§ 4. ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ТА ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке продуктивність праці?

Продуктивність праці — це економічний показник, який відображає ефективність трудової діяльності й вимірюється кількістю продукції, виробленої одним працівником за одиницю часу, або кількістю часу, витраченого на виготовлення одиниці продукції.

2. Що визначає собівартість продукції?

Собівартість продукції визначається сумою всіх грошових витрат підприємства на її виробництво та реалізацію, у тому числі витратами на сировину, матеріали, паливо, енергію, заробітну плату працівників, амортизацію обладнання та транспортні послуги.

3. За рахунок чого можна збільшити продуктивність праці та зменшити собівартість продукції?

Збільшити продуктивність праці та зменшити собівартість продукції можна шляхом упровадження новітніх технологій, автоматизації та механізації виробничих процесів, підвищення кваліфікації працівників, раціонального використання сировини й енергоресурсів, а також за допомогою ефективних форм організації виробництва (спеціалізації, кооперування та комбінування).

ЗАВДАННЯ

1. Що таке економічна та соціальна ефективність виробництва? Яка з них, на вашу думку, більш важлива для виробника та для споживача?

Економічна ефективність виробництва — це досягнення найвищих виробничих результатів із найменшими витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Соціальна ефективність виробництва — це ступінь відповідності результатів діяльності потребам суспільства, що виражається в покращенні якості продукції, безпеці товарів, поліпшенні умов праці та рівня життя людей.

Для виробника більш важливою є економічна ефективність, оскільки вона забезпечує зниження собівартості, зростання прибутку та високу конкурентоспроможність на ринку. Для споживача більш важливою є соціальна ефективність, оскільки вона гарантує високу якість товарів, їх безпеку для здоров’я та повне задоволення особистих потреб.

ЗАВДАННЯ

2. Як за умов ефективного господарювання мають змінитися собівартість продукції та продуктивність праці на підприємстві?

За умов ефективного господарювання продуктивність праці зростає, а собівартість продукції зменшується.

3. Які ви вбачаєте способи підвищення ефективності виробництва?

Основними способами підвищення ефективності виробництва є впровадження новітніх технологій і науково-технічних досягнень, раціональне та ресурсозберігаюче використання сировини й палива, оптимізація форм суспільної організації виробництва, автоматизація процесів, зменшення транспортних витрат і підвищення кваліфікації працівників.

ЗАВДАННЯ

1. Використовуючи схему та текст параграфа, підготуйте інформацію про одну з форм суспільної організації виробництва (на вибір).

Спеціалізація — це форма суспільної організації виробництва, яка полягає в зосередженні підприємства на випуску певних видів однорідної продукції або виконанні окремих технологічних операцій. Існує кілька видів спеціалізації: технологічна (виконання окремих стадій технологічного процесу), подетальна (виготовлення окремих деталей чи вузлів), попредметна (випуск готових виробів зі складових) та функціональна (обслуговування виробництва або населення). Спеціалізація дозволяє підвищити якість продукції, продуктивність праці та ефективність використання обладнання.

2. Поміркуйте, які форми організації виробництва є протилежними одна одній, а які не можуть існувати окремо одна від одної.

Протилежними за суттю є спеціалізація та комбінування, а також концентрація та деконцентрація. Не можуть існувати окремо одна від одної спеціалізація та кооперування, оскільки для випуску складної кінцевої продукції спеціалізовані підприємства потребують постійних виробничих зв’язків між собою.

3. Наведіть приклади підприємств або установ різного профілю у вашій місцевості, які створені на основі різноманітних форм організації виробництва.

Прикладами підприємств за різними формами організації є:

• Спеціалізація: швейна фабрика або ремонтна майстерня побутової техніки.
• Кооперування: автоскладальне підприємство, яке отримує двигуни, електроніку та шини від сторонніх заводів-постачальників.
• Комбінування: деревообробний комбінат, що поєднує розпилювання деревини, виготовлення меблів та переробку тирси на плити ДСП.
• Концентрація: теплоелектроцентраль (ТЕЦ) або великий металургійний комбінат.
• Агломерування: підприємства, розташовані в межах одного індустріального парку або промислової зони міста, які спільно використовують енергетичні мережі, водопостачання та транспортну інфраструктуру.

ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про різні за масштабами та функціонуванням форми просторової організації виробництва та послуг (на вибір).

