· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати
§ 34. Економічні та екологічні глобальні проблеми. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ століття - Географія
ПРИГАДАЄМО
Які чинники були враховані в розбудові української економіки (національного господарства) та участі країни в міжнародному поділі праці (спеціалізації)?
Формування господарства та міжнародної спеціалізації України спиралося на вигідне географічне (транзитне) положення в центрі Європи, наявність виходу до Чорного й Азовського морів та потужний природно-ресурсний потенціал. Основними чинниками стали родючі чорноземні ґрунти й сприятливий клімат (що визначили аграрну спеціалізацію), багатство надр на кам’яне вугілля, залізні та марганцеві руди (розвиток металургії й важкого машинобудування), густа мережа транспортних коридорів, а також висока забезпеченість кваліфікованими трудовими й науковими ресурсами.
Які проблеми (крім війни) найбільше гальмують розвиток економіки України сьогодні?
Головними економічними перешкодами є високий ступінь зношеності основних виробничих фондів та інфраструктури, енергоємність застарілих підприємств, дефіцит внутрішніх та іноземних інвестицій, а також відтік працездатного населення й фахівців за кордон. Суттєво гальмують модернізацію сировинна спрямованість експорту, тіньовий сектор економіки та повільні темпи впровадження інноваційних і ресурсоощадних технологій.
Наведіть приклади впливу господарської діяльності (первинного, вторинного чи третинного секторів) на стан навколишнього середовища.
Первинний сектор спричиняє виснаження й ерозію ґрунтів через інтенсивне розорювання земель і надмірне внесення мінеральних добрив, а видобуток корисних копалин веде до утворення кар’єрів, териконів та просідання ґрунту. Вторинний сектор (металургія, теплова електроенергетика, нафтопереробка) забруднює атмосферу викидами парникових газів, оксидів сірки й важких металів, а також скидає токсичні стоки у водойми. Третинний сектор чинить найбільший тиск через автомобільний і авіаційний транспорт, що викидають чадний газ і сполуки азоту, а також через накопичення побутових відходів у сферах торгівлі й туризму.
Яка найбільш гостра екологічна проблема відчувається у вашому рідному краї?
Для центральних і східних регіонів найболючішою проблемою є забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами, тепловими електростанціями та автотранспортом, а також деградація річкових басейнів через неочищені комунальні стоки. У південних і степових районах відчутними є посухи, засолення земель та зниження рівня підземних вод, тоді як на заході України першочергово постають проблеми надмірного вирубування лісових масивів, зсувів ґрунту та несанкціонованих стихійних сміттєзвалищ.
Працюємо групами (у парі)
За допомогою тексту § 34, наведеної інфографіки, карти, цікавих фактів та додаткових джерел інформації складіть характеристику стану економічних глобальних проблем для одного з регіонів світу (на вибір): а) який рівень економічного розвитку переважає в обраному регіоні; б) який показник (ВВП на душу населення, ІЛР тощо) свідчить про економічну відсталість або нестабільність цього регіону? в) чи є продовольча проблема гострою для регіону? Що переважає: голод і недоїдання чи надлишок і незбалансоване харчування? г) яке основне джерело енергії (нафта, газ, відновлювані джерела) переважає у виробництві досліджуваного регіону? Регіон – експортер чи імпортер енергетичних ресурсів? Зробіть висновок: як економічна відсталість (або розвиненість) регіону впливає на гостроту продовольчої та енергетичної проблем?
Характеристика стану економічних глобальних проблем на прикладі регіону Тропічна Африка:
а) Рівень економічного розвитку: у регіоні переважають країни, що розвиваються, з найнижчим у світі рівнем розвитку — тут зосереджено понад 30 держав із 46, які ООН відносить до категорії найменш розвинутих (LDCs).
б) Показники відсталості: ВВП на одну особу в більшості країн не досягає 1000 доларів на рік (наприклад, у Буркіна-Фасо, Малі, Нігері, Південному Судані), індекс людського розвитку (ІЛР) є вкрай низьким, а рівень писемності серед дорослих становить лише 19–40 % (у Нігері — близько 19 %, у Південному Судані — 27 %).
