· Ілля Добрий · ГДЗ · 12 хв. читати

§ 4. Форми суспільної та просторової організації національної економіки. Чинники розміщення виробництва - Географія

ПРИГАДАЄМО

Які існують основні види господарської діяльності, що належать до первинного, вторинного та третинного секторів економіки?

До первинного сектору належать види діяльності, пов’язані з видобутком природної сировини: сільське, лісове та рибне господарства, а також добувна промисловість. Вторинний сектор охоплює переробну промисловість (металургію, машинобудування, хімічну, легку, харчову промисловість), електроенергетику та будівництво. Третинний сектор включає сферу послуг: транспорт, торгівлю, освіту, медицину, фінанси, туризм та ІТ-сферу.

Що для вас означає поняття «спеціалізуватись на певній діяльності»?

Зосередження зусиль, знань та обладнання людини чи підприємства на випуску конкретного виду продукції або наданні певної послуги. Такий підхід дозволяє виконувати роботу значно швидше, якісніше та з меншими витратами, ніж якби довелося робити все одночасно.

Які основні ресурси (природні, трудові, фінансові) необхідні для створення та діяльності будь-якого підприємства?

Для роботи підприємства потрібні природні ресурси (земельна ділянка під забудову, вода, сировина та енергоносії), трудові ресурси (робітники, інженери, управлінці з відповідною кваліфікацією) та фінансові ресурси (кошти на закупівлю обладнання, сировини, оплату праці й податків). Без поєднання всіх цих складових налагодити виробництво неможливо.

Наведіть приклади підприємств чи видів послуг у вашій місцевості.

У більшості громад України працюють підприємства харчової промисловості (місцеві пекарні, хлібозаводи, молокозаводи), аграрні господарства або швейні фабрики. Серед послуг найпоширенішими є роздрібна торгівля (супермаркети, магазини), пасажирські перевезення, відділення пошти й банків, перукарні, кав’ярні, школи та амбулаторії.

Працюємо групами (у парі)

Оберіть одну зі сфер господарської діяльності України, користуючись шкільним атласом 9 класу (карта «Господарство України»). Наприклад, у промисловості: паливна, електроенергетика, чорна металургія, легка промисловість тощо; у сільському господарстві: м’ясо-молочне скотарство, зернове господарство, картоплярство, садівництво, вівчарство тощо. Проаналізуйте обрану вами сферу, використовуючи текст § 4: 1) знайдіть на карті та вкажіть конкретні приклади підприємств або регіонів, де простежуються прояви форм суспільної організації виробництва; 2) поясніть, чому саме ці форми характерні для обраної вами сфери (наприклад, чому для металургії характерне комбінування, а для машинобудування – кооперування).

Аналіз на прикладі чорної металургії України:

  1. Приклади підприємств та регіонів на карті: провідні підприємства зосереджені у Придніпровському промисловому районі — це металургійні комбінати у Кривому Розі («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Кам’янському («Каметсталь»), Дніпрі та Запоріжжі («Запоріжсталь»). На цих підприємствах яскраво проявляються концентрація, комбінування та спеціалізація.

  2. Чому саме ці форми характерні для галузі:

  • Комбінування є головною формою, оскільки на одному великому підприємстві (комбінаті) поєднано всі стадії послідовної переробки залізної руди: виробництво чавуну, виплавку сталі та виготовлення прокату, а відходи коксохімії та доменного процесу стають сировиною для суміжних цехів.
  • Концентрація зумовлена тим, що для виплавки металу потрібні гігантські доменні та сталеплавильні печі, величезні обсяги руди, коксу й електроенергії, а також тисячі працівників, тому дрібні виробництва тут економічно невигідні.
  • Постадійна спеціалізація проявляється у розподілі праці між гірничо-збагачувальними комбінатами (видобуток і збагачення руди), металургійними комбінатами та трубними чи метизними заводами.

Працюємо з картою

За допомогою карт атласу 9 класу «Господарство України», «Адміністративно-територіальний устрій» оберіть одну область України. Використовуючи текст § 4 та атлас, спробуйте визначити елементи просторової організації промисловості в межах обраної області: 1) знайдіть промислові пункти (міста, де чітко домінує одне велике підприємство); 2) визначте промислові центри (населені пункти з кількома великими підприємствами різних галузей); 3) спробуйте знайти промислові вузли (групи близько розташованих центрів чи підприємств зі зв’язками) або промислові агломерації (великі території з високою концентрацією промисловості, інфраструктури, населення).

