§ 6 Густота населення. Населені пункти

• До змісту відповідей

ПОМІРКУЙТЕ

Французький географ Поль Відаль де ла Блаш вважав, що карти густоти населення можуть розповісти про особливості світу більше, ніж будь-які довгі описи. Чи згодні ви з такою думкою?

Думка Поля Відаля де ла Блаша є справедливою, оскільки карта густоти населення візуально відображає результат взаємодії природних, історичних та економічних чинників, дозволяючи миттєво виявити найбільш сприятливі для життя регіони та зони з екстремальними умовами.

Чому в одних регіонах живе багато людей, а в інших — дуже мало?

Нерівномірність розселення зумовлена відмінностями у природних умовах, таких як рельєф, клімат і доступ до води, а також історичними процесами освоєння територій та рівнем їхнього економічного розвитку.

Які чинники сприяють великій концентрації населення, а які, навпаки, ускладнюють заселення певних територій?

Великій концентрації населення сприяють рівнинний рельєф, помірний або субтропічний клімат, родючі ґрунти, близькість до морських узбереж та наявність робочих місць у промисловості й сфері послуг. Заселення територій ускладнюють суворий клімат, гірський ландшафт, дефіцит прісної води, відсутність транспортної інфраструктури та низький рівень економічного освоєння.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

Визначте, у якому інтервалі розташований показник густоти населення вашого регіону. Чи наближений він до середнього показника в Україні (70 осіб/км²)? Поясніть, які природні, історичні та економічні чинники могли вплинути на таку густоту населення у вашій місцевості.

Показник густоти населення Київської області (разом із містом Київ) розташований в інтервалі понад 90 осіб/км², що значно перевищує середній показник в Україні. Така висока густота зумовлена сприятливим рівнинним рельєфом, історичною роллю регіону як політичного центру країни та високим рівнем економічного розвитку, що забезпечує концентрацію робочих місць, розвинену інфраструктуру та значні міграційні потоки до столиці.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Чи можна вважати густонаселені регіони завжди розвиненішими порівняно з менш заселеними? Обґрунтуйте свою думку, спираючись на конкретні приклади.

Висока густота населення не завжди свідчить про вищий рівень розвитку, оскільки перенаселення часто спричиняє безробіття, дефіцит житла та екологічні проблеми, що характерно для мегаполісів у країнах, що розвиваються. Водночас малозаселені території у розвинених країнах, як-от північні регіони Канади або внутрішні райони Австралії, мають високий рівень технологічного розвитку та доходів населення, хоча й стикаються з проблемою нестачі робочої сили та високими витратами на утримання інфраструктури.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Які основні чинники впливають на розселення населення? Наведіть приклади та поясніть їхню дію.

На розселення населення впливають природні, соціально-економічні, історичні та демографічні чинники. Природні чинники визначають комфортність проживання: люди обирають рівнинні території з помірним або субтропічним кліматом та доступом до прісної води, через що близько 70% населення Землі зосереджено лише на 7% площі суходолу, а 40% — поблизу морських узбереж (Нью-Йорк, Токіо, Лондон). Соціально-економічні чинники приваблюють людей наявністю робочих місць, розвиненою промисловістю, транспортом, медициною та освітою. Демографічні процеси впливають через рівень народжуваності, що забезпечує високий природний приріст у певних регіонах. Історичні процеси (колоніальна експансія, міграції, війни) зумовили тривалість освоєння та формування сучасної мережі поселень.

2. Які соціально-економічні проблеми можуть виникати в регіонах з дуже високою або дуже низькою густотою населення?

У регіонах з надмірно високою густотою населення виникає дефіцит житла, зростають безробіття та ціни, погіршується екологічний стан і перевантажується інфраструктура. У малозаселених регіонах спостерігається нестача робочої сили, занепадає економіка, а також виникають значні труднощі й високі витрати на утримання шкіл, лікарень і транспортних шляхів.

3. Поясніть загальні особливості розподілу населення територією України.

Розподіл населення України є нерівномірним із середньою густотою близько 70 осіб/км² станом на початок 2020-х рр. Найбільш густонаселеними є західні області, що зумовлено сприятливими природними умовами та раннім історичним освоєнням, а також високою густотою сільського населення (Закарпатська, Чернівецька області). Висока густота спостерігається й у промислових східних і центральних регіонах (Дніпропетровська, Харківська області) завдяки значній частці міського населення. Менш густо заселені північні області через лісистість і заболоченість та південні — через посушливий клімат і пізніше освоєння. Найвищі показники характерні для великих міст (у Києві — понад 3500 осіб/км²). Останніми роками через агресію Росії відбувся масштабний міграційний перерозподіл людей із прифронтових зон до центральних і західних областей.

4. Назвіть основні типи населених пунктів в Україні та їхні основні ознаки.

