§ 43 Загальна характеристика Європи

• До змісту відповідей

Чому, на вашу думку, склалися такі відмінності?

Відмінності в рівні економічного розвитку країн Європи склалися під впливом нерівномірного розподілу корисних копалин і водних ресурсів, відмінностей у географічному положенні, а також історичних умов формування ринкової економіки. Суттєву роль відіграють також різна швидкість запровадження високих технологій, обсяги залучення іноземних інвестицій та ступінь участі країн у європейських інтеграційних процесах.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ РЕГІОНУ

За допомогою мал. 1 та політичної карти Європи назвіть країни, що належать до складу окремих субрегіонів Європи.

Мал. 3. Статево-вікова структура населення

Порівняйте особливості статево-вікової структури населення Іспанії, Латвії та Європи загалом. Зробіть відповідні висновки.

Статево-вікові піраміди Іспанії, Латвії та Європи загалом демонструють звуження основи, що свідчить про низький рівень народжуваності. В Іспанії спостерігається найбільш виражена тенденція до зменшення частки дітей та значна кількість людей середнього та похилого віку. Піраміда Латвії має нерівномірні контури через демографічні втрати минулих років та міграційні процеси, але загальна тенденція до старіння населення зберігається. Спільним для регіону є переважання жінок у старших вікових групах та висока частка осіб віком понад 65 років, що підтверджує висновок про демографічне старіння населення Європи.

ТИПИ КРАЇН ЄВРОПИ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Наведіть приклади країн, що належать до кожного з типів.

Відповідно до класифікації на мал. 4, країни Європи поділяються на дві основні групи:

1. Економічно розвинені країни (35 держав):

• Країни «Великої сімки» (4 держави): Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія.
• «Малі» економічно розвинені країни Європи (15 держав): Австрія, Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія та інші.
• Інші європейські країни (16 держав): Іспанія, Португалія, Греція, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, Литва, Латвія, Естонія, Кіпр, Мальта.

2. Країни з перехідною економікою (9 держав): Україна, Молдова, Албанія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Білорусь.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК КРАЇН ЄВРОПИ

Проаналізуйте діаграми. Порівняйте з даними для країн іншого регіону світу (на вибір). Поміркуйте, які зміни можуть відбутися у структурах економік цих країн у наступні 10—20 років. Обґрунтуйте свою думку.

Аналіз діаграм свідчить, що більшість представлених держав (Франція, Німеччина, Іспанія) мають постіндустріальну структуру економіки, де третинний сектор становить понад 60–70 % ВВП, а частка сільського господарства не перевищує 1–2,5 %. У Молдові спостерігається суттєво вища частка аграрного сектора (13,8 % ВВП). При порівнянні з країнами Тропічної Африки (наприклад, Ефіопією чи Сомалі), де частка сільського господарства перевищує 30–40 %, європейські країни демонструють колосальну перевагу сфери послуг та високу технологічність.

У наступні 10–20 років у структурі економік країн Європи очікується подальше зростання сфери послуг, зокрема цифрових технологій, науки та медицини. У промисловості відбуватиметься реіндустріалізація з переходом на зелену енергетику, замкнений цикл виробництва та повну автоматизацію, що збереже або навіть зміцнить частку вторинного сектора на новій інноваційній основі.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Чи згодні ви з твердженням, що для України зараз особливо важливі економічні зв’язки із сусідніми країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією?

Це твердження є об’єктивно правильним, оскільки через блокування традиційних морських торговельних шляхів сусідні країни Заходу стали основними логістичними хабами для українського експорту та імпорту. Економічна співпраця з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією забезпечує енергетичну безпеку України через реверсні поставки газу та синхронізацію електромереж, а також сприяє швидшій інтеграції України до єдиного ринку Європейського Союзу.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Назвіть субрегіони Європи та обґрунтуйте доцільність їхнього виділення.

До субрегіонів Європи за класифікацією ООН належать Північна, Південна, Західна та Східна Європа. Виділення цих субрегіонів є доцільним, оскільки вони об’єднують країни за географічною близькістю, спільними рисами історико-культурного розвитку, подібністю природних умов та рівнем економічної інтеграції.

2. У чому полягають особливості природно-ресурсного потенціалу регіону?

Природно-ресурсний потенціал Європи характеризується значною різноманітністю, але високим ступенем виснаженості через тривале інтенсивне використання. Регіон має значні запаси залізних і марганцевих руд (Україна, Швеція), кам’яного вугілля (Польща, Україна), нафти та газу на шельфі Північного моря (Велика Британія, Норвегія). Водночас більшість країн Європи відчувають дефіцит власних енергетичних ресурсів та сировини для промисловості, що зумовлює їхню високу залежність від імпорту. Лісові ресурси краще збережені лише у північній частині регіону (Скандинавські країни), а водні ресурси розподілені нерівномірно з дефіцитом прісної води у південних районах.

3. Чим різниться структура економік країн Європи (на прикладі Німеччини та Молдови)?

Структура економік Німеччини та Молдови суттєво різниться за часткою первинного та вторинного секторів у ВВП. Німеччина має структуру високорозвиненої постіндустріальної країни, де на сферу послуг припадає 63,9 %, промисловість становить 25,8 %, а частка сільського господарства мінімальна — лише 0,8 % ВВП. Натомість у Молдові частка сільського господарства є вкрай високою для європейського регіону і становить 13,8 % ВВП (що у понад 17 разів більше, ніж у Німеччині), частка промисловості помітно нижча — 16,8 %, сфера послуг охоплює 62,3 %, а інші галузі — 7,1 %.

