§ 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які виробництва забезпечують людей продуктами харчування?

Сільське господарство (рослинництво й тваринництво), рибальство, а також харчова промисловість, яка переробляє сільськогосподарську сировину на готові продукти.

2. Яка різниця між поняттями «їжа» та «поживні речовини»?

Їжа — це те, що ми їмо щодня (хліб, овочі, фрукти, суп чи м’ясо). Поживні речовини — це корисні складники всередині їжі: білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінерали. Організм перетравлює їжу, щоб узяти з неї ці речовини для росту, сил і відновлення клітин.

3. Яка добова норма калорійності їжі для людини (з уроків біології)?

З уроків біології ми знаємо, що людині потрібно стільки калорій, скільки вона витрачає щодня на дихання, рух і навчання. Підліткам 14–15 років щодня потрібно приблизно 2400–2900 ккал, тому що організм швидко росте й розвивається. Дорослим зазвичай вистачає 2000–2800 ккал на добу залежно від того, сидяча в них робота чи фізична.

4. Що таке продуктивність праці?

Це показник результативності роботи: скільки продукції виготовляє один працівник за одиницю часу (наприклад, за годину чи робочий день), або скільки часу витрачається на одиницю товару.

5. Які форми власності на селі вам відомі?

Приватна (особисті селянські й фермерські господарства, агрофірми), колективна (сільськогосподарські кооперативи й товариства) та державна (дослідні аграрні станції, лісгоспи та кінні заводи).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 37

1. Використовуючи схему та текст підручника, поясніть, яке значення сільського господарства у світовій економіці.

Сільське господарство задовольняє потреби людства в продовольстві на 98% (88% їжі забезпечують культурні рослини, 10% — свійські тварини). Воно постачає рослинну й тваринну сировину для харчової, легкої, хімічної, біоенергетичної та целюлозно-паперової галузей промисловості. Для багатьох держав світу, зокрема для України, експорт аграрної продукції є одним із головних джерел валютних надходжень до бюджету.

2. Поясніть поняття «продовольча безпека». Чим воно відрізняється від поняття «голод»?

Продовольча безпека означає стабільний фізичний та економічний доступ кожної людини в країні до безпечної, поживної та якісної їжі в достатній кількості. Поняття «голод» означає безпосередню гостру нестачу їжі чи калорій в організмі, тоді як продовольча безпека є ширшою державною гарантією якості життя, що охоплює збалансованість раціону та безпечність продуктів.

3. Які виробництва використовують сільськогосподарську сировину для подальшої її переробки в кінцеву продукцію? Дослідіть, які продовольчі та непродовольчі товари одержують із сільськогосподарської сировини у вашій місцевості.

Сільськогосподарську сировину переробляють харчова промисловість (виробництво борошна, круп, молочних і м’ясних виробів, цукру, соків), легка промисловість (одяг і взуття з льону, вовни й шкіри), хімічна (спирт, оцет, ефірні олії), біоенергетика (біопаливо з ріпаку й кукурудзи) та целюлозно-паперова промисловість (папір із соломи чи конопель). У моїй місцевості виробляють хліб, сири, ковбасні вироби, олію та крупи (продовольчі товари), а також корми для худоби, деревні й солом’яні паливні гранули та шкіряні деталі для взуття (непродовольчі товари).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 38

1. Використовуючи додаткові джерела, підготуйте інформацію про діяльність однієї з міжнародних організацій, що опікуються проблемами сільського господарства та продовольства. Наведіть приклади їхньої діяльності в різних країнах світу. Відшукайте інформацію про участь фахівців з України в роботі цих організацій.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) зі штаб-квартирою в Римі об’єднує понад 190 країн і працює під гаслом «Хай буде хліб». Організація реалізує програми зрошення земель у посушливих районах Африки, навчає аграріїв Латинської Америки сучасним екологічним методам захисту рослин і фінансує насіннєві банки. В Україні ФАО надає малим і середнім фермерам спеціальні рукава для зберігання зерна, генератори та насіннєвий матеріал для посівної, а українські науковці беруть участь в експертних робочих групах ФАО щодо моніторингу світового ринку зерна й відновлення родючості ґрунтів.

2. Знайдіть інформацію про явний та прихований голод. Чим небезпечний кожен із них? З’ясуйте, у яких регіонах світу та з яких причин вони проявляються.

Явний (кількісний) голод — це гостра нестача їжі, коли організм не отримує навіть мінімальної добової норми калорій для виживання. Він призводить до крайнього виснаження, дистрофії та масової смертності людей. Ця проблема поширена в країнах Східної та Центральної Африки (Сомалі, Південний Судан, Ефіопія), а також в окремих країнах Азії (Ємен, Афганістан) через війни, посухи, бідність та руйнування господарства.