В Україні розрізняють два основні типи населених пунктів — міські та сільські:

• Міста — населені пункти з кількістю населення від 10 тис. осіб, щільною багатоповерховою забудовою, де понад 60% зайнятих жителів працюють у сфері послуг. Вони виконують адміністративні, економічні, транспортні, наукові та культурні функції. За людністю поділяються на малі, середні, великі, надвеликі та міста-мільйонники.
• Селища — населені пункти з кількістю жителів від 5 тис. осіб із мішаною зайнятістю (частина працює в аграрному секторі, інші — на підприємствах та у сфері послуг).
• Села — населені пункти з кількістю населення до 5 тис. осіб і переважно одноповерховою забудовою, які є осередками аграрного виробництва, а також виконують рекреаційні й екологічні функції.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

1. Проаналізуйте місцевість, де ви живете. Опишіть, які особливості природи та господарської діяльності впливають на густоту населення у вашому районі.

Густота населення у Київському регіоні є високою завдяки сукупності природних та економічних чинників. Природною особливістю є рівнинний рельєф і наявність великої водної артерії — річки Дніпро, що історично сприяло заснуванню поселень та забезпеченню їх ресурсами. Господарська діяльність у районі характеризується концентрацією адміністративних установ, промислових підприємств та потужним розвитком сфери послуг і торгівлі. Статус столичного регіону забезпечує постійний приплив робочої сили та розвиток транспортної інфраструктури, що робить цю місцевість привабливою для проживання.

2. Знайдіть приклади великих міст світу, що виникли в районах із несприятливими природними умовами. Чому попри складні умови ці території стали густонаселеними?

Великі міста, що виникли в несприятливих умовах: Лас-Вегас (США) та Дубай (ОАЕ) розташовані в спекотних безводних пустелях, Ла-Пас (Болівія) — у високогір’ї Анд на висоті понад 3600 м зі розрідженим повітрям, а Манаус (Бразилія) — серед важкопрохідних вологих екваторіальних лісів Амазонії. Попри екстремальні природні умови ці території стали густонаселеними завдяки видобутку цінних ресурсів (нафти, газу, корисних копалин), перетворенню на світові фінансові, торговельні чи туристичні вузли, а також застосуванню сучасних технологій штучного зрошення, охолодження та опріснення води.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Дослідіть, яка мінімальна кількість населення потрібна для надання населеному пункту статусу міста в різних країнах світу. Оберіть по дві-три країни з різних континентів. Порівняйте ці дані з показниками в Україні. Поясніть, чому у світі немає єдиних стандартів для визначення статусу міста.

В Україні встановлено високий поріг людності для міста (від 10 тис. осіб), тоді як у скандинавських країнах (Данія, Ісландія) містом вважають поселення від 200 жителів, а в Японії цей поріг становить 50 тис. осіб. Єдиних світових стандартів немає через відмінності в загальній кількості та середній густоті населення країн, історичні особливості формування поселенської мережі, а також різний характер зайнятості та структуру господарства.

2. Дізнайтеся, до якого типу належить ваш населений пункт (село, селище або місто), у якій області та районі він розташований. Знайдіть його на карті, з’ясуйте приблизну кількість населення та порівняйте ці дані з одним із сусідніх населених пунктів іншого типу. Поясніть, які історичні, природні або господарські чинники вплинули на його виникнення та розвиток.

Київ — це місто, столиця України, що має спеціальний конституційний статус і не входить до складу районів області. Кількість жителів становить близько 2,9 млн осіб, що в багато разів перевищує людність сусіднього селища Коцюбинське (близько 17 тис. осіб). Виникненню та розвитку Києва сприяли вигідне географічне положення на берегах судноплавного Дніпра, контроль над давнім торговельним шляхом «із варягів у греки», захисний горбистий рельєф і багатовікова функція політичного, духовного та культурного центру.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

На початку 2022 р. у Львівській області проживало 2 476 100 осіб на площі 21 833 км², а в Херсонській області — 1 000 400 осіб на площі 28 461 км². Обчисліть густоту населення кожної області (осіб/км²). Порівняйте отримані результати. Поясніть, які чинники визначили таку відмінність.

Дано:
$Н_{\text{Львів}}$ = 2 476 100 осіб
$S_{\text{Львів}}$ = 21 833 км²
$Н_{\text{Херсон}}$ = 1 000 400 осіб
$S_{\text{Херсон}}$ = 28 461 км²

Знайти:
$Г_{\text{Львів}}$ — ?
$Г_{\text{Херсон}}$ — ?

Розв’язання:
Густота населення обчислюється за формулою:
$Г = \frac{Н}{S}$

1. Густота населення Львівської області:
   $Г_{\text{Львів}} = \frac{2\,476\,100}{21\,833} \approx 113,4\text{ осіб/км²}$

2. Густота населення Херсонської області:
   $Г_{\text{Херсон}} = \frac{1\,000\,400}{28\,461} \approx 35,1\text{ осіб/км²}$

Відповідь: густота населення Львівської області становить 113,4 осіб/км², а Херсонської області — 35,1 осіб/км². Густота населення у Львівській області більш ніж у 3,2 раза вища за показник Херсонської області. Ця відмінність зумовлена більш сприятливими природними умовами (достатнє зволоження), тривалим історичним освоєнням і високою щільністю як міських, так і сільських поселень на Львівщині. Натомість Херсонщина освоювалася пізніше, має більшу площу та посушливий клімат із дефіцитом прісної води, що обмежувало концентрацію населення.