§ 38 Країни Азії

• До змісту відповідей

ПОМІРКУЙТЕ

Які чинники зробили ці країни економічно потужними?

Японія досягла успіху завдяки зваженій національній стратегії розвитку, запозиченню науково-технічних досягнень інших країн, низьким витратам на оборону та високій працездатності населення. Економічне зростання Китаю зумовлене масштабними ринковими реформами, залученням іноземних інвестицій, створенням потужного експортного сектору та активною роботизацією виробництва. Потужність Індії базується на величезному трудовому ресурсі, розвитку сфери ІТ-послуг, аутсорсингу та поступовій модернізації переробної промисловості.

Як їхня географія, ресурси та кількість населення впливають на розвиток?

Острівне положення Японії та бідність на природні ресурси змусили країну орієнтуватися на імпорт сировини та розвиток високих технологій, тоді як висока густота населення стимулювала урбанізацію. Китай використовує велику територію, вихід до океану та багаті мінеральні ресурси для промислового домінування, а величезна кількість населення забезпечує як дешеву робочу силу, так і масштабний внутрішній ринок. Географічне положення Індії на перетині морських шляхів та молодий віковий склад населення створюють умови для довгострокового економічного зростання та лідерства в ІТ-сфері.

У чому полягають відмінності між їхніми економічними моделями?

Японська модель є класичною постіндустріальною з фокусом на високотехнологічне машинобудування та третинний сектор економіки. Економіка Китаю поєднує жорстке державне управління з ринковими механізмами, маючи найбільшу в світі частку промислового виробництва. Модель Індії вирізняється стрімким розвитком сфери послуг та високих технологій, які випереджають темпи індустріалізації, при цьому зберігаючи значну роль аграрного сектору.

Із якими сучасними викликами вони стикаються?

Японія та Китай стикаються з проблемою швидкого старіння населення та скороченням частки працездатних громадян. Індія має проблеми нерівномірного розселення, дефіциту прісної води в окремих регіонах та прикордонних конфліктів із сусідами. Загальним викликом для всіх трьох країн є необхідність екологічної трансформації економіки та подолання залежності від імпорту енергоносіїв.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Які галузі української економіки можуть отримати найбільшу вигоду від інвестицій та технологій азійських партнерів у післявоєнний період?

Сектор інфраструктури та транспорту може отримати вигоду від китайського досвіду будівництва швидкісних магістралей та логістичних хабів. Машинобудування та енергетика мають потенціал для модернізації через залучення японських технологій енергоефективності та робототехніки. Фармацевтична галузь та сфера інформаційних технологій можуть значно розвинутися завдяки інвестиціям та кооперації з індійськими компаніями, що є світовими лідерами в цих напрямках.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Визначте основні особливості економічного розвитку Японії на сучасному етапі.

Японія є високорозвиненою постіндустріальною державою, де сфера послуг становить 70 % ВВП. Сучасна стратегія країни спрямована на скорочення залежності від виробництв, що потребують багато палива й сировини, та орієнтацію на новітню наукомістку промисловість. Провідну роль відіграють високотехнологічні галузі: машинобудування (автомобілі, морські судна, верстати, електроніка та робототехніка), чорна металургія та хімічна промисловість. Через проблему старіння населення та низьку народжуваність Японія активно впроваджує новітні технології та роботизацію виробництва для заміни людської праці в усіх галузях господарства.

2. Поясніть, які структурні зрушення відбуваються в економіці Китаю та Індії в останні десятиліття.

В обох країнах спостерігається стрімке зростання частки третинного сектору (сфери послуг), яка в Китаї та Індії вже становить по 56 % ВВП. Китай трансформується з «фабрики світу» з простим виробництвом у високотехнологічну економіку, стаючи лідером у випуску електромобілів, смартфонів та космічних технологій. В Індії відбувається швидкий розвиток переробної промисловості та сектору інформаційних технологій (IT), водночас частка сільського господарства поступово зменшується.

3. Назвіть складові частини переробної промисловості Японії, Китаю та Індії, які відіграють провідну роль у господарстві країн. Знайдіть та покажіть на картах атласу їхні найбільші промислові центри.

4. Порівняйте складники третинного сектору економіки Японії, Китаю та Індії. Назвіть види діяльності, що є рушіями розвитку в кожній країні.

