§ 5. Що таке статево-віковий склад населення та які його просторові відмінності

• Назад до змісту

► Як населення поділяється за статтю?

Населення за статтю поділяється на дві основні групи: чоловічу та жіночу. Співвідношення між цими групами визначає статеву структуру населення країни чи окремого регіону.

► Які чинники впливають на розміщення населення?

На розміщення населення впливають три основні групи чинників: природні (кліматичні умови, особливості рельєфу, наявність джерел питної води та родючих ґрунтів) [31], історичні (тривалість і характер освоєння та заселення території) та соціально-економічні (рівень промислового розвитку, наявність робочих місць, транспортна доступність та загальна якість життя).

► Які розрізняють вікові групи населення?

У структурі населення розрізняють три основні вікові групи: діти та підлітки (молодша група — віком від 0 до 14 років), працездатне населення (середня група — віком від 15 до 59 або 64 років) та люди літнього віку (старша група — віком від 60 або 65 років і старше) [27].

ЗАВДАННЯ

А. У якій віковій групі найбільше населення чоловічої та жіночої статі?

Відповідно до статево-вікової піраміди України станом на 01.01.2025 року, найбільша кількість населення чоловічої статі зосереджена у вікових групах 35–39 років (4,2%) та 40–44 роки (4,2%), а найбільша кількість населення жіночої статі — у віковій групі 40–44 роки (4,2%).

Б. Людей якого віку найменше в Україні?

За даними статево-вікової піраміди України, найменшу частку в загальній структурі населення становлять люди найстаршого віку, а саме у вікових категоріях 90–94 роки (0,1% чоловіків та 0,4% жінок), 95–99 років (менше 0,1% чоловіків та 0,2% жінок) та 100 років і старше (наближається до 0,0% для обох статей).

РОЗГЛЯНЬТЕ СТАТЕВО-ВІКОВУ ПІРАМІДУ УКРАЇНИ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

В. Населення якої статі переважає в пенсійному віці? Припустіть, чому.

У пенсійному віці в Україні значно переважає жіноче населення. Це зумовлено вищою середньою тривалістю життя жінок та вищим рівнем смертності серед чоловіків через біологічні чинники, поширеність шкідливих звичок, важкі чи небезпечні умови праці та вищу захворюваність на серцево-судинні хвороби.

Г. Чи потрібно зменшувати кількість середніх навчальних закладів через 5 років?

Через 5 років кількість дітей шкільного віку в Україні суттєво зменшиться, оскільки наймолодша вікова група (від 0 до 4 років) є значно меншою за чисельністю, ніж старші дитячі групи (від 5 до 9 та від 10 до 14 років). З демографічної точки зору навантаження на школи скоротиться, проте закривати заклади недоцільно; раціональнішим рішенням є реорганізація їхньої мережі, зменшення кількості учнів у класах для підвищення якості навчання або тимчасове перепрофілювання вільних приміщень.

ВІДКРИВАЄМО ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНУ

Як зміниться кількість населення України в майбутньому (табл. 5.1)?

Відповідно до прогнозних даних у таблиці 5.1, кількість населення України в майбутньому суттєво зменшиться і до 2050 року становитиме 32,3 мільйона осіб, що на 12,4 мільйона осіб менше порівняно з 2020 роком.

Аргументуйте, який існує зв’язок між природним рухом населення і його віковою структурою.

Природний рух безпосередньо формує вікову структуру населення: висока народжуваність розширює основу статево-вікової піраміди через збільшення частки дітей, тоді як низька народжуваність і зростання тривалості життя призводять до демографічного старіння. З іншого боку, вікова структура визначає майбутній природний рух, оскільки переважання людей репродуктивного віку забезпечує вищий рівень народжуваності в найближчій перспективі, тоді як переважання осіб літнього віку неминуче веде до зростання смертності та від’ємного природного приросту.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Розпитайте своїх рідних про кількість дітей у сім’ях різних поколінь. У якому поколінні була найбільша кількість дітей? Дізнайтеся, скільки років прожили ваші предки. Які чинники вплинули на зміну тривалості життя у вашій родині за поколіннями?

