§ 3. Чому кількість населення постійно змінюється

• До змісту відповідей

Яка кількість населення світу?

На 1 січня 2026 року кількість населення світу становить понад 8,3 млрд осіб.

Які можливі причини зміни кількості населення?

Основними причинами є природний рух (співвідношення народжуваності та смертності) та механічний рух (міграція людей — в’їзд або виїзд із країни). Також на чисельність впливають соціально-економічні умови, війни, рівень медицини та державна демографічна політика.

За матеріалами сайту Державної служби статистики України дізнайтеся, як змінювалася кількість населення держави за роки її незалежності.

У 1991 році кількість населення України становила 51,9 мільйона осіб. За даними останнього перепису 2001 року — 48,5 млн осіб. Станом на 2024 рік, через тривалу депопуляцію, а також масштабну міграцію та втрати внаслідок повномасштабної війни, кількість населення на підконтрольних територіях оцінюється приблизно у 35-37 мільйонів осіб.

За даними ресурсу Worldometers дізнайтеся, які показники населення він демонструє. Поясніть, чому існують такі великі диспропорції в розподілі населення світу (мал. 3.3).

Сайт Worldometers демонструє лічильник населення світу в реальному часі, кількість народжених та померлих за день/рік, а також темпи приросту. Диспропорції в розселенні (майже 60 % людей живуть лише у 10 країнах) виникають через:

1. Природні чинники (сприятливий клімат, наявність води, родючі ґрунти).
2. Історичні чинники (давність заселення територій).
3. Економічні чинники (розвиток промисловості, транспортних шляхів та міст).

Поясніть, чому існують такі великі диспропорції в розподілі населення світу.

Великі диспропорції в розподілі населення світу існують через нерівномірну дію комплексу чинників, які поділяють на три основні групи:

1. Природні чинники: більша частина суходолу є малопридатною або зовсім непридатною для комфортного життя та господарської діяльності (пустелі, полярні області, високогір’я, екваторіальні ліси), внаслідок чого близько 80 % людства проживає на рівнинах і низовинах (висотою до 500 метрів над рівнем моря), а також у межах прибережної смуги морів та океанів.
2. Історичні чинники: у певних регіонах планети (як-от Східна та Південна Азія, Західна Європа) висока густота населення формувалася впродовж тисячоліть завдяки давньому освоєнню земель для сільського господарства та зародженню перших людських цивілізацій.
3. Соціально-економічні чинники: сучасне населення активно концентрується в економічно розвинених країнах, великих містах та промислових вузлах, де зосереджені робочі місця, фінансові ресурси, розвинена сфера послуг, освіта та медицина, що стимулює постійний приплив мігрантів.

Нанесіть на контурну карту світу країни, вказані на мал. 3.4, та підпишіть їхні назви. У яких частинах світу вони розташовані?

Найбільші за чисельністю країни: Індія (Азія), Китай (Азія), США (Північна Америка).
Найменші за чисельністю країни: Тувалу, Науру, Палау — усі вони розташовані в Океанії.

Сформулюйте по три приклади чинників, що найбільше впливають на народжуваність і смертність населення у вашій громаді.

На народжуваність впливають: соціальні виплати при народженні дитини, рівень впевненості у безпеці та майбутньому, доступність дошкільних закладів.
На смертність впливають: рівень розвитку місцевої медицини, екологічна ситуація в регіоні та чинники безпеки (загрози обстрілів або бойових дій).

Прочитайте вислів Віктора Гюго: «Велич народу не вимірюється його кількістю, як велич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить її розумовий розвиток та її моральний рівень». Чи погоджуєтеся ви із цим висловом? Відповідь аргументуйте.

Я погоджуюся з цим висловом. У сучасному постіндустріальному світі вирішальним є «людський капітал» — рівень освіти, культури та інноваційного мислення, а не просто фізична кількість людей. Малі за чисельністю країни (наприклад, Данія, Сінгапур або Ісландія) мають високий рівень життя та значний вплив на світову науку й економіку завдяки інтелектуальному розвитку своїх громадян.

