§ 11. СКЛАДНИКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

• До змісту відповідей

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Чим займається сільське господарство? Які основні продукти його діяльності?

Сільське господарство займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) та розведенням і використанням свійських тварин (тваринництво). Основними продуктами його діяльності є рослинні та тваринні продукти харчування (зерно, овочі, фрукти, м’ясо, молоко, яйця), а також сировина для промисловості (бавовна, льон, соняшник, цукрові буряки, вовна, шкіра).

2. Поясніть своїми словами зміст понять «аграрні відносини», «дрібнотоварне виробництво», «високотоварне виробництво».

«Аграрні відносини» — це економічні та правові взаємовідносини між суб’єктами господарювання щодо володіння, користування, оренди й обробітку землі та розподілу сільськогосподарської продукції.
«Дрібнотоварне виробництво» — це форма господарювання, яка базується на ручній праці або низькому рівні механізації у невеликих селянських чи фермерських господарствах, де більшість продукції споживається самою родиною, а на ринок потрапляє лише незначна її частина.
«Високотоварне виробництво» — це великомасштабне сільськогосподарське виробництво із високим рівнем механізації, хімізації та застосуванням сучасних технологій, орієнтоване на масовий випуск продукції для продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках.

3. Які сучасні тенденції простежуються в розвитку світового сільського господарства? Наведіть приклади їхнього прояву в Україні чи вашій місцевості.

У розвитку світового сільського господарства простежуються такі тенденції, як механізація, автоматизація, цифровізація (впровадження точного землеробства, дронів, GPS-моніторингу), застосування біотехнологій, біологізація та розвиток органічного землеробства, а також посилення агроіндустріальної інтеграції. В Україні це виявляється у використанні безпілотників для внесення добрив і захисту рослин, застосуванні GPS-навігації на тракторах і комбайнах, розвитку мереж органічних ферм та будівництві підприємств із глибокої переробки сільськогосподарської сировини.

4. Порівняйте екстенсивний та інтенсивний способи розвитку сільського господарства. Який з них і чому найбільш актуальний для економіки України?

Екстенсивний спосіб передбачає збільшення обсягів виробництва за рахунок розширення посівних площ та збільшення поголів’я худоби без підвищення продуктивності. Інтенсивний спосіб передбачає зростання виходу продукції з одиниці площі або від однієї тварини завдяки впровадженню нових технологій, якісного насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту, механізації та підвищенню продуктивності праці. Для економіки України найбільш актуальним є інтенсивний спосіб, оскільки рівень розораності земель у країні вже є надзвичайно високим (понад 54%), тому подальше розширення площ є екологічно недоцільним, а зростання виробництва має відбуватися за рахунок підвищення врожайності та ефективності використання наявних угідь.

5. Поясніть, як розв’язати протиріччя між зростальними потребами людей у сільгосппродукції та скороченням зайнятих у сільському господарстві.

Протиріччя між зростаючими потребами людей у сільгосппродукції та скороченням кількості зайнятих у цій галузі розв’язується шляхом механізації, автоматизації, цифровізації та підвищення продуктивності праці. Завдяки використанню високопродуктивної техніки, точного землеробства, високоврожайних сортів рослин і продуктивних порід тварин один працівник здатен виробляти у рази більше продукції, що дає змогу повністю задовольняти потреби населення в продовольстві за меншої кількості трудових ресурсів.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

6. Яким чином громадськість здатна вплинути на дотримання виробниками та реалізаторами сільгосппродукції принципу продовольчої безпеки?

Громадськість здатна впливати на дотримання принципу продовольчої безпеки шляхом здійснення громадського контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, звернення до органів державного нагляду у разі виявлення порушень, ініціювання байкоту недобросовісних виробників і продавців, підтримки екологічних та органічних фермерств, а також через активну діяльність громадських організацій із захисту прав споживачів.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які сільськогосподарські рослини і тварини вам відомі? З якою метою їх вирощують?

Серед сільськогосподарських рослин відомі пшениця, жито, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, картопля та яблуня, які вирощують для отримання продуктів харчування, кормів для тварин та сировини для промисловості. Серед сільськогосподарських тварин відомі велика рогата худоба, свині, вівці, кури та бджоли, яких розводять для одержання м’яса, молока, яєць, вовни, меду та іншої продукції.

