§ 41 Загальна характеристика країн Африки

• До змісту відповідей

Африка — єдиний материк, розташований у всіх чотирьох півкулях Землі. Її країни тривалий час були залежними територіями. Поясніть, як це вплинуло на природу та населення Африки.

Тривалий колоніальний статус призвів до хижацького виснаження мінеральних і лісових ресурсів континентів на користь метрополій. Це зумовило загострення екологічних проблем: прискорене вирубування вологих лісів, деградацію та ерозію ґрунтів, спустелювання прилеглих до Сахари та Калахарі земель. Для населення наслідками колоніалізму стали низький рівень грамотності, висока бідність, слабкий розвиток системи охорони здоров’я та поширення небезпечних інфекцій (малярія, сонна хвороба). Проведення кордонів колонізаторами без урахування меж розселення етносів спричинило численні міжетнічні війни та тривалі збройні конфлікти, а господарство набуло сировинної моноспеціалізації.

ЗАВДАННЯ ДО КАРТИ ТА ДІАГРАМ

1. За допомогою політичної карти Африки в атласі складіть таблицю «Регіональний склад Африки».

2. Визначте субрегіон із найбільшою та найменшою кількістю держав.

За геосхемою ООН найбільшу кількість суверенних держав має субрегіон Східна Африка (18 країн), а також Західна Африка (16 країн). Найменшу кількість держав налічує Південна Африка (5 держав).

3. Проаналізуйте діаграми. Поясніть, чому в багатьох країнах Африки сільське господарство займає значну частку у структурі ВВП. Обґрунтуйте свою думку.

У структурі ВВП багатьох африканських країн сільське господарство займає високу частку (наприклад, у Нігері — 45,4 %, у Мадагаскарі — 22,8 %, у Кенії — 22,5 %) через незавершеність процесів індустріалізації, загальне відставання вторинного сектора та переважання первинних галузей. За даними підручника, аграрне виробництво створює 23 % загального ВВП континенту та забезпечує зайнятість понад половини працездатного населення. Економіки значної частини країн залишаються аграрно-сировинними, базуються на низькопродуктивному споживчому землеробстві або монокультурному вирощуванні експортних культур (бавовник, какао, кава, арахіс) за нестачі капіталу для розвитку переробних заводів і сектору послуг.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Чи згодні ви з твердженням, що Африканський регіон — територія майбутнього економічного прогресу? Наведіть приклади, які підтверджують або спростовують цю думку.

Твердження має вагомі підстави завдяки колосальному ресурсному та демографічному потенціалу материка. На континенті вже сьогодні зосереджені шість із десяти найбільш динамічних економік світу: Гана, Ефіопія, Кот-д’Івуар, Джибуті, Сенегал і Танзанія. Регіон зосереджує 30 % світових запасів корисних копалин (боксити, кобальт, алмази, платиноїди, уран, нафта, газ) та має наймолодше населення у світі (середній вік — 19 років), що забезпечує швидке зростання внутрішнього ринку праці й споживання. Поряд із цим стрімко розвивається фінансовий ринок (працюють 29 фондових бірж) та реалізуються проєкти відновлюваної енергетики. Водночас перепонами для повноцінного поступу залишаються корупція, спадщина колоніалізму, низький рівень грамотності, внутрішні конфлікти, інфекційні хвороби та критична нестача транспортної інфраструктури.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. У чому полягають особливості сучасної політичної карти Африки та кордонів її держав?

Сучасна політична карта налічує 54 суверенні держави, кожна з яких є членом Африканського Союзу, а також декілька залежних островів під контролем Франції (Майотта, Тромелін) та Великої Британії (острови Святої Єлени та Вознесіння). Головною рисою державних кордонів є їхній «геометричний» характер: значну їх частину колишні метрополії накреслили на картах прямолінійно за меридіанами й паралелями. Такі рубежі розірвали суцільні ареали розселення корінних народів і племен або штучно об’єднали ворогуючі спільноти в межах однієї країни, що стало постійним джерелом сепаратизму, територіальних суперечок і міжетнічних воєн.

2. Назвіть субрегіони Африки, їхній склад та обґрунтуйте доцільність цього поділу.

