§ 3. СЕКТОРАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІКИ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який історичний час вважають періодом промислових переворотів? Які технічні винаходи спричинили їх (з уроків історії)?

Періодом промислових переворотів вважають другу половину XVIII — XIX століття. Їх спричинили такі технічні винаходи, як паровий двигун, механічний прядильний верстат, паровоз та пароплав.

2. Які інформаційно-технологічні винаходи впливають на рівень економічного розвитку суспільства та побут у наш час?

На рівень економічного розвитку та побут у наш час впливають такі інформаційно-технологічні винаходи, як глобальна мережа Інтернет, смартфони, персональні комп’ютери, хмарні технології, штучний інтелект та електронні платіжні системи.

3. Що таке урбанізація?

Урбанізація — це історичний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, що супроводжується збільшенням частки міського населення, розростанням міст та поширенням міського способу життя.

ЗАВДАННЯ

1. Які характерні ознаки притаманні виробничій сфері, а які сфері послуг? Як дві сфери економіки пов’язані між собою?

Виробнича сфера характеризується створенням матеріальних благ і випуском конкретної уречевленої продукції (промисловість, сільське господарство, будівництво), тоді як сфера послуг спрямована на обслуговування населення та бізнесу шляхом надання нематеріальних видів діяльності. Ці сфери тісно взаємопов’язані: виробнича сфера потребує транспортних, фінансових, торговельних та інформаційних послуг для забезпечення роботи й збуту продукції, а сфера послуг використовує обладнання, техніку та товари, створені у виробничій сфері.

ЗАВДАННЯ

2. Назвіть основні складники виробничої сфери та з’ясуйте роль кожної з них в економіці.

Основними складниками виробничої сфери є:

• Промисловість: виготовляє засоби виробництва й товари споживання, забезпечуючи економіку сировиною, паливом та електроенергією.
• Сільське господарство: виробляє продовольство для населення та сільськогосподарську сировину для харчової й легкої промисловості.
• Лісове господарство: здійснює вивчення, облік, охорону, відновлення та контроль за використанням лісових ресурсів.
• Будівництво: забезпечує зведення, ремонт і реконструкцію будівель та споруд виробничого й невиробничого призначення.

3. Розподіліть промислові виробництва на важку промисловість і легку й харчову: виробництво та постачання електроенергії; хімічне виробництво; виробництво деревини та паперу; металургійне виробництво; виробництво машин та устаткування; виробництво тканин, одягу та взуття; виробництво будівельних матеріалів; виробництво харчових продуктів та напоїв.

• Важка промисловість: виробництво та постачання електроенергії, хімічне виробництво, виробництво деревини та паперу, металургійне виробництво, виробництво машин та устаткування, виробництво будівельних матеріалів.
• Легка й харчова промисловість: виробництво тканин, одягу та взуття, виробництво харчових продуктів та напоїв.

4. Наведіть приклади виробництв добувної та переробної промисловості. Вартість продукції якої з них є вищою і чому саме?

Прикладами добувної промисловості є видобування вугілля, нафти, природного газу, залізної руди та заготовлення деревини. Прикладами переробної промисловості є машинобудування, металургія, хімічна, харчова та текстильна промисловість.

Вартість продукції переробної промисловості є вищою, оскільки вона створює високу додану вартість у процесі глибокої переробки сировини, що потребує залучення кваліфікованої праці, високотехнологічного обладнання та енергоресурсів.

5. Наведіть приклади різних видів послуг. Яке їхнє значення для розвитку економіки?

Прикладами є транспортні, торговельні, освітні, медичні, банківсько-фінансові, інформаційні, туристичні, комунальні, юридичні та побутові послуги.

Значення послуг для економіки полягає в задоволенні фізичних і духовних потреб людей, обслуговуванні функціонування підприємств виробничої сфери, створенні робочих місць, сприянні формуванню «економіки знань» та забезпеченні надходжень до бюджету.

6. Чому з часом неухильно зростає асортимент послуг та кількість зайнятих у сфері послуг? У яких за рівнем економічного розвитку країнах значення сфери послуг є найбільшим і чому?

Асортимент послуг і кількість зайнятих у цій сфері зростають через підвищення добробуту населення, диференціацію потреб суспільства, механізацію й автоматизацію матеріального виробництва, що вивільняють робочу силу, а також завдяки науково-технічному прогресу.

Значення сфери послуг є найбільшим у високорозвинених (постіндустріальних) країнах, оскільки в них первинні потреби громадян у їжі та промислових товарах вже повністю задоволені, а високий рівень технологій потребує значного розвитку науки, освіти, інформаційних та фінансових послуг.

ЗАВДАННЯ

7. Поясніть, що таке інфраструктура. Чому без належного її розвитку не можливе нормальне функціонування економіки та комфортне життя людей?

Інфраструктура — це сукупність будівель, служб та систем, які необхідні для функціонування матеріального виробництва (виробнича інфраструктура) та забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення (соціальна інфраструктура). Без належного розвитку виробничої інфраструктури (транспорту, електромереж, водопостачання, зв’язку) підприємства не здатні отримувати сировину, енергію та збувати продукцію. Без соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, житлово-комунальних і культурних закладів) неможливо забезпечити базові потреби громадян, що знижує рівень їхнього комфорту, здоров’я та продуктивності праці.