в) Стан продовольчої проблеми: проблема постає катастрофічно гостро. Абсолютно переважають масовий голод, хронічне недоїдання та нестача безпечної питної води; середньодобова калорійність харчування становить менше ніж 2000–2250 ккал на добу, а в країнах масштабних криз (Судан, Південний Судан, Малі) люди щодня борються за виживання.
г) Енергетика: у побутовому секторі досі домінує традиційна біомаса (дрова, відходи рослинництва), хоча окремі країни володіють значними родовищами нафти й газу. Більшість країн регіону не мають власної нафтопереробки, тому є імпортерами палива, а енергетична бідність проявляється у відсутності доступу до електроенергії для понад 60 % сільського населення.
Висновок: економічна відсталість безпосередньо зумовлює нездатність регіону гарантувати населенню базові умови життя. Відсутність капіталу й передових агротехнологій перетворює будь-яку посуху на масовий голод, а дефіцит енергетичної інфраструктури стримує розвиток виробництва й консервує зубожіння.
Працюємо з картою
За допомогою тексту § 34 створіть карту «Географія глобальних екологічних катастроф». На контурній карті світу позначте та підпишіть: а) країни-лідери за викидами вуглекислого газу або іншими забруднювачами довкілля; б) країни, що страждають від опустелювання; в) країни, у яких найбільше скорочується площа лісів; г) країни, що спричиняють забруднення Світового океану. Сформулюйте висновок: який вид господарської діяльності (первинний, вторинний чи третинний сектор) став першопричиною більшості екологічних катастроф і чому?
Об’єкти для нанесення на контурну карту:
а) Країни-лідери за промисловими викидами вуглекислого газу та забруднювачами: Китай, США, Індія, росія, Японія, Німеччина.
б) Країни, що зазнають масштабного опустелювання та посух: Судан, Чад, Нігер, Малі, Ефіопія (зона Сахелю в Африці), а також окремі райони Китаю, Монголії, Аргентини та Бразилії.
в) Країни, де стрімко знищуються ліси: Бразилія (басейн Амазонки), Демократична Республіка Конго (екваторіальні ліси Центральної Африки), Індонезія та Малайзія (Південно-Східна Азія).
г) Країни та акваторії забруднення океану (нафтовий видобуток і танкерний флот): зони Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ), Мексиканської затоки та Карибського басейну (США, Мексика), Північного моря (Велика Британія, Норвегія), Південнокитайського моря, узбережжя Японії та Зондських островів.
Висновок: першопричиною більшості екологічних катастроф став вторинний сектор (промисловість, переробка сировини та електроенергетика на викопному паливі). Спалювання вугілля, мазуту й газу на ТЕС, хімічні та металургійні комбінати генерують найбільші обсяги парникових газів і токсичних відходів. Разом із тим значну роль відіграє первинний сектор, де надмірне розорювання, випас худоби та вирубування лісів під пасовища спричиняють деградацію ґрунтів і опустелювання.
Складаємо меседжі до питань
1. Які виокремлюють економічні глобальні проблеми людства? Яка із цих проблем, на вашу думку, викликає занепокоєння: а) розвинених країн; б) країн, що розвиваються; в) яка не пов’язана з рівнем розвитку країн?
До основних економічних глобальних проблем належать енергетична, сировинна, продовольча та проблема відсталості (бідності) країн, що розвиваються.
а) Розвинені країни найбільше стурбовані енергетичною безпекою, високою залежністю від імпорту нафти й газу та необхідністю фінансування дорогого переходу на чисті джерела енергії, а також внутрішніми продовольчими дисбалансами (переїдання, ожиріння, хвороби від неякісної їжі).
б) Країни, що розвиваються, найбільше страждають від злиднів, нестачі питної води, хронічного голоду та відсутності сучасної промисловості й медицини.
