§ 13. Які критерії використовують для класифікації країн світу

• Назад до змісту

Що таке глобалізація?

Глобалізація — це процес посилення та розширення взаємозв’язків між країнами й регіонами світу в економічній, політичній, культурній, релігійній, науковій та технологічній сферах, що веде до формування єдиного взаємозалежного світового простору.

Назвіть позитивні наслідки глобалізації.

До позитивних наслідків глобалізації належать:

• зближення народів і держав, швидкий розвиток глобальної комунікації;
• доступність передових винаходів, сучасних технологій, товарів і послуг для людей у різних куточках планети;
• прискорення соціально-економічного розвитку та активне розширення міжнародної торгівлі;
• відкритий доступ до світових культурних здобутків та вільний інформаційний обмін.

Наведіть приклади глобалізації у повсякденному житті.

Прикладами є щоденне використання продукції міжнародних торговельних марок, відвідування глобальних мереж закладів харчування, користування загальносвітовими цифровими платформами та соцмережами, покупки техніки закордонного виробництва, а також можливість навчатися онлайн у закордонних університетах чи дистанційно працювати в міжнародних компаніях.

Користуючись інтерактивною картою світу, наведіть приклади країн, які мають різний рівень розвитку за ІЛР.

Приклади країн за рівнем людського розвитку:

• До групи з дуже високим рівнем ІЛР (0,800–1,000) належать Ісландія, Швейцарія, Норвегія, Німеччина та Японія.
• Високий рівень розвитку (0,700–0,799) мають Україна, Молдова, Еквадор, Бразилія і Китай.
• Середній рівень ІЛР (0,550–0,699) характерний для таких країн, як Індія, Гана, Бангладеш і Камбоджа.
• Низький рівень розвитку (менше 0,550) мають Чад, Демократична Республіка Конго, Нігер, Сомалі та Афганістан.

Поясніть, як пов’язані між собою рівень доходів населення, тривалість життя й рівень освіти. Зробіть висновок: які показники найбільше впливають на місце країни в класифікації?

Високий рівень доходів дає змогу фінансувати якісну медицину, повноцінне харчування та безпечні умови життя, що прямо веде до зростання тривалості життя. Водночас заможні громадяни та розвинена держава вкладають кошти в освіту і науку. Високоосвічені спеціалісти створюють інноваційні виробництва, заробляють вищі доходи та примножують багатство країни.

Найбільше на місце країни впливають комплексні соціально-економічні показники (насамперед ІЛР), оскільки вони відображають не лише обсяг зароблених коштів, а й реальну якість людського життя — рівень знань та довголіття.

Установіть відповідність між причиною та наслідком.

1 — Б (Низький рівень освіти — Високий рівень бідності)
2 — А (Високі доходи населення — Зростання тривалості життя)
3 — Г (Слабкий розвиток медицини — Низька тривалість життя)
4 — В (Індустріалізація економіки — Швидке економічне зростання)

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Поясніть на конкретному прикладі з власного життя, як рівень розвитку країни впливає на можливості людини (освіта, робота, здоров’я, відпочинок).

На прикладі мого життя школяра в Україні рівень розвитку держави безпосередньо впливає на щоденні можливості:

• В освіті держава гарантує мені безкоштовне навчання в школі, доступ до електронних підручників та інтернету, проте обладнання кабінетів і лабораторій у нас ще поступається школам провідних країн.
• У сфері здоров’я нам доступні послуги сімейного лікаря та базова допомога, але за складні обстеження та дорогі ліки родині доводиться сплачувати самостійно, оскільки страхова медицина ще розвивається.
• Рівень оплати праці батьків залежить від загального стану економіки країни, тому можливості сімейного бюджету є скромнішими, ніж у таких самих родин у Німеччині чи Норвегії.
• Для відпочинку доступні місцеві парки, шкільні спортивні секції та внутрішні поїздки Україною, проте закордонні подорожі чи дорогі захоплення родина може дозволити собі значно рідше.

Складіть у групі «Портрет країни» (на вибір). Дослідіть: - рівень ІЛР; - тип економіки; - рівень доходів; - місце країни у світовій класифікації за рівнем економічного розвитку.

Чи можна класифікувати країни лише за рівнем доходів? Аргументуйте свою позицію, використовуючи приклади.

