§ 4. Яка роль міграцій у світі

• Назад до змісту

Скільки населення проживає у світі? А в Україні?

Чисельність населення Землі перевищує 8,1 мільярда осіб, причому кількість міжнародних мігрантів становить близько 304 мільйонів осіб, тобто 3,6% від загального населення планети.
Чисельність населення України в межах міжнародно визнаних кордонів оцінюється приблизно у 35–38 мільйонів осіб (за оцінками ООН — близько 39,5 млн осіб), а на підконтрольній українській владі території проживає близько 29–31 мільйона осіб.

Що впливає на зміну кількості населення?

На зміну кількості населення безпосередньо впливають два процеси: природний рух (співвідношення народжуваності та смертності) і механічний рух, тобто міграції (співвідношення між кількістю прибулих іммігрантів та вибулих емігрантів). На ці процеси впливають рівень економічного розвитку, добробут людей, умови безпеки (наявність війн чи конфліктів), якість медицини, а також екологічна ситуація.

Які причини сприяли міжконтинентальним переселенням?

Міжконтинентальним переселенням сприяли відкриття нових земель у добу Великих географічних відкриттів, подальша колонізація, а також економічні причини — пошук вільних родючих земель, корисних копалин, роботи та кращих умов життя. Вагомими були й вимушені чинники: порятунок від релігійних переслідувань, політичних утисків, голоду та воєнних конфліктів.

Як ви думаєте, чому важливо знати про міграції населення своєї країни?

Знання про міграції необхідне державі для планування соціально-економічного розвитку: розрахунку потреби в робочих місцях, житлі, дитячих садках, школах і лікарнях. Дані про міграційні потоки дають змогу регулювати ринок праці, ефективно підтримувати внутрішньо переміщених осіб, виплачувати пенсії та розробляти програми повернення громадян із-за кордону.

РОЗГЛЯНЬТЕ Й ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ДАНІ МАЛЮНКА 4.1

А. На скільки відсотків змінився показник міжнародних мігрантів у світі за останні роки?

Розрахунок зміни абсолютної кількості міжнародних мігрантів:

Дано:
$M_1 = 150$ млн осіб (2000 рік)
$M_2 = 304$ млн осіб (2024 рік)

Знайти:
$\Delta M$ (%) — ?

Розв’язання:
$\Delta M = \dfrac{M_2 - M_1}{M_1} \cdot 100\%$
$\Delta M = \dfrac{304 - 150}{150} \cdot 100\% = \dfrac{154}{150} \cdot 100\% \approx 102,7\%$

Відповідь: абсолютна кількість міжнародних мігрантів у світі зросла на 102,7%.

Розрахунок зміни частки мігрантів у населенні Землі:

Дано:
$P_1 = 2,8\%$ (частка у 2000 році)
$P_2 = 3,6\%$ (частка у 2024 році)

Знайти:
$\Delta P$ (%) — ?

Розв’язання:
$\Delta P = \dfrac{P_2 - P_1}{P_1} \cdot 100\%$
$\Delta P = \dfrac{3,6 - 2,8}{2,8} \cdot 100\% = \dfrac{0,8}{2,8} \cdot 100\% \approx 28,6\%$

Відповідь: частка міжнародних мігрантів у загальній кількості населення Землі збільшилася на 28,6% (на 0,8 процентного пункту).

Б. На скільки відсотків змінилася кількість біженців і внутрішньо переміщених осіб? Припустіть, які чинники сприяли цьому. Як це може вплинути на розвиток країн?

Розрахунок зміни кількості біженців:

Дано:
$R_1 = 4,0$ млн осіб (2000 рік)
$R_2 = 35,4$ млн осіб (2024 рік)

Знайти:
$\Delta R$ (%) — ?

Розв’язання:
$\Delta R = \dfrac{R_2 - R_1}{R_1} \cdot 100\%$
$\Delta R = \dfrac{35,4 - 4,0}{4,0} \cdot 100\% = \dfrac{31,4}{4,0} \cdot 100\% = 785\%$

Відповідь: кількість біженців у світі зросла на 785%.

Розрахунок зміни кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО):

Дано:
$I_1 = 1,0$ млн осіб (2000 рік)
$I_2 = 71,4$ млн осіб (2024 рік)

Знайти:
$\Delta I$ (%) — ?

Розв’язання:
$\Delta I = \dfrac{I_2 - I_1}{I_1} \cdot 100\%$
$\Delta I = \dfrac{71,4 - 1,0}{1,0} \cdot 100\% = \dfrac{70,4}{1,0} \cdot 100\% = 7040\%$

Відповідь: кількість внутрішньо переміщених осіб збільшилася на 7040%.

