§ 3. Чому кількість населення постійно змінюється

• До змісту відповідей

Яка кількість населення світу?

На 1 січня 2026 року населення нашої планети становить понад 8,3 млрд осіб.

Які можливі причини зміни кількості населення?

Кількість населення змінюється під впливом двох головних процесів: природного руху (співвідношення народжуваності та смертності) і механічного руху, тобто міграцій (приїзд і виїзд людей). Також на цей процес впливають соціально-економічні умови, рівень медицини, війни та демографічна політика держав.

За матеріалами сайту Державної служби статистики України дізнайтеся, як змінювалася кількість населення держави за роки її незалежності.

У 1991 році кількість населення України становила 51,9 млн осіб, а свого піку досягла у 1993 році — 52,2 млн осіб. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, чисельність скоротилася до 48 млн 457 тис. осіб. Надалі спостерігалося постійне зменшення кількості населення через депопуляцію, а після 2022 року — стрімке скорочення внаслідок повномасштабної війни, втрат і масової вимушеної еміграції.

За даними ресурсу Worldometers з’ясуйте, які показники населення він демонструє. Чому у світі (мал. 3.3) так нерівномірно розміщено населення?

Ресурс Worldometers у реальному часі демонструє загальну кількість населення планети, число народжених і померлих за поточний день і від початку року, а також темпи річного приросту. Населення світу розміщено нерівномірно через вплив трьох груп чинників: сприятливі природні умови (клімат, наявність прісної води, рівнинний рельєф, узбережжя морів), історію тривалого господарського освоєння територій та рівень економічного розвитку й урбанізації.

Поясніть, чому існують такі великі диспропорції в розподілі населення світу.

Великі диспропорції зумовлені нерівномірним впливом комплексу чинників:
Природні умови роблять значну частину суходолу малопридатною або непридатною для проживання (пустелі, високогір’я, полярні області), тому понад 80 % людей сконцентровано на низовинах і рівнинах та вздовж узбереж морів і океанів.
Історичний чинник зумовив високу концентрацію населення в осередках давнього землеробства та зародження цивілізацій (Південна й Східна Азія, узбережжя Середземного моря).
Соціально-економічні умови спонукають людей переміщатися до економічно розвинених районів, великих міських агломерацій і промислових вузлів, де є робочі місця, якісна освіта, медицина та розвинена сфера послуг.

Нанесіть на контурну карту світу країни, вказані на мал. 3.4, та надпишіть їхні назви. У яких частинах світу вони розташовані?

Найбільші за людністю країни: Індія (Азія), Китай (Азія), США (Північна Америка).
Найменші за людністю країни: Тувалу (Океанія), Науру (Океанія), Палау (Океанія).
Для позначення на контурній карті знайдіть зазначені держави, обведіть їхні кордони або позначте точками та охайно підпишіть назви.

Сформулюйте по три приклади чинників, що найбільше впливають на народжуваність і смертність населення у вашій громаді.

Народжуваність: матеріальні виплати при народженні дитини, рівень безпеки в умовах воєнного стану, доступність дитячих садків та власного житла для молодих сімей.
Смертність: якість і доступність медичних послуг, небезпека воєнних дій і ворожих обстрілів, екологічний стан довкілля та якість питної води.

Прочитайте вислів Віктора Гюго: «Велич народу не вимірюється його кількістю, як велич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить її розумовий розвиток та моральний рівень». Чи погоджуєтеся ви із цим висловом? Відповідь аргументуйте.

Повністю погоджуюся із цим висловом. У сучасному постіндустріальному суспільстві вирішальне значення має людський капітал — рівень освіти, культури, моралі та технологічних інновацій, а не просто чисельність жителів. Невеликі країни (наприклад, Норвегія, Швейцарія, Сінгапур чи Данія) завдяки високому інтелектуальному потенціалу громадян є економічними лідерами та мають значний авторитет у світі.

ЦЕ ЗМІНИТЬ СВІТ

За мал. 3.8 оберіть одну з країн та за допомогою додаткових джерел інформації порівняйте дитинство у цій країні з вашим дитинством. Чому воно різне?

