§10.1. Двобічносиметричні тварини. Плоскі черви

• Назад до змісту

Навчальне завдання

Що відрізняє плоскі черви?

Плоскі черви — це справжні багатоклітинні тришарові двобічно-симетричні тварини. Вони мають сплощене тіло, чітко виражені тканини, що формують органи та системи органів. У них є травна, видільна, нервова та статева системи, але відсутні органи кровообігу та дихання.

Опорна схема «Три кольори» для запам’ятовування. Плоскі черви.

Просте визначення: плоскі черви — це багатоклітинні тришарові тварини з двобічною симетрією, які мають сплощене тіло та розвинені системи органів.

Плоскі черви

• Особливості : двобічна симетрія, три зародкових листки, розвинені системи органів.
• Різноманітність : Війчасті черви, Сисуни, Стьожкові черви.
• Поширення : водойми, вологі ґрунти, паразитизм.

Власне визначення: Плоскі черви — це багатоклітинні тварини з двобічною симетрією, які мають сплощене тіло, три зародкових листки та розвинені системи органів. Вони поділяються на Війчасті черви, Сисуни та Стьожкові черви й живуть у водоймах, на вологому ґрунті або паразитують у тілах інших організмів.

Розвивальне завдання

Які особливості будови планарії білої вказують свідчать про належність до плоских червів?

1. Сплощене тіло з двобічною симетрією.
2. Кожно-мускульний мішок з війчастим епітелієм та трьома шарами м’язів.
3. Травна система сліпозамкненого типу (рот, глотка, розгалужена кишка).
4. Видільна система (протонефридії).
5. Нервова система з двома вузлами та нервовими стовбурами.
6. Гермафродитна статева система (сім’яники та яєчники).
7. Здатність до регенерації.

Інформаційна вправа Будова планарії білої.

Основні особливості будови планарії:

1. Тіло:
   • Сплощене та витягнуте (2–3 см).
   • Покрите війчастим епітелієм, під яким розташовані три шари м’язів: кільцеві, поздовжні та діагональні (шкірно-м’язовий мішок).
2. Травна система:
   • Ротовий отвір на черевному боці.
   • Глотка та розгалужений кишківник (три гілки).
   • Хижак, живиться дрібними тваринами.
3. Видільна система:
   • Протонефридії: розгалужені канальці, що видаляють продукти обміну через видільні пори
4. Нервова система:
   • Два головних нервових вузли та нервові стовбури (найбільш розвинені черевні).
   • Органи чуттів: двоє очей та чутливі дотикові клітини на поверхні тіла.
5. Статева система:
   • Гермафродит (наявність сім’яників та яєчників).
   • Розмноження статеве (перехресне запліднення або самоопліднення) та безстатеве (поділ тіла з подальшою регенерацією).
6. Здатність до регенерації: може відновлювати втрачені частини тіла.

Ці особливості підтверджують належність планарії до класу плоских червів.

Ціннісне завдання

Чи можуть знання про плоских червів-паразитів запобігти глистяним захворюванням?

Так, знання про плоских червів-паразитів допомагають запобігти глистяним захворюванням. Розуміння їх життєвого циклу, способів зараження та методів профілактики дозволяє уникнути інфікування.

Вправа для визначення. Що таке «Наукова цінність природи»?

Наукова цінність природи полягає у вивченні природних явищ, організмів та їх взаємодій для отримання знань, які можуть бути використані для покращення життя людини, запобігання захворюванням та збереження екосистем.

Наукові знання про життєвий цикл паразитів, таких як печінковий сисун, дозволяють розробити ефективні методи профілактики та лікування глистяних захворювань.

Життєвий цикл печінкового сисуна:

1. Дорослий черв (в основному хазяїні): велика рогата худоба або людина (статеве розмноження паразита).
2. Яйце: виділяється з екскрементами основного хазяїна.
3. Личинка з війками (Мірацидій)
4. Личинка в проміжному хазяїні: молюск малий ставковик.
5. Личинки (Церкарії) виходять з молюска, деякий час плавають і осідають на рослини і перетворюються на сплячу личинкова стадія (адолескарій).
6. Адолескарій потрапляє в організм основного хазяїна через траву або воду.

Основний шлях зараження людини: споживання сирої води або рослин, забруднених адолескаріями.

Профілактика зараження:

• Зменшення популяції малого ставковика.
• Лікування хворих тварин.
• Уникання споживання сирої води.
• Дотримання гігієни (не жувати травину з забруднених місць).
• Організація безпечних місць для водопою тварин.

Ці знання допомагають запобігти зараженню та контролювати поширення паразитів.