§ 30. Регіони і субрегіони світу. Геополітична карта світу

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Поясніть, у чому полягає різниця між поняттями «регіон», «макрорегіон» і «субрегіон». Наведіть приклади для кожного з них (не менше двох прикладів).

Різниця полягає в масштабі охоплення території та рівні просторового поділу.

• Макрорегіон — найбільше територіальне об’єднання континентального чи глобального масштабу, що охоплює групу сусідніх країн або цілі материки зі спільними географічними й геокультурними рисами (приклади: Європа, Африка, Океанія).
• Регіон — окрема частина земної поверхні з визначеними межами, що вирізняється спільними фізико-географічними або геокультурними особливостями (приклади: Скандинавія, Близький Схід, Полісся).
• Субрегіон — дрібніша складова частина всередині макрорегіону або великого регіону за міжнародними класифікаціями (приклади: Східна Європа, Центральна Азія, Західна Африка).

Поміркуйте, чому Антарктиду зазвичай не відносять ні до Старого, ні до Нового світу.

Антарктиду відкрили значно пізніше за інші частини світу — лише у 1820 році, коли поділ на Старий і Новий світ уже остаточно склався. Крім того, поняття «світів» історично відображало заселені людськими цивілізаціями простори, тоді як Антарктида не має постійного корінного населення і залишається міжнародною науковою територією.

Опрацюйте геосхему ООН (табл. 11 та карту на форзаці). Назвіть кілька країн та покажіть їх на політичній карті, що входять до кожного із субрегіонів за даною схемою. Нанесіть кольором субрегіони ООН на контурну карту світу та підпишіть найбільші країни, що до них входять.

Країни за субрегіонами геосхеми ООН:

• Європа: Північна Європа (Норвегія, Швеція), Західна Європа (Франція, Німеччина), Східна Європа (Україна, Польща), Південна Європа (Італія, Іспанія).
• Азія: Західна Азія (Туреччина, Саудівська Аравія), Центральна Азія (Казахстан, Узбекистан), Південна Азія (Індія, Пакистан), Східна Азія (Китай, Японія), Південно-Східна Азія (Індонезія, В’єтнам).
• Америка: Північна Америка (США, Канада), Центральна Америка (Гватемала, Панама), Карибський регіон (Куба, Ямайка), Південна Америка (Бразилія, Аргентина).
• Африка: Північна Африка (Єгипет, Алжир), Західна Африка (Нігерія, Сенегал), Центральна Африка (ДР Конго, Камерун), Східна Африка (Кенія, Ефіопія), Південна Африка (ПАР, Намібія).
• Океанія: Австралія та Нова Зеландія (Австралія, Нова Зеландія), Меланезія (Папуа-Нова Гвінея, Фіджі), Мікронезія (Федеративні Штати Мікронезії, Палау), Полінезія (Самоа, Тонга).
• Антарктида: материковий макрорегіон без поділу на суверенні держави.

Покрокова інструкція для роботи з контурною картою:

1. Зафарбуйте субрегіони кожного макрорегіону окремими відтінками (наприклад, субрегіони Європи — відтінками синього, Азії — жовтого й помаранчевого, Африки — коричневого, Америки — зеленого, Океанії — фіолетового).
2. Заповніть легенду контурної карти у нижньому кутку, позначивши кольори для кожного виділеного субрегіону.
3. Чітким друкованим шрифтом підпишіть на карті найбільші держави в межах субрегіонів: США, Канаду, Бразилію, Україну, Німеччину, Францію, Китай, Індію, Саудівську Аравію, Єгипет, Нігерію, Австралію.

ПРАКТИКУЙМО

1. Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/JtoSbbOB або за QR-кодом і перегляньте відео «Антарктичний урок 6» Національного антарктичного наукового центру.

Відеоматеріал опрацьовано. У ньому розкрито положення Договору про Антарктику 1959 року: нейтральний статус континенту, демілітаризація, заборона розміщення ядерної зброї та видобутку мінеральних ресурсів, відкритість для наукових досліджень усіх держав і заморожування будь-яких територіальних претензій.

2. Чи може міжнародна діяльність і статус Антарктиди бути моделлю майбутнього для всього світу?

Цей досвід може бути прикладом відмови від мілітаризації, спільного захисту довкілля та вільного міжнародного наукового співробітництва. Проте повністю скопіювати антарктичну модель на заселені континенти складно через наявність суверенних кордонів, боротьбу держав за ресурси, питання національної безпеки та економічну конкуренцію.

3. Розгляньте мал. 159 і спробуйте пояснити, чому ці країни мають територіальні претензії на Антарктиду.

Причини територіальних претензій семи держав:

1. Чилі, Аргентина, Австралія та Нова Зеландія обґрунтовують права географічною близькістю, вважаючи суміжні сектори Антарктиди природним продовженням своїх материкових територій.
2. Велика Британія, Франція та Норвегія посилаються на історичне право першості у відкритті, картографуванні та дослідженні цих земель своїми мореплавцями.
3. Прагнення держав закріпити контроль над велетенськими запасами прісної води, біологічними багатствами Південного океану та перспективними покладами корисних копалин на випадок перегляду міжнародних договорів.

ЩО КАЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ?

Змоделюйте ситуацію, якщо у світі з’явиться новий центр сили (наприклад, об’єднана Південна Америка або Африка). Опишіть, завдяки яким чинникам це могло б статися, та його можливий вплив на міжнародну систему.

Об’єднаний макрорегіон (наприклад, інтегрована Африка або Південна Америка) міг би сформуватися завдяки створенню спільного митного й економічного союзу, контролю над критичними світовими ресурсами (літієм, міддю, рідкісноземельними металами, нафтою), а також використанню великого демографічного потенціалу молодого населення.

Поява такого центру сили перетворить світову систему на багатополярну, зменшить політичний і сировинний диктат глобальних лідерів та змусить міжнародні організації враховувати економічні вимоги країн Глобального Півдня.

ПРАКТИКУЙМО

1. На контурній карті світу складіть схему «Глобальні та регіональні центри сили».

Покрокова інструкція для виконання завдання:

1. Виділіть яскравим кольором (наприклад, червоним) сучасні глобальні центри сили: США, Китай та країни Європейського Союзу.
2. Іншим кольором (наприклад, синім) позначте регіональні центри сили згідно з текстом підручника: Велику Британію, Німеччину, Францію в Європі; Туреччину, Саудівську Аравію, Іран на Близькому Сході; Індію, Японію, Південну Корею в Азії; ПАР в Африці; Бразилію в Латинській Америці; Австралію в Океанії.
3. Стрілками покажіть масштаби впливу: суцільними лініями від глобальних центрів до всіх регіонів світу, переривчастими лініями від регіональних центрів — до країн своїх географічних макрорегіонів.
4. Додайте пояснення до легенди карти.

2. Які регіональні центри сили можуть, на вашу думку, стати глобальними?

Найбільший потенціал виходу на глобальний рівень має Індія. Країна посідає перше місце у світі за кількістю населення, швидко нарощує геоекономічний вплив, розвиває власні космічні, цифрові та військові ядерні технології. Також значний глобальний дипломатичний і фінансово-економічний потенціал зберігають Японія та Велика Британія.

3. Назвіть способи впливу центрів сили на країни світу, регіону чи субрегіону. Наведіть приклади.

1. Економічний вплив: інвестиції, торговельні угоди, кредити або запровадження санкцій та митних бар’єрів (наприклад, програми фінансування ЄС, економічні санкції США проти країн-агресорів).
2. Військовий вплив: розгортання військових баз, постачання зброї, проведення спільних навчань та створення оборонних блоків (наприклад, діяльність НАТО).
3. Політико-дипломатичний вплив: підтримка під час голосувань у Раді Безпеки та Генеральній Асамблеї ООН, створення міждержавних коаліцій.
4. Технологічний та інформаційний вплив: передача або блокування доступу до сучасних мікрочипів, штучного інтелекту, систем космічного зв’язку, культурна та медійна присутність.

РОБОТА В ГРУПІ

Група 1. Глобальні центри сили. Визначте, які глобальні центри сили впливають на Україну.