Аналіз елементів просторової організації на прикладі Львівської області:

  1. Промислові пункти: міста Ходорів, Радехів (де основну роль у промисловості відіграють великі цукрові заводи) або Бібрка чи Гніздичів (де виділяється одне провідне підприємство).
  2. Промислові центри: Новий Розділ (хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів), Стрий (машинобудування, легка і харчова промисловість), Дрогобич (нафтопереробка, машинобудування), Шептицький (вуглевидобуток, легка та деревообробна промисловість).
  3. Промислові вузли та агломерації: Дрогобицько-Бориславський промисловий вузол (об’єднує Дрогобич, Борислав, Стебник і Трускавець) та велика Львівська промислова агломерація, сформована навколо обласного центру м. Львів із високою концентрацією машинобудівних, харчових, легких, поліграфічних підприємств, наукових і освітніх закладів.

Працюємо з інформацією

Прочитайте фрагмент § 4 про екологічний чинник. Дослідіть за допомогою додаткових джерел інформації історію однієї з великих техногенних катастроф (наприклад, Чорнобильська катастрофа – 1986 р., витік у Бхопалі – 1984 р. або аварія на Фукусімі – 2011 р.). Знайдіть факти, які доводять, що ці трагедії сталися саме через недостатню увагу до екологічної безпеки та помилки в проєктуванні чи розміщенні підприємств. Доведіть на підґрунті цих подій життєву необхідність врахування екологічного чинника ще на етапі планування будь-якого виробництва.

Дослідження на прикладі Чорнобильської катастрофи (26 квітня 1986 р.):

  • Помилки в проєктуванні та безпеці: реактор РБМК-1000 мав серйозні конструктивні вади у системі аварійного захисту і був позбавлений міцної захисної оболонки (контайнмента), яка б утримала радіацію всередині у разі вибуху.
  • Помилки у розміщенні: Чорнобильську АЕС збудували всього за 110 км вище за течією від густонаселеного Києва на березі річки Прип’ять, яка несе води у Дніпро — головне джерело питної води для десятків мільйонів жителів України.
  • Наслідки ігнорування екологічного чинника: унаслідок вибуху четвертого енергоблока радіоактивними речовинами було забруднено тисячі квадратних кілометрів родючих земель і лісів, створено 30-кілометрову зону відчуження, а сотні тисяч людей втратили домівки та здоров’я.
  • Висновок: історія Чорнобиля (як і розміщення хімічного заводу впритул до житлових кварталів в індійському Бхопалі чи будівництво АЕС «Фукусіма-1» у цунамінебезпечній зоні Японії) доводить, що економія на системах очищення й захисту та будівництво небезпечних об’єктів поблизу великих міст або водних артерій можуть призвести до незворотних екологічних і людських втрат. Саме тому екологічний чинник має бути пріоритетним ще до початку зведення будь-якого заводу чи електростанції.

Складаємо меседжі до питань

1. Складіть сенкан, есе або постер до одного з понять теми рубрики «Наш словник» § 4.

Сенкан до поняття «Технополіс»:

  1. Технополіс.
  2. Інноваційний, високотехнологічний.
  3. Досліджує, винаходить, впроваджує.
  4. Поєднує сучасну науку з виробництвом.
  5. Майбутнє.

2. У чому полягає відмінність між формами суспільної та формами просторової організації виробництва?

Форми суспільної організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування, дисперсія, диверсифікація) показують, як саме організована робота підприємств і як налагоджені виробничі та технологічні зв’язки між ними для підвищення ефективності. Натомість форми просторової організації (промисловий пункт, центр, вузол, агломерація, район, технополіс) відображають те, як ці підприємства розташовані та поєднані на певній території країни чи регіону.

3. Розкрийте взаємозв’язок між спеціалізацією, кооперуванням та комбінуванням як формами суспільної організації виробництва. Як ці форми організації доповнюють одна одну для підвищення ефективності виробництва?