2. Чим відрізняються однорічні, дворічні та багаторічні рослини (з уроків біології)?

Однорічні рослини проходять увесь життєвий цикл від проростання насіння до утворення нового насіння й відмирання протягом одного вегетаційного періоду. Дворічні рослини у перший рік формують вегетативні органи, а на другий рік цвітуть, дають насіння і відмирають. Багаторічні рослини живуть понад два роки, цвітуть та плодоносять багаторазово протягом свого життя.

3. Які закономірності поширення ґрунтів та кліматичних умов існують на Землі?

Поширення ґрунтів та кліматичних умов на Землі підпорядковане закону широтної зональності на рівнинах, де кліматичні пояси та типи ґрунтів послідовно змінюються від екватора до полюсів, та висотної поясності у горах, де зміна клімату й ґрунтів відбувається від підніжжя до вершин зі збільшенням висоти.

ЗАВДАННЯ

1. Назвіть основні два виробництва сільського господарства та визначте, якою продукцією вони забезпечують населення та інші виробництва.

Основними двома виробництвами сільського господарства є рослинництво та тваринництво. Рослинництво забезпечує населення рослинними продуктами харчування, тваринництво — кормами, а промисловість — рослинною сировиною. Тваринництво забезпечує населення продуктами харчування тваринного походження, промисловість — тваринною сировиною, а рослинництво — органічними добривами.

ЗАВДАННЯ

2. Назвіть показники, що визначають ефективність функціонування рослинництва і тваринництва.

Ефективність функціонування рослинництва визначають такі показники:

• валовий збір — загальний обсяг зібраної продукції (у тоннах);
• урожайність — співвідношення валового збору культури та площі, з якої її зібрали (у центнерах з гектара, ц/га).

Ефективність функціонування тваринництва визначають такі показники:

• поголів’я (кількість) свійських тварин;
• обсяги виробництва основних видів тваринницької продукції (м’яса, яєць, молока, вовни, меду тощо);
• середній вихід продукції на одну тварину (наприклад, надій молока на одну корову, настриг вовни від однієї вівці тощо).

3. Укажіть основні виробництва рослинництва і тваринництва. З’ясуйте, яку продукцію виробляє кожне з них задля забезпечення потреб населення та інших виробництв.

Основні виробництва рослинництва:

• рільництво (вирощування одно- та дворічних польових культур) — забезпечує населення рослинними продуктами харчування, тваринництво — кормами, а промисловість — рослинною сировиною (зерно, цукрові буряки, соняшник, овочі, картопля тощо);
• садівництво й виноградарство (вирощування багаторічних плодових, ягідних та горіхоплідних культур) — виробляє свіжі фрукти, ягоди, горіхи, виноград, а також сировину для харчової промисловості (соки, вина, варення, сухофрукти).

Основні виробництва тваринництва:

• скотарство (розведення великої рогатої худоби) — виробляє молоко, м’ясо та шкіряну сировину;
• свинарство — виробляє м’ясо, сало (жир), шкіру та щетину;
• вівчарство та козівництво — виробляє вовну, хутро, шкіру, м’ясо та молоко;
• птахівництво — виробляє яйця, м’ясо, пух та пір’я;
• бджільництво — виробляє мед, віск, прополіс, пергу, маточне молоко, бджолину отруту;
• шовківництво — виробляє шовковичні кокони для отримання натурального шовку;
• конярство — виробляє м’ясо, кумис, а також забезпечує племінних і робочих коней.

Продукція тваринництва забезпечує населення продуктами харчування, харчову, текстильну та фармацевтичну промисловість — сировиною, а рослинництво — органічними добривами (гній, пташиний послід).

ЗАВДАННЯ

1. Назвіть основні п’ять груп сільськогосподарських рослин, що культивують у рільництві. За якою ознакою вони об’єднані?

Основні п’ять груп сільськогосподарських рослин у рільництві:

1. Зернові культури.
2. Технічні культури.
3. Бульбоплідні культури.
4. Овоче-баштанні культури.
5. Кормові культури.