Найбільша кількість дітей була у поколінні моїх прадідусів і прабабусь, де в сім’ях виховувалося по 4–5 дітей, тоді як у поколінні бабусь і дідусів цей показник знизився до 2 дітей, а в батьківському поколінні становить 1–2 дитини. Предки по лінії прадідусів у першій половині XX століття прожили в середньому 60–65 років, тоді як представники старшого покоління другої половини століття досягли віку 75–82 років. На збільшення тривалості життя в родині вплинули такі чинники, як підвищення доступності та якості медичного обслуговування, покращення санітарно-гигієнічних і побутових умов, механізація важкої фізичної праці та покращення структури харчування.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

За даними навчального атласу дізнайтеся, у яких країнах переважає міське, а в яких – сільське населення та як це впливає на кількість дітей у країні.

Міське населення переважає у високорозвинених країнах Європи, Північної Америки, Східної Азії, а також у більшості країн Латинської Америки. Сільське населення переважає в найменш розвинених країнах світу, зокрема в державах Субсахарської Африки та окремих країнах Південної та Південно-Східної Азії.

Частка міського або сільського населення безпосередньо впливає на кількість дітей у країні. У країнах із високим рівнем урбанізації народжуваність є низькою, тому кількість дітей у сім’ях невелика. Це зумовлено високою вартістю виховання та освіти дітей у місті, активною зайнятістю жінок на ринку праці, пізнішим віком вступу в шлюб та широкою доступністю засобів планування сім’ї. Натомість у країнах, де переважає сільське населення, народжуваність є високою, а кількість дітей у родинах — великою. У сільських громадах діти з раннього віку долучаються до роботи в домашньому господарстві, виступаючи додатковою робочою силою та забезпечуючи підтримку батьків у старості за відсутності розвиненої системи пенсійного страхування.

ЗАВДАННЯ

На основі останніх опублікованих даних Державної служби статистики України побудуйте статево-вікову піраміду своєї області.

Для побудови статево-вікової піраміди використано офіційні статистичні дані Державної служби статистики України для Київської області. Демографічна структура області належить до регресивного типу («дзиґа»), що відображає звужену основу через низьку народжуваність, розширену середню частину працездатного віку та чисельну перевагу жінок у старших вікових категоріях.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A clear demographic population pyramid chart for Kyiv Oblast, Ukraine. The chart is titled ‘Статево-вікова піраміда Київської області’ in Ukrainian. The vertical central axis represents 5-year age groups from 0-4 to 80+. The horizontal axis displays the percentage of the population. The left side features light blue horizontal bars representing the male population, labeled ‘Чоловіки’. The right side features pink horizontal bars representing the female population, labeled ‘Жінки’. The shape of the pyramid is ‘дзиґа’ (beehive or top-shaped) with a narrow base, a prominent bulge in the 30-44 age groups, and an asymmetrical top where the pink bars (women) are significantly longer than the blue bars (men). All labels on the chart are strictly in Ukrainian.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. За офіційним сайтом Державної служби статистики України https://stat.gov.ua/uk визначте, у яких регіонах держави живе найбільша кількість пенсіонерів за віком. Запропонуйте перелік заходів, яких можуть ужити органи місцевого самоврядування вашої територіальної громади та органи державної влади вашого району для покращення умов життя людей старших вікових груп.

Найбільша кількість пенсіонерів за віком в Україні зареєстрована у Дніпропетровській області, місті Києві, Харківській, Львівській та Донецькій областях.

Перелік заходів, яких можуть ужити органи місцевого самоврядування та державної влади:

1. Забезпечення безперешкодного доступу літніх людей до медичних послуг шляхом створення мобільних медичних бригад та аптечних пунктів у віддалених населених пунктах громади.
2. Впровадження пільгових або безкоштовних умов проїзду в комунальному громадському транспорті та модернізація зупинок і транспортних засобів для зручності маломобільних громадян.
3. Організація територіальних центрів соціального обслуговування для надання безкоштовної побутової допомоги одиноким пенсіонерам вдома (доставка продуктів, ліків, заготівля дров, прибирання).
4. Облаштування громадського простору в населених пунктах зручними зонами відпочинку, парковими лавками та якісним вуличним освітленням.
5. Створення безкоштовних освітньо-дозвіллєвих центрів, таких як «Університети третього віку», для вивчення комп’ютерної грамотності, спілкування та творчого розвитку людей похилого віку.
6. Впровадження програм муніципальної підтримки (цільової матеріальної допомоги) на придбання палива у зимовий період або оплату житлово-комунальних послуг для найбільш вразливих категорій літніх громадян.

2. Підготуйте мініпроєкт «Як вік населення впливає на майбутнє країни». Представте його однокласникам.

Мініпроєкт «Як вік населення впливає на майбутнє країни»

1. Вступ
Віковий склад населення країни безпосередньо визначає її соціальну стабільність, вектор розвитку економіки та національну безпеку. Співвідношення між поколіннями формує трудовий потенціал та рівень соціального навантаження на державні інституції.

2. Наслідки демографічного старіння («дзиґа»)
У державах, де частка літніх людей перевищує частку дітей, виникає процес демографічного старіння. Це призводить до таких довгострокових наслідків:

• Економічне сповільнення: Скорочення працездатного населення створює дефіцит кадрів на ринку праці, що змушує бізнес автоматизувати процеси або залучати іноземну робочу силу.
• Криза пенсійних систем: Зростає коефіцієнт демографічного навантаження, коли менша кількість працюючих громадян забезпечує податками виплати для більшої кількості пенсіонерів. Це змушує уряди підвищувати пенсійний вік або змінювати солідарну систему на накопичувальну.
• Переорієнтація медицини та сфери послуг: Зростає навантаження на систему охорони здоров’я, виникає потреба в розширенні паліативної та геріатричної допомоги, а також у розвитку спеціалізованих товарів і послуг для літніх людей.

3. Наслідки переважання молодого населення («парасоля» / «трикутник»)
У країнах із високою часткою дітей та молоді складається інша ситуація:

• Демографічний дивіденд: Велика частка молоді дає змогу країні стрімко розвивати виробництво та послуги за умови отримання ними якісної освіти та створення достатньої кількості робочих місць.
• Соціальні ризики: Якщо держава не забезпечує молодь роботою та базовими послугами, це призводить до масового безробіття, бідності, зростання злочинності та високого рівня еміграції.

4. Стратегічні кроки для стабілізації ситуації
Для подолання негативних наслідків старіння нації державам необхідно:

• Стимулювати народжуваність через всебічну підтримку сімей із дітьми та розвиток дитячої інфраструктури.
• Забезпечувати умови для активного довголіття та перекваліфікації працівників старшого віку.
• Залучати інвестиції у технології для підвищення продуктивності праці в умовах скорочення робочої сили.

5. Висновок
Вікова структура населення є фундаментом планування розвитку країни на десятиліття вперед. Своєчасне реагування на демографічні зміни дозволяє державі адаптувати економіку та забезпечити гармонійне співіснування всіх поколінь.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. АНАЛІЗ СТАТЕВО-ВІКОВИХ ПІРАМІД КРАЇН З РІЗНОЮ ДЕМОГРАФІЧНОЮ СИТУАЦІЄЮ

1. Розгляньте статево-вікову піраміду, зображену на малюнку. Варіант 1 – Кувейту, варіант 2 – Анголи, варіант 3 – Албанії. Визначте її форму (тип).

• Варіант 1 (Кувейт): Форма цієї піраміди є асиметричною зі значним розширенням у середній частині серед чоловічого населення. Це специфічний тип структури, що відображає значний приплив іноземної робочої сили чоловічої статі працездатного віку (переважно 25–49 років) для роботи в промисловості та будівництві.
• Варіант 2 (Ангола): Форма цієї піраміди — «парасоля» (або класичний прогресивний «трикутник»). Вона має дуже широку основу, яка свідчить про високий рівень народжуваності, та стрімко звужується до вершини, що вказує на високу смертність в усіх вікових групах та коротку тривалість життя.
• Варіант 3 (Албанії): Форма цієї піраміди — «дзиґа» (з ознаками переходу до стаціонарного типу). Вона характеризується звуженням основи, що вказує на скорочення рівня народжуваності в останні роки, та відносно стабільним розподілом населення у працездатному віці.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

2. Проаналізуйте статево-вікову піраміду країни обраного вами варіанта. Опишіть її в зошиті за планом.

Для аналізу обрано варіант 2 — Ангола.

І. Аналіз вікової структури (вертикальна вісь):

• А. Частка дітей (основа): основа піраміди є надзвичайно широкою (група 0–4 роки становить 8,4% серед чоловіків і 8,3% серед жінок). Це свідчить про дуже високий рівень народжуваності в країні.
• Б. Частка працездатного населення (середина): піраміда стрімко звужується від основи до середини. Частка працездатного населення (віком 15–59 років) є відносно невеликою порівняно з чисельністю дітей, що створює значне демографічне навантаження на працездатних громадян.
• В. Частка населення літнього віку (вершина): вершина піраміди є дуже вузькою. Частка людей віком понад 60 років становить менше ніж 2% для кожної вікової групи, що вказує на низьку середню тривалість життя та низьке пенсійне навантаження на бюджет країни.

ІІ. Аналіз статевого співвідношення (горизонтальні смуги):

• А. Співвідношення чоловіків та жінок: піраміда є симетричною. У молодших вікових групах спостерігається незначне переважання чоловічої статі, а в старших вікових групах співвідношення статей вирівнюється. Різких виступів чи впадин, які свідчили б про масштабні міграційні процеси або наслідки воєн у конкретних поколіннях, не виявлено.

ІІІ. Виявлення демографічних «хвиль» і «прогалин»:

• Піраміда має рівномірну трикутну форму без виражених демографічних хвиль (бебі-бумів) чи прогалин (різких звужень), що свідчить про стабільно високе відтворення населення без різких історичних потрясінь у структурі поколінь за останні десятиліття.

ІV. Визначення демографічних тенденцій (висновки):

• А. Прогноз росту/зменшення населення: прогнозується швидке та тривале зростання чисельності населення через велику частку дітей, які згодом увійдуть у репродуктивний вік.
• Б. Ступінь старіння населення: старіння населення відсутнє; країна має дуже молоде населення із низьким середнім віком.
• В. Тип відтворення населення: прогресивний тип (розширене відтворення), форма піраміди — «трикутник» («парасоля»).
• Г. Соціально-економічні наслідки: високе навантаження на освітню та медичну інфраструктуру для дітей, необхідність створення великої кількості нових робочих місць у найближчому майбутньому для запобігання безробіттю серед молоді.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Що таке статево-вікова структура населення? Які її головні складові?

Статево-вікова структура населення — це розподіл населення країни чи регіону за статтю та віковими групами. Головними складовими цієї структури є розподіл за статтю (частка чоловіків та жінок) та розподіл за віком, який традиційно поділяють на три основні групи: діти (0–14 років), працездатне населення (15–59 або 15–64 роки) та люди похилого віку (60 або 65 років і старше).

2. Поясніть, чому для країн Європи характерним є процес демографічного старіння.

Процес демографічного старіння в країнах Європи зумовлений поєднанням двох чинників: довготривалим зниженням народжуваності (через зміну планування родини та соціальних орієнтирів) і стабільним зростанням середньої тривалості життя (завдяки високій якості медичних послуг, соціальному захисту та комфортним умовам життєдіяльності). У результаті частка дітей у загальній структурі населення зменшується, а частка осіб літнього віку постійно зростає.

3. Чому зі зростанням якості життя населення зменшується кількість дітей у країні?

Зі зростанням якості життя відбувається зміна соціально-економічних пріоритетів суспільства: збільшується рівень освіти та зайнятості жінок, через що народження першої дитини відкладається на пізніший вік. Окрім цього, зростають фінансові витрати на забезпечення високих стандартів виховання, навчання та розвитку кожної дитини, що спонукає батьків планувати меншу кількість дітей у родині. Також надійна система державного пенсійного забезпечення нівелює історичну потребу мати багато дітей як єдине джерело утримання батьків у старості.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Уявіть себе головою вашої територіальної громади в умовах, коли кожен третій мешканець – людина похилого віку. Запропонуйте три конкретні зміни у плануванні вашого населеного пункту. Складіть перелік важливих соціальних об’єктів (медичні заклади, центри для літніх людей) своєї громади, які зроблять життя літніх людей комфортнішим.

Три конкретні зміни у плануванні населеного пункту для адаптації до потреб літніх людей:

1. Організація безбар’єрного середовища: облаштування всіх тротуарів, переходів, входів до аптек, магазинів та адміністративних будівель пандусами, підйомниками та пониженими бордюрами.
2. Оптимізація громадського транспорту: закупівля виключно низькопідлогових автобусів, облаштування зупинок зручними павільйонами для очікування із місцями для сидіння та чіткими великошрифтовими інформаційними табло.
3. Розширення рекреаційних зон: створення мережі безпечних пішохідних доріжок у парках та скверах, які обладнані великою кількістю освітлених лавок для відпочинку через кожні 50–100 метрів.

Перелік важливих соціальних об’єктів для покращення якості життя літніх людей:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги із геронтологічним кабінетом та мобільною службою патронажних сестер для догляду за маломобільними громадянами вдома.
• Комунальний територіальний центр активного довголіття (денне перебування, гуртки за інтересами, курси комп’ютерної та фінансової грамотності, зони для лікувальної фізкультури).
• Муніципальна соціальна аптека із програмою забезпечення безкоштовними або пільговими ліками першої потреби.
• Служба «соціального таксі» для комфортного транспортування літніх людей до лікарень чи державних установ.