  • Спеціалізація розділяє виробництво: окремі підприємства зосереджуються на випуску лише певного готового виробу, окремої деталі або виконанні однієї стадії обробки.
  • Оскільки вузькоспеціалізоване підприємство виготовляє лише одну деталь (наприклад, фари чи двигуни), виникає пряма потреба в кооперуванні — встановленні постійних зв’язків між десятками спеціалізованих заводів, які разом створюють складний кінцевий продукт (автомобіль або літак).
  • Комбінування доповнює їх тим, що об’єднує в межах одного комбінату послідовні стадії переробки сировини та утилізацію відходів, забезпечуючи спеціалізовані та кооперовані заводи дешевими конструкційними матеріалами (металом, пластмасами, тканинами).
  • Разом ці три форми зменшують собівартість продукції, пришвидшують її випуск, скорочують кількість відходів і підвищують якість товарів.

4. Порівняйте просторову організацію промисловості та сільського господарства. Як по-різному розміщуються підприємства вторинного та первинного секторів на території країни?

Ознаки тільки промисловості (вторинний сектор)Спільні ознакиОзнаки тільки сільського господарства (первинний сектор)
Розміщується переважно точково і локально — у містах і селищах, утворюючи промислові пункти, центри, вузли та агломерації.Обидві сфери залежать від природних та суспільних чинників розміщення і формують спеціалізовані райони (промислові або сільськогосподарські зони).Розміщується суцільно (площинно) на великих сільських територіях, оскільки головним засобом виробництва є земля (рілля, пасовища, сади).
Має високий рівень територіальної концентрації на порівняно невеликих площах поблизу транспортних магістралей, родовищ чи великих міст.Пов’язані між собою у межах агропромислового комплексу (сільське господарство постачає сировину на заводи харчової та легкої промисловості).Сильно залежить від агрокліматичних умов (рельєфу, родючості ґрунтів, кількості тепла й вологи) та сезонності природних процесів.

5. Підготуйте постер, схему або ментальну мапу, що ілюструє основні групи чинників (природні, суспільні та політичні) та їхні складові.

Схема до завдання

6. Визначте чинники, що, на вашу думку, мають найбільше значення для розвитку економіки України, та обґрунтуйте свій вибір, наводячи приклади їхнього впливу на розміщення виробництв.

  • Військово-стратегічний (геополітичний) чинник: через збройну агресію рф сьогодні він є вирішальним — Україна релокує (переміщує) машинобудівні, приладобудівні та оборонні підприємства зі східних і південних прифронтових областей у більш безпечні західні та центральні регіони (Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Хмельницьку області).
  • Сировинний чинник: визначає розміщення провідних експортних галузей — металургійних комбінатів у Придніпров’ї біля покладів залізних руд Кривбасу, а також олійно-жирових комбінатів і цукрових заводів у лісостепових та степових областях поблизу посівів соняшнику й цукрового буряку.
  • Транспортний чинник: у зв’язку з переорієнтацією українського експорту на ринки Європейського Союзу зросла роль залізничних вузлів та автомобільних переходів на західному кордоні, а також портів Великої Одеси та Дунаю (Ізмаїл, Рені).
  • Працересурсний та науково-технічний чинники: зумовлюють розвиток ІТ-галузі, фармацевтики, електроніки та легких виробництв у великих університетських і густонаселених містах — Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Вінниці.

7. Поміркуйте, як змінився вплив різних чинників на розміщення виробництва в сучасному світі: роль яких чинників і чому зменшилася, а яких – зросла?

  • Зменшилася роль сировинного та паливно-енергетичного чинників: завдяки впровадженню енергозберігальних і ресурсоощадних технологій, використанню синтетичних матеріалів, вторсировини та здешевленню морських контейнерних перевезень заводи більше не прив’язані жорстко до вугільних шахт чи рудників.
  • Зросла роль науково-технічного чинника та якості робочої сили: для сучасної електроніки, робототехніки, біотехнологій та ІТ головним ресурсом є висока кваліфікація інженерів і близькість до університетів та наукових центрів (технополісів).
  • Суттєво зріс вплив екологічного чинника: суворі природоохоронні закони змушують компанії або переходити на безвідходні технології, або виносити «брудні» виробництва за межі міст і густонаселених регіонів.
  • Посилився вплив політичних і безпекових чинників: держави дедалі частіше переносять стратегічні виробництва (наприклад, випуск мікрочипів, ліків, зброї) у політично стабільні регіони та країни-союзники, враховуючи воєнні загрози й кібербезпеку.