Класифікувати країни лише за рівнем доходів не можна. Високий показник прибутку на одну особу не завжди свідчить про високу якість життя всього суспільства. Наприклад, окремі нафтовидобувні держави можуть мати високий ВНД на душу населення завдяки продажу енергоресурсів, але водночас мати серйозні проблеми з якістю шкільної освіти, доступністю медицини чи рівномірним розподілом доходів серед громадян. Об’єктивну оцінку дає саме комплексний індекс людського розвитку (ІЛР).

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Назвіть показники, за якими класифікують країни світу.

Країни світу класифікують за такими основними показниками:

• валовий національний дохід (ВНД) на душу населення;
• індекс людського розвитку (ІЛР), що враховує доходи, очікувану тривалість життя та рівень освіти;
• галузева структура економіки (співвідношення первинного, вторинного та третинного секторів);
• рівень технологічного розвитку та інновацій;
• макроекономічні критерії ООН: динаміка ВВП, темпи інфляції та зайнятість населення за видами економічної діяльності.

2. Що таке валовий національний дохід?

Валовий національний дохід (ВНД) — це сума доходів усіх людей і компаній країни, включаючи доходи від інвестицій в інших країнах.

3. Чому деякі країни з великими природними ресурсами належать до країн, що розвиваються, а країни без значних ресурсів – до розвинених?

Саме по собі багатство надр не гарантує добробуту, якщо економіка тримається лише на продажу сировини за кордон, має слабку освіту, відсталі технології та корупцію. Натомість такі держави, як Японія чи Швейцарія, майже не маючи корисних копалин, досягли світового лідерства завдяки ставці на знання, високі технології, якісну систему освіти, інновації та розвинений фінансовий сектор.

4. Які країни, на вашу думку, протягом наступних 20 років будуть віднесені до інших груп за класифікацією ООН?

До групи розвинених держав за умови успішних реформ і вступу до ЄС можуть перейти країни з перехідною економікою — Україна, Грузія, Чорногорія, Сербія, Північна Македонія та Албанія. Також підвищити свій статус здатні динамічні нові індустріальні країни Азії (наприклад, Малайзія або В’єтнам), які активно нарощують технологічне виробництво. Водночас країни, охоплені тривалими збройними конфліктами та політичною нестабільністю, ризикують перейти до категорії найменш розвинених.

5. Яка існує закономірність між ІЛР та рівнем життя? Чому ІЛР вважають точнішим показником розвитку, ніж лише ВВП? Які умови життя характерні для країн з низьким ІЛР?

Закономірність між показниками є прямою: що вищим є значення ІЛР у державі, то вищими є стандарти життя, соціальна захищеність і добробут людей.

ІЛР точніший за звичайний показник ВВП, оскільки грошовий обсяг економіки не демонструє реального добробуту звичайного громадянина. На відміну від ВВП, ІЛР враховує життєво важливі сфери: рівень освіченості людей і середню тривалість життя.

Для країн із низьким ІЛР характерні низька середня тривалість життя (близько 60 років або менше), нестача лікарень, медикаментів і чистої води, високий рівень неписьменності, обмежений доступ дітей до школи, низька купівельна спроможність та поширеність бідності.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Порівняйте показники розвитку вашої територіальної громади з показниками різних груп країн світу. Визначте для своєї громади: доступність медичних послуг; рівень освіти (наявність шкіл, закладів освіти); можливості працевлаштування.

За рівнем розвитку наша громада відповідає показникам країн із доходами, вищими за середні, та демонструє такі умови:

• Доступність медичних послуг: у громаді функціонує амбулаторія сімейної медицини, жителі мають доступ до базових медичних консультацій, діагностики та ліків, проте для проведення складних операцій чи спеціалізованого лікування необхідно їхати до обласної лікарні.
• Рівень освіти: у громаді діють дитячий садок і ліцей із комп’ютерними класами та доступом до мережі Інтернет, що дає змогу здобути якісну повну середню освіту.
• Можливості працевлаштування: робочі місця зосереджені переважно в аграрному секторі, торгівлі, сфері надання комунальних послуг та в бюджетних установах, а частина жителів користується щоденною маятниковою міграцією до найближчого промислового міста або працює віддалено.