Зростанню показників сприяли такі чинники: спалах масштабних збройних конфліктів і воєн у світі, політичні переслідування й порушення прав людини тоталітарними режимами, а також кліматичні зміни та стихійні лиха.

Вплив на розвиток країн:

• Для країн прийому: збільшуються бюджетні витрати на соціальну допомогу, житло, медицину та освіту, виникає навантаження на інфраструктуру, проте водночас частково компенсується дефіцит робочої сили.
• Для країн походження: погіршується демографічна ситуація, втрачається найбільш активне й працездатне населення («відтік мізків»), що значно гальмує економічне відновлення.

Прочитайте текст параграфа та укладіть схему «Причини міграцій».

Схема причин міграцій населення:

1. Добровільні міграції:

• Економічні: пошук працевлаштування, вищої заробітної плати, підвищення життєвого рівня та умов праці.
• Освітні та наукові: навчання у закордонних коледжах та університетах, стажування, участь у наукових дослідженнях.
• Соціальні та сімейні: одруження, переїзд до родичів або возз’єднання сім’ї.

2. Вимушені та примусові міграції:

• Воєнні та безпекові: збройна агресія, бойові дії, окупація, загроза життю та здоров’ю.
• Політичні: порушення громадянських прав, політичні або релігійні репресії, дискримінація.
• Екологічні та природні: глобальні зміни клімату, посухи, повені, землетруси, радіаційне або промислове забруднення територій.

Поясніть труднощі для громадян України, які виїхали до країн-членів ЄС під час широкомасштабних бойових дій.

Громадяни України, які виїхали до країн Європейського Союзу, зіткнулися з низкою серйозних труднощів:

• Незнання мови країни перебування суттєво ускладнює повсякденне спілкування, пошук роботи та взаємодію з державними установами.
• Складна процедура підтвердження та нострифікації українських дипломів не дозволяє багатьом фахівцям працювати за здобутим фахом.
• Гостра нестача житла та висока вартість оренди у європейських містах вимагають значних фінансових ресурсів.
• Дітям доводиться одночасно адаптуватися до навчання в місцевих школах новою мовою та продовжувати онлайн-навчання в українських закладах.
• Європейська система охорони здоров’я вимагає тривалого очікування на прийом до вузькопрофільних спеціалістів за страховкою.
• Постійна тривога за безпеку близьких, які залишилися в Україні, та психологічна травма війни ускладнюють емоційну адаптацію.

МІНІПРОЄКТ

Розробіть мініпроєкт: «Регіони світу з найбільшою українською діаспорою».

1. З’ясуйте, у яких країнах світу проживає найбільше українців та що сприяло їхній міграції.

Найбільша кількість українців за кордоном проживає в таких державах, як Польща, Німеччина, Канада, США, Чехія, Італія, Велика Британія, Іспанія, а також у Бразилії та Аргентині.
Міграційним процесам сприяли історичний безземельний стан українського селянства наприкінці XIX століття, воєнні дії та переслідування після революційних змагань 1917–1921 років, репресії радянського режиму й події Другої світової війни, економічні труднощі після розпаду СРСР та повномасштабна воєнна агресія проти України.

2. Підберіть статистичні дані, карти, історичні факти про хвилі української еміграції.

В історії української еміграції виділяють п’ять основних хвиль:

• Перша хвиля (кінець XIX ст. — 1914 р.) мала масовий трудовий характер: зубожілі селяни з Галичини, Буковини й Закарпаття освоювали цілинні землі Канади, США, Бразилії та Аргентини.
• Друга хвиля (1920–1939 рр.) була переважно політичною та складалася з військових, науковців і патріотичної інтелігенції, які виїхали до Чехословаччини, Польщі, Австрії та Німеччини через окупацію України більшовиками.
• Третя хвиля (1945–1950-ті рр.) спричинена Другою світовою війною: втікачі від радянських таборів, біженці та остарбайтери знайшли притулок у США, Канаді, Австралії та Великій Британії.
• Четверта хвиля (з 1990-х років до початку 2010-х) зумовлена глибокою економічною кризою та відкриттям кордонів: сотні тисяч заробітчан виїхали на роботу до Італії, Іспанії, Португалії, Чехії та Росії.
• П’ята хвиля (з 2014 року, особливо масово з лютого 2022 року) є суто вимушеною та воєнною: мільйони біженців шукали безпеки переважно в державах Європейського Союзу.