Третинний сектор Японії базується на фінансово-банківській справі, освіті, транспорті, науці та туризмі, а головними рушіями розвитку є високі технології та наукові дослідження. У Китаї сфера послуг охоплює фінансово-банківський сектор, науку, транспорт, туризм і телекомунікації, де ключовими рушіями виступають масштабна автоматизація, роботизація та електронна комерція. В Індії провідними складниками є ІТ-послуги, фінансова сфера, торгівля, туризм і кінематограф, а основним рушієм усієї економіки є експорт програмного забезпечення та ІТ-аутсорсинг.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

Працюємо в групі. Створіть концепцію спільного українсько-азійського підприємства (на вибір: Китай, Японія, Індія, Південна Корея). Визначте: партнера, сферу діяльності та інноваційний продукт або послугу, орієнтовані на післявоєнне відновлення. Обґрунтуйте національні переваги розташування цього виробництва в Україні.

Концепція спільного підприємства «Укр-Японія Енерго»

1. Партнер: Японія (корпорація Panasonic або Toyota Energy).
2. Сфера діяльності: Енергетика та енергозбереження.
3. Інноваційний продукт: Виробництво високоефективних модульних систем накопичення енергії (промислових акумуляторів) та водневих паливних елементів для забезпечення стабільного енергопостачання лікарень та житлових кварталів.
4. Обґрунтування розташування в Україні:
   • Наявність кваліфікованих інженерних кадрів та науково-дослідної бази.
   • Величезний внутрішній ринок через необхідність повної модернізації зруйнованої енергетичної інфраструктури.
   • Зручна логістика для подальшого експорту продукції до країн Європейського Союзу.
   • Доступ до сировинної бази (поклади літію та інших рідкоземельних металів на території України).

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Порівняйте статево-вікові піраміди Японії, Китаю та Індії. Визначте: 1) країну з найбільшою часткою осіб працездатного віку; 2) країну з найбільшою часткою осіб старшої вікової групи; 3) тип необхідної демографічної політики.

1. Країною з найбільшою часткою осіб працездатного віку є Китай, що чітко видно за широкою середньою частиною піраміди (група віком 30–59 років).
2. Країною з найбільшою часткою осіб старшої вікової групи є Японія, що відображено в масивній вершині піраміди та дуже вузькій основі.
3. Необхідний тип демографічної політики:
   • Японія: політика стимулювання народжуваності та заохочення материнства для подолання наслідків старіння населення;
   • Китай: політика підтримки та підвищення народжуваності на тлі подолання наслідків тривалої політики «одна сім’я — одна дитина» і старіння суспільства;
   • Індія: політика планування сім’ї та стримування темпів приросту населення для зменшення демографічного навантаження на економіку й ресурси.

2. Уявіть, що вам випала нагода здійснити тижневу туристичну подорож до Японії, Китаю або Індії (на вибір). Складіть туристичний маршрут із коротким описом місць та об’єктів, які ви хочете відвідати. Скористайтеся додатковими джерелами та обчисліть приблизні витрати на транспорт, проживання, харчування та пізнавальну програму під час подорожі.

Для подорожі обрано Японію. Маршрут охоплює три міста: Токіо, Кіото та Осаку.

1. Токіо (2 дні): відвідування історичного району Асакуса з найдавнішим буддійським храмом Сенсо-дзі та огляд панорами японської столиці з телевежі Tokyo Skytree.
2. Кіото (3 дні): огляд всесвітньо відомого храму Кінкаку-дзі (Золотий павільйон), прогулянка бамбуковим лісом Арасіяма та відвідування синтоїстського святилища Фусімі Інарі з тисячами яскраво-червоних воріт торії.
3. Осака (2 дні): екскурсія до величного Осацького замку XVI ст. та знайомство з традиційною вуличною гастрономією в історичному торговому районі Дотонборі.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

Порівняйте роль високих технологій в економіці Японії та Китаю. Чому Японія робить ставку на наукомістке виробництво, а Китай поєднує масове промислове виробництво з розвитком інновацій?

Японія майже позбавлена власних паливних і мінеральних ресурсів, має високу вартість робочої сили та швидке старіння нації, тому її економічна стабільність залежить виключно від наукомістких виробництв з високою доданою вартістю (робототехніка, точне машинобудування, нові матеріали) та заміни людської праці автоматами.

Китай має величезні запаси різноманітних корисних копалин і найбільший у світі резерв працездатного населення, що дозволяє утримувати глобальне лідерство у масовому випуску базової промислової продукції (сталь, хімікати, цемент, побутова техніка). Водночас держава активно інвестує в інновації та цифровізацію (електромобілі, штучний інтелект, космос, швидкісний транспорт), щоб позбутися ролі простого складального цеху й стати світовим науково-технологічним лідером.