§ 37 Загальна характеристика Азії

• До змісту відповідей

ПОМІРКУЙТЕ

«Азія — велика, давня, таємнича. Із нею не сперечаються. Її просто приймають», — зазначав британський письменник Редьярд Кіплінг. Поясніть слова письменника з погляду географії, культури та економіки. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Наведіть приклади, які підтверджують або спростовують її.

З погляду географії слова Кіплінга підкреслюють колосальні розміри Азії, яка охоплює всі кліматичні пояси та вирізняється різноманітним рельєфом. У культурному плані регіон є колискою найдавніших цивілізацій і всіх світових релігій, де традиції визначають спосіб життя. Економічно вислів пояснюється разючими контрастами: тут поєднуються високотехнологічні гіганти, надбагаті нафтовидобувні держави та найбідніші аграрні країни.

Думка письменника є справедливою, адже масштаби та самобутність Азії є об’єктивною реальністю. Підтвердженням є найбільша площа території (понад 44 млн км²), зосередження близько 60 % населення планети, пам’ятки Месопотамії, Китаю та Індії, а також сусідство надсучасної Японії з найменш розвиненими країнами, як-от Непал чи Афганістан.

ПРАЦЮЄМО З ДІАГРАМАМИ (МАЛ. 2)

Проаналізуйте діаграми. Визначте, як структура економіки країни пов’язана з рівнем життя населення.

Аналіз діаграм показує:

• У високорозвинених державах (Японія — 70 %, Південна Корея — 59 %) домінує сфера послуг.
• В Об’єднаних Арабських Еміратах промисловість (50 %) та сфера послуг (49 %) мають майже рівні частки через потужний видобувний сектор.
• У країнах, що розвиваються, значною є частка сільського господарства (Непал — 27 %, Монголія — 12 %) або промисловості (Малайзія — 38 %, Монголія — 38 %).

Структура економіки напряму впливає на якість життя: переважання сфери послуг та наукоємної обробної промисловості забезпечує високий рівень ВВП на особу і добробут. Натомість велика частка аграрного сектору або первинної сировинної промисловості свідчить про нижчі доходи населення.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Порівняйте економічний успіх країн, що ґрунтується на ресурсах (Катар, ОАЕ), з успіхом країн, що зумовлений запровадженням новітніх технологій (Японія, Південна Корея). Яка із цих економічних моделей є більш стійкою до глобальних економічних криз?

Успіх Катару та ОАЕ спирається на масштабний видобуток й експорт нафти та природного газу, що дає високі прибутки й дозволяє розбудовувати сучасну інфраструктуру, проте ставить економіку в залежність від вичерпних надр. Розвиток Японії та Південної Кореї базується на інноваціях, науці та високій продуктивності праці, завдяки чому країни виробляють складну продукцію з високою доданою вартістю.

Більш стійкою до глобальних криз є технологічна модель. Вона не залежить від різких коливань світових цін на енергоносії та здатна швидко перебудовуватися під нові потреби ринку за рахунок модернізації виробництва.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Знайдіть на карті атласу та назвіть субрегіони Азії. Наведіть приклади країн, що належать до: 1) різних форм державного правління; 2) різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку.

За класифікацією ООН виділяють п’ять субрегіонів: Західна, Східна, Південна, Південно-Східна та Центральна Азія.

2. Визначте особливості економічного розвитку країн Азії.

Азія трансформувалася з аграрної периферії на провідний економічний центр світу з найвищими темпами зростання ВВП. Регіону притаманна глибока економічна контрастність: тут зосереджені світові лідери промисловості (Китай, Індія, Японія, Південна Корея), багаті нафтові монархії, нові індустріальні країни та бідні аграрні держави. Регіон посідає перші місця у світі за видобутком багатьох корисних копалин, металургією, випуском електроніки й автомобілів, а також стрімко розширює сферу послуг.

3. Порівняйте спеціалізацію господарства субрегіонів Азії. Назвіть причини нерівномірності їхнього економічного розвитку.

Причинами нерівномірності є контрастна забезпеченість корисними копалинами, різниця в географічному положенні (приморські країни мають кращі логістичні умови, ніж внутрішньоконтинентальні), колоніальне минуле, рівень освіченості населення, обсяги залучених інвестицій та воєнно-політична нестабільність в окремих субрегіонах.