3. Визначте провідні країни за кількістю української діаспори.

4. Розробіть презентацію з узагальненою інформацією та презентуйте її.

Структура слайдів презентації до проєкту:

• Слайд 1. Тема проєкту «Регіони світу з найбільшою українською діаспорою», дані про автора.
• Слайд 2. Визначення поняття «діаспора» та загальна оцінка чисельності українців за кордоном (понад 15–20 мільйонів осіб разом із нащадками).
• Слайд 3. Карта розселення та хронологія п’яти хвиль української еміграції.
• Слайд 4. Осередки українства в Північній Америці (Канада, США): збереження мови, створення музеїв і громадських організацій.
• Слайд 5. Українські громади в країнах Європейського Союзу: зміна ролі після 2022 року.
• Слайд 6. Діяльність діаспори для збереження ідентичності та допомоги Україні під час війни.
• Слайд 7. Підсумкові висновки про значення української діаспори для зміцнення міжнародної підтримки нашої держави.

Користуючись мал. 4.3, поясніть, які міграції характерні для України. Висловіть свою думку щодо видів міграцій за їхнім характером.

Для України характерні всі основні види міграцій:

• За напрямком: внутрішні (переїзд між регіонами, переселення із сіл у міста, щоденні маятникові поїздки до обласних центрів) та зовнішні (еміграція громадян за кордон та імміграція іноземців).
• За тривалістю: постійні (зміна постійного місця проживання) та тимчасові (сезонна зайнятість у сільському господарстві, ділові поїздки).
• За характером: добровільні (навчання, працевлаштування) та вимушені (масове переміщення людей через бойові дії та окупацію територій).

Вимушені міграції мають найбільш руйнівний характер для суспільства, оскільки вони спричинені загрозою життю, ведуть до втрати майна, розриву родинних зв’язків і демографічного занепаду окремих областей, тоді як добровільні міграції спрямовані на особистий і професійний розвиток людини.

Користуючись даними таблиці, визначте сальдо міграції для країн світу (2024 р.). Для якої країни характерне додатне, а якої – від’ємне сальдо?

Розрахунки здійснюються за формулою: $СМ = І - Е$.
Лесото: $СМ = 9700 - 179579 = -169879$ осіб (сальдо від’ємне, механічне зменшення населення).
Ірландія: $СМ = 49200 - 69900 = -20700$ осіб (сальдо від’ємне, механічне зменшення населення).
Фінляндія: $СМ = 63049 - 29686 = +33363$ осіб (сальдо додатне, механічний приріст населення).

Для Фінляндії характерне додатне сальдо міграції, а для Лесото та Ірландії — від’ємне сальдо.

Прочитайте слова підприємця та громадського діяча США Білла Гейтса: «Я вірю, що наскільки це можливо, і, очевидно, існують політичні обмеження, свобода міграції – це добре». Чи погоджуєтеся ви, що «свобода міграції – це добре»? Об’єднайтеся у дві групи: ті, хто підтримує ці слова, і ті, хто хоче їх спростувати. Висловіть свої аргументи.

Аргументи групи на підтримку висловлювання:

• Свобода пересування є базовим правом людини обирати безпечне та гідне місце для життя й праці.
• Міграція дає змогу країнам з низькою народжуваністю заповнити вільні робочі місця та підтримувати економічне зростання.
• Вільний рух фахівців сприяє поширенню інновацій, нових технологій і культурному збагаченню народів.

Аргументи групи для спростування:

• Повна свобода міграції створює надмірне навантаження на систему житла, школи, лікарні та транспортні мережі приймаючих регіонів.
• Швидкий неконтрольований наплив людей може викликати соціальну напругу та труднощі взаємної культурної інтеграції.
• Країни походження мігрантів зазнають незворотних демографічних утрат і страждають від відтоку освіченої молоді.

Чи характерна віртуальна міграція для населення України? Люди яких професій найбільш залучені до віртуальної міграції? Яке ваше ставлення до такого виду зайнятості?

Віртуальна міграція дуже поширена в Україні, чому посприяли розвиток швидкісного інтернету та зростання сектору інформаційних технологій.
Найбільше до віртуальної міграції залучені розробники програмного забезпечення, тестувальники, вебдизайнери, фахівці з монтажу відеоконтенту, цифрові маркетологи, перекладачі та оператори віддалених центрів обслуговування клієнтів.
Ставлення до такої зайнятості є позитивним: спеціалісти отримують гідний заробіток міжнародного рівня, живуть у рідній країні, витрачають кошти всередині держави та сплачують податки в український бюджет, уникаючи розлуки з родинами.

