· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§ 8. Сільське господарство, його складники та значення в сучасному світі. Рослинництво України - Географія

ПРИГАДАЄМО

Чому сільське господарство належить до первинного сектору економіки?

Воно базується на безпосередньому використанні природних ресурсів і вилученні природних багатств, а саме ґрунтів, води, сонячного тепла та біологічного потенціалу рослин і тварин. Його кінцевий результат — це первинна необроблена біологічна сировина для переробної промисловості або готові природні харчові продукти.

Як називається національна економіка країни, в якій основною формою господарювання є традиційне сільське господарство?

Аграрна (доіндустріальна) економіка.

Які сучасні тенденції розвитку світової економіки впливають на сільське господарство у світі та Україні?

На агросектор активно впливають глобалізація продовольчих ринків, посилення ролі міжнародних агрохолдингів, цифровізація та автоматизація (точне землеробство, GPS-навігація техніки, дрони), біотехнологічні інновації (високоврожайні сорти й гібриди), перехід до кліматично нейтральних та енергоефективних технологій, а також зростання попиту на екологічно чисту органічну продукцію.

Працюємо з інформацією

За допомогою графіків на мал. 27 та 28, § 8 та додаткових джерел інформації поясніть: 1) чому кількість зайнятих у сільському господарстві у світі має тенденцію до скорочення, хоча кількість населення Землі стрімко зростає? 2) яким чином досягається тенденція зростання обсягів виробленої агропродукції у світі, якщо кількість працівників та працівниць агропідприємств спадає?

  1. Скорочення чисельності працівників зумовлене швидкою механізацією та автоматизацією виробничих процесів: сучасні потужні комбайни, комп’ютеризовані трактори та автоматичні системи догляду замінюють ручну працю десятків і сотень робітників, вивільняючи робочу силу до сектору послуг і промисловості.

  2. Зростання валових зборів і обсягів продукції забезпечується інтенсифікацією виробництва: запровадженням інноваційних технологій, високопродуктивної сільськогосподарської техніки, крапельного поливу, застосуванням якісних мінеральних добрив і засобів захисту рослин, а також використанням високоврожайних сортів культур і високопродуктивних порід тварин.

Працюємо групами (у парі)

За допомогою тексту § 8 та ваших знань про типізацію країн світу (§ 6) наведіть приклади країн, які переважно практикують екстенсивне сільське господарство, та країн, де домінує інтенсивне сільське господарство, й поясніть свій вибір. Поміркуйте, які соціально-економічні наслідки матиме поширення екстенсивного сільського господарства в довгостроковій перспективі.

Екстенсивне господарство переважає в країнах, що розвиваються, з низьким рівнем доходів — наприклад, у Нігері, Чаді, ДР Конго, Сомалі чи Афганістані. У цих державах бракує коштів на закупівлю дорогої техніки, сертифікованого насіння та добрив, тому врожай нарощують розорюванням нових цілинних земель і залученням великої кількості дешевої ручної сили.

Інтенсивне сільське господарство домінує у високорозвинених країнах, таких як Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Ізраїль, а також у передових агропідприємствах України. Ці держави інвестують значні ресурси в науку, точне землеробство, біотехнології, автоматизацію та меліорацію, отримуючи рекордні врожаї з кожного гектара ріллі.

У довгостроковій перспективі екстенсивний шлях неминуче спричиняє вичерпання земельних ресурсів, масштабне знеліснення, опустелювання, вітрову й водну ерозію ґрунтів та падіння їхньої природної родючості. Економічно це веде до зниження рентабельності, посилення бідності сільського населення та виникнення хронічної загрози продовольчої кризи.

Працюємо з інформацією

За допомогою карт атласу 9 класу та додаткових джерел інформації визначте структуру сільськогосподарських культур, що належать до таких груп рослинництва: 1) рільництво (зернові, технічні, овочеві, баштанні, бульбоплідні, кормові); 2) плодівництво (садівництво, виноградарство); 3) луківництво. Створіть схему або ментальну мапу за результатами пошукової роботи: «Структура сільськогосподарських культур України».

