білий ведмідь є небезпечним для людини через свій хижий характер і розміри

Інколи моржі можуть нападати, якщо відчувають загрозу або голод.

4. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про окремі види тварин арктичних пустель та поділіться нею з однокласниками.

1. Білий ведмідь
   • Опис: Найбільший хижак Арктики, занесений до Червоної книги. Має густе біле хутро, яке забезпечує камуфляж на снігу та зберігає тепло. Відмінний плавець, полює на тюленів, рибу та птахів.
   • Пристосування: Товстий шар жиру, потужні лапи з гострими кігтями, здатність долати великі відстані по льоду та воді.
2. Песець (арктична лисиця)
   • Опис: Невеликий хижак з густим хутром, яке змінює колір залежно від сезону (білий у зиму, коричневий у літо). Живиться лемінгами, птахами та їхніми яйцями.
   • Пристосування: Густе хутро, короткі вуха та лапи для зменшення втрат тепла, здатність рити нори в снігу.
3. Морж
   • Опис: Великий ластоногий ссавець з довгими бивнями, які використовуються для лазання по льоду та захисту. Живиться молюсками, ракоподібними та рибою.
   • Пристосування: Товстий шар жиру для теплоізоляції, здатність проводити час як у воді, так і на суші.
4. Тюлень
   • Опис: Ластоногі ссавці, які мешкають у холодних водах Арктики. Живляться рибою та ракоподібними.
   • Пристосування: Товстий шар підшкірного жиру, здатність довго перебувати під водою, непромокальне хутро.
5. Кайра
   • Опис: Морський птах, який мешкає на скелястих узбережжях Арктики. Живиться рибою та ракоподібними.
   • Пристосування: Здатність пірнати на велику глибину, густе оперення для захисту від холоду.

5. Дослідіть, як глобальне потепління впливає на природні комплекси арктичних пустель. Чи існують можливості подолати його негативні наслідки?

Глобальне потепління призводить до танення льодів, що загрожує середовищу існування тварин, які залежать від льоду (наприклад, тюлені, білі ведмеді). Зменшення льоду також впливає на харчові ланцюги. Для подолання наслідків необхідно зменшувати викиди парникових газів, зберігати арктичні екосистеми та створювати охоронні території.

Завдання

1. Розкажіть, до яких кліматичних негараздів слід пристосовуватися рослинам та тваринам тундри. Які в них для цього виникли адаптації?

Рослини та тварини тундри пристосовуються до:

• Холодного клімату: рослини мають низькорослість, густе опушення або восковий наліт для збереження тепла; тварини мають густе хутро, підшкірний жир і компактну будову тіла для мінімізації втрати тепла.
• Короткого вегетаційного періоду: рослини швидко цвітуть і плодоносять; багато тварин мігрують або впадають у сплячку взимку. Тварини активні влітку, накопичують жир для зими (лемінги, біла сова).
• Вітряності: карликові дерева ростуть близько до землі, щоб уникнути пошкодження.

2. Складіть приклади ланцюгів живлення в тундрі.

• Лишайники → лемінг → песець → полярний вовк.
• Мохи → карибу (північний олень) → біла сова.

3. Поміркуйте, які рослини та тварини тундри мають для людини господарське значення, а які є небезпечними.

• Господарське значення: олені карибу (м’ясо, хутро), ягоди (журавлина, морожка), лишайники (корм для оленів).
• Небезпечні: полярний вовк і песець можуть нападати на худобу; білий ведмідь небезпечний для людей.

4. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про окремі види рослин та тварин тундри й поділіться нею з однокласниками.

Наприклад:

• Олень карибу: має широкі копита для пересування по снігу та розкопування лишайників.
• Морошка: ягода з високим вмістом вітамінів, росте на болотах тундри.

5. Дослідіть, які екологічні проблеми виникають у зоні тундри у зв’язку з втручанням людини в природні екосистеми. Які існують можливості для їхнього подолання?

Проблеми: танення багаторічної мерзлоти через глобальне потепління; забруднення від видобутку нафти й газу; руйнування екосистем через будівництво доріг і трубопроводів.

Можливості подолання: зменшення викидів парникових газів, створення заповідників, відновлення пошкоджених територій, перехід на альтернативні джерела енергії.

Завдання

1. Назвіть найбільш поширені види рослин та тварин тайги.