4. Поясніть особливості спеціалізації первинного, вторинного та третинного секторів господарства на прикладі країн «Великої сімки».

У країнах «Великої сімки» (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія):

• Первинний сектор створює найменшу частку ВВП (1–2 %), проте вирізняється капіталомісткістю, високою продуктивністю та високим рівнем механізації.
• Вторинний сектор орієнтований на курс реіндустріалізації — переведення промислового виробництва на нові технологічні засади, розвиток наукоємного машинобудування, впровадження енергоощадних технологій та перехід до екологічно чистої енергетики.
• Третинний сектор є основою національних економік (понад 65–70 % ВВП), спеціалізуючись на фінансових послугах, фондових ринках, міжнародній банківській діяльності, інформаційних технологіях, наукових дослідженнях, освіті та медицині.

5. Охарактеризуйте роль країн ЄС як стратегічних партнерів України.

Країни ЄС є ключовими стратегічними партнерами України, що надають військову, політичну та фінансову підтримку для впровадження реформ. Співпраця реалізується в межах програми «Східного партнерства», а територіальна близькість та історичні зв’язки сприяють розвитку глибоких економічних відносин, зокрема у сферах торгівлі та культурного обміну. Європейський Союз є основним напрямом зовнішньої політики України, метою якої є повна інтеграція до спільноти.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

1. Працюємо в групі. За додатковими джерелами доберіть інформацію про те, як змінилася Польща після вступу до ЄС. Складіть перелік спільних і відмінних ознак економіки України та Польщі. Наведіть декілька прикладів змін економіки Польщі після її вступу до ЄС. Зробіть висновки. Результати роботи подайте у вигляді презентації.

Порівняльна характеристика економік України та Польщі:

Приклади змін економіки Польщі після вступу до ЄС:

• Модернізовано транспортну інфраструктуру через масштабне будівництво автобанів і швидкісних залізниць за кошти структурних фондів ЄС.
• ВВП зріс майже втричі з 2004 року завдяки відкриттю спільного ринку та залученню світових транснаціональних корпорацій.
• Сільське господарство трансформувалося завдяки прямим європейським дотаціям, вивівши Польщу в лідери експорту продовольства в Європі.

Висновок: вступ до ЄС дав змогу Польщі модернізувати інфраструктуру, переорієнтувати виробництво на європейські стандарти та стати однією з найдинамічніших економік Центральної Європи.

2. За додатковими джерелами доберіть інформацію щодо ресурсів та економічних показників Німеччини. Визначте основні експортні та імпортні товари Німеччини. Обґрунтуйте правильність або хибність твердження «Німеччина — економічний двигун ЄС». Наведіть конкретні докази.

Ресурси та економічні показники Німеччини:
Німеччина володіє запасами кам’яного та бурого вугілля, калійних солей і будівельних матеріалів. Країна має найбільшу кількість населення в ЄС (83,4 млн осіб) та найбільший обсяг ВВП серед держав союзу.

Зовнішня торгівля Німеччини:

• Експорт: автомобілі, автозапчастини, промислове обладнання, верстати, продукція хімічної промисловості, фармацевтика та електротехніка.
• Імпорт: енергоносії (нафта, природний газ), сільськогосподарська сировина, метали, електронні компоненти та споживчі товари.

Обґрунтування твердження «Німеччина — економічний двигун ЄС»:
Твердження є правильним. Німеччина забезпечує близько 19 % населення та найбільшу частку сукупного ВВП Євросоюзу. Країна виступає головним фінансовим донором бюджету ЄС, основним торговельним партнером для більшості держав-членів, а у Франкфурті-на-Майні розташована штаб-квартира Європейського центрального банку.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

Практична робота 15. Позначення на контурній карті країн ЄС

1. За допомогою карт атласу позначте на контурній карті Європи кордони країн ЄС. Підпишіть їхні назви та столиці.

До складу Європейського Союзу входять 27 держав: Австрія (Відень), Бельгія (Брюссель), Болгарія (Софія), Хорватія (Загреб), Кіпр (Нікосія), Чехія (Прага), Данія (Копенгаген), Естонія (Таллінн), Фінляндія (Гельсінкі), Франція (Париж), Німеччина (Берлін), Греція (Афіни), Угорщина (Будапешт), Ірландія (Дублін), Італія (Рим), Латвія (Рига), Литва (Вільнюс), Люксембург (Люксембург), Мальта (Валлетта), Нідерланди (Амстердам), Польща (Варшава), Португалія (Лісабон), Румунія (Бухарест), Словаччина (Братислава), Словенія (Любляна), Іспанія (Мадрид), Швеція (Стокгольм).

2. Позначте країни, які входять до Єврозони.

До Єврозони належать 20 країн ЄС: Австрія, Бельгія, Греція, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія.

3. Позначте країни, які підписали Шенгенську угоду.

Шенгенська зона налічує 29 країн Європи: 25 держав ЄС (усі, крім Ірландії та Кіпру), а також 4 країни, що не є членами ЄС (Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн).