§ 6 Зайнятість населення

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Порівняйте політику регулювання працездатного віку у Швеції, Японії та Україні.

У Японії верхня межа працездатного віку становить 65 років, у Швеції — 64 роки, тоді як в Україні цей показник встановлено на рівні 60 років. Різниця в цифрах відображає підходи держав до використання трудових ресурсів залежно від демографічної ситуації та тривалості життя.

Які фактори впливають на встановлення верхньої межі працездатності?

На встановлення верхньої межі працездатності впливають рівень демографічного старіння населення, середня тривалість життя, загальний стан здоров’я громадян, економічна ситуація в країні, особливості національної пенсійної системи та рівень безробіття.

Як ці відмінності впливають на розмір робочої сили та державний бюджет?

Вища межа працездатного віку збільшує кількість економічно активного населення, що сприяє зростанню обсягів виробництва та збільшенню податкових надходжень до бюджету. Водночас це зменшує навантаження на державний бюджет, оскільки скорочується період виплати пенсій та збільшується кількість працюючих осіб, які забезпечують солідарну пенсійну систему.

У країні X чисельність населення у віці 15 і старше — 50 млн осіб. Із них 32 млн зайняті, а 4 млн — зареєстровані безробітні. Обчисліть: а) рівень зайнятості; б) рівень безробіття; в) рівень економічної активності.

Дано:

• $N = 50\text{ млн осіб (населення у віці 15+)}$
• $Z = 32\text{ млн осіб (зайняті)}$
• $B = 4\text{ млн осіб (безробітні)}$

Знайти:

• $P_z - ?$ (рівень зайнятості)
• $P_b - ?$ (рівень безробіття)
• $P_{ea} - ?$ (рівень економічної активності)

Розв’язання:

1. Визначимо чисельність економічно активного населення (робочої сили):
   $EA = Z + B$
   $EA = 32 + 4 = 36\text{ млн осіб}$

2. Обчислимо рівень зайнятості:
   $P_z = \dfrac{Z}{N} \cdot 100\%$
   $P_z = \dfrac{32}{50} \cdot 100\% = 64\%$

3. Обчислимо рівень безробіття:
   $P_b = \dfrac{B}{EA} \cdot 100\%$
   $P_b = \dfrac{4}{36} \cdot 100\% \approx 11{,}1\%$

4. Обчислимо рівень економічної активності:
   $P_{ea} = \dfrac{EA}{N} \cdot 100\%$
   $P_{ea} = \dfrac{36}{50} \cdot 100\% = 72\%$

Відповідь: рівень зайнятості становить 64%, рівень безробіття — 11,1%, рівень економічної активності — 72%.

Який із показників найяскравіше свідчить про стабільність економіки країни?

Рівень безробіття є найважливішим показником стабільності, оскільки він відображає здатність економіки створювати нові робочі місця та ефективно використовувати наявні трудові ресурси. Низький рівень безробіття свідчить про економічне зростання, тоді як його високе значення вказує на кризові явища та соціальну напруженість.

ПРАКТИКУЙМО

Обчисліть рівень зайнятості, рівень безробіття та рівень економічної активності для країни Х. Який із показників найкраще свідчить про стабільність економіки країни? Обґрунтуйте відповідь.

Дано:

• Чисельність населення (від 15 років) = $50\text{ млн осіб}$
• Кількість зайнятих = $32\text{ млн осіб}$
• Кількість зареєстрованих безробітних = $4\text{ млн осіб}$

Знайти:

• Рівень зайнятості — ?
• Рівень безробіття — ?
• Рівень економічної активності — ?

Розв’язання:

1. Рівень зайнятості:
   $\text{Рівень зайнятості} = \dfrac{\text{Кількість зайнятих}}{\text{Кількість населення (15+)}} \cdot 100\%$
   $\text{Рівень зайнятості} = \dfrac{32}{50} \cdot 100\% = 64\%$

2. Рівень безробіття:
   $\text{Економічно активне населення} = \text{Зайняті} + \text{Безробітні}$
   $\text{Економічно активне населення} = 32 + 4 = 36\text{ млн осіб}$
   $\text{Рівень безробіття} = \dfrac{\text{Кількість безробітних}}{\text{Економічно активне населення}} \cdot 100\%$
   $\text{Рівень безробіття} = \dfrac{4}{36} \cdot 100\% \approx 11{,}1\%$

3. Рівень економічної активності:
   $\text{Рівень економічної активності} = \dfrac{\text{Економічно активне населення}}{\text{Кількість населення (15+)}} \cdot 100\%$
   $\text{Рівень економічної активності} = \dfrac{36}{50} \cdot 100\% = 72\%$

Найкраще про стабільність економіки свідчить рівень безробіття, оскільки він відображає частку осіб, які хочуть працювати, але не можуть знайти роботу. Низький рівень безробіття свідчить про ефективне використання людських ресурсів, соціальну стабільність та економічне зростання, тоді як високий показник вказує на кризові явища в державі.

1. Подумайте, які негативні наслідки для держави і працівників має неформальна зайнятість.