Африку поділяють на п’ять субрегіонів: Північна Африка, Західна Африка, Центральна (Середня) Африка, Східна Африка та Південна Африка. Такий поділ обумовлений суттєвими географічними відмінностями (аридна Північ відділена Сахарою від екваторіальних і саванових просторів Субсахарської Африки), етнокультурними особливостями (арабізовані ісламські народи на півночі та сотні народів мовних сімей банту, нігеро-кордофанських груп на південь від пустелі), а також спільністю історичного розвитку й ступенем інтеграції регіональних транспортно-економічних систем.

3. Чим відрізняється структура економік країн Африки від економік країн Північної Америки?

Економіка більшості держав Африки зберігає аграрно-сировинну моноспеціалізацію з високою часткою первинного сектору (добувна промисловість і сільське господарство, яке забезпечує 23 % ВВП та понад 50 % зайнятих) і відсталим вторинним сектором. Економіки країн Північної Америки (США, Канада) є високорозвиненими, диверсифікованими й постіндустріальними: сфера послуг формує понад три чверті ВВП, сільське господарство генерує лише 1-2 % ВВП за повної механізації, а вторинний сектор базується на наукомістких, високотехнологічних галузях і переробці.

4. Яку спеціалізацію мають первинний і вторинний сектори в країнах Африки?

Первинний сектор є провідним у господарстві континенту. Видобувна промисловість забезпечує вилучення нафти (основа експорту 14 держав, зокрема Лівії, Алжиру, Єгипту, Нігерії), природного газу, вугілля (ПАР, Нігерія, Мозамбік), залізних руд (Ліберія, Гвінея), бокситів, мідних і кобальтових руд (ДР Конго, Замбія), урану (Намібія, Нігер), золота й алмазів (ПАР, Ботсвана). Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні какао-бобів, кави, олійної пальми, чаю, цукрової тростини та бавовнику (Африка дає близько 10 % світового виробництва бавовни). У морському та озерному рибальстві працює майже 12 млн осіб. Вторинний сектор загалом відстає від світових масштабів: провідним промисловим локомотивом континенту є ПАР, за якою йдуть Єгипет, Марокко, Туніс, Маврикій та Есватіні. У решті країн переважають первинна переробка рудної сировини, нафтопереробка, харчова індустрія, текстильне й швейне виробництво (Гана, Ефіопія, Кенія), а також спорудження гідро- і сонячних електростанцій.

5. Чому варто розвивати стратегічне партнерство між Україною та країнами Африки?

Африка є велетенським і динамічним ринком для українського аграрного та промислового експорту: зерна (пшениці, кукурудзи, ячменю), олійних культур (сої), рослинних олій, металопрокату, цукру та продукції кондитерської галузі. Україна вже постачає продовольство таким державам, як Джибуті, ДР Конго, Ефіопія, Кенія, Малаві, Мавританія, Мозамбік, Нігерія, Сомалі, Судан, Танзанія, Замбія і Чад, гарантуючи їхню продовольчу безпеку. Взаємний імпорт надає вітчизняним підприємствам необхідні ресурси: енергоносії (нафтопродукти, газ, антрацит), фосфати й мінеральні добрива, какао-сировину, тропічні фрукти та горіхи. Поглиблення дипломатичної присутності (відкриття нових посольств збільшило мережу представництв з 10 до 18) дозволяє залучати голос 54 африканських держав на захист суверенітету України на майданчиках ООН, протидіяти геополітичному впливу агресора та відкривати простір для спільних інженерних, освітніх і цифрових ініціатив.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Доберіть додаткову інформацію за темою «Неоднорідна Африка». На прикладі двох-трьох країн продемонструйте вплив природних ресурсів на можливості розвитку їхньої економіки.

Природно-ресурсний потенціал безпосередньо зумовлює контрасти в економічній спеціалізації та рівні розвитку держав континенту.

Демократична Республіка Конго володіє унікальними за обсягом ресурсами: зосереджує понад половину світових запасів кобальту, багаті родовища міді, танталу, алмазів, потужні гідроенергетичні ресурси повноводної річки Конго та родючі ґрунти. Через тривалі громадянські війни, корупцію та відсутність внутрішньої переробки ДРК перебуває серед найбідніших країн планети з критичним рівнем смертності й недоїдання.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) використала колосальні поклади платиноїдів, золота, марганцю, хромітів, алмазів та кам’яного вугілля для формування потужного важкого машинобудування, металургії, електроенергетики та диверсифікованого індустріального комплексу, перетворившись на найбільш промислово розвинену державу континенту.

