§ 22. Які особливості розвитку хімічної промисловості

• Назад до змісту

На прикладі одного з продуктів хімічної промисловості вкажіть, які корисні властивості відрізняють його від природного аналога.

Синтетичний каучук (на відміну від натурального, що добувається із соку гевеї) має значно вищу термостійкість, міцність, зносостійкість і стійкість до агресивних хімічних речовин та нафтопродуктів. Це дозволяє використовувати його для виготовлення міцних автомобільних шин і спеціальних технічних деталей, які працюють за екстремальних умов.

Яку проблему хімічної промисловості ви вважаєте найсуттєвішою?

Найсуттєвішою проблемою є висока екологічна небезпека виробництва (викиди токсичних речовин, утворення шкідливих відходів), а для сучасної України — висока імпортозалежність від первинної сировини (природного газу, сирої нафти, первинних полімерів) та значні руйнування виробничих потужностей через бойові дії.

Складіть логічний ланцюжок, який демонструє взаємозв’язок хімічної промисловості з двома іншими видами діяльності в Україні: сільським господарством та машинобудуванням. Покажіть, яку продукцію хімічна промисловість надає сільському господарству і як це впливає на врожайність.

Логічний ланцюжок зв’язку між галузями виглядає так: Машинобудування (виробляє обладнання для хімічних заводів і сільськогосподарську техніку) → Хімічна промисловість (постачає деталі з пластмас, шини, лаки, мастила для машин та добрива для агровиробництва) → Сільське господарство (використовує агрохімікати й техніку для отримання високих урожаїв і забезпечує сировиною переробні підприємства).

Хімічна промисловість постачає сільському господарству мінеральні азотні, фосфорні й калійні добрива, хімічні засоби захисту рослин (пестициди, гербіциди, фунгіциди), а також регулятори росту.

Використання цієї продукції насичує ґрунт поживними елементами, захищає посіви від шкідників, бур’янів та хвороб, завдяки чому суттєво зростає врожайність сільськогосподарських культур.

За мал. 22.2 встановіть, як змінилися обсяги виробництва азотних добрив в Україні.

Згідно з графіком на малюнку 22.2, виробництво азотних добрив в Україні змінювалося таким чином:

• у 2022 році обсяг виробництва складав 1,7 млн т;
• у 2023 році виробництво зросло до 2,1 млн т;
• у 2024 році відбувся спад до 1,8 млн т;
• у 2025 році зафіксовано подальше зниження до 1,6 млн т.

Після тимчасового зростання у 2023 році спостерігається тенденція до скорочення обсягів випуску азотних добрив через високі ціни на природний газ як технологічну сировину, руйнування виробничих ліній і складнощі з логістикою.

Оберіть одне з великих хімічних підприємств України. Дослідіть його спеціалізацію, основну продукцію та чинники, які зумовлювали його розташування. Запропонуйте заходи зі збільшення обсягів виробництва.

Дослідження підприємства ПрАТ «АЗОТ» (місто Черкаси):

• Спеціалізація та основна продукція: завод спеціалізується на виробництві мінеральних азотних добрив (карбамід, аміачна селітра, карбамідо-аміачна суміш, рідкий аміак), а також капролактаму, азотної кислоти та діоксиду вуглецю.
• Чинники розташування: споживчий чинник (знаходження в центрі аграрного регіону Лісостепу з великим попитом на добрива), сировинний і транспортний чинники (близькість до магістральних газопроводів, залізничних шляхів та порту на Дніпрі для підвезення газу й вивезення продукції), а також водний чинник (використання води річки Дніпро для технологічних потреб).
• Заходи зі збільшення виробництва: впровадження енергоощадних технологій синтезу аміаку для зменшення витрат газу, розширення лінійки рідких комплексних добрив та утилізація викидів CO₂ для потреб харчової промисловості.

ВІДКРИВАЄМО ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНУ

Позначте на контурній карті України міста, де розміщенні провідні компанії фармацевтичної промисловості.

Інструкція для роботи на контурній карті:

1. Позначте пунсоном столицю України — місто Київ (тут розташовані провідні підприємства «Фармак», «Дарниця», «Борщагівський ХФЗ», «Київмедпрепарат»).
2. Позначте місто Харків на сході країни (підприємства «Здоров’я», «Лекхім-Харків», «Червона зірка»).
3. Позначте місто Львів на заході країни (підприємство «Галичфарм» / «Артеріум»).
4. Позначте місто Одеса на півдні країни (підприємство «ІнтерХім»).
5. Позначте місто Біла Церква (Київська область) (біофармацевтичний комплекс «Біофарма»).
6. Умовними знаками (наприклад, символом медичного хрестика) виділіть ці населені пункти та внесіть позначення до легенди карти: «Центри фармацевтичної промисловості України».

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Які види хімічного виробництва, на вашу думку, слід розвивати прискореними темпами в Україні? Обґрунтуйте, чому.

Прискореними темпами в Україні доцільно розвивати такі виробництва:

• Фармацевтичну галузь, оскільки це наукомістке виробництво забезпечує населення та армію життєво необхідними ліками й зменшує залежність від імпортних медикаментів.
• Виробництво та перероблення пластмас і полімерів, адже відбудова зруйнованої інфраструктури потребує труб, ізоляції, профілів та пакувальних матеріалів, тоді як первинну полімерну сировину Україна майже повністю імпортує.
• Виробництво засобів захисту рослин та спеціальних добрив для підтримки аграрного сектору на базі компактних і безпечних малотоннажних підприємств.

2. Назвіть три основні складові хімічної промисловості України та наведіть по одному прикладу продукції кожної з них.

