§ 6 Густота населення. Населені пункти

• До змісту відповідей

ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕОГРАФ ПОЛЬ ВИДАЛЬ ДЕ ЛА БЛАШ ВВАЖАВ, ЩО КАРТИ ГУСТОТИ НАСЕЛЕННЯ МОЖУТЬ РОЗПОВІСТИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ СВІТУ БІЛЬШЕ, НІЖ БУДЬ-ЯКІ ДОВГІ ОПИСИ.

Чи згодні ви з такою думкою?

Думка Поля Відаля де ла Блаша є справедливою, оскільки карта густоти населення візуально відображає результат взаємодії природних, історичних та економічних чинників, дозволяючи миттєво виявити найбільш сприятливі для життя регіони та зони з екстремальними умовами.

Чому в одних регіонах живе багато людей, а в інших — дуже мало?

Нерівномірність розселення зумовлена відмінностями у природних умовах, таких як рельєф, клімат і доступ до води, а також історичними процесами освоєння територій та рівнем їхнього економічного розвитку.

Які чинники сприяють великій концентрації населення, а які, навпаки, ускладнюють заселення певних територій?

Великій концентрації населення сприяють рівнинний рельєф, помірний або субтропічний клімат, родючі ґрунти, близькість до морських узбереж та наявність робочих місць у промисловості й сфері послуг. Заселення територій ускладнюють суворий клімат, гірський ландшафт, дефіцит прісної води, відсутність транспортної інфраструктури та низький рівень економічного освоєння.

ВИЗНАЧТЕ, У ЯКОМУ ІНТЕРВАЛІ РОЗТАШОВАНИЙ ПОКАЗНИК ГУСТОТИ НАСЕЛЕННЯ ВАШОГО РЕГІОНУ.

Визначте, у якому інтервалі розташований показник густоти населення вашого регіону. Чи наближений він до середнього показника в Україні (70 осіб/км²)? Поясніть, які природні, історичні та економічні чинники могли вплинути на таку густоту населення у вашій місцевості.

Показник густоти населення Київської області (разом із містом Київ) розташований в інтервалі понад 90 осіб/км², що значно перевищує середній показник в Україні. Така висока густота зумовлена сприятливим рівнинним рельєфом, історичною роллю регіону як політичного центру країни та високим рівнем економічного розвитку, що забезпечує концентрацію робочих місць, розвинену інфраструктуру та значні міграційні потоки до столиці.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Чи можна вважати густонаселені регіони завжди розвиненішими порівняно з менш заселеними? Обґрунтуйте свою думку, спираючись на конкретні приклади.

Висока густота населення не завжди свідчить про вищий рівень розвитку, оскільки перенаселення часто спричиняє безробіття, дефіцит житла та екологічні проблеми, що характерно для мегаполісів у країнах, що розвиваються. Водночас малозаселені території у розвинених країнах, як-от північні регіони Канади або внутрішні райони Австралії, мають високий рівень технологічного розвитку та доходів населення, хоча й стикаються з проблемою нестачі робочої сили та високими витратами на утримання інфраструктури.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Які основні чинники впливають на розселення населення? Наведіть приклади та поясніть механізм їхнього впливу.

На розселення населення впливають природні, соціально-економічні, історичні та демографічні чинники. Природні чинники визначають комфортність проживання: люди обирають рівнинні території з помірним кліматом та доступом до прісної води, через що 70% населення Землі зосереджено на 7% суходолу. Соціально-економічні чинники, такі як розвинена інфраструктура та наявність робочих місць, стимулюють концентрацію населення у промислових регіонах та великих містах. Історичні чинники включають вплив колонізації, війн та тривалості освоєння територій, що формує сучасну мережу поселень. Демографічні чинники проявляються через природний приріст: у регіонах з високою народжуваністю густота населення залишається високою.

2. Які соціально-економічні проблеми можуть виникати в регіонах з дуже високою або дуже низькою густотою населення?

У регіонах з надмірно високою густотою населення виникає перевантаження транспортної та соціальної інфраструктури, дефіцит житла, зростання цін на товари та послуги, безробіття та погіршення екологічного стану. У малозаселених регіонах головними проблемами є нестача робочої сили для розвитку виробництва, економічний занепад територій та висока вартість утримання шкіл, лікарень і доріг через значні відстані між пунктами.

3. Поясніть загальні особливості розподілу населення територією України.

Розподіл населення України є нерівномірним із середньою густотою близько 70 осіб/км² станом на 2020 рік. Найвищу густоту мають центральні та західні області, що зумовлено сприятливим кліматом, раннім освоєнням та розвитком промисловості. Найменш заселеними є північні райони через значну лісистість і заболоченість, а також південні — через посушливі природні умови. Останніми роками на розподіл суттєво вплинули міграційні процеси, спричинені агресією Росії, що призвело до відтоку людей зі східних і південних регіонів до центральних та західних областей.

4. Які основні типи населених пунктів існують в Україні? Назвіть та охарактеризуйте їхні основні ознаки.