1. За якими ознаками розрізняються сектори економіки? Назвіть види економічної діяльності, що належать до кожного із секторів. З’ясуйте, які із секторів економіки належать до виробничої сфери, а які до невиробничої.

Сектори економіки розрізняються за характером діяльності, ступенем обробки матеріальних ресурсів та складністю й призначенням наданих послуг.
До первинного сектору належать сільське господарство, рибальство, лісове господарство, мисливство та добувна промисловість.
До вторинного сектору належать переробна промисловість і будівництво.
До третинного сектору належать роздрібна й гуртова торгівля, транспортні, житлово-комунальні послуги, догляд за дітьми та індустрія розваг.
До четвертинного сектору належать банківсько-фінансові, юридичні, інформаційні та страхові послуги.
До п’ятинного сектору належать освіта, медицина, наукові дослідження та розробки.
До виробничої сфери належать первинний і вторинний сектори економіки. До невиробничої сфери (сфери послуг) належать третинний, четвертинний і п’ятинний сектори.

2. Чому з розвитком економіки та за якими ознаками відбувався поділ третинного сектору на три окремі сектори?

Поділ третинного сектору відбувся через стрімке зростання та диференціацію сфери послуг, а також підвищення ролі інформації, знань і висококваліфікованої праці у сучасній економіці.
Поділ здійснено за ознакою призначення послуг та рівня необхідної кваліфікації персоналу:

• Третинний сектор надає прямі нескладні послуги для населення та підприємств.
• Четвертинний сектор надає спеціалізовані послуги обслуговування бізнесу.
• П’ятинний сектор формує «економіку знань» і надає послуги, які потребують особливо високого рівня кваліфікації.

3. Розподіліть підприємства та установи за п’ятьма секторами економіки: меблева фабрика, рибальське судно, клінінгова компанія, металургійний комбінат, освітній ліцей, служби метрополітену, страхова компанія, молочна ферма, магазин роздрібної торгівлі, Національна академія наук України, швейна фабрика, соняшникове поле.

1. За схемою (мал. 10) назвіть основні етапи, які історично проходить національна економіка. Як змінюється з часом частка зайнятих у різних секторах економіки? Які чинники на це впливають?

Національна економіка історично проходить три основні етапи: аграрне суспільство, індустріальне суспільство та постіндустріальне (інформаційне) суспільство.
На аграрному етапі понад 70% зайнятих працюють у первинному секторі, 20% — у вторинному, 10% — у третинному. На індустріальному етапі частка зайнятих у вторинному секторі зростає до 40%, а в первинному та третинному становить по 30%. На постіндустріальному етапі частка зайнятих у третинному секторі (разом із четвертинним та п’ятинним) досягає 70%, у вторинному скорочується до 20%, у первинному — до 10%.
Основними чинниками цих змін є механізація та автоматизація праці, запровадження високих технологій, підвищення продуктивності виробництва й зростання попиту населення на послуги після задоволення базових матеріальних потреб.

ЗАВДАННЯ

2. Наведіть приклади країн світу, національна економіка яких перебуває на різних етапах економічного розвитку. В яких регіонах світу вони розташовані?

На аграрному етапі розвитку перебувають найбідніші країни Африки (наприклад, Чад, Нігер, Сомалі), Азії (Афганістан, Непал) та Океанії (Тувалу).
На індустріальному етапі перебувають країни, що швидко розвивають промисловість: Китай (Східна Азія), Індія (Південна Азія) та Бразилія (Південна Америка).
На постіндустріальному (інформаційному) етапі перебувають високорозвинені країни, зокрема країни Європи (Німеччина, Франція), США (Північна Америка), Японія та Республіка Корея (Східна Азія).

3. У яких сферах економіки зайняті трудові ресурси України? На якому етапі розвитку нині перебуває економіка нашої держави?

Трудові ресурси України зайняті у виробничій сфері (промисловість, сільське господарство, будівництво) та невиробничій сфері (торгівля, транспорт, освіта, охорона здоров’я, фінансові й інформаційні послуги). Економіка України нині перебуває на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, оскільки частка зайнятих у сфері послуг постійно зростає.

4. Зробіть висновок про сучасні тенденції розвитку національних економік різних за рівнем економічного розвитку країн.

Основною тенденцією розвитку національних економік є зниження частки первинного сектору (сільського господарства та видобувної промисловості) й швидке зростання сфери послуг (третинного, четвертинного та п’ятинного секторів). У високорозвинених країнах у сфері послуг зайнята більшість населення (до 70% і більше). У країнах, що розвиваються, зберігається висока частка вторинного сектору (промисловості) з паралельним розширенням сфери послуг. У найбідніших країнах переважає зайнятість в аграрному секторі.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Які види економічної діяльності належать до виробничої та невиробничої сфер? Що є результатами їхньої роботи?

