§ 9. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

• До змісту відповідей

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть соціально-економічні типи країн сучасного світу.

У сучасному світі за соціально-економічними типами виділяють такі групи країн:

1. Високорозвинені країни.
2. Країни, що розвиваються.
3. Країни з перехідною економікою.
4. Країни з плановою економікою.

2. За якими ознаками розрізняють країни, що належать до різних соціально-економічних типів?

Країни розрізняють за такими основними ознаками:

1. Рівень економічного розвитку (показник валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, структура господарства, частка сфери послуг та високотехнологічних галузей).
2. Соціальні показники та якість життя (Індекс людського розвитку (ІЛР), середня тривалість життя, рівень освіти та медичного обслуговування, купівельна спроможність населення).
3. Характер економічної системи (тип економіки: ринкова, планова або з перехідною формою власності).
4. Роль у міжнародному поділі праці (країни-експортери високотехнологічної продукції та фінансових послуг чи країни-постачальники сировини та сільськогосподарської продукції).

3. Покажіть на карті приклади високорозвинених країн, що належать до різних підтипів.

Для демонстрації на світовій карті слід вказати такі країни відповідно до їхніх підтипів:

1. Головні високорозвинені країни («Велика сімка»): США та Канада (Північна Америка), Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія (Західна та Південна Європа), Японія (Східна Азія).
2. Малі високорозвинені країни Європи: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія (Північна Європа), Нідерланди, Бельгія, Австрія, Швейцарія (Західна та Центральна Європа).
3. Країни «переселенського» капіталу: Австралія (материк Австралія), Нова Зеландія (Океанія), Ізраїль (Південно-Західна Азія).
4. Країни середнього рівня економічного розвитку: Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія, Мальта (Західна та Південна Європа).

4. Порівняйте економічні та соціальні показники країн «Великої сімки» та малих високорозвинених країн Європи.

Країни «Великої сімки» володіють масштабним загальним обсягом ВВП, контролюють значну частку світового промислового виробництва та міжнародної торгівлі, а також є осередками базування найбільших транснаціональних корпорацій. Малі високорозвинені країни Європи поступаються за абсолютними розмірами ВВП через невелику територію та чисельність населення, але випереджають країни «Великої сімки» за показником ВВП на душу населення за рахунок вузької спеціалізації на високотехнологічних галузях, фінансових послугах та торгівлі.

Щодо соціальних показників, то обидві групи країн демонструють високий рівень життя населення та середню тривалість життя понад 80 років. При цьому малі країни Європи (зокрема Норвегія, Швейцарія, Нідерланди) традиційно посідають перші місця у світі за Індексом людського розвитку (ІЛР) та рівнем соціальної захищеності завдяки збалансованому розподілу доходів і низькому рівню соціального розшарування.

5. Деякі країни, що розвиваються, мають показники ВВП на душу населення вищі, ніж низка високорозвинених країн. Чому за цієї умови їх не відносять до типу високорозвинених?

Високий показник ВВП на душу населення в окремих країнах, що розвиваються (зокрема нафтовидобувних країнах Перської затоки), формується за рахунок експорту природної сировини (нафти та газу), а не внаслідок функціонування багатогалузевої високотехнологічної економіки.

У цих державах відсутня розгалужена науково-технічна база, власний високотехнологічний сектор та машинобудування, а господарство залишається вразливим до коливань світових цін на сировину. Крім того, за соціальною структурою, рівнем розвитку громадянського суспільства, інституційними перетвореннями та якістю освіти й охорони здоров’я для більшості населення ці країни поступаються високорозвиненим державам.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

6. Які переваги й недоліки економіки нових індустріальних країн? Чи варто Україні запозичити їхній досвід? Що привабило іноземний капітал у ці держави?

Перевагами економіки нових індустріальних країн є високі темпи економічного зростання, швидка модернізація промисловості, орієнтація на експорт високотехнологічної продукції та залучення значних обсягів іноземних інвестицій. Недоліками є значна залежність від зовнішніх ринків і транснаціональних корпорацій, високе навантаження на трудові ресурси, екологічні проблеми внаслідок прискореної індустріалізації та суттєве майновий розрив у суспільстві. Україні доцільно запозичити досвід створення сприятливого інвестиційного клімату, формування вільних економічних зон, а також державної підтримки експортоорієнтованих та високотехнологічних галузей. Іноземний капітал у ці держави привабили наявність дешевої та дисциплінованої робочої сили, вигідне географічне положення, пільговий податковий режим і системна підтримка інвесторів з боку держави.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Чому в сучасних умовах національні господарства не можуть існувати ізольовано одне від одного?

Національні господарства не можуть існувати ізольовано через формування цілісної світової системи виробничих ланцюгів, глибокий міжнародний поділ праці, нерівномірність розподілу природних і трудових ресурсів між країнами, а також постійну потребу в обміні технологіями, капіталом та інформацією.

