§ 11. Світове господарство та показники економічного розвитку

• До змісту відповідей

РОБОТА В ГРУПІ

Чи може штучний інтелект стати новим фактором поділу праці у світовому господарстві? Наведіть аргументи за і проти.

Так, штучний інтелект стає важливим фактором міжнародного поділу праці.

Аргументи «за»:

• Країни з потужними технологіями та науковими центрами (США, Китай) створюють і продають усьому світу цифрові платформи, алгоритми та програмне забезпечення.
• Завдяки автоматизації та роботизації виробництво повертається до розвинених країн, оскільки дешева робоча сила перестає бути головною перевагою.
• З’являється нова спеціалізація окремих країн на видобутку рідкісних металів для мікрочипів, виготовленні процесорів або наданні дешевої електроенергії для великих дата-центрів.

Аргументи «проти»:

• Штучний інтелект залишається лише інструментом оптимізації, а реальний поділ праці досі тримається на видобутку фізичних ресурсів, сільському господарстві, заводах і транспортних перевезеннях.
• Базові цифрові інструменти та алгоритми швидко стають загальнодоступними через інтернет, тому ними можуть користуватися спеціалісти в будь-якій країні.

ПРАКТИКУЙМО

Поясніть, чому, на думку С. Гантінгтона, рівень глобалізації світової економіки в 1913 році був майже таким, як на початку ХХІ століття, попри відсутність сучасних цифрових технологій і транспорту. Аргументуйте свою відповідь прикладами з історії імперіалізму та міжнародної торгівлі.

Світове господарство напередодні Першої світової війни вже являло собою цілісну глобальну систему завдяки колоніальному поділу світу між провідними імперіями.

• Колоніальні метрополії (Велика Британія, Франція) масово вивозили з колоній сировину (бавовну з Індії, каучук, мінеральні руди, зерно) в обмін на дешеві промислові товари.
• Трансконтинентальні залізниці, паровий морський флот і трансокеанський телеграф забезпечували швидке перевезення мільйонів тонн вантажів і миттєву передачу біржових котирувань між континентами.
• До 1914 року міжнародна торгівля не знала жорстких митних обмежень, візових бар’єрів чи валютного регулювання, що давало змогу капіталу й робочій силі вільно переміщуватися по всьому світу.

Опишіть, які переваги й ризики для країн, що розвиваються, має модель розвитку, заснована на дешевій робочій силі та експорті до розвинених країн. Чи може така модель забезпечити їм стале зростання в довгостроковій перспективі?

Переваги для країн, що розвиваються:

• Приплив прямих іноземних інвестицій, отримання передових промислових технологій та будівництво нових підприємств.
• Створення великої кількості робочих місць, працевлаштування населення, що масово переїжджає із сіл до міст.
• Стрімке зростання обсягів експорту та загального показника ВВП держави.

Ризики:

• Висока вразливість і пряма залежність від попиту та кризи в країнах-імпортерах.
• Важкі умови праці, низький рівень заробітної плати та значне забруднення навколишнього середовища через розміщення “брудних” виробництв.
• Небезпека перенесення заводів міжнародними корпораціями в інші, ще бідніші країни, щойно в країні зростає оплата праці.

Ні, така модель не здатна гарантувати стале зростання в довгостроковій перспективі, якщо країна не спрямує накопичені ресурси на розвиток освіти, науки, внутрішнього ринку та власних високотехнологічних галузей.

Обґрунтуйте, як зростання попиту на природні ресурси впливає на довкілля та глобальні екологічні процеси. Чи можна забезпечити стале зростання за таких темпів споживання ресурсів?

Інтенсивний видобуток корисних копалин призводить до виснаження надр, руйнування природних ландшафтів, вирубування лісів, ерозії ґрунтів і масштабного забруднення водойм відходами збагачення. Спалювання величезних обсягів викопного палива (вугілля, нафти, газу) збільшує викиди парникових газів і прискорює глобальне потепління.

За таких високих темпів споживання невідновних ресурсів забезпечити стале зростання неможливо, оскільки біосфера не встигає відновлюватися. Для збереження природи необхідний глобальний енергетичний перехід на відновлювані джерела, запровадження безвідходних технологій та вторинне перероблення сировини.

ДПА / НМТ

Чому транспортний чинник є особливо важливим для розміщення підприємств чорної металургії в розвинених країнах?
А Дає змогу імпортувати електроенергію, необхідну для виробництва
Б Викликаний нестачею чи відсутністю власних корисних копалин
В Через тяжіння до нафтопереробних заводів
Г Через освоєння енергії припливів і відпливів

Б (Викликаний нестачею чи відсутністю власних корисних копалин)

У більшості розвинених країн власні родовища якісної залізної руди та коксівного вугілля вичерпані або їх видобуток є економічно невигідним. Тому металургійні комбінати розміщують у морських портах, куди сировину вигідно доставляти великими суднами з інших частин світу.

ПРАКТИКУЙМО

Подумайте і розподіліть, які тези відносяться до ВВП, а які — до ВНП:
● враховує лише економічну діяльність на території країни;
● включає діяльність національних фірм за кордоном;
● часто використовується для міжнародних порівнянь;
● нечасто застосовується через посилення нерівності.

ВВП (Валовий внутрішній продукт):

• враховує лише економічну діяльність на території країни;
• часто використовується для міжнародних порівнянь.

ВНП (Валовий національний продукт):

• включає діяльність національних фірм за кордоном;
• нечасто застосовується через посилення нерівності.

Проаналізуйте мал. 52. Назвіть країни із найвищим рівнем ВВП (ПКС).

Найвищий рівень ВВП за ПКС мають Китай і США (понад 20 трлн доларів США), а також значні обсяги виробництва показують Індія, Японія та Німеччина.

Порівняйте країни Північної Америки та Африки за рівнем ВВП (ПКС).

Країни Північної Америки (США, Канада, Мексика) мають високі й надвисокі показники ВВП за ПКС — від 1 трлн до понад 20 трлн доларів США. Більшість держав Африки мають надзвичайно малий обсяг економіки (менше ніж 100 млрд або навіть менше ніж 25 млрд доларів США), і лише окремі країни континенту (Єгипет, Нігерія) перетинають межу в 1 трлн доларів США.

Які економічні висновки можна зробити з цього порівняння?

Між регіонами світу зберігається глибока диспропорція економічного розвитку. Північна Америка є одним із провідних світових центрів фінансів, виробництва та капіталу, тоді як економіка більшості африканських країн залишається слаборозвиненою, залежною від видобутку та постачання первинної сировини на світовий ринок.

Проаналізуйте дані табл. 8 та дайте відповідь. Які дві країни показали найдинамічніше зростання економіки за період 2000–2024 рр. як в абсолютних цифрах, так і в рейтингу?

✏️ Найдинамічніше зростання показали Китай (піднявся з 6-го на 2-е місце, збільшивши ВВП у понад 18 разів) та Індія (піднялася з 13-го на 5-е місце, збільшивши ВВП у понад 10 разів).

Поясніть, які чинники могли сприяти цьому успіху.

• Наявність величезних ресурсів відносно недорогої робочої сили, що залучило іноземний капітал і світові виробничі потужності.
• Швидка індустріалізація, створення сприятливих умов для ринкової економіки та масштабна орієнтація на експорт промислової продукції.
• Величезний внутрішній ринок споживання, сформований багатомільйонним населенням, що забезпечує стабільний внутрішній попит.

Проаналізуйте мал. 53. Виконайте завдання та дайте відповіді на запитання. 1. Назвіть країни із найвищим і найнижчим індексами людського розвитку.

✏️ Країни з найвищим показником ІЛР (дуже високий рівень, понад 0,800): Швейцарія, Норвегія, Німеччина, Канада, США, Австралія, країни Північної та Західної Європи. Країни з найнижчим показником ІЛР (менше ніж 0,550): Сомалі, Південний Судан, Центральноафриканська Республіка, Чад, Нігер, Малі.

Проаналізуйте мал. 53. Виконайте завдання та дайте відповіді на запитання. 2. Які регіони світу мають найнижчі показники?

Найнижчі показники мають держави Тропічної Африки (регіон на південь від Сахари), а також окремі найбідніші країни Південної Азії (зокрема Афганістан).

3. Які основні заходи мають вжити країни з низьким ІЛР, щоб покращити цей показник у найближчі десятиліття?

• Модернізувати систему охорони здоров’я: розширити доступ населення до чистої питної води, базових медикаментів, програм вакцинації та захисту материнства для зростання тривалості життя.
• Забезпечити загальну доступність і безоплатність початкової та середньої освіти, зменшувати неграмотність і збільшувати середню тривалість шкільного навчання.
• Створювати умови для економічного розвитку: диверсифікувати господарство, залучати інвестиції у переробну промисловість для зростання доходів громадян і реального ВВП на душу населення.
• Забезпечити політичну стабільність, зупинити збройні конфлікти та системно боротися з корупцією, оскільки мир є головною передумовою соціального прогресу.