Ці рослини об’єднані за їхнім господарським призначенням та використанням продукції.

2. З’ясуйте, у які підгрупи об’єднують зернові та технічні культури. Наведіть приклади культурних рослин із кожної підгрупи.

Зернові культури поділяють на такі підгрупи:

• хлібні (пшениця, жито);
• зерно-фуражні (овес, ячмінь, кукурудза);
• круп’яні (рис, гречка, просо, сорго);
• зерно-бобові (горох, вика, квасоля).

Технічні культури поділяють на такі підгрупи:

• волокнисті (бавовник, льон-довгунець, джут);
• олійні (соняшник, соя, оливки, арахіс, олійна пальма, ріпак, гірчиця);
• ефіроолійні (м’ята, троянда, лаванда, аніс);
• цукристі (цукрова тростина, цукрові буряки);
• тонізуючі (чай, кава, какао);
• каучуконосні (гевея);
• наркотичні (опійний мак, тютюн);
• лікарські (валеріана, нагідки, ромашка).

3. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про одну з культурних рослин (на вибір), звернувши увагу на такі факти: а) яку частину рослини споживають (плід, насіння, стебло, корінь, квітка); б) які продукти харчування та (або) непродовольчі товари одержують з рослини; в) центр походження рослини та її дикий предок; г) потреба рослини в теплі, волозі, ґрунтах; д) оптимальні кліматичні пояси та області для вирощування; е) чи культивують рослину в Україні та вашій місцевості.

Характеристика пшениці:

а) Частина рослини, яку споживають: насіння (зерно).

б) Продукти та товари: з зерна одержують борошно, крупи, макаронні й хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, спирт і крохмаль; висівки та солому використовують як корми й підстилку для тварин, а солому також застосовують у виробництві паперу, біопалива та будівельних матеріалів.

в) Центр походження та дикий предок: Передньоазійський центр походження (регіон Родючого півмісяця); дикі предки — дика пшениця однозернянка та дика двозернянка (полба).

г) Потреба в умовах вирощування: вибаглива до родючості ґрунтів (найкраще росте на чорноземах і сірих лісових ґрунтах), має помірну потреба в теплі (насіння проростає за температури +1…+2 °C, оптимальна температура для росту становить +15…+25 °C) та середню потребу у волозі.

д) Оптимальні кліматичні пояси та області: помірний та субтропічний кліматичні пояси (природні зони степів і лісостепів).

е) Культивування в Україні та місцевості: пшеницю активно культивують в Україні (це головна зернова культура країни), її вирощують у всіх регіонах, зокрема у степовій та лісостеповій зонах і в моїй місцевості.

ЗАВДАННЯ

1. За схемою назвіть основні виробництва тваринництва та продукцію, якою вони забезпечують населення і промисловість.

Основними виробництвами тваринництва є:

• Скотарство (розведення великої рогатої худоби) — забезпечує майже 100% молока, близько 32% м’яса та шкіру для промисловості.
• Свинарство — забезпечує 39% м’яса, жир (сало) та шкіру.
• Вівчарство та козівництво — забезпечує вовну, хутро, шкіру, 9% м’яса та молоко.
• Птахівництво — забезпечує 100% яєць, 20% м’яса, а також пух і пір’я.
  Також до тваринництва належать бджільництво (забезпечує мед і віск), шовківництво (забезпечує шовк), конярство та рибництво / аквакультура (забезпечує рибу, ікру, консерви, перлини).

2. Назвіть основні напрямки кожного із виробництв тваринництва. Поясніть, як на продуктивність тварин впливають: а) одержана селекціонерами порода; б) характер кормів; в) умови утримання.

Основні напрямки виробництв тваринництва:

• Скотарство: молочне, м’ясне, молочно-м’ясне, м’ясо-молочне.
• Свинарство: сальне, м’ясо-сальне, беконне, щетинне.
• Вівчарство: тонкорунне (на вовну), м’ясо-вовно-молочне, каракульське (на хутро), курдючне (на жир), овчинно-шубне.
• Птахівництво: яйценосне, бройлерне (м’ясне), яєчно-м’ясне, декоративне.