• Рослини: канадська сиза ялина, канадська модрина, дугласія, секвоя (мамонтове дерево).
• Тварини: американський лось, олень вапіті, канадський бобер, ведмідь гризлі, американський пугач, вовк, канадська рись, росомаха.

2. Дослідіть, який спосіб живлення характерний для різних тварин тайги. На основі цього складіть приклади ланцюгів живлення в цій природній зоні.

Способи живлення:

• Травоїдні: лось, олень вапіті, бобер (живляться рослинністю, корою дерев).
• Хижаки: ведмідь гризлі, вовк, рись, росомаха (полюють на інших тварин).
• Всеїдні: ведмідь гризлі (живиться як рослинністю, так і м’ясом).

Ланцюги живлення:

1. Кора дерев → бобер → рись.
2. Трава → олень вапіті → вовк.
3. Гризуни (миші, білки) → росомаха → ведмідь гризлі.

3. Поясніть, які рослини та тварини тайги мають для людини господарське значення, а які є небезпечними.

Господарське значення:

• Рослини: деревина ялини, модрини, дугласії використовується для будівництва, виробництва меблів та паперу.
• Тварини: бобер (хутро), лось (м’ясо, шкура).

Небезпечні: Ведмідь гризлі, вовк, рись можуть становити загрозу для людей, особливо якщо їхнє середовище порушено.

4. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про окремі види тварин тайги та поділіться нею з однокласниками.

Наприклад:

• Секвоя: найтовстіше дерево у світі, може досягати висоти до 100 метрів.
• Ведмідь гризлі: великий хижак, ендемік Північної Америки.

5. Дослідіть, які екологічні проблеми виникають у зоні тайги у зв’язку з втручанням людини в природні екосистеми та прямим зведенням лісу. Які існують можливості їх усунення?

Екологічні проблеми:

• Вирубка лісів призводить до знищення місць проживання тварин та порушення екосистем.
• Забруднення навколишнього середовища через промисловість.
• Зміна клімату впливає на рослинність та тваринний світ.

Можливості усунення:

• Відновлення лісів через посадку нових дерев.
• Створення охоронних територій для збереження біорізноманіття.
• Використання сталого лісокористування, щоб мінімізувати вплив на екосистеми.

Завдання

1. За мал. 177 поясніть, чому зона мішаних та широколистих лісів не має в Північній Америці суцільного простягання.

Зона мішаних та широколистих лісів не має суцільного простягання через вплив рельєфу, кліматичних умов та діяльності людини. Гори (наприклад, Аппалачі) та різний рівень зволоження розділяють ці ліси на окремі ділянки. Також активне сільськогосподарське та промислове освоєння територій призвело до фрагментації лісів.

2. Назвіть найбільш поширені види рослин та тварин мішаних і широколистих лісів.

• Рослини: бук американський, липа американська, дуб білий американський, жовта береза, платан західний, клен американський, сосна біла, сосна червона.
• Тварини: дикобраз американський, смугастий скунк, чорний ведмідь барибал, опоссум північний, пума (кугуар).

3. Дослідіть, який спосіб живлення характерний для різних тварин мішаних і широколистих лісів. На основі цього складіть приклади ланцюгів живлення в цій природній зоні.

Способи живлення:

• Травоїдні: дикобраз (живиться корою дерев, листям).
• Хижаки: пума (полює на оленів, дрібних ссавців).
• Всеїдні: чорний ведмідь барибал (живиться рослинністю, ягодами, дрібними тваринами).

Ланцюги живлення:

1. Кора дерев → дикобраз → пума.
2. Листя дерев → олень → чорний ведмідь барибал.
3. Гризуни (миші) → скунс → пума.

4. Поясніть, які рослини й тварини цієї зони мають для людини господарське значення, а які є небезпечними.

Господарське значення:

• Рослини: деревина дуба, сосни використовується для будівництва та виробництва меблів. Клен (сироп).

Небезпечні: Пума (кугуар) та чорний ведмідь можуть становити загрозу для людей, особливо якщо їхнє середовище порушено.

5. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про окремі види тварин тайги й поділіться нею з однокласниками.

Наприклад:

• Чорний ведмідь барибал: всеїдний ссавець із густим хутром; мешкає в густих лісах і харчується ягодами, рибою та дрібними тваринами.