2. Що таке міжнародний географічний поділ праці?

Міжнародний географічний поділ праці — це процес спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів товарів чи наданні послуг та подальший обмін ними на світовому ринку.

3. Яке значення для розвитку суспільства має глобальна мережа «Інтернет»?

Глобальна мережа «Інтернет» забезпечує миттєвий і відкритий доступ до інформації, прискорює поширення наукових знань, сприяє розвитку електронної комерції та міжнародного бізнесу, уможливлює комунікацію людей у реальному часі та підвищує ефективність управління у суспільстві.

ЗАВДАННЯ

1. Поясніть логічну послідовність перебігу процесів, що поетапно призвели до глобалізації світу.

Процес переходу до глобалізації світової економіки відбувався за такою логічною послідовністю:

1. Інтернаціоналізація виробництва — розвиток стійких економічних зв’язків між національними господарствами на основі міжнародного поділу праці та спеціалізації.
2. Створення транснаціональних корпорацій (ТНК) — вихід національних компаній за межі державних кордонів шляхом заснування численних закордонних філій і дочірніх підприємств.
3. Міжнародна економічна інтеграція — поглиблення взаємодії та зближення національних економік через формування регіональних (ЄС, USMCA, АСЕАН) і профільних (ОПЕК, СОТ) угруповань країн.
4. Інформатизація — масове впровадження електронних засобів передачі даних та глобальної мережі «Інтернет», що забезпечило швидкий обмін інформацією і капіталами в планетарному масштабі.
5. Глобалізація — підсумковий процес всесвітньої економічної, політичної та культурної уніфікації, який об’єднав світ у єдину цілісну систему з єдиними ринковими законами.

ЗАВДАННЯ

2. Які позитивні та негативні наслідки глобалізації?

Позитивні наслідки глобалізації:

• Розширення економічних, політичних, культурних та наукових зв’язків між усіма країнами світу.
• Швидке поширення науково-технічних досягнень, новітніх технологій та інформаційний обмін у режимі реального часу.
• Поглиблення міжнародного географічного поділу праці та розширення можливостей для спільного розв’язання глобальних проблем людства.

Негативні наслідки глобалізації:

• Нав’язування окремими розвиненими країнами своїх систем цінностей, економічних і правових відносин іншим державам.
• Монополізація ринків і загроза державному суверенітету через зростання впливу ТНК.
• Зростання вразливості та нестійкості світової економіки, внаслідок чого економічні кризи швидко охоплюють увесь світ.
• Загроза довкіллю через перенесення екологічно брудних виробництв у країни, що розвиваються.
• Зростання безробіття у розвинених країнах через виведення виробничих потужностей у регіони з дешевою робочою силою.

ЗАВДАННЯ

1. Щороку відомий американський діловий журнал Fortune публікує рейтинг 500 найбільших ТНК за прибутками від реалізації їхньої продукції або послуг за попередній фінансовий рік. За наведеними даними 2024 року з’ясуйте: а) у яких країнах світу розташовані материнські компанії найбільших 15 ТНК; б) на яких видах діяльності спеціалізуються ці компанії; в) розподіліть зазначені ТНК за секторами економіки (первинний, вторинний, третинний); порахуйте, у якому секторі їх найбільше; г) які із зазначених ТНК діють в Україні.

а) Материнські компанії найбільших 15 ТНК розташовані у 6 країнах світу:

• США (7 компаній): Walmart, Amazon, Apple, UnitedHealth Group, Berkshire Hathaway, CVS Health, Exxon Mobil.
• Китай (4 компанії): State Grid, Sinopec Group, China National Petroleum, China State Construction Engineering.
• Саудівська Аравія (1 компанія): Saudi Aramco.
• Німеччина (1 компанія): Volkswagen.
• Велика Британія (1 компанія): Shell.
• Японія (1 компанія): Toyota Motor.

б) Зазначені компанії спеціалізуються на таких видах діяльності:

• Роздрібна торгівля (Walmart, Amazon).
• Енергетика, нафтовидобуток та нафтопереробка (State Grid, Saudi Aramco, Sinopec Group, China National Petroleum, Exxon Mobil, Shell).
• Технологічні розробки та електроніка (Apple).
• Медичне страхування (UnitedHealth Group, CVS Health).
• Фінансові послуги (Berkshire Hathaway).
• Автомобілебудування (Volkswagen, Toyota Motor).
• Будівництво та керування нерухомістю (China State Construction Engineering).

в) Розподіл ТНК за секторами економіки:

• Первинний сектор (видобувна промисловість): Saudi Aramco, Exxon Mobil — 2 компанії.
• Вторинний сектор (переробна промисловість, будівництво, електроенергетика): State Grid, Sinopec Group, China National Petroleum, Apple, Volkswagen, Shell, China State Construction Engineering, Toyota Motor — 8 компаній.
• Третинний сектор (торгівля, фінанси, страхування): Walmart, Amazon, UnitedHealth Group, Berkshire Hathaway, CVS Health — 5 компаній.