Вплив чинників на продуктивність тварин:
а) Одержана селекціонерами порода визначає генетичний потенціал тварини щодо надою молока, маси тіла, якості хутра чи яєчності.
б) Характер кормів забезпечує збалансованість раціону поживними речовинами та вітамінами, що безпосередньо впливає на темпи росту й продуктивність тварини.
в) Умови утримання (температура, вологість, гігієна приміщень, відсутність стресу та ветеринарний догляд) створюють належне середовище для розкриття генетичного потенціалу тварин.

3. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про одну із свійських тварин (на вибір), звернувши увагу на такі факти: а) заради чого тварину вирощують; б) які продукти харчування та (або) непродовольчі товари одержують із тварини; в) центр одомашнення тварини та її дикий пращур; г) потреба тварини в теплі та волозі; д) оптимальні території для утримання (клімат, рельєф, приміські райони); е) чи розводять тварину в Україні та вашій місцевості.

Інформація про свійську тварину — корову (велика рогата худоба):
а) Корову вирощують для отримання цінної продовольчої продукції та сировини для переробної промисловості.
б) Із тварини одержують такі продукти харчування, як молоко, масло, сир, кисломолочну продукцію, яловичину та телятину; із непродовольчих товарів одержують шкіру (сировину для взуттєвої та галантерейної промисловості) та органічні добрива (гній).
в) Диким пращуром великої рогатої худоби є вимерлий дикий бик — тур (Bos primigenius), а основними центрами одомашнення були Південно-Західна Азія (Близький Схід) та Південна Азія.
г) Корова пристосована до помірно теплого клімату, потребує захисту від екстремальних морозів чи спеки, а також постійного доступу до чистої води та соковитих кормів.
д) Оптимальними територіями для утримання є рівнинні та передгірні райони з помірним кліматом і багатим різнотрав’ям, а також приміські райони для швидкого постачання свіжої молочної продукції до міст.
е) Корову масово розводять в усіх регіонах України, зокрема й у нашій місцевості, де молочне та м’ясо-молочне скотарство традиційно розвинене.

ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, що таке земельний фонд та назвіть, користуючись малюнком, його складники за характером використання. Як вони відсотково розподілені між собою?

Земельний фонд — це сукупність усіх земельних ресурсів суші Землі, придатних для проживання людини та ведення господарської діяльності.
За характером використання складники земельного фонду розподілені у таких відсотках:

• Сільгоспугіддя — 37%
• Інші землі (землі антропогенної забудови та землі, незручні для використання) — 33%
• Лісовий фонд — 30%

2. З’ясуйте, які землі належать до сільськогосподарських угідь. Яких із цих земель найбільше? Які дають людям найбільшу частку продуктів харчування?

До сільськогосподарських угідь належать:

• Луки та пасовища (63%)
• Рілля (23%)
• Інші землі (11%)
• Сади та виноградники (3%)

Найбільшу частку серед сільськогосподарських угідь займають луки та пасовища (63%).
Найбільшу частку продуктів харчування людству дає рілля (орні землі).

[!ERROR] Не вдалося обробити партію запитань №5.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

3. На конкретних прикладах висвітліть вплив природних чинників на розвиток й розміщення сільського господарства. Поміркуйте, рослинництво чи тваринництво більше залежне від природних умов?

Природні чинники, такі як клімат, ґрунти, рельєф та наявність водних ресурсів, безпосередньо визначають зональну спеціалізацію сільського господарства. Наприклад, вирощування теплолюбних і вологолюбних культур, таких як рис чи цукрова тростина, можливе лише в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному поясах, тоді як льон-довгунець і жито культивують у помірному поясі із помірним зволоженням. У гірських районах через складний рельєф землеробство обмежене, тому там переважає пасовищне тваринництво, зокрема вівчарство. Рослинництво є більш залежним від природних умов, оскільки рослини безпосередньо потребують певних показників температури, сонячної радіації, кількості опадів та родючості ґрунту, тоді як у тваринництві вплив навколишнього середовища можна частково нівелювати за допомогою закритих приміщень, штучного мікроклімату та штучного годування покупними кормами.

4. Поясніть, чому зернові культури більше характерні для спеціалізації сільського господарства високорозвинених країн, а технічні — країн, що розвиваються.