6. Поясніть, чому природна зона мішаних і широколистих лісів сильно постраждала від діяльності людини. Які існують можливості мінімізувати наслідки цього негативного впливу?

Причини:

• Вирубка лісів для сільськогосподарських та промислових потреб.
• Забруднення навколишнього середовища через промисловість.
• Міське будівництво та розширення інфраструктури.

Можливості мінімізації наслідків:

• Відновлення лісів через посадку нових дерев.
• Створення національних парків та заповідників.
• Використання сталого лісокористування для збереження екосистем.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть та покажіть на карті природні зони Північної Америки.

Природні зони Північної Америки (з півночі на південь):

• Арктичні пустелі (північні острови та Гренландія).
• Тундра (узбережжя Північного Льодовитого океану).
• Тайга (хвойні ліси на південь від тундри).
• Мішані та широколисті ліси (схід материка, район Великих озер).
• Степи (прерії) (центральна частина, Великі рівнини).
• Пустелі та напівпустелі (південний захід, наприклад, пустеля Мохаве).
• Твердолисті вічнозелені ліси (субтропічні регіони).
• Савани та рідколісся (Мексика).
• Перемінно-вологі ліси (субекваторіальний пояс)

2. Які закономірності в зміні природних зон спостерігаються на рівнинах Північної Америки?

• Широтна зональність (з півночі на південь): Арктичні пустелі → тундра → тайга → мішані та широколисті ліси → степи (прерії) → пустелі та напівпустелі → субтропічні та тропічні ліси. Ця зміна відбувається через зменшення кількості сонячної енергії та зростання температур із півночі на південь.
• Вплив океанів і рельєфу: На заході (через Кордильєри) вологі повітряні маси з Тихого океану не проникають вглиб материка, що формує посушливі зони (пустелі, напівпустелі) у центральній частині. На сході (рівнини біля Атлантики) переважають вологі ліси через вільне проникнення вологих мас.
• Меридіональна зональність у центральній частині: Природні зони (наприклад, прерії,  пустелі) витягнуті вздовж меридіанів через рух холодних арктичних мас з півночі та теплих із Мексиканської затоки.
• Висотна поясність у гірських районах: У Кордильєрах природні зони змінюються з висотою: від лісів у передгір’ях до гірських тундр на вершинах.

Ці закономірності пояснюються поєднанням кліматичних умов, рельєфу та впливу океанів.

3. Поясніть, чому природні зони в центральній та південній частинах Північної Америки змінюються не від екватора до полюсів, а простягаються вздовж меридіанів.

Це пов’язано з:

• Рельєфом: Кордильєри перешкоджають проникненню вологи з Тихого океану вглиб материка, створюючи “дощовий тінь” і формування посушливих зон (пустелі, прерії) у центральній частині.
• Впливом повітряних мас: Арктичні маси з півночі та теплі з Мексиканської затоки з півдня формують меридіональний розподіл зон.
• Океанічними течіями: наприклад, холодна Каліфорнійська течія підсилює посушливість на заході.

Ці фактори призводять до того, що зони розташовані паралельно меридіанам, а не широтам.

4. Порівняйте природні зони арктичних пустель та тундри. Які існують риси подібності та відмінності між цими зонами?

Подібності:

• Низькі температури протягом року.
• Бідний ґрунт (тундрово-глейові або кам’янисті).
• Переважання мохів, лишайників.
• Тварини мають адаптації до холоду (густе хутро, жировий шар).

Відмінності:

5. Які з досліджених природних зон Північної Америки найбільш освоєні людиною? Які труднощі з’являлися в людей, що освоювали різні території материка?

Найбільш освоєні зони:

• Мішані та широколисті ліси (використання деревини, сільське господарство).
• Степи (прерії) (родючі чорноземи для землеробства).
• Тайга (видобуток деревини, корисних копалин).

Труднощі:

• Арктичні пустелі/тундра: екстремальний холод, відсутність ресурсів, транспортні проблеми.
• Тайга: густі ліси, комахі-шкідники, небезпека від хижаків (ведмеді, вовки).
• Пустелі: дефіцит води, спека, ерозія ґрунтів.

6. Основні екологічні проблеми та заходи їх розв’язання:

Висновок: Для збереження природних зон необхідний комплексний підхід: від міжнародних угод до місцевих ініціатив з екологічною освітою.