Кейс-випадки

Уявіть, що ви є частиною команди, яка розробляє інвестиційний проєкт для відбудови певного регіону (територіальної громади) України, який постраждав від воєнних дій. Запропонуйте вид нового виробництва (наприклад, переробка агропродукції, виробництво будівельних матеріалів, енергозберігальні технології, логістичний центр). Визначте чинники його розміщення. Складіть короткий «інвестиційний меседж» (до п’яти речень), який би переконав потенційних інвесторів у доцільності вашого проєкту, наголосивши на його перевагах та перспективах для регіону / громади.

  • Обраний регіон та вид виробництва: будівництво сучасного комбінату з виробництва екологічних будівельних матеріалів (газобетонних блоків, сухих будівельних сумішей, енергоощадних вікон та переробки бетонного бою зруйнованих споруд) у Бучанській або Ірпінській територіальній громаді Київської області.
  • Чинники розміщення:
    1. Споживчий чинник — величезний попит на будівельні матеріали для повоєнної відбудови житла й інфраструктури Київщини та сусідніх областей.
    2. Сировинний та екологічний чинники — наявність місцевих родовищ піску та глини на Поліссі, а також можливість вторинної переробки будівельних уламків зруйнованих будівель (комбінування і безвідходність).
    3. Транспортний і працересурсний чинники — розташування на перетині міжнародних автомагістралей та залізничних шляхів поблизу столиці, наявність кваліфікованих кадрів.
  • Інвестиційний меседж для інвесторів:
    Інвестуйте у створення сучасного заводу енергоощадних будівельних матеріалів на Київщині — в епіцентрі масштабної відбудови України! Наш проєкт поєднує гарантований багаторічний попит на продукцію, дешеву місцеву сировину та інноваційну переробку будівельних відходів за стандартами ЄС. Вигідне розташування біля транспортних коридорів Київської агломерації мінімізує витрати на логістику й відкриє швидкий доступ до ринків усієї країни. Підприємство створить понад 300 нових робочих місць, забезпечить швидку окупність капіталу та стане фундаментом для відродження українських громад.

Творча лабораторія

Створіть «ієрархічну драбину» або ментальну мапу елементів просторової організації промисловості: розташуйте елементи від найменшого до найбільшого, надавши приклади з господарства України.

Схема до завдання

Характеристика рівнів ієрархічної драбини від найменшого до найбільшого:

  1. Промисловий пункт — населений пункт, у якому працює переважно одне промислове підприємство, що формує його господарську спеціалізацію (наприклад, селища міського типу із цукровими, спиртовими чи цегельними заводами).
  2. Промисловий центр — населений пункт, де функціонує декілька великих підприємств різних або суміжних галузей зі спільною виробничою та комунальною інфраструктурою (Жовті Води, Чортків, Новий Розділ).
  3. Промисловий вузол — компактна територія, де кілька близько розташованих промислових центрів тісно пов’язані спільними транспортними магістралями, енергосистемами та виробничою кооперацією (Київський, Львівський, Харківський, Дніпровський вузли).
  4. Промислова агломерація — територіальне зосередження багатьох промислових центрів і вузлів навколо потужного міста-ядра із високою густотою виробництва, наукових установ та населення (Київська, Харківська, Дніпровсько-Кам’янська, Криворізька, Львівська промислові агломерації).
  5. Промисловий район — масштабна цілісна територія, яка охоплює низку агломерацій, вузлів та центрів зі стійкою міжгалузевою спеціалізацією загальнодержавного значення (Придніпровський, Донецький, Причорноморський райони).

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Складання таблиці або схеми «Форми просторової організації господарства».