Вирощування зернових культур у високорозвинених країнах вимагає високого рівня механізації, використання сучасної техніки, добрив та високопродуктивних агротехнологій при відносно незначних витратах ручної праці, що відповідає високоінтенсивному характеру їхнього сільського господарства. Країни, що розвиваються, часто спеціалізуються на технічних культурах (какао, кава, цукрова тростина, каучуконоси, бавовник) через збереження монокультурної спеціалізації з колоніальних часів, наявність сприятливих агрокліматичних умов та високу працемісткість цих культур, яка забезпечується залученням дешевої ручної праці.

5. Що вважають земельним фондом? Поясніть, наскільки досконалою є сучасна структура земельного фонду світу щодо забезпечення населення продуктами харчування. Чи існує нагальна потреба в розширенні площі ріллі в різних регіонах світу та які землі для цього слід використовувати?

Земельний фонд — це загальна площа земної поверхні, придатна для проживання людини та використання в господарській діяльності, яка у світі становить 134 млн км². Сучасна структура земельного фонду світу є недостатньо досконалою, оскільки найцінніші для виробництва продуктів харчування землі — рілля — становлять лише 11% його площі, при цьому вони розподілені вкрай нерівномірно між регіонами та піддаються деградації через ерозію й виснаження. Нагальна потреба в розширенні площі ріллі існує в країнах, що розвиваються (зокрема в Африці та Азії), де спостерігається стрімке зростання кількості населення та дефіцит продовольства. Для розширення ріллі доцільно залучати продуктивні перелоги, чагарникові землі та луки із застосуванням меліорації, однак у високорозвинених країнах пріоритетом є не екстенсивне розширення площ, а інтенсифікація використання вже наявних орних земель.

6. Оцініть та поясніть значення різних виробництв сільського господарства для життя людини. Для цього розподіліть їх на певні групи: а) задовольняють мінімальні біологічні норми життєздатності; б) забезпечують нормальне життя та відновлення потенціалу людини; в) є предметами достатку й розкоші.

Сільськогосподарські виробництва забезпечують життєдіяльність людини різними видами продукції залежно від їх біологічної та споживчої цінності:
а) мінімальні біологічні норми життєздатності задовольняє вирощування основних продовольчих культур — зернових (пшениця, рис, кукурудза) та бульбоплідних (картопля, батат, маніок), які є головним джерелом вуглеводів і калорій;
б) нормальне життя та відновлення потенціалу людини забезпечують виробництва, що постачають повноцінні білки, вітаміни та мікроелементи: овочівництво, садівництво, молочне та м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, рибництво;
в) предметами достатку й розкоші є виробництва тонізуючих та делікатесних продуктів: культивування кави, какао, ефіроолійних та тропічних фруктів, конярство, шовківництво, а також вирощування делікатесних видів риби, молюсків та отримання чорної й червоної ікри в аквакультурі.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які сільськогосподарські рослини вирощують у вашій місцевості?

У нашій місцевості вирощують зернові культури (озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу), олійні (соняшник, ріпак, сою), технічні (цукрові буряки), овочеві (картоплю, капусту, огірки, помідори, цибулю, моркву), а також плодово-ягідні культури (яблуні, груші, сливи, вишні, малину).

ПРИГАДАЙТЕ

2. Яку продукцію тепличного господарства ви купуєте в магазинах у холодну пору року? Дізнайтеся, звідки вона надходить.

У холодну пору року в магазинах найчастіше купують таку продукцію тепличного господарства: свіжі огірки, помідори, солодкий перець, баклажани, кабачки, редис та різноманітну зелень (салат, кріп, петрушку, зелену цибулю, базилік).

Основним постачальником тепличних овочів в Україну в осінньо-зимовий період є Туреччина, на яку припадає більшість імпорту через сприятливий клімат та нижчу собівартість вирощування. Також продукція надходить з Іспанії, Нідерландів, Польщі, Єгипту та Марокко. Невелика частка тепличних овочів і зелені вирощується українськими тепличними господарствами, зокрема у Закарпатській, Тернопільській, Київській, Дніпропетровській, Вінницькій та Рівненській областях.