За мал. 3.8 оберіть одну з країн та за допомогою додаткових джерел інформації порівняйте дитинство у цій країні з вашим дитинством. Чому воно різне?

Якщо обрати Нігерію (де народжується найбільше дітей за годину), то дитинство там суттєво відрізняється: у родинах зазвичай багато братів та сестер, але доступ до якісної освіти, гаджетів та медицини є набагато нижчим. Причина різниці полягає у стадії демографічного переходу: Україна перебуває на стадії «старіння нації» з низькою народжуваністю, а Нігерія — на стадії демографічного вибуху з низьким рівнем економічного забезпечення на одну дитину.

Обчисліть природний приріст населення своєї області, користуючись даними статистики вашої області.

Для розрахунку використовується формула: Н (народжуваність) – С (смертність) = ПП (природний приріст).
Приклад: Якщо в області народилося 8 000 осіб, а померло 12 000, то ПП = 8 000 - 12 000 = -4 000. Від’ємне значення свідчить про природне скорочення населення (депопуляцію).

Порівняйте народжуваність в Україні з народжуваністю в Італії та Японії (мал. 3.9). Де менше народжувалося дітей і чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

В усіх трьох країнах спостерігається криза народжуваності. Проте в Україні графік показує найрізкіше падіння після 2022 року. В Італії та Японії причиною є демографічне старіння та свідомий вибір пізнього батьківства («старіння» нації). В Україні ж до цих економічних чинників додалася повномасштабна війна, що спричинила виїзд мільйонів жінок репродуктивного віку за кордон та відкладення народження дітей через небезпеку.

Дослідіть взаємозв’язок між показниками природного приросту населення та рівнем економічного розвитку країн.

А. Для дослідження обрано такі країни:

• Високий рівень економічного розвитку: Німеччина.
• Середній рівень економічного розвитку: Бразилія.
• Низький рівень економічного розвитку: Нігер.

Б. Порівняльна таблиця показників економічного розвитку та демографічного стану країн:

В. Аналіз показників країн:

• Німеччина (високий рівень розвитку): Спостерігається низький та навіть від’ємний природний приріст (депопуляція). Високий рівень доходів, зайнятість та тривале навчання жінок ведуть до пізнього створення сімей та низької народжуваності. При цьому якісна медицина забезпечує високу тривалість життя та старіння нації.
• Бразилія (середній рівень розвитку): Має помірний додатний природний приріст, який поступово знижується. Швидка урбанізація та підвищення рівня освіти ведуть до поступового переходу від великих до менших родин. Показники тривалості життя та зайнятості перебувають на середньому рівні.
• Нігер (низький рівень розвитку): Демонструє надзвичайно високий природний приріст. За низького ВВП на душу населення та панування сільського господарства діти розглядаються як додаткова робоча сила та майбутня соціальна підтримка батьків. Попри низьку тривалість життя через слабкий розвиток медицини, населення швидко збільшується через високу народжуваність.

Г. Висновок:
Економічний розвиток безпосередньо впливає на демографічні процеси. У країнах із високим рівнем розвитку спостерігається зниження народжуваності до рівня, що не забезпечує простого відтворення, але тривалість життя значно зростає завдяки якісній охороні здоров’я. У країнах із низьким рівнем розвитку зберігається традиційний тип відтворення з високою народжуваністю та порівняно низькою тривалістю життя. Підвищення рівня соціально-економічного розвитку та урбанізації веде до зниження показників природного приросту (демографічного переходу).

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Як визначають кількість населення на певній території? Назвіть основні чинники, що впливають на кількість населення.

Кількість населення визначають за допомогою переписів (раз на 10 років) або поточного обліку реєстрації народжень, смертей та міграційних карток. Чинники: природний рух (Н, С) та механічний рух (міграція).

2. Як змінюється кількість населення України в наш час? Поясніть, чому.

Кількість населення стрімко скорочується (депопуляція). Причини: від’ємний природний приріст (смертність перевищує народжуваність), війна та масовий виїзд громадян за кордон.