До виробничої сфери належать промисловість (важка, легка, харчова, добувна, переробна), сільське господарство (рослинництво, тваринництво), лісове господарство та будівництво; результатом їхньої роботи є матеріальні блага (товари, сировина, будівлі та споруди).
До невиробничої сфери (сфери послуг) належать транспортні, торговельні, туристичні, культурно-освітні, лікувально-оздоровчі, банківсько-фінансові, інформаційні, ділові та соціально-побутові послуги; результатом їхньої роботи є надання послуг для задоволення духовних, фізичних та соціальних потреб людей і бізнесу.

2. Поясніть зміст понять «промисловість», «сільське господарство», «будівництво», «інфраструктура».

Промисловість — це сукупність підприємств (заводів, фабрик, електростанцій, шахт), що виготовляють засоби виробництва та предмети споживання, забезпечують потреби економіки в сировині, паливі та електроенергії.
Сільське господарство — це сукупність підприємств, діяльність яких організована на землі й спрямована на виробництво для населення продовольства, а для низки промислових виробництв — сільськогосподарської сировини.
Будівництво — це сукупність організацій, які займаються зведенням, ремонтом та реконструкцією будівель виробничого та невиробничого призначення.
Інфраструктура — це сукупність будівель, служб та систем, що необхідні для функціонування матеріального виробництва (виробнича інфраструктура) та забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення (соціальна інфраструктура).

3. Назвіть сектори економіки. Як вони пов’язані між собою?

До секторів економіки належать первинний, вторинний, третинний, четвертинний та п’ятинний сектори. Вони пов’язані між собою послідовним виробничим і сервісним ланцюгом: первинний сектор вилучає та вирощує сировину, вторинний сектор переробляє її на кінцеву продукцію та створює об’єкти будівництва, а третинний, четвертинний і п’ятинний сектори забезпечують реалізацію товарів, надання послуг населення й бізнесу, а також науковий та освітній розвиток суспільства.

4. Порівняйте значення різних секторів у національній економіці України.

У національній економіці України важливу роль зберігають первинний сектор (зокрема сільське господарство та добувна промисловість) і вторинний сектор (переробна промисловість, металургія, енергетика та будівництво). Водночас динамічно зростає частка третинного, четвертинного та п’ятинного секторів (торгівля, транспорт, ІТ-сфера, фінансові послуги, освіта), що свідчить про поступовий перехід економіки України від індустріального до постіндустріального етапу розвитку.

5. Як рівень економічного розвитку країни впливає на кількість зайнятих у різних секторах національної економіки та їхнє значення у створенні ВВП країни?

Підвищення рівня економічного розвитку країни призводить до зменшення частки зайнятих у первинному секторі та зниження його частки у ВВП через механізацію та зростання продуктивності праці. Частка вторинного сектору досягає максимуму на індустріальному етапі, після чого стабілізується або скорочується, тоді як частка третинного, четвертинного та п’ятинного секторів стрімко зростає, охоплюючи більшість зайнятого населення (до 70% і більше) та забезпечуючи основну частку у створенні ВВП.

6. Наведіть приклади країн, що перебувають на різних етапах економічного розвитку: аграрному, індустріальному, постіндустріальному. Спрогнозуйте сучасні тенденції щодо розвитку різних секторів економіки у високорозвинених країнах та в країнах, що розвиваються.

На аграрному етапі перебувають найбідніші країни Африки та Азії (наприклад, Сомалі, Чад, Ефіопія); на індустріальному етапі — країни, що швидко розвивають промисловість (наприклад, Китай, Індія, Бразилія); на постіндустріальному етапі — високорозвинені країни (наприклад, США, Німеччина, Японія, Республіка Корея). У високорозвинених країнах спостерігається подальше зростання частки четвертинного та п’ятинного секторів (наука, високі технології, ІТ-послуги), тоді як у країнах, що розвиваються, триватиме підвищення частки вторинного сектору з паралельним розширенням сфери послуг.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

1–2. Заповніть таблицю «Секторальна модель економіки»

3. Порівняйте секторальну структуру економіки України з розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.

Секторальна структура економіки України має риси, притаманні як країнам, що розвиваються, так і високорозвиненим державам. На відміну від найбідніших країн, де домінує первинний сектор (до 70%), в Україні значну роль відіграють вторинний та третинний сектори. Проте, порівняно з високорозвиненими країнами, де у сферах послуг (третинному, четвертинному та п’ятинному секторах) зосереджено близько 70% зайнятих, в Україні зберігається висока частка виробничої сфери (промисловості та сільського господарства).

4. Поділіться результатами своїх досліджень з однокласниками та однокласницями.

Ми презентували результати роботи у групі, обговорили розподіл підприємств за секторами та порівняли значення сфери послуг в Україні й країнах Європи.

5. Зробіть висновок про те, на якому етапі розвитку перебуває національна економіка України та які має тенденції щодо подальшого розвитку.

Національна економіка України перебуває на етапі переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства. Основні тенденції розвитку полягають у скороченні частки видобувних галузей, швидкому зростанні сфери послуг (особливо IT-сектору та фінансових послуг) та збільшенні ролі «економіки знань».