У Нігерії, де щогодини народжується понад тисяча дітей, умови зростання суттєво відрізняються від життя українського школяра. Діти там зазвичай мають багато братів і сестер, проте через бідність часто позбавлені доступу до якісної освіти, сучасної медицини та змушені рано починати працювати.
Різниця зумовлена різними стадіями демографічного переходу й економічним розвитком: Україна має високий рівень освіченості та сформовану соціальну інфраструктуру, тоді як Нігерія перебуває у стані демографічного вибуху, коли економіка не встигає забезпечувати стрімко зростаюче молоде покоління.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Обчисліть природний приріст населення своєї області, користуючись даними статистики вашої області.

Дано (статистичні дані за рік для області):
Н (народжуваність) = 11 200 осіб
С (смертність) = 19 800 осіб

Знайти:
ПП (природний приріст)

Розв’язання:
$ПП = Н - С$
$ПП = 11 200 - 19 800 = -8 600$ осіб.

Відповідь: природний приріст є від’ємним і становить -8 600 осіб, що вказує на депопуляцію (природне скорочення чисельності населення).

Порівняйте народжуваність в Україні з народжуваністю в Італії та Японії (мал. 3.9). Де менше народжувалося дітей і чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

За графіком на мал. 3.9 найменша абсолютна кількість дітей народилася в Україні (близько 0,18–0,2 млн осіб у 2023–2024 рр.), в Італії цей показник становить близько 0,4 млн, а в Японії — понад 0,7 млн осіб.
Причини: загальна людність Японії (понад 120 млн осіб) та Італії (близько 59 млн осіб) значно більша, тому за подібних показників народжуваності абсолютна кількість немовлят там вища. В Україні ж загальне скорочення народжуваності, викликане демографічним старінням, катастрофічно загострилося через бойові дії, небезпеку та масовий виїзд жінок фертильного віку за кордон.

ВІДКРИВАЄМО ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНУ

Прогляньте за посиланням відеозапис «Географія населення України під час війни з Росією – головні зміни» і встановіть, які головні демографічні зміни відбулися 2022 року в Україні.

Головні демографічні зміни 2022 року:
Масові міграційні переміщення: виїзд мільйонів біженців (переважно жінок із дітьми) за кордон та переміщення внутрішніх переселенців із південних і східних областей у центральні та західні регіони України.
Різке падіння рівня народжуваності через загрозу життю, невизначеність і вимушене розділення родин.
Зростання смертності серед цивільного населення та військових унаслідок воєнних дій і ускладнення доступу до медицини у прифронтових зонах.
Прискорення депопуляції та знелюднення прифронтових міст і сіл.

Дослідіть взаємозв’язок між показниками природного приросту населення та рівнем економічного розвитку країн за таким алгоритмом: А. Оберіть по одній країні з високим, середнім та низьким рівнем економічного розвитку. Б. Знайдіть дані про природний приріст, ВВП на душу населення, рівень зайнятості, тривалість життя для обраних країн. В. Проаналізуйте: у яких країнах спостерігається високий / низький природний приріст населення і як це пов’язано з економічною ситуацією. Г. Зробіть висновок: як економічний розвиток впливає на демографічні процеси.

А. Країни для дослідження:
Німеччина (високий рівень розвитку).
Бразилія (середній рівень розвитку).
Нігер (низький рівень розвитку).

Б. Показники економічного розвитку та демографічного стану країн:

В. Аналіз показників:
У Німеччині фіксується від’ємний приріст через пізнє створення сімей, кар’єрну зайнятість жінок і малу кількість дітей у родинах, але якісна медицина забезпечує високу тривалість життя.
У Бразилії приріст помірний і поступово спадає завдяки урбанізації та зростанню рівня освіти жінок.
У Нігері спостерігається висока народжуваність, оскільки за аграрного устрою та відсутності пенсійної системи діти є робочою силою й опорою для батьків у старості, попри слабку медицину і низьку тривалість життя.

Г. Висновок:
Економічний розвиток прямо визначає демографічні процеси. Зростання доходів, урбанізації та доступності освіти знижує рівень народжуваності та веде до завершення демографічного переходу. Одночасно розвиток охорони здоров’я зменшує смертність та підвищує тривалість життя.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Як визначають кількість населення на певній території? Назвіть основні чинники, що впливають на кількість населення.

