§ 5. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ПОСЛУГ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які підприємства у вашій місцевості вам відомі? Яку продукцію вони виробляють?

У нашому краї працюють хлібозавод, який випікає свіжий хліб і булочки, молокозавод, що виготовляє сир і масло, а також швейна фабрика з пошиття робочого та повсякденного одягу.

2. Які види послуг надають у вашому населеному пункті?

Освітні (школи й коледжі), медичні (лікарні й аптеки), транспортні (автобусні маршрути), торговельні (магазини й ринки), зв’язку (пошта, інтернет-провайдери) та побутові (перукарні, ремонт техніки).

ЗАВДАННЯ (МАЛ. 14)

1. Використовуючи схему, назвіть основні чинники розміщення виробництва та послуг. Поясніть, які з них ураховують для підприємств, що виробляють матеріальні блага, а які — для закладів сфери послуг.

До основних чинників належать сировинний (ресурсний), паливно-енергетичний, водний, транспортний, науковий, працересурсний, екологічний, споживчий та військово-стратегічний. Для виробництва матеріальних благ головними є сировинний, паливно-енергетичний, водний, транспортний та екологічний чинники. Для сфери послуг найважливішими є споживчий (постійна присутність клієнтів) та працересурсний (наявність фахівців потрібного профілю).

2. Поміркуйте, значення яких чинників розміщення виробництва зростає, а яких дещо зменшується із розвитком науки і техніки.

Сьогодні стрімко зростає значення наукового, екологічного та працересурсного чинників, адже виробництва стають високотехнологічними й потребують освічених спеціалістів і захисту природи. Натомість значення сировинного, паливно-енергетичного та водного чинників дещо зменшується завдяки новим матеріалам, замкненим циклам води, енергоощадним технологіям, трубопроводам і лініям електропередач.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 15

1. За малюнком з’ясуйте, яка потрібна кількість цукрових буряків (сировини) на виробництво 1 тонни бурякового цукру. Наскільки матеріаломістким є дане виробництво?

На виробництво 1 т цукру потрібно 7,3 т цукрових буряків. Це виробництво є високоматеріаломістким, тому що маса сировини більш ніж у 7 разів перевищує масу готової продукції.

2. Поясніть, де доцільніше розмістити цукровий завод: недалеко від поля, де вирощують буряки, або в місті, де знаходяться основні споживачі цукру — хлібозаводи, кондитерські фабрики, жителі міста.

Цукровий завод значно вигідніше будувати біля полів із буряками. Везти 1 тонну готового фасованого цукру до міста набагато дешевше й простіше, ніж перевозити туди понад 7 тонн важких коренеплодів, які до того ж під час довгого транспортування псуються та втрачають цукристість.

3. Отже, який чинник розміщення підприємств цукрової промисловості?

Вирішальним є сировинний чинник.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 16

1. За малюнком з’ясуйте, яка потрібна кількість для виробництва 1 тонни титанової губки: а) титанової руди (сировини); б) електроенергії.

Для виробництва 1 тонни титанової губки потрібно:
а) титанової руди (сировини) — 10 тонн;
б) електроенергії — 30–60 тис. кВт·год.

2. Порівняйте частки сировини та електроенергії у вартості титанової губки.

Частка сировини становить 20–30 %, а витрати на електроенергію складають 30–45 % собівартості продукції. Отже, частка витрат на електроенергію помітно більша за частку сировини.

3. Поясніть, де доцільніше розмістити титановий комбінат: біля сировини чи поблизу електростанції.

Титановий комбінат доцільніше будувати поруч із потужною електростанцією, адже виплавлення потребує величезної кількості дешевого струму, а витрати на електроенергію становлять найбільшу частку у вартості продукту.

4. Отже, який чинник розміщення підприємств титанової промисловості?

Головним є паливно-енергетичний (енергетичний) чинник.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 17

1. За малюнком з’ясуйте, яка потрібна кількість для виробництва 1 тонни целюлози (природного полімеру, з якого виробляють папір): а) деревини (сировини); б) води; в) електроенергії.

Для виробництва 1 тонни целюлози за малюнком потрібно:
а) деревини (сировини) — 5 м³;
б) води — 400 м³;
в) електроенергії — 20–30 тис. кВт·год.

2. Поясніть, де доцільніше розмістити целюлозно-паперовий комбінат: а) у місці лісозаготівлі (біля сировини); б) поблизу річки (джерело води); в) поблизу електростанції.

Найдоцільніше розміщувати комбінат поблизу повноводної річки в районах лісозаготівель неподалік від джерела електроенергії (наприклад, біля ГЕС). Потреба у 400 м³ води на кожну тонну робить наявність водойми обов’язковою, а розташування поруч із лісом заощаджує кошти на перевезення масивної деревини.

3. Які чинники визначають розміщення целюлозно-паперового комбінату?

Розміщення визначають водний, сировинний та паливно-енергетичний чинники.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 18

1. Продукцією чорної металургії є сплави заліза: чавун і сталь. Яка потрібна кількість різних видів сировини на виробництва 1 тонни чавуну? Наскільки матеріаломістким є дане виробництво?

Для виплавлення 1 т чавуну потрібно:

• 1,5 т залізної руди;
• 1,5 т коксівного вугілля;
• 0,5 т флюсових вапняків;
• 150 кг вогнетривкої глини;
• 30 м³ води.

Виробництво є високоматеріаломістким, тому що сумарна маса тільки твердих компонентів і палива становить понад 3,6 т на 1 т готового чавуну.

2. Японія — одна з найбільших у світі країн-виробників чавуну та сталі, але в ній поклади власних ресурсів для їх виробництва вкрай обмежені. Чому комбінати чорної металургії Японії розміщені на східному узбережжі?

Японія майже не має власної залізної руди й вугілля, тому завозить їх морем з інших держав. Підприємства збудували у глибоководних портах на тихоокеанському узбережжі, щоб приймати гігантські балкери та одразу переробляти сировину без зайвих витрат на внутрішні перевезення суходолом.

3. Який чинник є визначальним у розміщенні підприємств чорної металургії в Японії?

Визначальним є транспортний чинник (орієнтація на морські порти та дешеві морські шляхи перевезення сировини й експорту сталі).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 19

1. Назвіть найбільші центри виробництва повітряних літальних апаратів в Україні.

Найбільшими центрами є Київ, Харків, Дніпро та Запоріжжя.

2. Поясніть, який чинник є вирішальним у розміщенні підприємств цього профілю в надвеликих містах.

Вирішальним є науковий чинник разом із працересурсним (наявність висококласних фахівців). Створення літаків і ракет потребує складних наукових досліджень, роботи конструкторських бюро та праці інженерів високої кваліфікації, які зосереджені саме у великих університетських центрах.

3. Відшукайте інформацію про розміщення подібних виробництв в інших країнах.

У США літаки концерну Boeing збирають у містах Еверетт, Сіетл і Норт-Чарлстон. У Європі складальні заводи Airbus зосереджені в Тулузі (Франція) та Гамбурзі (Німеччина). У Бразилії головним центром авіабудівної компанії Embraer є місто Сан-Жозе-дус-Кампус.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 20

1. Суперфосфат — цінне мінеральне добриво для сільського господарства. Для його виробництва потрібні фосфорити та сульфатна кислота. Скільки потрібно кожного з видів сировини для виробництва 1 тонни суперфосфату?

Для виготовлення 1 т суперфосфату потрібно 0,6–1,4 т фосфоритів та 0,6–0,65 т сульфатної кислоти.

2. Чим можна пояснити доцільність розміщення суперфосфатного заводу поряд із заводом сульфатної кислоти?

Сульфатна кислота є хімічно дуже їдкою та небезпечною речовиною, тому її перевезення цистернами на далекі відстані коштує дорого та несе екологічні ризики. Набагато безпечніше передавати її безпосередньо трубами на сусідній суперфосфатний комбінат для одержання мінеральних добрив.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Які вам відомі чинники розміщення виробництва та послуг?

Сировинний (ресурсний), паливно-енергетичний, водний, транспортний, науковий, працересурсний, екологічний, споживчий та військово-стратегічний.

2. Поясніть зміст понять «чинник розміщення», «матеріаломісткість», «енергомісткість», «наукомісткість», «працемісткість».

Чинник розміщення — умови та рушійні сили, що визначають найкраще місце для побудови підприємства або установи.

Матеріаломісткість — витрати сировини та основних матеріалів для виготовлення одиниці продукції.

Енергомісткість — витрати палива та електроенергії, необхідні для випуску одиниці товару.

Наукомісткість — частка коштів на наукові дослідження, розробки та роботу вчених у вартості продукції.

Працемісткість — кількість робочого часу й праці робітників, потрібна для виготовлення одиниці товару.

3. Наведіть приклади впливу сировинного та споживчого чинників на розміщення підприємств харчової промисловості у вашій місцевості.

Сировинний чинник діє на цукрові й сироробні заводи, які будують у селах біля полів і молочних ферм, бо сировина важка і швидко псується. Споживчий чинник визначає розташування хлібозаводів та кондитерських цехів прямо в містах, бо свіжий хліб і тістечка мають короткий термін зберігання і їх не можна довго возити.

4. Як вплив працересурсного чинника змінив розміщення швейного та шкіряно-взуттєвого виробництв у світі протягом ХХ–ХХІ ст.?

Пошиття одягу та взуття потребує багато ручної праці, тому фабрики переїхали з високорозвинених країн до держав Азії та Латинської Америки. Там є велика кількість працездатного населення та порівняно низькі витрати на оплату праці, що зробило готовий товар значно дешевшим.

5. Норвегія та Саудівська Аравія не мають власної сировини для виплавки алюмінію, але є значними експортерами на світовий ринок цього кольорового металу, який виплавляють з імпортної руди. Дослідіть, який чинник став вирішальним для розміщення алюмінієвих комбінатів на території вищезгаданих країн.

Вирішальним став паливно-енергетичний чинник. Норвегія має багато дешевої електроенергії завдяки потужним гірським гідроелектростанціям, а Саудівська Аравія виробляє дешевий струм спалюванням попутного нафтового газу. Оскільки виплавка алюмінію потребує колосальних обсягів енергії, значно вигідніше привезти боксити морем до дешевої електроенергії, ніж передавати струм на великі відстані.

6. Як змінився вплив різних чинників на розміщення виробництва в сучасному світі? Роль яких чинників і чому зменшилася, а яких зросла?

Зросла роль наукового, працересурсного та екологічного чинників, бо сучасна техніка є наукомісткою, потребує високоосвічених інженерів і водночас вимагає чистих безвідхідних технологій. Вплив сировинного та енергетичного чинників зменшився завдяки розвитку транспорту, трубопроводам, лініям електропередач та впровадженню технологій ресурсозбереження.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Використовуючи текст підручника та тематичні карти атласу, проаналізуйте один із чинників розміщення виробництва та послуг. Прослідкуйте за картами, які чинники вплинули на розміщення підприємств, що виробляють матеріальні блага, та установ сфери послуг у вашій місцевості. Результати своїх досліджень запишіть у таблицю.

2. Поділіться результатами своїх досліджень з однокласниками та однокласницями.

Під час обговорення результатів у класі з’ясувалося, що в нашому регіоні найпомітніше проявляються споживчий і транспортний чинники: більшість міських підприємств і закладів послуг орієнтовані на обслуговування місцевих жителів та зручні автодороги.

3. Зробіть висновок про те, як впливає оптимальне розміщення підприємств та установ на ефективність їхньої роботи.

Правильно обране географічне положення дає змогу суттєво заощадити на перевезенні сировини та доставці готових виробів. Це знижує собівартість продукції, зберігає ресурси довкілля та робить роботу підприємства стабільною і прибутковою.