В Україні виділяють два основні типи населених пунктів: міські та сільські. Міста мають понад 10 тисяч жителів, характеризуються щільною багатоповерховою забудовою, а понад 60% їхніх мешканців працюють у сфері послуг або промисловості. Села характеризуються переважно одноповерховою забудовою, а основна зайнятість населення пов’язана із сільським господарством. Окрему групу становлять селища з кількістю населення від 5 до 10 тисяч осіб, де поєднуються ознаки обох типів: частина жителів працює в аграрному секторі, а частина — у сфері послуг або на підприємствах.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

1. Проаналізуйте місцевість, де ви живете. Опишіть, які особливості природи та господарської діяльності впливають на густоту населення у вашому районі.

Густота населення у Київському регіоні є високою завдяки сукупності природних та економічних чинників. Природною особливістю є рівнинний рельєф і наявність великої водної артерії — річки Дніпро, що історично сприяло заснуванню поселень та забезпеченню їх ресурсами. Господарська діяльність у районі характеризується концентрацією адміністративних установ, промислових підприємств та потужним розвитком сфери послуг і торгівлі. Статус столичного регіону забезпечує постійний приплив робочої сили та розвиток транспортної інфраструктури, що робить цю місцевість привабливою для проживання.

2. Знайдіть приклади великих міст світу, що виникли в районах із несприятливими природними умовами. Чому попри складні умови ці території стали густонаселеними?

Прикладами великих міст, що виникли в несприятливих умовах, є Дубай (ОАЕ) та Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), розташовані в спекотних пустелях, а також Норильськ (РФ) та Якутськ (РФ), побудовані в зоні вічної мерзлоти та екстремальних холодів. Території в пустельних регіонах стали густонаселеними завдяки відкриттю величезних запасів нафти й газу, що забезпечило фінансові ресурси для створення штучних систем життєзабезпечення та опріснення води. Міста в арктичних зонах розвивалися переважно як центри видобутку цінних корисних копалин (нікелю, золота, алмазів), що зумовило концентрацію робочої сили попри суворий клімат.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Дослідіть, яка мінімальна кількість населення потрібна для надання населеному пункту статусу міста в різних країнах світу. Оберіть по дві-три країни з різних континентів. Порівняйте ці дані з показниками, що існують в Україні. Поясніть, чому немає єдиних стандартів для визначення статусу міста у світі.

Порівняно з Данією чи США, Україна має вищий кількісний поріг для отримання статусу міста (10 тисяч осіб). Єдиних стандартів у світі не існує через суттєві відмінності в загальній кількості та щільності населення країн, особливостях їхнього історичного розвитку, адміністративного устрою та рівня економічного освоєння територій.

2. Дізнайтеся, до якого типу належить ваш населений пункт (село, селище або місто), у якій області та районі він розташований. Знайдіть його на карті, з’ясуйте приблизну кількість населення та порівняйте ці дані з одним із сусідніх населених пунктів іншого типу. Поясніть, які історичні, природні або господарські чинники вплинули на його виникнення та розвиток.

Київ — це місто, столиця України, що має спеціальний статус і не входить до складу району, хоча є адміністративним центром Київської області. Кількість населення становить близько 2,9 млн осіб, що значно перевищує показники сусіднього селища міського типу (селища) Коцюбинське, де проживає близько 17 тис. осіб. На виникнення та розвиток Києва вплинули вигідне природне положення на високих берегах річки Дніпро (захисна та транспортна функція), перетин важливих торговельних шляхів «із варягів у греки» та історична роль політичного й релігійного центру східнослов’янських земель.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

На початку 2022 р. у Львівській області проживало 2 476 100 осіб на площі 21 833 км², а в Херсонській області — 1 000 400 осіб на площі 28 461 км². Обчисліть густоту населення кожної області (осіб/км²). Порівняйте отримані результати. Поясніть, які чинники визначили таку відмінність.

Відомо:

• $N_{lv} = 2\,476\,100\text{ осіб}$
• $S_{lv} = 21\,833\text{ км}^2$
• $N_{kh} = 1\,000\,400\text{ осіб}$
• $S_{kh} = 28\,461\text{ км}^2$

Знайти:

• $G_{lv} - ?$
• $G_{kh} - ?$

Розв’язання:

$G = \dfrac{N}{S}$

$G_{lv} = \dfrac{2\,476\,100}{21\,833} \approx 113{,}4\text{ осіб/км}^2$

$G_{kh} = \dfrac{1\,000\,400}{28\,461} \approx 35{,}1\text{ осіб/км}^2$

Відповідь: густота населення Львівської області становить 113,4 осіб/км², а Херсонської — 35,1 осіб/км². Густота у Львівській області втричі вища, ніж у Херсонській. Ця відмінність зумовлена сприятливішими природними умовами (достатнє зволоження), раннім історичним освоєнням території та вищим рівнем розвитку промисловості й транспортної мережі в західному регіоні.