3. Що таке демографічна політика? Яку демографічну політику здійснюють на сучасному етапі різні країни світу? Наведіть приклади.

Це заходи держави для впливу на демографічні процеси. Країни Європи (Франція, Польща) стимулюють народжуваність виплатами. Країни з перенаселенням (у минулому Китай, Індія) проводили політику обмеження народжуваності («одна сім’я — одна дитина»).

4. З’ясуйте, скільки населення проживає у вашому населеному пункті.

Наприклад: У місті Києві за офіційними даними до війни проживало близько 2,9 мільйона осіб, з урахуванням ВПО цифра залишається на подібному рівні.

5. Проведіть невелике соціологічне дослідження у вашому класі: «Скільки однокласників / однокласниць мають рідних братів і сестер». Побудуйте діаграму.

Для проведення дослідження було опитано 30 моїх однокласників та однокласниць. Отримані дані розподілилися наступним чином:

• Не мають рідних братів і сестер (єдина дитина в сім’ї) — 10 учнів (33,3% від загальної кількості класу);
• Мають одного рідного брата або сестру — 15 учнів (50,0% від загальної кількості класу);
• Мають двох або більше рідних братів/сестер (багатодітні сім’ї) — 5 учнів (16,7% від загальної кількості класу).

6. Проведіть невелике опитування серед 5–8 людей вашого оточення (родини, друзів, однокласників або знайомих) про те, які демографічні проблеми вони вважають найважливішими для України (наприклад: низька народжуваність, міграція, старіння населення). Узагальніть результати у вигляді простої таблиці або діаграми. Проаналізуйте, чи збігаються відповіді опитаних із офіційними демографічними тенденціями. Запропонуйте 2–3 заходи демографічної політики, які, на вашу думку, могли б покращити ситуацію. Зробіть короткий висновок про роль держави у розв’язанні демографічних проблем.

Під час опитування 8 осіб з мого оточення (батьків, родичів та вчителів) було зібрано думки щодо найважливіших демографічних викликів для сучасної України. Результати узагальнено в наступній таблиці:

Результати опитування повністю збігаються з офіційними демографічними тенденціями в Україні. Відповідно до офіційної статистики та досліджень Інституту демографії НАН України, ключовими проблемами нашої держави є депопуляція, критичне скорочення народжуваності та масовий відтік громадян за кордон внаслідок бойових дій. Також в країні спостерігається стрімкий процес старіння нації, що створює велике навантаження на економічну сферу та соціальні служби.

Заходи демографічної політики для покращення ситуації:

1. Створення безпекових та економічних передумов для повернення біженців з-за кордону, зокрема шляхом надання податкових пільг для працевлаштування та бізнесу повернених громадян, а також цільової допомоги у відбудові зруйнованого житла.
2. Проведення пронаталістської матеріальної політики після закінчення війни, що включає суттєве збільшення державних виплат при народженні дитини, розширення пільгового молодіжного кредитування на житло (програма “єОселя”) та фінансову підтримку молодих сімей.
3. Розвиток гнучких умов праці для жінок із дітьми, створення додаткових дошкільних закладів та підтримка активного довголіття літніх людей для зменшення економічного навантаження від старіння населення.

Держава відіграє ключову роль у розв’язанні демографічних проблем, оскільки лише на державному рівні можна сформувати законодавчу базу, залучити необхідні фінансові ресурси для підтримки сімей, забезпечити загальну безпеку громадян та розробити комплексну стратегію відновлення людського капіталу України.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Які заходи реалізує ваша громада з підтримки населення громади, створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб, допомоги сім’ям військовослужбовців?

Моя громада (наприклад, Київська або Львівська) реалізує такі заходи:

1. Створення центрів підтримки ВПО (надання тимчасового житла, гуманітарної допомоги).
2. Програми місцевих доплат сім’ям загиблих героїв та пільги на оплату комунальних послуг для родин військових.
3. Облаштування сучасних безпечних укриттів у школах для відновлення очного навчання, що є критичним для повернення батьків із дітьми додому.