§ 2 Карти суспільних явищ і процесів

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

1. Уявіть, що ви отримали завдання створити карту «Освіта в області». Який це буде тип карти: аналітична чи комплексна? Які дані ви розмістите на карті? Який масштаб оберете і чому?

✏️ Це буде комплексна карта, оскільки вона відображатиме цілу сукупність взаємопов’язаних ознак і властивостей освітньої галузі регіону.

На карті доцільно розмістити такі дані:

• Місця розташування та типи закладів дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
• Кількість учнів і студентів за адміністративними районами або територіальними громадами.
• Рівень забезпеченості навчальними закладами та результати складання НМТ.

Для карти області найкраще обрати масштаб 1:200 000 – 1:500 000 (в 1 см — 2–5 км). Такий масштаб дасть змогу компактно розмістити область на одному аркуші, чітко показати межі громад і детально нанести кожен населений пункт із навчальними закладами без надмірного перевантаження карти.

2. Запропонуйте, як можна за допомогою способу лінійних знаків відобразити адміністративні межі, залізничні колії та маршрути міського транспорту на одній карті, щоб інформація була зрозумілою і не перекривалася.

Для розрізнення об’єктів необхідно використати графічні змінні: колір, структуру та товщину ліній. Адміністративні межі слід зобразити тонкими штрихпунктирними лініями темно-сірого або чорного кольору; залізничні колії — класичним лінійним знаком у вигляді «драбинки» (чорна лінія з поперечними рисками); маршрути міського транспорту — яскравими суцільними лініями різних кольорів (наприклад, червоний для трамваїв, синій для тролейбусів), які прокладаються зі зміщенням відносно центральної осі вулиць, щоб не перекривати інші позначення.

3. Запропонуйте план комплексної карти «Якість життя у великих містах України». Які показники обиратимете? Які способи картографування застосуєте для кожного з них (абсолютні, відносні, якісні)?

✏️ План розробки комплексної карти:

1. Визначити перелік міст (обласні центри та міста з населенням понад 100 тис. осіб).
2. Зібрати офіційні статистичні дані щодо соціально-економічного та екологічного стану міст.
3. Розподілити показники за групами та закріпити за ними способи картографування.
4. Скласти карту, розробити легенду та нанести географічну основу.

Показники та способи картографування:

• Абсолютні показники: чисельність населення міст, кількість лікарень та закладів вищої освіти — показуємо способом значків різного розміру або картодіаграмою.
• Відносні показники: середня заробітна плата, рівень забезпеченості житлом (м² на одну особу), кількість лікарів на 10 тис. жителів — показуємо способом картограми (інтенсивністю кольору за районами чи міськими територіями).
• Якісні показники: екологічний стан повітря (забруднене, помірно забруднене, чисте) та функціональний тип міста — показуємо способом якісного фону або різною формою значка.
• Лінійні показники: пасажиропотоки між містами — показуємо знаками руху різної товщини.

4. Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/trbs1Flm або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу «Карти суспільних явищ і процесів».

✏️ Для виконання вправи перейдіть за вказаним покликанням або скористайтеся QR-кодом на сторінці 13 підручника. У завданні потрібно встановити відповідність між способами картографування та конкретними прикладами:

• Спосіб значків: населені пункти, окремі промислові підприємства, родовища корисних копалин.
• Спосіб лінійних знаків: залізниці, автомобільні шляхи, державні кордони та адміністративні межі.
• Спосіб знаків руху: напрямки міграції населення, торговельні потоки експорту та імпорту товарів.
• Спосіб якісного фону: адміністративно-територіальний поділ, мовний або релігійний склад населення за областями.
• Спосіб ареалів: басейни корисних копалин, рекреаційні райони, зони вирощування певних сільськогосподарських культур.
• Картограма: середня густота населення за областями, рівень безробіття, народжуваність у розрахунку на 1000 осіб.
• Картодіаграма: загальний обсяг промислового виробництва або структура зайнятості населення за областями.
• Крапковий спосіб: розміщення поголів’я худоби чи сільського населення, де одна крапка дорівнює певній кількості одиниць.