4. Наведіть найперспективніші для України напрями співробітництва з країнами Азії.

Перспективними є нарощування експорту української агропродукції (зернових культур, соняшникової олії), металів і продукції важкого машинобудування. Важливими напрямами є залучення інвестицій і технологій з Японії та Південної Кореї для відбудови зруйнованої інфраструктури, енергетики та розмінування, розвиток військово-технічного співробітництва з Туреччиною, імпорт сучасної мікроелектроніки та спільні ІТ-проєкти.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

1. Працюємо в групі. З’ясуйте, як Південна Корея досягла високого рівня розвитку та які чинники цьому сприяли. Проаналізуйте історичні, природні, демографічні та економічні передумови її розвитку. Зробіть висновки про ключові чинники успіху та можливі уроки для України. Результати роботи подайте у вигляді постера, доповіді або презентації.

Доповідь: Чинники успіху Південної Кореї

• Історичні передумови: після спустошливої війни 1950–1953 років держава змогла ефективно використати міжнародну фінансову допомогу та провести структурні реформи.
• Природні передумови: дефіцит власних мінеральних ресурсів змусив країну орієнтуватися на імпорт сировини та виробництво наукоємної продукції на експорт.
• Демографічні чинники: висока трудова етика, дисципліна та державні інвестиції в освіту сформували висококваліфіковані кадри.
• Економічні чинники: створення великих фінансово-промислових конгломератів (чеболів), активне фінансування наукових досліджень (НДДКР) та вихід на світовий ринок електроніки, суден і автомобілів.

Висновки та уроки для України: вирішальними факторами стали ставка на людський капітал, розвиток науки й перехід до високотехнологічного експорту. Для України важливо відійти від сировинної структури експорту, спрямувати ресурси на освіту й технології та забезпечити сприятливий клімат для інноваційного бізнесу.

2. Дослідіть, які країни Азії використовують вугілля, природний газ і нафту для виробництва електроенергії. Проаналізуйте, як це впливає на рівень викидів парникових газів. З’ясуйте, як пов’язаний рівень розвитку країни з використанням теплової енергетики. Запропонуйте шляхи зменшення її негативного впливу на клімат.

Основними споживачами вугілля в електроенергетиці є Китай, Індія, Індонезія та В’єтнам; природний газ і мазут переважають у країнах Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар), а також імпортуються Японією та Південною Кореєю. Спалювання викопного палива генерує колосальні обсяги вуглекислого газу (CO₂), сполук сірки й азоту, що призводить до парникового ефекту, потепління клімату й утворення смогу над промисловими центрами.

Країни, що розвиваються, через дешевизну та наявність запасів більше залежать від екологічно «брудного» вугілля. Економічно розвинені країни поступово заміщують вугілля природним газом, атомною енергетикою та відновлюваними джерелами.

Шляхи зменшення впливу на клімат:

• Поступове виведення з експлуатації застарілих вугільних ТЕС.
• Перехід на сонячну, вітрову, гідро- та геотермальну енергетику.
• Встановлення сучасних систем уловлювання та захоронення вуглецю.
• Підвищення енергоефективності на виробництві та в побуті.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

Практична робота 13. Визначення за економічними картами шкільного атласу видів економічної діяльності, які сконцентровано в Західній, Північній, Східній Азії

1. Визначте основні види економічної діяльності в кожному субрегіоні. Запишіть результати в таблицю.

2. Поясніть зосередження певних видів діяльності в субрегіонах.

Зосередження видів діяльності зумовлене кількома чинниками:

• Західна Азія зосереджена на нафтогазовому комплексі через наявність найбільших у світі запасів вуглеводнів у басейні Перської затоки та зручні морські шляхи їх вивезення.
• Північна Азія спеціалізується на видобувній та лісовій галузях через багатство мінерально-сировинної бази та лісових ресурсів тайги за низької густоти населення і суворого клімату.
• Східна Азія є центром високотехнологічної обробної промисловості завдяки концентрації кваліфікованої робочої сили, розвиненій науковій базі, інвестиціям та вигідному приморському положенню на перетині тихоокеанських торговельних шляхів.