Прихований (якісний) голод — це стан, коли людина споживає достатній щоденний обсяг калорій, але їй катастрофічно бракує білків, незамінних амінокислот, заліза та вітамінів. Він спричиняє хронічні хвороби, анемію, ослаблення імунітету та відставання дітей у фізичному й розумовому розвитку. Такий стан типовий для бідних верств населення Південної Азії, Латинської Америки й окремих міст Африки через те, що їхній щоденний раціон складається виключно з дешевої вуглеводної їжі (рису, кукурудзи, борошна).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 39

1. Використовуючи схему та текст підручника, порівняйте екстенсивний та інтенсивний способи розвитку сільського господарства.

Екстенсивний спосіб передбачає збільшення обсягів продукції за рахунок кількісного приросту: розорювання нових земель, збільшення поголів’я худоби, зведення нових будівель і залучення додаткових робітників без зміни старих технологій. Він веде до надмірних фізичних затрат і вирубування лісів.

Інтенсивний спосіб спирається на якісні перетворення: залучення передових технологій, використання добрив, селекції, біотехнологій, меліорації та підвищення кваліфікації працівників. Це дозволяє збирати високі врожаї на тих самих площах без шкоди для довкілля.

2. Обговоріть у групі переваги та недоліки екстенсивного та інтенсивного ведення сільського господарства. Запропонуйте оптимальне рішення щодо методів ведення сучасного сільського господарства.

Оптимальним рішенням для сучасного світу є екологізоване інтенсивне сільське господарство. Воно поєднує високоточні технології (крапельне зрошення, супутникові карти полів, безпілотні обприскувачі) із біологічними методами захисту та органічними добривами, що захищає ґрунти від деградації.

3. Поясніть причини тенденції до скорочення зайнятості в сільському господарстві всіх країн світу. Порівняйте зайнятість у сільському господарстві високорозвинених та найменш розвинених країн. Поясніть причини розбіжностей.

Головною причиною є стрімке зростання продуктивності праці завдяки механізації й комп’ютеризації польових робіт. Потужний трактор або автоматизована доїльна зала виконують роботу сотень селян, тому потреба у великій кількості робочих рук постійно спадає.

У високорозвинених країнах в аграрному секторі зайнято лише 3–9% працівників (у Великій Британії — лише 1,3%), і один сучасний фермер годує 75–80 жителів міст. У найменш розвинених країнах у полі працює 60–75% населення, а в деяких державах Африки — до 90%, де селянська родина вручну ледве забезпечує власні потреби в їжі. Розбіжності зумовлені різницею в доступі до капіталу, техніки, освіти та новітніх агротехнологій.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 40

1. Використовуючи схему та текст підручника, порівняйте дрібнотоварне та високотоварне виробництва в сільському господарстві. З’ясуйте, які форми власності на землю та засоби виробництва представлені в кожному з них.

Дрібнотоварне виробництво складається з невеликих селянських господарств, які вирощують їжу переважно для власного споживання й продають на ринку лише залишки врожаю. Тут панує важка ручна праця членів родини та застаріла агротехніка, а формою власності є приватна сімейна власність (селянські городи) або великі поміщицькі володіння (латифундії), які здають дрібні ділянки біднякам в оренду.

Високотоварне виробництво представлене великими господарствами (агрохолдингами, агрофірмами, фермами), які цілеспрямовано виробляють гігантські партії товарів для внутрішнього та зовнішнього ринків. У них працюють наймані робітники, застосовується новітня техніка й переважає приватна, корпоративна або державна власність на землю.

2. Наведіть приклади різних форм організації дрібнотоварного та високотоварного виробництва в Україні та у вашій місцевості. Поміркуйте, які існують переваги та проблеми в організації їхньої роботи.

В Україні прикладом дрібнотоварного виробництва є особисті селянські господарства громадян (присадибні ділянки, паї, дачі, де вирощують картоплю та тримають птицю). Прикладом високотоварного виробництва є великі українські агрохолдинги («Кернел», МХП, «Нібулон»), спеціалізовані тепличні агрофірми та приватні фермерські господарства.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Чим займається сільське господарство? Які основні продукти його діяльності?

Сільське господарство займається вирощуванням корисних рослин і розведенням свійських тварин. Основними продуктами його діяльності є хлібне зерно, картопля, цукрові буряки, овочі, фрукти, м’ясо, молоко, яйця, тваринний жир, а також натуральна вовна, шкіра та рослинні волокна для промисловості.