Схема до завдання

Працюємо групами (у парі)

За допомогою тексту § 8, додаткових джерел та власного досвіду (результатів спостережень) визначте, про які зернові культури створено яскраві образи в народній творчості: 1) «Золото полів», «Хліб наш насущний», «Життєдайна годувальниця»; 2) «Цариця полів», «Сонячна рослина», «Золоті зернинки в зелених хустинках». Які існують відомі прізвиська, літературні вислови, загадки або народні приказки про інші зернові культури?

  1. Образи вказують на пшеницю (та жито як головний хлібний злак).

  2. Образи характеризують кукурудзу.

Народні приказки, загадки та вислови про інші культури:

  • Про гречку: «Гречана каша — матір наша, а хлібець житній — батько рідний»; загадка: «У білому цвіті стоїть літом, а на осінь чорні зерна дарує».
  • Про овес: «Овес коня годує, а жито — людей», «Не поганяй коня батогом, а підсип вівса».
  • Про жито: «Жито силу дає, жито від голоду береже».
  • Про ячмінь: «Колоситься вусатий пан на широкому лану» (загадка); «Кинь ячмінь у болото — вбере тебе в золото».

Працюємо з інформацією

За допомогою тексту § 8 та власного досвіду (результатів спостережень) створіть схему або ментальну мапу «Технічні сільськогосподарські культури рідного краю».

Схема до завдання

Складаємо меседжі до питань

1. Яке значення має сільське господарство в сучасному світі?

Агросектор забезпечує населення планети продуктами харчування та гарантує глобальну продовольчу безпеку. Крім того, він постачає сировину для легкої, харчової, хімічної та фармацевтичної промисловості, дає робочі місця сотням мільйонів людей у сільській місцевості та формує значну частку експортних надходжень багатьох держав.

2. Які основні складники формують сільське господарство та які види сільськогосподарських угідь є ключовими для кожного з них?

Сільське господарство складається з двох основних підгалузей: рослинництва та тваринництва. Для рослинництва ключовими угіддями є рілля (орні землі під польові культури) та багаторічні насадження (сади, ягідники, виноградники). Для тваринництва базовими є пасовища та сіножаті, які слугують природною кормовою базою для випасу й заготівлі кормів, а також орні землі для вирощування кормових і фуражних культур.

3. У чому полягає принципова відмінність між екстенсивним та інтенсивним сільським господарством?

Ознаки тільки екстенсивногоСпільні ознакиОзнаки тільки інтенсивного
Зростання валу шляхом розширення посівних площ і збільшення поголів’я худоби; переважання ручної праці та застарілої техніки; низька врожайністьМета діяльності — одержання сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб людейПідвищення врожайності та продуктивності на незмінних площах; застосування високих технологій, хімізації, меліорації, селекції та механізації

4. Як природні чинники, зокрема агрокліматичні ресурси, впливають на розподіл світового земельного фонду та спеціалізацію сільського господарства в різних регіонах світу та України?

Природні фактори — кількість тепла, тривалість вегетаційного й безморозного періодів, сумарна сонячна радіація, рівень зволоження та якість ґрунтів — визначають придатність території до освоєння. Через екстремальний холод, посушливість або складний рельєф лише третина світового земельного фонду придатна під сільськогосподарські угіддя.

В Україні наявність родючих чорноземів і тривалого теплого літа в Степу сприяє вирощуванню озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику та баштанних. Помірне тепло й достатнє зволоження Лісостепу створюють ідеальні умови для цукрового буряка, кукурудзи та сої, а прохолодніше й вологе Полісся з дерново-підзолистими ґрунтами спеціалізується на житі, вівсі, картоплі, льоні-довгунці та сіножатях.

5. Схарактеризуйте роль сільського господарства України в сучасній національній економіці, особливо в умовах повномасштабної війни.

Аграрний комплекс забезпечує понад 95 % продовольчих ресурсів України та більш як дві третини фонду споживання населення. В умовах повномасштабного вторгнення сільське господарство стало фундаментом національної економічної стабільності та головним генератором валютної виручки від експорту зернових та олійних культур. Попри бойові дії, мінування полів і блокаду морських шляхів, аграрії тримають внутрішню продовольчу безпеку й роблять вагомий внесок у стримування світової продовольчої кризи.