Три основні складові за схемою структури хімічної промисловості:

• Основна хімія — випускає мінеральні добрива, кислоти та соду (наприклад, карбамідо-аміакова суміш).
• Хімія органічного синтезу — виробляє синтетичні смоли, пластмаси та волокна (наприклад, полімерна тара й поліетиленова упаковка).
• Фармацевтична та парфумерно-косметична промисловість — виготовляє ліки, вітаміни та косметику (наприклад, ампульні лікарські препарати компанії «Фармак»).
  (Четвертою складовою є гірничохімічна промисловість, яка видобуває кам’яну сіль, калійні солі та сірку).

3. За допомогою мал. 22.3 встановіть розміщення підприємств хімічної промисловості в Україні, зазначених у параграфі.

• Павлоград (Дніпропетровська обл.) — Павлоградський хімічний завод (продукція оборонного та спеціального призначення).
• Черкаси — ПрАТ «АЗОТ» (азотні добрива).
• Вишгород (Київська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Балаклія (Харківська обл.) — заводи компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)» (будівельні суміші).
• Київ — компанія «Укравіт» (засоби захисту рослин, мікродобрива) та АТ «Фармак» (лікарські засоби).
• Дніпро — ТОВ «КПД» (пластмасова тара).
• Хмельницький — LLC Sirius Extrusion (пластмасове пакування, плівка).
• Рівне — ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» (мінеральні добрива).
• Суми — ПАТ «СУМИХІМПРОМ» (фосфатні добрива, титанові білила, сірчана кислота).

4. Поясніть, чому підприємства основної хімії в Україні часто розміщені поблизу джерел сировини або великих споживачів продукції. Наведіть один конкретний приклад.

Підприємства основної хімії виготовляють багатотоннажну продукцію, для якої потрібні великі обсяги сировини (висока матеріаломісткість), або ж продукція є хімічно небезпечною та важкою для перевезення (наприклад, сірчана кислота, рідкий аміак). Розміщення біля сировинних баз чи газопроводів зменшує витрати на доставку важких компонентів, а розташування біля споживача (аграрних районів) скорочує транспортні ризики й витрати на доставку добрив на поля.
Приклад: ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» у місті Рівне та ПрАТ «АЗОТ» у Черкасах збудовані вздовж трас магістральних газопроводів (природний газ як сировина) безпосередньо в аграрних регіонах з інтенсивним рослинництвом (споживач добрив).

5. Як, на вашу думку, виглядатиме карта хімічної промисловості України через 5–10 років?

• Відбудеться просторовий зсув хімічних виробництв у центральні та західні регіони України за рахунок релокованих і новозбудованих підприємств.
• Зросте частка малотоннажних високотехнологічних підприємств із переробки пластмас, виробництва фармпрепаратів і біопалива.
• Поширяться індустріальні парки із кластерами біохімії та переробки полімерних відходів біля великих міст і транспортних коридорів до кордонів з ЄС.
• Підприємства відновлюватимуться за суворими екологічними стандартами ЄС із високим рівнем автоматизації та декарбонізації.

6. Установіть, які підприємства у вашому регіоні виробляють вироби з пластмас і полімерної плівки й де вони розміщені.

У Київському регіоні (м. Київ та Київська область) вироби з пластмас і полімерної плівки виробляють:

• ТОВ «Алеана» (м. Обухів) — широкий спектр побутових та господарських виробів із пластику;
• ТОВ «Пластмодерн» (м. Вишгород) — виготовлення поліетиленових плівок, пакетів і пакувальних матеріалів;
• ТОВ «ТІС» (смт Чабани / м. Київ) — виробництво пластикових профілів, комплектуючих та пакування.

7. Уявіть, що в регіоні відкрито нове родовище калійних солей. Запропонуйте, яке підприємство хімічної промисловості доцільно там збудувати, і обґрунтуйте свій вибір з урахуванням чинників розміщення.

На базі нового родовища доцільно збудувати гірничо-збагачувальний комбінат і хімічний завод із випуску калійних добрив (хлористого калію чи калійної селітри).

Вибір обумовлений такими чинниками:

• Сировинний чинник відіграє головну роль, оскільки переробка калійних солей матеріаломістка: для виробництва тонни концентрату потрібно переробити кілька тонн руди, тому збагачення вигідно вести прямо на місці видобутку.
• Споживчий чинник забезпечує збут, оскільки калійні добрива критично необхідні українським аграріям для підвищення родючості ґрунтів і стійкості врожаю до посухи.
• Транспортний чинник передбачає підведення залізничних колій для регулярного перевезення великих партій сипучих добрив до господарств і портів.
• Екологічний чинник зобов’язує створити ізольовані шламосховища та системи утилізації соляних відходів, щоб не допустити засолення підземних вод і навколишніх земель.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Продукція яких підприємств хімічної промисловості представлена в мережі роздрібної торгівлі на території вашої територіальної громади? У сегменті побутової хімії переважає вітчизняна чи іноземна продукція?

У торговельних мережах та аптеках нашої громади представлена продукція таких хімічних виробників України:

• засоби гігієни та побутової хімії корпорації «Біосфера» («Фрекен БОК», «Vortex»), рідке й тверде мило заводу «Слобожанський миловар» («Шик»), мийні засоби компаній «Вінницяпобутхім» та екологічна побутова хімія «DeLaMark»;
• сухі будівельні суміші та фарби «Хенкель Баутехнік (Україна)» («Ceresit») та групи «Фомальгаут-Полімін»;
• лікарські засоби провідних фармкомпаній: «Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «Київмедпрепарат».

У сегменті побутової хімії на полицях супермаркетів поки що переважає продукція міжнародних компаній (Henkel, Procter & Gamble, Unilever, Reckitt Benckiser). Водночас вітчизняні виробники займають стійкі позиції у випуску рідкого мила, безфосфатних мийних засобів, засобів для прибирання та пластикових виробів господарського призначення.