На Україну впливають глобальні центри сили: Сполучені Штати Америки, Європейський Союз та Китайська Народна Республіка, а також Росія, яка намагається повернути статус глобального лідера через збройну агресію.

Опишіть характер цього впливу (економічний, військовий, політичний).

1. США здійснюють військовий вплив через постачання озброєння та передачу розвідданих, політичний вплив через координацію міжнародних коаліцій на захист суверенітету України, а також фінансово підтримують державний бюджет.
2. Європейський Союз чинить економічний вплив через надання макрофінансової допомоги та інтеграцію України до єдиного ринку, політичний вплив у статусі кандидата на членство в ЄС, а також приймає українських вимушених переселенців.
3. Китай здійснює економічний вплив як торговельний партнер, проте займає стриману дипломатичну позицію, нарощуючи взаємодію з РФ.
4. Росія чинить прямий руйнівний військовий, політичний та енергетичний тиск, веде відкриту загарбницьку війну з метою ліквідації української державності.

Дайте оцінку: який із цих впливів є найбільш позитивним для України?

Найбільш позитивним є вплив США та Європейського Союзу, оскільки їхня оборонна, фінансова та дипломатична підтримка є життєво необхідною для відбиття російського вторгнення, захисту територіальної цілісності та євроатлантичної інтеграції України.

Група 2. Регіональні центри сили Європи. Покажіть на карті регіональні центри сили в Європі. Оцініть їхній вплив на Україну.

Регіональними центрами сили в Європі є Велика Британія (Північно-Західна Європа), Німеччина і Франція (Західна Європа), а також Польща (Центрально-Східна Європа). Їхній вплив має визначальне значення для забезпечення обороноздатності України, навчання військових кадрів, отримання новітнього озброєння та просування України до членства в НАТО і ЄС.

Складіть таблицю «Позитивні та негативні сторони впливу».

Група 3. Україна як геополітичний гравець. Визначте, чи можна вважати Україну регіональним центром сили. Обґрунтуйте свою думку, використовуючи аргументи з карти (географічне положення, транспортні шляхи, природні ресурси, військовий потенціал).

Україна формується як важливий регіональний центр сили у Центрально-Східній Європі та Чорноморському регіоні завдяки таким чинникам:

1. Вигідне географічне положення на стику Європи та Азії робить державу ключовим рубежем європейської безпеки.
2. Через територію України пролягають стратегічні міжнародні транспортні коридори, трубопровідні системи та виходи до чорноморських портів.
3. Багаті земельні ресурси забезпечують Україні статус гаранта світової продовольчої безпеки, а родовища титану, урану, літію та залізної руди мають стратегічне промислове значення для Європи.
4. Наша держава володіє потужними, високопрофесійними та загартованими в боях Збройними силами із передовим досвідом сучасної технологічної війни.

Підготуйте 3–4 аргументи на користь посилення геополітичної ролі України в майбутньому.

1. Збройні сили України стануть ядром оновленої системи колективної безпеки східного флангу Європи та НАТО.
2. Україна буде лідером європейського ринку новітніх оборонних технологій, зокрема виробництва безпілотних систем, штучного інтелекту та засобів РЕБ.
3. Держава відіграватиме ключову роль у продовольчому забезпеченні та постачанні екологічно чистої енергії (водню, біометану, безвуглецевої атомної енергії) до країн ЄС.
4. Повоєнна інтеграція України в ЄС зробить її одним із найпривабливіших інвестиційних та інфраструктурних центрів Європейського континенту.

Чому Україну стали називати «щитом Європи»?

Україну називають «щитом Європи», тому що вона зупинила масштабну російську військову експансію, захищаючи спільні європейські демократичні цінності та не допускаючи поширення війни на територію країн Європейського Союзу й НАТО.

ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/IrB6cqwT або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу «Регіони і субрегіони світу. Геополітична карта світу».

✏️ Інтерактивну вправу виконано. Завдання спрямоване на закріплення знань про макрорегіони та субрегіони за геосхемою ООН, правильне співвіднесення держав із відповідними субрегіонами світу, а також на розпізнавання глобальних і регіональних центрів геополітичної сили та їхнього впливу на сучасну міжнародну систему.