Форми просторової організації виробництва та послуг поділяються на точкові, вузлові, ареальні та регіональні.
Точкові форми охоплюють промислові та транспортні пункти, а також промислові й фінансові центри, де господарська діяльність зосереджена в одному поселенні чи об’єкті.
Вузлові форми об’єднують підприємства зі спільними виробничими зв’язками й єдиною інфраструктурою, утворюючи промислові чи транспортні вузли та промислові агломерації.
Ареальні форми охоплюють значні території, на яких розвинені відповідні види діяльності, зокрема сільськогосподарські, курортні та лісопромислові зони або гірничодобувні басейни.
Регіональні форми охоплюють усі господарські об’єкти в межах адміністративного району, області чи економічного району з відповідною спеціалізацією.

2. Згрупуйте переважальні форми просторової організації, характерні для різних секторів економіки.

Для первинного сектору економіки характерні переважно ареальні форми просторової організації: сільськогосподарські zones, лісогосподарські та лісопромислові райони, гірничодобувні басейни й рибопромислові зони.
Для вторинного сектору економіки характерні точкові та вузлові форми: промислові пункти, промислові центри, промислові вузли та промислові агломерації.
Для третинного сектору економіки притаманні точкові й вузлові форми (освітні, курортно-оздоровчі та фінансові центри чи вузли), а також лінійні та пунктові форми транспортної мережі (транспортні лінії, транспортні пункти та транспортні вузли).

3. За картою «Україна на економічній карті Європи» в атласі простежте різні форми просторової організації виробництва в межах вашої адміністративної області.

У межах Київської області точковою формою є окремі промислові пункти й центри в районних поселеннях.
Вузловою формою є Київська промислова агломерація, яка об’єднує виробництва та інфраструктуру міст Києва, Броварів, Борисполя, Ірпеня та Василькова, а також транспортні вузли на перетині залізничних та автомобільних магістралей.
Ареальною формою виступають сільськогосподарські зони рослинництва і тваринництва та лісогосподарські райони Полісся.
Регіональною формою є цілісний господарський комплекс всієї Київської області.

4. Чи впливає оптимальна форма просторової організації економіки на її ефективне функціонування?

Оптимальна форма просторової організації економіки безпосередньо забезпечує її ефективне функціонування. Вона дозволяє раціонально використовувати природні та трудові ресурси, скорочувати транспортні витрати на перевезення сировини та готової продукції, заощаджувати кошти за рахунок спільної інфраструктури й зменшувати негативне навантаження на довкілля.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Які вам відомі форми суспільної організації виробництва та послуг?

Основними формами суспільної організації виробництва та послуг є концентрація, деконцентрація, комбінування, спеціалізація (технологічна, попредметна, подетальна, функціональна), кооперування та агломерування.

2. Поясніть зміст поняття «концентрація виробництва», «комбінування», «спеціалізація», «кооперування», «агломерування».

Концентрація виробництва — це процес зосередження виробничих процесів, робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на великих підприємствах.

Комбінування — це поєднання на одному підприємстві кількох технологічно та організаційно взаємопов’язаних виробництв різних галузей.

Спеціалізація — це процес зосередження підприємства на виготовленні певних видів однорідної продукції, виконанні окремих технологічних операцій або деталей.

Кооперування — це встановлення регулярних, спеціально обумовлених виробничих зв’язків між спеціалізованими підприємствами для спільного виготовлення кінцевої продукції.

Агломерування — це процес поєднання на одній території незалежних одне від одного виробництв на основі спільної виробничої та соціальної інфраструктури.

3. Які форми суспільної організації виробництва ви запропонуєте застосувати для ефективної роботи підприємства, що виробляє корпусні меблі з імпортної деревини? Свою відповідь аргументуйте.

Для ефективної роботи підприємства з виробництва корпусних меблів з імпортної деревини доцільно застосувати спеціалізацію, кооперування та комбінування.

Спеціалізація дозволяє зосередитися безпосередньо на розробці дизайну, розпилюванні та розкрої імпортної деревини і складанні корпусних меблів із використанням високоточного обладнання.

Кооперування забезпечує регулярне постачання меблевої фурнітури, скла, дзеркал, лакофарбових матеріалів та пакувальних засобів від інших спеціалізованих підприємств, що звільняє меблеву фабрику від необхідності утримувати власні непрофільні цехи.

