§ 9. Географія етносів

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Проаналізуйте дані табл. 4 та визначте, які етноси належать до однієї мовної групи, але проживають у різних частинах світу. Наведіть приклади таких етносів і поясніть, чому їх відносять саме до цієї мовної групи.

До однієї мовної групи, але в різних частинах світу, належать етноси романської групи (іспанці, португальці, французи, італійці в Європі та бразильці, мексиканці, аргентинці, колумбійці в Америці), а також германської групи (німці, англійці, шведи в Європі та американці США в Північній Америці).

Їх відносять до спільних мовних груп через спільне історичне походження їхніх мов, схожу граматику та спільні корені слів, які поширилися іншими континентами в добу географічних відкриттів, колонізації та масштабних міграцій.

1. Позначте на контурній карті світу країни, де проживають етноси, перелічені в табл. 5. При цьому використайте кольори для різних мовних сімей (наприклад, індоєвропейська — синій, китайсько-тибетська — червоний тощо).

Покрокова інструкція для виконання завдання на контурній карті:

1. Зафарбуйте синім кольором країни проживання етносів індоєвропейської сім’ї: Індію, Пакистан, Бангладеш (гіндустанці, бенгальці, пенджабці, біхарці), Бразилію (бразильці), Мексику (мексиканці), Росію (росіяни), Німеччину та Австрію (німці), США (американці США).
2. Зафарбуйте червоним кольором Китай — основну територію розселення китайців (китайсько-тибетська мовна сім’я).
3. Зафарбуйте зеленим кольором острівні території Індонезії, зокрема острів Ява, де живуть яванці (австронезійська мовна сім’я).
4. Зафарбуйте жовтим кольором Японію — ареал проживання японців (японська мовна сім’я).
5. Складіть у кутку карти легенду, підписавши, яким кольором позначено кожну мовну сім’ю.

2. Визначте, які з перелічених етносів мають найбільші території розселення, а які — найкомпактніші. Обґрунтуйте відповідь, враховуючи як географічний ареал, так і кількість носіїв мови.

Найбільші за площею території розселення мають росіяни, американці США, бразильці та китайці, оскільки вони заселяють величезні за розміром держави площею в мільйони квадратних кілометрів і налічують від сотень мільйонів до понад мільярда осіб.

Найкомпактніше розселені яванці (понад 100 млн осіб живуть дуже щільно переважно на одному порівняно невеликому острові Ява), японці (зосереджені лише на островах Японського архіпелагу), а також біхарці та бенгальці, які концентруються на обмежених густозаселених територіях долин річок в Індії та Бангладеш.

Поясніть, чому офіційна чисельність українців (45 млн, за даними ООН) значно менша за дані Світового Конгресу Українців (70 млн). Які соціальні та політичні чинники можуть впливати на результати переписів?

ООН враховує лише тих людей, які під час офіційних державних переписів прямо назвали себе українцями за національністю, тоді як Світовий Конгрес Українців рахує всіх закордонних українців разом із нащадками кількох хвиль еміграції, які зберігають етнічний зв’язок з Україною.

На результати переписів впливають такі чинники:

1. В окремих країнах, зокрема в Росії, через політичний тиск, дискримінацію та загрозу переслідувань люди боялися вказувати українську національність і записувалися росіянами.
2. У країнах діаспори (США, Канада, Бразилія) триває природна мовна й культурна асиміляція, де нащадки переселенців у третьому чи четвертому поколінні ідентифікують себе громадянами своєї країни проживання.
3. В опитувальниках переписів багатьох держав узагалі немає графи про етнічне походження, а фіксується лише громадянство або країна народження.

Чому етнічні кордони не завжди збігаються з державними?

Державні кордони утворювалися внаслідок воєн, політичних договорів або колоніального поділу територій імперіями, через що межі держав накреслили штучно без урахування того, де історично проживали конкретні народи.

У яких регіонах курди прагнуть створити свою державу?

Курди прагнуть створити державу на своїй історичній батьківщині (Курдистані), яка розташована на стику кордонів чотирьох країн: Туреччини, Іраку, Ірану та Сирії.

Які ще етноси сьогодні перебувають у подібному становищі?

✏️ До народів, які розселені на своїй етнічній території та не мають власної держави (або прагнуть ширшої автономії чи незалежності), належать: бретонці у Франції, баски в Іспанії та Франції, уйгури й тибетці в Китаї, каталонці в Іспанії, палестинці на Близькому Сході.