Форма просторової організаціїСутність та характерні ознакиПриклади в Україні
Промисловий пунктНаселений пункт, розвиток якого визначає одне підприємство (мономісто або селище).Селища із цукровими заводами, кар’єрами або торфопідприємствами
Промисловий центрНаселений пункт із кількома великими підприємствами різних галузей та розвиненою інфраструктурою.Чортків, Жовті Води, Новий Розділ, Ковель
Промисловий вузолКомпактне територіальне поєднання підприємств і центрів зі спільними зв’язками, сировиною й транспортом.Дніпро, Київ, Харків, Запоріжжя, Львів
Промислова агломераціяВелике просторове скупчення міст і селищ навколо одного-двох центрів із високою концентрацією фабрик, науки й кадрів.Дніпровсько-Кам’янська, Криворізька, Київська, Харківська
Промисловий районВелика географічна територія, що об’єднує вузли й агломерації зі спільною виробничою спеціалізацією.Придніпровський, Причорноморський, Донецький
ТехнополісСучасний науково-виробничий комплекс, де об’єднані високотехнологічні фірми, лабораторії та університети.Київський технополіс при НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

2. Виокремлення елементів просторової (територіальної) структури економіки свого рідного краю на основі аналізу тематичних (економічних) карт атласу.

Приклад аналізу просторової структури Київської області та міста Києва за економічними картами атласу:

  • Промислові пункти: селище Рокитне (виробництво скла та гранітний кар’єр), Миронівка (виробництво круп та комбікормів), Яготин (великий маслозавод молочної спеціалізації).
  • Промислові центри: Біла Церква (виробництво шин на заводі «Росава», фармацевтична фабрика, машинобудування), Бровари (харчова індустрія, алюмінієві профілі, логістичні комплекси), Бориспіль (харчові та комбікормові заводи), Обухів (картонно-паперовий комбінат).
  • Промисловий вузол: Київський промисловий вузол, який охоплює машинобудування, фармацевтику, поліграфію, хімічні та переробні підприємства столиці й прилеглої зони.
  • Промислова агломерація: Київська промислова агломерація — високоурбанізована система, що об’єднує Київ та навколишні міста-супутники (Бровари, Бориспіль, Ірпінь, Бучу, Вишгород, Васильків, Обухів), зв’язані потоками робочої сили, комунальними мережами та автошляхами.
  • Новітні науково-виробничі форми: Київський технополіс (на базі КПІ), зосереджений на розробці програмного забезпечення, інженерних стартапів, безпілотних систем та приладобудуванні.

3. Складання схеми «Чинники розміщення виробництва».

Схема до завдання

4. Проєкти на теми: «Чинник сировини: від видобутку до продукту»; «Переваги та недоліки розміщення виробництва в місті або за його межами»; «Космічна індустрія: чинники майбутнього»; «Військовий конфлікт і економіка: чинники розміщення виробництва в умовах війни» (на вибір).

Обрана тема проєкту: «Військовий конфлікт і економіка: чинники розміщення виробництва в умовах війни».

План проєкту:

  1. Зміна географії розміщення українських підприємств після початку повномасштабного вторгнення росії.
  2. Військово-стратегічний чинник як головна передумова релокації.
  3. Процес підземного та децентралізованого розміщення виробництв.
  4. Вплив логістики до західних кордонів на ефективність нового розміщення.
  5. Висновки: майбутнє відновлення виробничого потенціалу України.

Зміст і факти дослідження:

Військова агресія рф докорінно змінила пріоритетність чинників просторового розміщення української економіки. Раніше вирішальними були близькість до сировинних баз і дешевих джерел енергії (Донбас, Придніпров’я), проте зараз визначальним став військово-стратегічний чинник.

Східні та північні прикордонні регіони опинилися в зоні безпосереднього вогневого ураження, через що виникла необхідність термінової релокації сотень підприємств різного профілю — від машинобудування до легкої промисловості — у західні та центральні області (Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Тернопільську).

Підприємства військово-промислового комплексу (виробництво дронів, боєприпасів, ремонт бронетехніки) почали застосовувати дисперсію — розосередження на невеликі виробничі модулі замість велетенських заводів, а також підземне розміщення цехів для захисту від ракетних та дронових ударів.

Значно зросла роль близькості до державного кордону з країнами-членами Європейського Союзу (транспортний чинник), що дає змогу швидко імпортувати комплектуючі та експортувати готову продукцію залізницею й автотранспортом в обхід заблокованих чи небезпечних чорноморських портів.

Висновок проєкту:

В умовах війни військово-стратегічний фактор домінує над суто економічною вигодою. Нова просторова модель господарства України базується на дисперсії (малих, гнучких цехах), підземному укритті критичних ліній та зміщенні виробничих потужностей у бік західних логістичних коридорів і країн-партнерів.

Назад