Комбінування у формі утилізації відходів деревини (тирси та стружки) дозволяє організувати виготовлення супутньої продукції — деревинностружкових плит (ДСП) або паливних брикетів і пелет, що підвищує безвідхідність та зменшує витрати сировини.

4. Порівняйте ефективність створення точкових, вузлових, ареальних та регіональних форм просторової організації економіки в різних її секторах.

Ареальні форми (сільськогосподарські зони, лісопромислові райони, гірничодобувні басейни) є найбільш ефективними для первинного сектору економіки, оскільки видобуток корисних копалин, лісове та сільське господарство тісно пов’язані з розміщенням природних ресурсів і значними територіальними площами.

Точкові та вузлові форми (промислові пункти, центри, вузли, агломерації, транспортні вузли) показують найвищу ефективність у вторинному (переробна промисловість) і третинному (послуги, торгівля, фінанси) секторах економіки. Вони забезпечують економію на транспортних витратах, залучення кваліфікованих трудових ресурсів та спільне використання інженерно-інфраструктурних мереж.

Регіональні форми (адміністративні райони, області, економічні райони) охоплюють усі господарчі об’єкти певної території та є ефективними для комплексного управління, планування та збалансованого розвитку об’єктів усіх трьох секторів економіки в межах єдиного регіону.

5. Доведіть економічну доцільність кооперування на прикладі гіпотетичного заводу легкових автомобілів, робота якого була б повністю організована в межах лише одного підприємства, тобто без залучення кооперативних постачань.

Створення легкового автомобіля вимагає поєднання кількох тисяч деталей і вузлів, виготовлення яких належить до різних галузей промисловості (металургія, електроніка, хімічна промисловість, текстильна галузь, виробництво скла та гуми).

Організація замкненого циклу виробництва автомобіля в межах одного підприємства вимагатиме побудови сотень окремих цехів для виплавки металу, штампування, синтезу пластмас, виробництва електроніки, скла та шин. Це спричинить надзвичайно високі капіталовкладення та різке зростання собівартості готового автомобіля. Масштаби випуску окремих деталей (наприклад, авіоніки чи шин) лише для потреб одного заводу будуть малими, що зробить їх виробництво рентабельно невигідним і низькоякісним.

Залучення кооперування дозволяє купувати готові вироби у спеціалізованих підприємств-суміжників, які виготовляють їх серійно з нижчою собівартістю та вищою якістю, що забезпечує конкурентоспроможність кінцевої продукції автомобільного заводу.

6. Поясніть на конкретних прикладах, як впливають доцільно обрані форми суспільної організації виробництва на його ефективність.

Застосування комбінування на металургійному комбінаті дозволяє використовувати відхідні шлаки для виробництва цементу, а відхідні гази коксування — для виготовлення азотних добрив, що дає змогу повністю переробляти сировину, знижувати собівартість металу та зменшувати екологічне навантаження.

Застосування спеціалізації та кооперування в авіабудуванні дає змогу складальному підприємству отримувати готові двигуни, навігаційне обладнання, шасі та салони від сотень вузькоспеціалізованих заводів, що скорочує час збирання літака та підвищує надійність його вузлів.

Застосування агломерування у формі індустріальних парків дозволяє розмістити на одній території кілька незалежних підприємств, які спільно використовують залізничні під’їзні шляхи, водозабори, очисні споруди та електропідстанції, зменшуючи власні витрати на інфраструктуру.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Проаналізуйте одну з тематичних економічних карт України в атласі та запишіть у таблицю приклади форм просторової організації економіки

2. Поділіться результатами своїх досліджень з однокласниками та однокласницями

Результати показують, що підприємства первинного сектору (видобуток палива) формують переважно ареальні та регіональні форми (басейни й області). Переробна промисловість (машинобудування, електроенергетика) та транспорт тяжіють до точкових і вузлових форм (пункти, центри, вузли та агломерації).

3. Зробіть висновок про те, як впливає оптимальна форма просторової організації економіки на її ефективне функціонування

Висновок: Оптимальна форма просторової організації економіки безпосередньо підвищує її ефективність, оскільки дозволяє максимально раціонально використовувати природні, сировинні та трудові ресурси території. Завдяки вдалому просторовому розміщенню підприємств зменшуються транспортні витрати на перевезення сировини й готової продукції, знижується собівартість та зростає продуктивність праці. Також це сприяє економії коштів за рахунок використання спільної інфраструктури (енергоресурсів, шляхів сполучення, складів) та зменшує негативне навантаження на довкілля.