2. Поясніть своїми словами зміст понять «аграрні відносини», «дрібнотоварне виробництво», «високотоварне виробництво».

Аграрні відносини — це закони, правила та відносини між державою, землевласниками й працівниками щодо купівлі, оренди землі та розподілу зібраного врожаю.
Дрібнотоварне виробництво — це невелике присадибне господарство, де родина працює вручну та забезпечує продуктами насамперед себе.
Високотоварне виробництво — це масштабне комерційне сільськогосподарське підприємство, яке працює на найновішій техніці й вирощує великі обсяги врожаю для продажу.

3. Які сучасні тенденції простежуються в розвитку світового сільського господарства? Наведіть приклади їхнього прояву в Україні чи вашій місцевості.

Головними тенденціями є інтенсифікація полів, механізація процесів, швидке зменшення частки працівників у селі, зростання ролі агробізнесу та поширення органічного землеробства без хімії. В Україні це проявляється у формуванні великих агрохолдингів, які обробляють тисячі гектарів за допомогою GPS-навігації на комбайнах, та у відкритті магазинів з органічними фермерськими молочними й м’ясними товарами.

4. Порівняйте екстенсивний та інтенсивний способи розвитку сільського господарства. Який з них і чому найбільш актуальний для економіки України?

Екстенсивний спосіб базується на залученні нових ділянок землі та важкої ручної праці без оновлення технологій. Інтенсивний спосіб дає більший урожай на вже існуючих полях завдяки якісному насінню, техніці, добривам і знанням. Для України актуальний виключно інтенсивний спосіб, оскільки майже всі придатні чорноземи країни вже розорані, і збільшувати експорт зерна та олії можна тільки підвищенням їхньої врожайності.

5. Поясніть, як розв’язати протиріччя між зростальними потребами людей у сільгосппродукції та скороченням зайнятих у сільському господарстві.

Це протиріччя розв’язується через інтенсифікацію та запровадження новітніх технологій. Використання дронів, супутникового моніторингу полів, потужних автоматизованих комбайнів і систем зрошення дає змогу невеликій кількості фахівців виробляти значно більше якісної продукції, ніж раніше збирали тисячі селян вручну.

6. Яким чином громадськість здатна вплинути на дотримання виробниками та реалізаторами сільгосппродукції принципу продовольчої безпеки?

Громадськість може купувати тільки якісну сертифіковану їжу, бойкотуючи фальсифіковані або небезпечні товари на ринках і в магазинах. Також люди можуть об’єднуватися в товариства захисту прав споживачів, проводити незалежні експертизи харчів, публікувати їхні результати в медіа та подавати звернення до Держпродспоживслужби при виявленні порушень.

ПРОВОДИМО ДИСПУТ (ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК)

1. Чи існує зв’язок між якістю сільськогосподарської продукції та здоров’ям людини?

Зв’язок безпосередній: поживна їжа без хімічних токсинів підтримує імунітет, забезпечує організм енергією та продовжує життя. Надмірний вміст у рослинах нітратів, отрутохімікатів, важких металів або антибіотиків у м’ясі спричиняє хронічні хвороби шлунка, серця, алергії та послаблює захисні сили людини.

2. Які обирати сільгосппродукти: вітчизняні чи закордонні? Чи потрібна підтримка власного виробника?

Краще обирати вітчизняні сезонні продукти, бо вони свіжіші, вирощені в місцевих природних умовах і не потребують тривалого перевезення та хімічної обробки для збереження. Підтримка власного українського фермера життєво необхідна, адже вона зберігає робочі місця в селах, зміцнює національну валюту та гарантує незалежність держави від імпортних поставок під час криз.

3. Упровадження ринку земельних ресурсів в Україні: «за» і «проти».

Аргументи «за»: селяни отримують законне право вільно розпоряджатися своєю землею (продавати, дарувати або брати під неї банківські кредити), а земля переходить до ефективних господарів, які зацікавлені вкладати гроші в довгострокові системи поливу й добрива.

Аргументи «проти»: існує загроза скупки найкращих чорноземів великими корпораціями й олігархами, у результаті чого малі фермери втратять доступ до оренди, а монокультури соняшнику й кукурудзи виснажать землю без дотримання сівозмін.

4. Визначення напрямів фермерської діяльності в Україні та своїй місцевості.

В Україні перспективними напрямами є вирощування якісного насіннєвого зерна, ягідництво (лохина, малина), тепличне овочівництво, пасічництво, а також переробка сировини на сири, ковбаси чи соки безпосередньо на фермі. У моїй місцевості вигідно розвивати сімейні молочні ферми, вирощувати свіжі овочі для місцевих ринків і створювати пасіки для збору натурального меду.