Розгляньте малюнок 4.7. Установіть, із яких країн у які спрямовані перекази, назвіть причини. Поясніть, чому більше коштів переказують до Індії, ніж до Китаю.

Перекази спрямовані переважно з економічно розвинених країн та нафтовидобувних держав (США, країн Західної Європи, Саудівської Аравії, ОАЕ) до країн, що розвиваються (Індія, Китай, Мексика, Філіппіни, Пакистан). Причиною є те, що мільйони людей із бідніших країн працюють за кордоном і фінансово підтримують родини, які залишилися вдома.
До Індії переказують більше коштів, ніж до Китаю, через те, що індійські мігранти переважно є тимчасовими трудовими працівниками, які перераховують значну частку заробітку на щоденні потреби своїх родин в Індії. Натомість китайська еміграція частіше має характер постійного виїзду цілими сім’ями з подальшим інвестуванням капіталу в країні проживання, а рівень внутрішніх доходів у Китаї значно вищий, ніж в Індії.

Міграції – благо чи зло цивілізації? Висловіть власні думки, обговоріть їх.

Міграцію не можна оцінювати лише як благо чи зло, оскільки це об’єктивний географічний та історичний процес розвитку цивілізації. Вона стає благом, коли сприяє економічному підйому, взаємному культурному обміну, об’єднанню знань і порятунку людських життів. Водночас міграція може нести негативні наслідки, коли вона є примусовою, веде до спорожнення цілих регіонів або породжує міграційні кризи та ксенофобію.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Назвіть чинники, які зумовлюють міграції населення. Які з них впливають на міграцію українців?

Міграції зумовлюються економічними чинниками (робота, рівень доходу), безпековими та воєнними (бойові дії, окупація, загроза життю), політичними (утиски, несвобода), соціальними (навчання, одруження) та екологічними (катастрофи, кліматичні лиха).
На сучасну міграцію українців вирішальний вплив мають воєнні дії, безпекові загрози, окупація населених пунктів, а також прагнення знайти стабільні умови для навчання й роботи.

2. Назвіть види міграцій. Чи можна вважати міграцією щоденну поїздку жителів передмістя в місто на роботу? А поїздки під час відпустки?

Міграції поділяють за напрямком на внутрішні та зовнішні; за тривалістю — на постійні й тимчасові (зокрема сезонні та нерегулярні); за характером — на добровільні, вимушені та примусові.
Щоденні поїздки жителів передмістя на роботу в місто вважаються маятниковою міграцією (різновид внутрішньої тимчасової міграції). Поїздки під час відпустки не є міграцією, оскільки вони є формою відпочинку чи туризму і не передбачають зміни місця постійного чи тривалого проживання.

3. Підпишіть на контурній карті світу основні центри міграцій. Які, на вашу думку, проблеми породжує міграція?

Порядок виконання на контурній карті:

• Підпишіть або виділіть штрихуванням три головні центри імміграції: Західну Європу (Німеччина, Франція, Велика Британія), Північну Америку (США, Канада) та нафтовидобувні країни Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт).
• Стрілками позначте основні напрямки руху з країн Латинської Америки до США, з Африки та Близького Сходу — до Західної Європи, з Південної Азії — до країн Перської затоки.

Міграція породжує такі проблеми: дефіцит кваліфікованої робочої сили в країнах вибуття, труднощі мовної та культурної адаптації прибулих людей, зростання витрат на соціальну сферу та житло в країнах прийому, а також правову незахищеність біженців і нелегальних мігрантів.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Проведіть дослідження у вашій школі, громаді, звідки та скільки приїхало до вас внутрішньо переміщених осіб. Укладіть карту міграційного процесу, скориставшись контурною картою України.

Інструкція для проведення дослідження та складання карти:

1. Зверніться до адміністрації школи або місцевого органу самоврядування (ЦНАПу), щоб дізнатися кількість внутрішньо переміщених осіб, зареєстрованих у школі чи громаді.
2. З’ясуйте, з яких областей України прибула найбільша кількість людей (наприклад, з Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької чи Херсонської областей).
3. На контурній карті України знайдіть свою область та позначте свій населений пункт крапкою.
4. Проведіть стрілки від областей походження переселенців до вашого населеного пункту. Товщиною стрілок покажіть інтенсивність потоку (товща стрілка — більше людей).
5. Підпишіть біля кожної стрілки орієнтовну кількість прибулих осіб та складіть у кутку карти легенду (пояснення умовних позначень).