6. Проаналізуйте структуру сільськогосподарських угідь України. Як цей розподіл впливає на розвиток рослинництва в країні?

Сільськогосподарські угіддя України охоплюють приблизно 68 % загальної площі (41,3 млн га) та мають надзвичайно високу частку ріллі — 78 %, тоді як на пасовища припадає 13,2 %, на сіножаті — 5,8 %, а на багаторічні насадження — 3 %. Таке домінування орних земель (найвище в Європі) створює виняткові можливості для масштабного вирощування польових культур рільництва (зернових і технічних). Водночас надмірна розораність посилює ризики водної та вітрової ерозії ґрунтів, що вимагає впровадження ґрунтозахисних технологій і лісової меліорації.

7. Підготуйте есе або постер на тему: «Особливості розміщення основних груп рослинницьких культур в Україні» (на вибір).

Есе на тему: «Особливості розміщення основних груп рослинницьких культур в Україні»

Рослинництво є провідною ланкою українського агросектору, а просторове розміщення його культур підпорядковане закону природної зональності, властивостям ґрунтів і агрокліматичним умовам.

Зернові культури становлять основу продовольчої безпеки. Головна хлібна культура — озима пшениця — вирощується переважно на чорноземах Степу та Лісостепу. Кукурудза на зерно вимагає тепла та вологи, тому її посіви сконцентровані в Лісостепу й на півдні Полісся. Жито й овес, менш вимогливі до родючості та стійкі до прохолоди, тяжіють до піщаних і кислих ґрунтів Полісся та Передкарпаття.

Технічні культури мають чітку географічну прив’язку до клімату та заводів з їх переробки. Провідна олійна культура — соняшник — є теплолюбною та світлолюбною, тому її найбільші посіви зосереджені в Степу та південному Лісостепу. Цукровий буряк потребує глибоких родючих ґрунтів і помірного зволоження, через що його традиційно культивують у Лісостепу (зокрема на Вінниччині та Хмельниччині). Натомість вологолюбний льон-довгунець поширений на півночі Полісся та в Прикарпатті.

Бульбоплідні, овочеві та плодово-ягідні культури мають специфічні чинники розміщення. Картоплярство зосереджене в поліських і західних регіонах, де достатньо опадів і легкі ґрунти. Баштанні культури вирощують у посушливому сонячному Степу, а овочівництво розвивається біля великих міст і промислових агломерацій, орієнтуючись на свіжого споживача. Садівництво та виноградарство найкраще розвинені на Закарпатті й півдні країни, де сонячна інсоляція забезпечує високу цукристість плодів.

Така зональна спеціалізація забезпечує високу ефективність національного агровиробництва та робить рослинництво України конкурентоспроможним у світі.

Творча лабораторія

Правда чи міф? (критичний аналіз тверджень)

1. Хоча сільське господарство належить до первинного сектору економіки, його сучасний розвиток дедалі більше залежить від досягнень у вторинному та третинному секторах економіки.

Правда. Сучасне агровиробництво базується на техніці, пальному, хімічних засобах захисту та мінеральних добривах, які постачає промисловість (вторинний сектор), а також використовує банківські кредити, логістичні ланцюги, агрострахування, супутниковий моніторинг та IT-розробки зі сфери послуг (третинний сектор).

2. Однією з основних тенденцій сучасного сільського господарства є його інтенсифікація, тобто збільшення виробництва за рахунок розширення посівних площ.

Міф. Інтенсифікація передбачає зростання врожайності та продуктивності на тих самих площах за рахунок нових технологій, якісної селекції, автоматизації й добрив, тоді як нарощування зборів шляхом залучення нових площ є ознакою екстенсивного господарювання.

3. Аграрні відносини – це взаємодія між фермерами щодо обміну сільськогосподарською технікою.

Міф. Аграрні відносини охоплюють усю комплексну систему взаємозв’язків між фермерами, агрохолдингами, державою та селянами щодо форми власності на землю, організації праці, використання земельних ресурсів, розподілу прибутків та реалізації вирощеної продукції.

4. До складу сільського господарства входять рослинництво та тваринництво, які є його основними підгалузями.

