§ 31 Наука

• До змісту відповідей

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ

З уроків історії пригадайте, хто і в які історичні часи був рушієм науки.

У давні часи та період Середньовіччя рушіями науки виступали меценати, церква та окремі вчені, які проводили дослідження за власний кошт. Наприклад, у Середньовіччі астронома Галілео Галілея підтримували заможні покровителі, а в XIX столітті експедиції Чарльза Дарвіна фінансував британський уряд та його родина.

Які країни зараз є провідними в певних наукових сферах?

Провідними країнами за обсягами витрат на наукові дослідження є США, Китай, Японія, Німеччина, Південна Корея, Велика Британія та Франція. Найбільші науково-технологічні кластери, що спеціалізуються на комп’ютерних технологіях, цифровій енергетиці та фармацевтиці, зосереджені в Японії (Токіо — Йокогама), Китаї (Шеньчжень — Гонконг — Гуанчжоу), США (Кремнієва долина, Бостон) та Європі (Оксфорд, Кембридж, Ейндховен).

Що ви знаєте про Нобелівську премію та її лауреатів українського походження?

Нобелівська премія — це найпрестижніша міжнародна нагорода, яку щороку присуджують за видатні наукові досягнення, винаходи або значний внесок у культуру та розвиток суспільства. До лауреатів, чиє життя або діяльність пов’язані з Україною, належать Ілля Мечников (фізіологія та медицина), Зельман Ваксман (фізіологія та медицина), Роалд Гоффман (хімія), Георгій Шарпак (фізика), Саймон Кузнець (економіка) та Олександра Матвійчук (премія миру).

РОЗВИТОК НАУКИ ТА ЇЇ РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

Проаналізуйте дані таблиці та зробіть відповідні висновки.

Китай (27,4%) та США (27,2%) є абсолютними світовими лідерами за обсягами фінансування, забезпечуючи разом понад 54% усіх глобальних витрат на наукові дослідження та розробки. За часткою витрат від ВВП першість утримують Ізраїль (6,3%) та Південна Корея (5,3%), що свідчить про надзвичайно високу наукомісткість їхніх економік. Високорозвинені держави спрямовують на науку значні ресурси (США й Японія — по 3,5% ВВП, Німеччина — 3,1%), тоді як країни, що розвиваються, мають значно нижчу інтенсивність наукових витрат (Індія — 0,7%, Росія — 0,9% ВВП).

За додатковими джерелами дізнайтеся більше про дослідження автоімунних захворювань у Массачусетському технологічному інституті. Зробіть висновки про важливість цих досліджень для суспільства.

Дослідники Массачусетського технологічного інституту (MIT) з’ясували, що глаукома, яка вважалася хворобою високого внутрішньоочного тиску, має автоімунну природу: імунна система (Т-клітини) атакує нейрони сітківки після взаємодії з певними бактеріями. Важливість цих досліджень для суспільства полягає у можливості створення принципово нових методів лікування, спрямованих на імунну систему, що дозволить запобігти сліпоті у мільйонів людей. Це відкриття також стимулює вивчення автоімунних факторів в інших нейродегенеративних захворюваннях, таких як хвороба Альцгеймера.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Поміркуйте, які навчальні заклади є найпривабливішими для вашої подальшої освіти й чому саме вони. Які чинники впливають на ваш вибір?

Найпривабливішими навчальними закладами для здобуття освіти є Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та Київський національний університет імені Тараса Шевченка завдяки їхній потужній науковій базі та високим позиціям у міжнародних рейтингах. На вибір закладу впливають такі чинники: рівень фінансування наукових лабораторій, кваліфікація викладацького складу, можливість стажування за кордоном та високі показники працевлаштування випускників у провідних технологічних компаніях.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Поясніть, чому наука та освіта відіграють вирішальну роль у житті сучасного суспільства.

Наука та освіта забезпечують суспільство новими знаннями, які стають основою для розробки високих технологій, розвитку сучасного виробництва та медицини. Вони сприяють збільшенню тривалості життя, розв’язанню глобальних екологічних проблем та підвищенню загального рівня добробуту населення через підготовку кваліфікованих фахівців.

2. Зробіть висновки про залежність рівня розвитку науки від її фінансування.

Рівень розвитку наукової діяльності має пряму залежність від обсягів фінансування, оскільки проведення сучасних досліджень потребує значних капіталовкладень у високовартісне обладнання, матеріали та залучення провідних фахівців. Країни, що виділяють найбільші кошти на науку (США, Китай, Японія, Німеччина), є світовими лідерами за кількістю інновацій та темпами економічного зростання.

3. Назвіть основні способи й форми просторової організації наукових досліджень у світі.

Основними формами просторової організації наукових досліджень у світі є науково-технологічні кластери, технополіси, технопарки, інноваційні парки, наукові інкубатори та великі університетські містечка.

4. Створіть картосхему просторової організації наукових досліджень у світі та в Україні. За потреби зверніться до додаткових джерел.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Працюємо в групі. Доберіть інформацію про те, що таке технополіс, технопарк, інноваційний парк, науковий інкубатор, університетське містечко (на вибір). Визначте основні форми просторової організації прикладних наукових досліджень в Україні (своїй місцевості). Зробіть відповідні висновки. Результати роботи подайте у вигляді презентації.

В Україні основними формами просторової організації прикладних досліджень є технопарки (наприклад, «Київська політехніка»), інноваційні парки (UNIT.City у Києві, Lviv Tech City у Львові) та наукові центри при великих університетах у Харкові, Одесі, Дніпрі.

Висновок: розвиток сучасних форм організації науки в Україні сприяє інтеграції вітчизняних розробок у реальний сектор економіки, створює умови для утримання талановитих фахівців у країні та стимулює залучення інвестицій у високотехнологічні галузі.

2. Оберіть один із найбільших наукових центрів України (Київ, Харків, Львів, Одеса). За додатковими джерелами дізнайтеся про навчальні заклади, які в ньому працюють. Створіть картосхему цього наукового кластера. Укажіть напрями його наукової роботи та спеціальності, які можна здобути під час навчання в цих закладах освіти.

Найбільшим науковим центром України є місто Київ, де ключовим науково-освітнім осередком є кластер, що об’єднує Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) та установи Національної академії наук України.

У межах цього кластера можна здобути спеціальності в галузях інформаційних технологій, кібербезпеки, нанотехнологій, біотехнологій, ядерної фізики, аерокосмічних технологій та фундаментальної математики. Наукова робота в цих закладах зосереджена на розробці новітніх матеріалів, дослідженнях у сфері штучного інтелекту, створенні енергоефективних систем, вивченні молекулярної біології для медицини та вдосконаленні систем національної оборони.