§ 6 Зайнятість населення

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Порівняйте політику регулювання працездатного віку у Швеції, Японії та Україні.

У Японії верхня межа працездатного віку становить 65 років, у Швеції — 64 роки, а в Україні — 60 років. Різниця зумовлена показниками тривалості життя, темпами демографічного старіння та економічними можливостями пенсійної системи кожної країни.

Які фактори впливають на встановлення верхньої межі працездатності?

На встановлення верхньої межі працездатності впливають рівень демографічного старіння населення, середня тривалість життя, стан здоров’я людей, загальна економічна ситуація, особливості пенсійної системи та рівень безробіття в державі.

Як ці відмінності впливають на розмір робочої сили та державний бюджет?

Вища межа працездатного віку збільшує чисельність робочої сили (економічно активного населення), що забезпечує зростання виробництва та додаткові надходження податків до бюджету. Одночасно зменшуються витрати державного бюджету на пенсійні виплати, оскільки скорочується період перебування громадян на пенсії.

ПРАКТИКУЙМО

У країні Х чисельність населення у віці 15 і старше — 50 млн осіб. Із них 32 млн зайняті, а 4 млн — зареєстровані безробітні. Обчисліть: а) рівень зайнятості; б) рівень безробіття; в) рівень економічної активності. Який із показників найяскравіше свідчить про стабільність економіки країни? Обґрунтуйте відповідь.

✏️ Дано:

• Населення у віці 15 років і старше ($N$) = 50 млн осіб
• Кількість зайнятих ($Z$) = 32 млн осіб
• Кількість зареєстрованих безробітних ($B$) = 4 млн осіб

Знайти:

• Рівень зайнятості ($Р_з$)
• Рівень безробіття ($Р_б$)
• Рівень економічної активності ($Р_{еа}$)

Розв’язання:

1. Визначимо кількість економічно активного населення (робочої сили):
   $ЕА = Z + B = 32 + 4 = 36 \text{ млн осіб}$

2. Обчислимо рівень зайнятості:
   $\text{Рівень зайнятості} = \frac{Z}{N} \times 100\% = \frac{32}{50} \times 100\% = 64\%$

3. Обчислимо рівень безробіття:
   $\text{Рівень безробіття} = \frac{B}{ЕА} \times 100\% = \frac{4}{36} \times 100\% \approx 11,1\%$

4. Обчислимо рівень економічної активності:
   $\text{Рівень економічної активності} = \frac{ЕА}{N} \times 100\% = \frac{36}{50} \times 100\% = 72\%$

Відповідь: рівень зайнятості становить 64%, рівень безробіття — приблизно 11,1%, рівень економічної активності — 72%.

Найяскравіше про стабільність економіки свідчить рівень безробіття. Він демонструє реальну здатність економіки створювати робочі місця та ступінь ефективності використання робочої сили. Низький рівень безробіття означає економічне піднесення, а високий свідчить про спад виробництва, зниження доходів громадян і надмірне навантаження на державний бюджет через соціальні виплати.

ПРАКТИКУЙМО

1. Подумайте, які негативні наслідки для держави і працівників має неформальна зайнятість. Як держава може подолати цю проблему?

Для держави неформальна зайнятість спричиняє недоотримання податків і єдиного соціального внеску, що провокує дефіцит бюджету й урізання видатків на освіту, медицину та інфраструктуру. Для працівника така праця означає повну відсутність соціальних гарантій: немає оплачуваних лікарняних, відпусток, захисту від незаконного звільнення та страхового стажу для нарахування пенсії.

Держава може подолати цю проблему завдяки зниженню податкового навантаження на фонд оплати праці, спрощенню умов реєстрації та ведення малого бізнесу, посиленню контролю трудового законодавства й роз’яснювальній роботі про права працівників.

2. Чому, на вашу думку, навіть у країнах із високим рівнем освіти жінки залучені до економіки менше, ніж чоловіки? Які кроки могла б зробити держава для зміни цієї ситуації?

Жінки менше залучені до офіційної економіки через традиційний розподіл обов’язків у сім’ї: значний обсяг неоплачуваної домашньої роботи, догляд за дітьми або літніми родичами та декретні перерви в кар’єрі. Також діють невидимі кар’єрні бар’єри («скляна стеля») та різниця в оплаті праці.

Держава може змінити ситуацію завдяки розвитку доступної мережі ясел і дитсадків, запровадженню обов’язкової декретної відпустки для татусів, впровадженню гнучких графіків праці або дистанційної зайнятості та суворому контролю гендерної рівності в оплаті праці.

ПРАКТИКУЙМО

Проаналізуйте мал. 28. Назвіть країни світу, де рівень безробіття є найвищим (від 20% і більше), і країни, які мають найнижчий рівень безробіття (менше 2%). Які чинники можуть впливати на рівень безробіття в різних країнах?

✏️ Країни з найвищим рівнем безробіття (від 20% і більше): ПАР, Намібія, Ботсвана, Лесото, Есватіні.
Країни з найнижчим рівнем безробіття (менше 2%): Катар, Камбоджа, Нігер, Таїланд.

Чинники, які впливають на рівень безробіття:

• Загальний стан економіки (кризові спади або фази зростання).
• Демографічна структура (висока частка молоді, що одночасно шукає першу роботу, або дефіцит робочих рук через старіння).
• Рівень розвитку освіти та її відповідність вимогам технологічного ринку праці.
• Інвестиційний клімат і ступінь підтримки підприємництва з боку уряду.
• Політична нестабільність, воєнні дії та масштаби вимушеної міграції.

ПРАКТИКУЙМО

1. Обґрунтуйте, чому країни, які не інвестують в освіту, залишаються залежними від сировинної спеціалізації.

Країни без якісної освіти мають низьку кваліфікацію робочої сили. Не маючи власних науковців, інженерів і фахівців високих технологій, такі держави неспроможні створювати складну промислову продукцію з високою доданою вартістю. Їм залишається лише експортувати необроблені корисні копалини чи аграрну сировину, що консервує їхню економічну відсталість.

2. Подумайте, чому роботи та штучний інтелект не замінять усіх людей. У яких професіях знання, навички, інтелект та здатність до саморозвитку будуть і надалі важливими?

Роботи та штучний інтелект діють за запрограмованими алгоритмами і не мають емпатії, інтуїції, гнучкої креативності та здатності вирішувати морально-етичні дилеми. Умови повної невизначеності й нестандартні завдання потребують саме людського мислення.

Знання, інтелект і здатність до саморозвитку залишаться незамінними у сферах медицини (хірурги, діагности), науки та фундаментальних досліджень, освіти (вчителі, викладачі), інженерного проектування, архітектури, мистецтва та стратегічного менеджменту.