Для держави неформальна зайнятість призводить до значних втрат податкових надходжень, що спричиняє дефіцит бюджету та обмежує фінансування соціальних програм, медицини та освіти. Для працівників негативними наслідками є повна відсутність соціального захисту, зокрема неможливість отримання оплачуваних лікарняних і відпусток, відсутність страхового стажу для майбутньої пенсії, а також незахищеність перед недобросовісними роботодавцями у разі невиплати заробітної плати.

Як держава може подолати цю проблему?

Держава може подолати проблему тіньової зайнятості через зниження податкового тиску на фонд оплати праці, що стимулюватиме роботодавців легалізувати робочі місця. Важливими кроками є також посилення контролю за дотриманням трудового законодавства, спрощення умов ведення бізнесу для самозайнятих осіб та проведення інформаційних кампаній щодо ризиків неофіційного працевлаштування.

2. Чому, на вашу думку, навіть у країнах із високим рівнем освіти жінки залучені до економіки менше, ніж чоловіки?

Нижчий рівень залучення жінок до економіки зумовлений традиційним розподілом сімейних ролей, через який жінки виконують більший обсяг неоплачуваної домашньої роботи та догляду за дітьми. Також на ситуацію впливають гендерні розриви в оплаті праці та існування “скляної стелі” — невидимих бар’єрів, що обмежують кар’єрне зростання жінок до керівних посад, що знижує їхню економічну мотивацію.

Які кроки могла б зробити держава для зміни цієї ситуації?

Держава може змінити ситуацію шляхом розширення мережі доступних дошкільних закладів, що дозволить жінкам ефективно поєднувати роботу та материнство. Необхідно запроваджувати політику рівної оплати праці за аналогічну роботу, стимулювати використання відпусток по догляду за дитиною батьками-чоловіками та підтримувати програми жіночого лідерства й підприємництва.

ПРАКТИКУЙМО

Проаналізуйте мал. 28. Назвіть країни світу, де рівень безробіття є найвищим (від 20% і більше), і країни, які мають найнижчий рівень безробіття (менше 2%).

Найвищий рівень безробіття (від 20% і більше) спостерігається в таких країнах, як ПАР, Намібія, Ботсвана, Лесото та Габон. Найнижчий рівень безробіття (менше 2%) зафіксований у Норвегії, Нігері, Таїланді та Японії.

Які чинники можуть впливати на рівень безробіття в різних країнах?

На рівень безробіття впливають внутрішня економічна і соціальна політика держави, якість людського капіталу, рівень професійної підготовки кадрів, демографічні тенденції (зокрема старіння населення), а також поточна геополітична ситуація та військово-політична стабільність.

ПРАКТИКУЙМО

1. Обґрунтуйте, чому країни, які не інвестують в освіту, залишаються залежними від сировинної спеціалізації.

Країни, які не інвестують в освіту, мають низьку якість робочої сили, що унеможливлює розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей економіки. Через брак кваліфікованих кадрів такі держави не здатні впроваджувати інновації та створювати складну продукцію з високою доданою вартістю, тому вони змушені обмежуватися видобутком та експортом природних ресурсів.

2. Подумайте, чому роботи та штучний інтелект не замінять усіх людей.

Роботи та штучний інтелект працюють за заздалегідь визначеними алгоритмами і не володіють людськими якостями, такими як креативність, емпатія, здатність до нестандартного критичного мислення та прийняття складних етичних рішень. Діяльність, що потребує високого рівня емоційного інтелекту, інтуїції та здатності діяти в умовах повної невизначеності, залишається виключною компетенцією людини.

У яких професіях знання, навички, інтелект та здатність до саморозвитку будуть і надалі важливими?

Ці якості залишаться ключовими у професіях науковця, лікаря, вчителя, інженера-конструктора, розробника програмного забезпечення, архітектора та митця. Також вони будуть критично важливими для управлінців вищої ланки, де необхідно стратегічно мислити та нести відповідальність за складні соціальні процеси.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/PrWwPDO6 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу «Зайнятість населення».

За результатами виконання вправи, населення за рівнем економічної активності класифікується наступним чином:

Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних, тоді як економічно неактивне населення — це особи, які не мають роботи і не займаються її пошуками.

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/irWwfI47 або за QR-кодом і перегляньте відео «7 професій майбутнього».

У відеоматеріалі представлено професії, які стануть найбільш затребуваними внаслідок технологічного розвитку:

1. Біофармаколог — спеціаліст із розробки нових біопрепаратів із заданими властивостями.
2. ІТ-генетик — фахівець, який займається програмуванням геному для лікування спадкових хвороб.
3. Сіті-фермер — спеціаліст із вирощування сільськогосподарських культур у міських умовах на дахах і фасадах будівель.
4. Архітектор живих систем — займається розробкою замкнених циклів життєзабезпечення з використанням мікроорганізмів та бактерій.
5. Проєктувальник роботів — створює та програмує робототехнічні системи для автоматизації побутових і промислових процесів.
6. Оператор безпілотних літальних апаратів — керує дронами для доставки вантажів, спостереження за територіями та в сільському господарстві.
7. Спеціаліст із кібербезпеки — забезпечує захист цифрових систем, мереж і даних від хакерських атак та витоків інформації.