Алжир і Лівія спираються на багаті басейни нафти та природного газу в Сахарі. Експорт вуглеводнів наповнює державні бюджети та забезпечує високий показник номінального ВВП, проте створює вразливу залежність усього добробуту від циклічних коливань світових цін на пальне.

2. Зберіть інформацію про країни з найвищим і найнижчим загальним рівнем ВВП і ВВП на одну особу для кожного субрегіону Африки. Зробіть висновки про те, який із них є найбіднішим та найбагатшим відповідно до цих показників.

Найбагатшим субрегіоном Африки за розвитком інфраструктури, концентрацією промислового виробництва та рівнем подушного доходу є Південна Африка разом із приморськими країнами Північної Африки. Найбіднішими залишаються континентальні території Східної та Центральної Африки (Бурунді, ЦАР, Сомалі, Південний Судан), де вкрай низькі показники ВВП зумовлені ізольованістю від світових морських шляхів, аграрним перенаселенням та неперервними збройними сутичками.

3. Працюємо в групі. Доберіть матеріали про сферу інтересів в Африці однієї-двох країн Азії, Європи або Америки. Зробіть висновок про протистояння економічних інтересів. Які економічні зв’язки ви вважаєте найкориснішими для розвитку економіки та населення країн Африки?

Китай концентрується на отриманні монопольного доступу до стратегічних мінеральних запасів (кобальт, літій, мідь, рідкісноземельні метали, нафта), інвестуючи сотні мільярдів доларів у розбудову залізниць, автомагістралей, морських терміналів та гірничодобувних кар’єрів у межах проєкту «Один пояс, один шлях».

Країни Європейського Союзу (Франція, Німеччина, Італія) наголошують на підтримці індустріалізації, створенні зеленої водневої й сонячної енергетики (на півночі континенту), постачанні скрапленого природного газу для заміщення російського палива, а також на фінансуванні гуманітарних програм задля стримування неконтрольованої міграції.

Протистояння зовнішніх гравців розгортається довкола володіння ресурсами сировини майбутнього (необхідної для акумуляторів, мікроелектроніки та переходу на відновлювану енергетику). Найбільш корисними для населення Африки є економічні зв’язки, орієнтовані на створення виробничих ланцюгів на території самих африканських країн, спорудження сучасних лікарень і закладів фахової освіти, спільний розвиток агротехнологій та передачу інженерних патентів, а не безконтрольне вивезення сировинної руди.

4. Розробіть проєкт «Українська присутність в Африці як спосіб реалізації потенціалу України та підвищення її конкурентоспроможності». Складіть інфографіку або картосхему основних експортних товарів і послуг країн Африки та України. Запропонуйте найбільш вигідні, на вашу думку, сфери спільного бізнесу для України та країн Африки.

Основні статті товарообігу між Україною та державами Африки (за даними підручника):

1. Експорт з України до Африки: зернові культури (пшениця, кукурудза, ячмінь), насіння олійних культур (соєві боби), рослинні жири й олії (соняшникова та соєва олія), продукція чорної металургії (арматура, кутники, сталевий лист, труби), цукор і кондитерські вироби, інженерні й цифрові послуги.
2. Імпорт з Африки в Україну: паливно-енергетичні ресурси (нафтопродукти, природний газ, антрацит), какао-боби та похідні какао-продукти, їстівні тропічні плоди й горіхи, мінеральні добрива, сіль, фосфатні сполуки, руди кольорових металів.

Перспективні напрями спільного бізнесу:

• Створення в портових хабах Африки (Єгипет, Гана, Кенія) спільних аграрних хабів, елеваторних сховищ і підприємств фасування зернових та рослинних олій.
• Участь українських інженерно-проєктних інститутів у зведенні африканських гребель, гідроелектростанцій, мостів і магістральних ліній електропередач.
• Впровадження українських програмних продуктів електронного врядування (за типом сервісів «Дія»), банківських мобільних додатків і цифровізації земельного кадастру.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

Практична робота 14. Групування країн Африки за моноспеціалізацією виробництв первинного сектору економіки. За допомогою карт атласу та таблиці «Регіональний склад Африки» складіть перелік корисних копалин, на які багаті надра країн кожного субрегіону континенту. Зробіть відповідну картосхему.