Найбільше ТНК зосереджено у вторинному секторі економіки (8 компаній).

г) На ринку України діють та офіційно представлені такі ТНК із даного переліку: Apple, Shell, Volkswagen, Toyota Motor, Amazon, а також мережа закупівель Walmart.

2. Підготуйте інформацію про одну з названих ТНК. Розкажіть про профіль її діяльності та поширення дочірніх компаній у світі.

Apple Inc. — це американська транснаціональна корпорація, що спеціалізується на розробці, виробництві та продажу споживчої електроніки, персональних комп’ютерів, програмного забезпечення та наданні онлайн-послуг. Основна продукція компанії включає смартфони iPhone, планшети iPad, комп’ютери Mac, розумні годинники Apple Watch та бездротові навушники AirPods.

Материнська компанія розташована в місті Купертіно (штат Каліфорнія, США). Apple має розгалужену мережу дочірніх компаній, науково-дослідних центрів та офіційних представництв у понад 100 країнах світу. Основне виробництво та збирання продукції здійснюються через дочірні підприємства та партнерські заводи підрядників у Китаї, Індії, В’єтнамі та Тайвані. Фірмова торговельна мережа Apple Store налічує понад 500 магазинів на всіх континентах. З 2021 року офіційне представництво дочірньої компанії «Еппл Трейдинг Укр» працює безпосередньо в Україні.

ЗАВДАННЯ

1. Розподіліть провідні міжнародні економічні угруповання країн на регіональні та профільні.

Провідні міжнародні економічні угруповання розподіляються на дві групи:

• Регіональні угруповання (сформовані на основі спільного географічного положення країн-учасниць):

  • Європейський Союз (ЄС)
  • USMCA (Угода США–Мексика–Канада)
  • АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії)
  • Африканський Союз (АС)

• Профільні угруповання (створені на основі подібної господарської спеціалізації чи галузевих функцій):

  • ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти)
  • МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії)
  • МВФ (Міжнародний валютний фонд)
  • СОТ (Світова організація торгівлі)

2. Підготуйте інформацію про діяльність одного з міжнародних економічних угруповань, використовуючи інформацію з підручника та додаткових джерел. Відшукайте приклади конкретних справ організації щодо розв’язання важливих економічних або політичних проблем.

Світова організація торгівлі (СОТ) — це провідна міжнародна економічна організація зі штаб-квартирою у Женеві (Швейцарія), до складу якої входять 166 учасників і на яку припадає понад 96% обсягів світової торгівлі. Головною метою діяльності СОТ є встановлення єдиних правил міжнародної торгівлі, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів та врегулювання торговельних суперечок між державами-членами.

Приклади конкретних справ організації щодо розв’язання важливих економічних проблем:

• Врегулювання спору між Україною та Російською Федерацією щодо обмеження імпорту залізничного обладнання: У 2015 році Україна звернулася до Органу з розв’язання спорів СОТ через безпідставні обмеження на імпорт українського залізничного обладнання та рухомого складу з боку РФ. Експертна група СОТ визнала дії РФ порушенням міжнародних угод і зобов’язала скасувати дискримінаційні заходи, що дозволило захистити права українських експортерів.
• Вирішення багаторічного торговельного спору між США та Європейським Союзом щодо субсидіювання авіабудування (справи Airbus і Boeing): СОТ розглянула взаємні позови про надання незаконних державних субсидій авіабудівним корпораціям, що створило чітку правову основу для припиненнями митних санкцій та укладення компромісної угоди між сторонами.

ЗАВДАННЯ

3. Учасницею яких економічних угруповань є Україна? Які переваги надає нашій державі участь у їхній роботі?

Україна є повноправною учасницею таких міжнародних економічних організацій та угруповань, як Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Також Україна має статус кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС) та розвиває поглиблену співпрацю в межах Угоди про асоціацію з ЄС.

Участь у цих організаціях надає Україні такі переваги:

• Участь у СОТ гарантує вільний доступ вітчизняних товарів і послуг на світові ринки, рівні умови торгівлі та захист від дискримінаційних обмежень.
• Членство в МВФ дозволяє залучати фінансову допомогу для підтримки макроекономічної стабільності, золотовалютних резервів та проведення системних реформ.
• Співпраця з МАГАТЕ забезпечує технічну й наукову підтримку в галузі безпечної експлуатації атомних електростанцій та передачу сучасних технологій.
• Інтеграція з ЄС дає змогу залучати іноземні інвестиції, уніфікувати законодавство із європейськими стандартами та спрощувати торгівельні процедури.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть сучасні тенденції розвитку світової економіки.

Основними сучасними тенденціями розвитку світової економіки є інтернаціоналізація виробництва, міжнародна економічна інтеграція, інформатизація та глобалізація.

2. Поясніть зміст поняття: «інтернаціоналізація виробництва», «міжнародна економічна інтеграція», «інформатизація», «глобалізація».

Інтернаціоналізація виробництва — це процес розвитку економічних зв’язків між національними господарствами, унаслідок якого економіка окремої країни стає складовою частиною єдиного світового виробничого процесу.

Міжнародна економічна інтеграція — це процес зближення, взаємопроникнення та розширення співробітництва національних економік двох або більше країн, що супроводжується формуванням спільних економічних угруповань і проведенням узгодженої міждержавної політики.

Інформатизація — це процес повсюдного застосування електронних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій для збирання, збереження, обробки й передачі інформації в усіх сферах суспільного життя й господарства.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної, культурної та наукової інтеграції й уніфікації, який перетворює світове господарство на єдину взаємозалежну систему, що функціонує за спільними правилами.

3. Що таке ТНК? Наведіть приклади посилення їхнього впливу на світову та національні економіки.

Транснаціональні корпорації (ТНК) — це компанії, які за капіталом та контролем є національними, але володіють виробничими підрозділами, філіями та дочірніми підприємствами в багатьох країнах світу.

Посилення впливу ТНК на світову економіку проявляється у зосередженні в їхніх руках близько 25–30% закордонних активів світу та понад 90% наукових досліджень, що призводить до монополізації ринку технологій. ТНК визначають глобальні ланцюги постачання, міжнародні грошові потоки та географію розміщення виробництв.

Посилення впливу ТНК на національні економіки (зокрема України) проявляється у присутності великих міжнародних брендів у сфері роздрібної торгівлі (Metro, Auchan), харчової промисловості (Coca-Cola, PepsiCo, Nestle, McDonald’s) та електроніки (Samsung). Вони залучають іноземні інвестиції, створюють робочі місця та впроваджують сучасні стандарти менеджменту, але водночас посилюють конкуренцію для місцевих виробників та можуть монополізувати окремі сегменти внутрішнього ринку.

4. На прикладі одного з міжнародних економічних угруповань продемонструйте перебіг інтеграційних процесів між його країнами-учасницями.

Перебіг інтеграційних процесів можна простежити на прикладі Європейського Союзу (ЄС).

Інтеграція в межах ЄС пройшла шлях від створення митного союзу та скасування торговельних мит між країнами-учасницями до формування єдиного внутрішнього ринку зі вільним пересуванням товарів, послуг, капіталів і громадян. Учасники союзу проводять узгоджену зовнішньоекономічну, екологічну та аграрну політику, гармонізують національні законодавства. Вищим етапом економічної інтеграції стало запровадження з 1 січня 1999 року єдиної міжнаціональної валюти — євро, а також створення наднаціональних органів управління (Європейська комісія, Європейський парламент), які ухвалюють рішення, обов’язкові для всіх 27 країн-членів.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

5. Чи відбувалися би процеси інтеграції країн та глобалізації без інформатизації суспільства?

Ні, процеси інтеграції країн та глобалізації не могли б відбуватися у сучасних масштабах і з теперішньою швидкістю без інформатизації суспільства. Застосування електронних засобів обробки даних і розгортання глобальної мережі «Інтернет» створили єдиний світовий інформаційний простір. Це дало змогу миттєво обмінюватися інформацією, координувати діяльність транснаціональних корпорацій, управляти фінансовими потоками та здійснювати міжнародну торгівлю в реальному часі. Без інформатизації сформувати глобальний ринок і глибоку міждержавну інтеграцію було б неможливо.

6. Оцініть наслідки глобалізації. Поясніть, чому ви є прихильником глобалізації чи антиглобалізму.

Глобалізація має суперечливі наслідки. До позитивних наслідків належать розширення економічних, політичних і культурних зв’язків між країнами, прискорення поширення науково-технічних досягнень, поглиблення міжнародного поділу праці та можливість спільно розв’язувати глобальні проблеми людства. До негативних наслідків належать нав’язування окремими розвиненими країнами своїх цінностей, висока вразливість світової економіки до фінансових криз, втрата суверенітету держав через монополізацію ринків транснаціональними корпораціями, перенесення екологічно брудних виробництв у країни, що розвиваються, та зростання безробіття у розвинених країнах.

Підтримка глобалізації обґрунтовується відкритими можливостями для міжнародної співпраці, вільного обміну технологіями, товарами та знаннями для суспільного прогресу. Підтримка антиглобалізму базується на прагненні захистити національний економічний суверенітет, самобутність національних культур, місцевих виробників та довкілля від тиску й монополізму транснаціонального капіталу.