Правда. Сільське господарство має дві головні взаємопов’язані частини: рослинництво (яке дає зерно, технічні культури, овочі, фрукти й корми) та тваринництво (скотарство, свинарство, птахівництво тощо).

5. Сіножаті та пасовища, хоч і є сільськогосподарськими угіддями, не відіграють значної ролі у світовому продовольчому забезпеченні.

Міф. Природні пасовища та сіножаті становлять основу кормової бази скотарства та вівчарства, забезпечуючи виробництво молока, вершкового масла, сирів, яловичини й баранини для харчування мільйонів людей.

6. Китай та Індія є одними з країн-лідерів за обсягами агровиробництва у світі.

Правда. Завдяки сприятливому клімату, працелюбності населення, інтенсивному використанню угідь та величезним посівним площам Китай та Індія вирощують найбільше рису, пшениці, овочів і чайного листя у світі.

7. Екстенсивне сільське господарство характерне для економічно розвинених країн, які активно використовують новітні технології та добрива.

Міф. Економічно розвинені країни використовують саме інтенсивне сільське господарство, спираючись на добрива, механізацію та наукові розробки, тоді як екстенсивний спосіб притаманний країнам, що розвиваються, де переважає ручна праця та розорювання нових ділянок.

8. Більшість орних земель світу зосереджена в тропічних поясах, що робить ці регіони найперспективнішими для майбутнього розвитку сільського господарства.

Міф. Найбільші площі високородючих орних земель припадають на степові й лісостепові зони помірного та субтропічного поясів (чорноземи та каштанові ґрунти Євразії й Північної Америки), а в тропіках ґрунти часто вилуговані, зазнають посух або водної ерозії.

Кейс-випадки

Уявіть, що ви є членом / членкинею міжвідомчої комісії з питань відновлення та розвитку сільського господарства України після повномасштабної війни. Як Україна може використати свої переваги (географічне положення, родючі ґрунти, кваліфіковані кадри тощо) у поєднанні з передовим світовим досвідом для зміцнення своїх позицій на світовому продовольчому ринку? Проаналізуйте досвід Ізраїлю та ОАЕ, описаний у рубриці «Це цікаво знати». Які технології та інноваційні підходи цих країн, що успішно долають складні природні умови, можуть бути найбільш корисними та адаптованими для розвитку аграрного сектору України в повоєнний період? Обґрунтуйте свої пропозиції.

Україна володіє унікальним аграрним потенціалом: чорноземи складають понад 60 % орних земель, є зручний вихід до морських і дунайських портів, значна мережа залізниць та досвідчені агрономи й інженери. Після розмінування та відновлення зруйнованої інфраструктури для переходу на якісно новий рівень варто адаптувати технології Ізраїлю та ОАЕ за такими напрямами:

  1. Впровадження ізраїльського досвіду крапельного зрошення на півдні України. Після знищення Каховського водосховища традиційне поливне землеробство в степових областях стало обмеженим. Крапельний полив подає воду та розчинені добрива безпосередньо до коріння рослин, що заощаджує до 50–70 % водних ресурсів і дозволяє отримувати високі врожаї овочів, фруктів і кукурудзи навіть у посушливих умовах Миколаївщини, Одещини та Херсонщини.

  2. Будівництво вертикальних ферм закритого ґрунту за прикладом ОАЕ. Створення автоматизованих вертикальних комплексів поблизу великих міст і промислових центрів (Києва, Львова, Дніпра) дасть змогу цілорічно постачати населенню свіжі овочі, зелень і ягоди незалежно від клімату та стану ґрунтів на прифронтових територіях, суттєво заощаджуючи пальне на транспортуванні.

  3. Використання штучного інтелекту, дронів і цифрових систем управління посівами. Датчики вологості, безпілотні апарати для моніторингу стану полів та алгоритми штучного інтелекту дозволяють точково вносити добрива, зменшуючи виробничі витрати та захищаючи ґрунти від перенасичення хімікатами.

  4. Переорієнтація з експорту сировини на глибоку переробку. Замість вивезення виключно сирого зерна потрібно налагодити потужне виробництво борошна, готових продуктів харчування, консервів, соків, олії та біоетанолу безпосередньо в регіонах вирощування, що забезпечить українців робочими місцями та зміцнить фінансову стійкість держави.

Назад