Кількість населення визначають шляхом проведення загальних переписів населення (згідно з рекомендаціями ООН — раз на 10 років) та безперервного поточного обліку народжень, смертей і міграцій. Основними чинниками є природний рух (народжуваність і смертність) та механічний рух (еміграція та імміграція).

2. Як змінюється кількість населення України в наш час? Поясніть, чому. Які чинники на це вплинули?

Кількість населення України швидко зменшується (відбувається депопуляція). Основними чинниками скорочення є від’ємний природний приріст (перевищення смертності над народжуваністю), повномасштабні воєнні дії, руйнування інфраструктури, економічні труднощі та вимушена міграція мільйонів громадян за кордон.

3. Що таке демографічна політика? Яку демографічну політику здійснюють на сучасному етапі різні країни світу? Наведіть приклади.

Демографічна політика — це сукупність заходів, які застосовує держава для регулювання приросту населення в сприятливому, з її точки зору, напрямку.
Розвинені країни зі скороченням населення (Франція, Німеччина, Україна) застосовують політику стимулювання народжуваності: грошові виплати при народженні, пільги багатодітним родинам, збереження робочого місця за батьками під час догляду за дитиною.
Країни з високим природним приростом (у минулому або зараз — Індія, Китай періоду обмежень «одна сім’я — одна дитина») упроваджували політику стримування народжуваності через популяризацію контрацепції та планування сім’ї.

4. З’ясуйте, скільки населення проживає у вашому населеному пункті.

[APPROXIMATE] У моєму місті Києві постійно проживає близько 3 млн осіб. Для свого містечка чи села точні дані можна знайти на офіційному сайті місцевої територіальної громади або в бюлетенях Державної служби статистики України.

5. Проведіть невелике соціологічне дослідження у вашому класі: «Скільки однокласників / однокласниць мають рідних братів і сестер». Побудуйте діаграму, узявши за основу отримані під час дослідження дані.

Опитування 30 однокласників і однокласниць показало такі результати:
Не мають рідних братів і сестер (одна дитина в сім’ї) — 10 учнів (33,3 %).
Мають одного брата чи сестру — 15 учнів (50,0 %).
Мають двох і більше братів чи сестер — 5 учнів (16,7 %).

6. Проведіть невелике опитування серед 5–8 людей вашого оточення (родини, друзів, однокласників або знайомих) про те, які демографічні проблеми вони вважають найважливішими для України (наприклад: низька народжуваність, міграція, старіння населення). Узагальніть результати у вигляді простої таблиці або діаграми. Проаналізуйте, чи збігаються відповіді опитаних із офіційними демографічними тенденціями. Запропонуйте 2–3 заходи демографічної політики, які, на вашу думку, могли б покращити ситуацію. Зробіть короткий висновок про роль держави у розв’язанні демографічних проблем.

Результати опитування 8 респондентів:

Відповіді повністю узгоджуються з офіційними даними: головними викликами України є масштабна міграція за межі держави, глибинна депопуляція та зниження народжуваності.

Заходи демографічної політики:
Створення безпекових умов і стимулів для повернення українців із-за кордону (підтримка житлом, допомога у працевлаштуванні).
Збільшення розміру допомоги при народженні дитини та розширення пільгового молодіжного кредитування житла.
Розвиток сучасної мережі дитячих садків і створення гнучких умов праці для батьків із дітьми.

Висновок: роль держави є провідною, оскільки лише вона може законодавчо гарантувати права, фінансувати соціальні програми підтримки сімей і забезпечувати безпеку громадян.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Які заходи реалізує ваша громада з підтримки населення громади, створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб, допомоги сім’ям військовослужбовців?

У моїй громаді діють такі заходи:
Облаштування тимчасового житла та шелтерів для переселенців, надання їм гуманітарної та психологічної допомоги.
Адресна фінансова підтримка родин військових, пільги на оплату житлово-комунальних послуг та безкоштовне харчування їхніх дітей у навчальних закладах.
Облаштування надійних укриттів у школах і садках для відновлення безпечного очного навчання, що стимулює повернення родин із дітьми додому.