Порівняйте карту «Мовні сім’ї, групи та народи світу» і політичну карту світу. Назвіть регіони, де кордони держав не збігаються з етнічними межами.

Незбіг державних кордонів з етнічними межами чітко простежується в таких регіонах:

1. Близький Схід, де багатомільйонний народ курдів розділений між кордонами Туреччини, Іраку, Ірану та Сирії, не маючи власної держави.
2. Африка на південь від Сахари, де колонізатори провели прямі державні кордони за лінійкою, розділивши сотні народів (йоруба, фульбе, сомалійців) між різними країнами.
3. Південна та Центральна Азія, де ареал розселення пуштунів штучно розрізаний «лінією Дюранда» між Афганістаном і Пакистаном, а регіон Кашмір поділений між Індією та Пакистаном.
4. Західна Європа, де історичні ареали басків і каталонців пролягають через кордони Іспанії та Франції.

1. Користуючись даними табл. 6, обчисліть, яку сумарну частку населення України у 2001 році становили найбільші етнічні меншини (росіяни, євреї, поляки, німці). Порівняйте з часткою українців.

Розрахунок сумарної частки етнічних меншин у 2001 році:
Сума = 17,3% (росіяни) + 0,2% (євреї) + 0,3% (поляки) + 0,1% (німці) = 17,9%.

Порівняння з часткою українців:
Частка українців у 2001 році становила 77,8%, що на 59,9% більше за сумарну частку чотирьох найбільших меншин разом узятих (77,8% проти 17,9%, тобто перевищує їхню частку в 4,3 раза).

2. Проаналізуйте зміну часток етносів в Україні з 1897 по 2001 рік за таблицею. Складіть діаграму динаміки для українців, росіян, євреїв і поляків. Поясніть причини зростання або скорочення частки кожного з етносів, враховуючи історичні події.

Причини зміни часток етносів:

1. Частка українців залишалася стабільно високою (71–78%), зазнавши втрат під час воєн, репресій і Голодомору, а в 2001 році зросла до 77,8% завдяки відновленню власної ідентичності в незалежній державі.
2. Частка росіян зросла з 8,1% у 1897 році до максимуму 22,0% у 1989 році через організоване радянською владою переселення робітників на шахти й заводи сходу і півдня, а після 1991 року знизилася до 17,3% через еміграцію та зміну самоідентифікації громадян.
3. Частка євреїв катастрофічно скоротилася з 8,9% до 0,2% через Голокост під час Другої світової війни та масову еміграцію до Ізраїлю і США наприкінці XX століття.
4. Частка поляків зменшилася з 4,3% до 0,3% внаслідок повоєнного обміну населенням між СРСР і Польщею та операції «Вісла».

Уявіть, що в 1944 році радянська влада не депортувала кримських татар зі своєї Батьківщини — Криму. Як би це вплинуло на сучасний етнічний склад Криму та політичну ситуацію в регіоні? Напишіть коротке есе з обґрунтованим прогнозом.

Якби в 1944 році кримськотатарський народ не зазнав депортації, Крим сьогодні мав би зовсім інше етнічне й політичне обличчя.

Кримські татари складали б більшість або найчисленнішу групу населення на півострові, зберігши свої історичні поселення, культуру та мову. Радянська влада не заселяла б спорожнілі будинки сотнями тисяч переселенців із внутрішніх областей Росії, тому Крим не став би штучно русифікованим регіоном.

Це докорінно змінило б політичні події: наявність згуртованого та патріотичного корінного народу зробила б неможливою окупацію півострова Росією у 2014 році. Крим розвивався б як стабільна кримськотатарська національно-територіальна автономія у складі унітарної України.

РОБОТА В ГРУПІ

Яким чином в унітарній державі можна ефективно гарантувати права національних меншин (механізми забезпечення прав, можливі шляхи збереження культурної та мовної самобутності)?

В унітарній державі права меншин ефективно гарантуються такими шляхами:

1. Закріплення рівних прав і захисту від будь-якої дискримінації в Конституції та законах держави.
2. Надання права вивчати рідну мову в школах і відкриття двомовних класів у місцях компактного проживання спільнот.
3. Державне фінансування культурних центрів, музеїв, театрів, періодичних видань і телепрограм мовами національних меншин.
4. Залучення лідерів громад до ухвалення рішень в органах місцевого самоврядування для врахування їхніх інтересів.