в) Енергетична проблема (поступове вичерпання запасів нафти й газу) та зростання цін на енергоносії зачіпають абсолютно всі держави планети, оскільки будь-яка сучасна економіка потребує палива та електрики.
2. За допомогою інформації § 33 створіть постер або ментальну мапу «Найгостріші екологічні проблеми людства».
3. Яка з глобальних проблем (економічна чи екологічна) найгостріше проявляється в Україні сьогодні й чому її вирішення вимагає міжнародної допомоги?
В Україні сьогодні найгостріше переплелися обидва типи проблем унаслідок повномасштабної воєнної агресії росії, але найбільш загрозливою за масштабами довготривалих наслідків є комплексна екологічна криза (екоцид). Бойові дії спричинили мінування мільйонів гектарів родючих земель, руйнування гідротехнічних споруд (зокрема катастрофу на Каховській ГЕС), забруднення ґрунтів і підземних вод токсичними продуктами вибухів та пожежі у заповідних лісах. Одночасно підрив економіки позбавив країну достатніх внутрішніх ресурсів. Вирішення цих бід вимагає масштабної підтримки партнерів, оскільки лише іноземні фінансові програми, міжнародна супутникова аналітика, розмінувальна техніка та сучасні світові технології рекультивації здатні допомогти відновити безпечне довкілля та відбудувати енергетику за зеленими стандартами.
4. У чому полягає основна ідея концепції сталого розвитку? Поясніть, чому ця стратегія є необхідною для людства у XXI столітті.
Концепція передбачає такий поступальний розвиток суспільства, за якого поточні життєві потреби людства задовольняються без шкоди для можливості прийдешніх поколінь забезпечувати власні потреби. Вона ґрунтується на рівновазі трьох складових: економічного піднесення, соціальної рівності й збереження природного середовища.
У XXI столітті ця стратегія є життєво необхідною, адже запаси традиційного викопного палива та чистих прісних вод вичерпуються швидкими темпами, а глобальне потепління й накопичення відходів ставлять цивілізацію під загрозу самознищення за умови збереження споживацької моделі.
5. Розгляньте мал. 195 і спробуйте оцінити рівень реалізації національних цілей сталого розвитку України, які мають бути досягнуті до 2030 року. Які з них досягнуті повністю, частково або не досягнуті? Що потрібно для успіху реалізації стратегії сталого розвитку в Україні?
Жодна з 17 цілей наразі не досягнута повністю, адже війна завдала нищівного удару по економічній стабільності та природі.
Частково досягнуті результати за напрямами: якісна освіта (Ціль 4) завдяки цифровізації та дистанційним системам навчання; гендерна рівність (Ціль 5) через активну роль жінок в обороні, бізнесі й державному управлінні; розвиток інновацій та цифрової інфраструктури (Ціль 9) шляхом запуску електронних державних послуг; партнерство заради стійкого розвитку (Ціль 17) завдяки безпрецедентній інтеграції з країнами ЄС.
Не досягнуті або зазнали глибокого регресу: подолання бідності (Ціль 1), мир, справедливість та сильні інститути (Ціль 16), чиста та доступна енергія (Ціль 7) через ворожі удари по енергосистемі, збереження екосистем суші й води (Цілі 14 і 15) через воєнне руйнування заповідників і забруднення річок та морів.
Для успіху реалізації стратегії Україні потрібні: перемога та встановлення надійного миру, впровадження інноваційних технологій «зеленої» відбудови міст і заводів, дієва антикорупційна система, залучення світових інвестицій та усвідомлена екологічна культура кожного громадянина.
Кейс-випадки
Уявіть, що ви проєктуєте своє місто через 50 років. Який головний принцип ви покладете в його основу, щоб місто було комфортним для вас і водночас безпечним для ваших нащадків (онуків та правнуків)?
Головним принципом стане циклічна замкненість систем та нульовий вуглецевий слід («зелене розумне місто-екосистема»). Уся енергія вироблятиметься виключно сонцем, геотермальними помпами та біопаливом, будівлі проєктуватимуться енергопасивними з природних матеріалів, а 100 % відходів сортуватиметься й повертатиметься у виробничий цикл. Транспорт складатиметься лише з безпілотних електричних систем і розгалужених велодоріжок у концепції «15-хвилинного міста», де парки, водойми й лісосмуги формуватимуть природний каркас, забезпечуючи онукам і правнукам чисте повітря, якісну воду та захист від спеки.
Творча лабораторія
Уявіть, що ви – ініціатор і творець відновлення й розвитку свого рідного краю. Найближчими роками Україна потребуватиме мільйонів нових рішень, які будуть не лише економічно вигідними, а й екологічно відповідальними. Запропонуйте бізнес-проєкт для вашої місцевості, який відповідає принципам сталого розвитку. Як цей стартап: 1) створить робочі місця і збільшить доходи місцевої громади та бюджету України; 2) зменшить навантаження на довкілля? Доведіть, що місцева ініціатива та сталий підхід є ключем до успішного майбутнього України.
Бізнес-проєкт: «ЕкоБуд-Рецикл» — виробництво сучасних будівельних матеріалів (термоблоків, тротуарної плитки та дорожніх сумішей) із переробленого будівельного сміття та скла після воєнних руйнувань і ремонтних робіт.
-
Економічна вигода: відкриття сортувально-дробильної лінії створює від 30 до 60 нових робочих місць для місцевих мешканців і ветеранів, надає будівельникам недорогу сировину для відновлення житла, а податки на прибуток та доходи фізичних осіб суттєво поповнюють бюджет територіальної громади та держави.
-
Екологічний ефект: підприємство ліквідує стихійні звалища уламків бетону, цегли й арматури, мінімізує потребу у відкритті нових піщаних і щебеневих кар’єрів, зберігаючи первинні ландшафти та знижуючи викиди вуглекислого газу під час перевезень важких матеріалів.
Місцева ініціатива дає змогу швидко побачити унікальні ресурси свого краю, об’єднати громаду довкола практичної справи й перетворити наслідки руйнувань на фундамент нової зеленої економіки без багаторічного очікування рішень із центру.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Основні цілі, показники та базові принципи концепції сталого розвитку.
Концепція спирається на три взаємопов’язані принципи:
- Економічний: раціональне ресурсокористування, перехід на відновлювані джерела енергії та вторинну сировину, розвиток безвідходних виробництв.
- Соціальний: ліквідація бідності, рівний доступ до якісної освіти, медицини та праці, збереження культурної спадщини.
- Екологічний: захист клімату, збереження біологічного різноманіття, чистоти водних басейнів і ґрунтів.
Ключові орієнтири зафіксовані в затверджених ООН 17 Цілях сталого розвитку (ЦСР) до 2030 року.
Головними вимірюваними показниками досягнення сталого розвитку виступають індекс людського розвитку (ІЛР), рівень викидів на душу населення, частка «зеленої» генерації в загальному балансі енергії, показники енергоємності ВВП, рівень бідності та відсоток збережених природоохоронних територій.
2. Проєкти на теми: «Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються», «Екологічна проблема», «Сировинна й енергетична проблеми», «Прояв економічних та екологічних глобальних проблем у своєму регіоні», «Глобальні прогнози подолання економічних та екологічних проблем людства: оптимістичні та песимістичні» (на вибір).
Проєкт на тему: «Глобальні прогнози подолання економічних та екологічних проблем людства: оптимістичні та песимістичні»
| Критерій порівняння | Оптимістичний сценарій | Песимістичний сценарій |
|---|---|---|
| Енергетика й клімат | Стрімке здешевлення сонячної, вітрової та термоядерної енергії витісняє вуглеводні; викиди скорочуються, глобальне потепління зупиняється на безпечному рівні. | Подальше спалювання вугілля й нафти провокує зростання температури на понад , що веде до масштабного танення льодовиків, підйому рівня океану й затоплення узбереж. |
| Продовольство й земля | Впровадження вертикальних ферм, біотехнологій та краплинного зрошення забезпечує повноцінне харчування населенню; деградація ґрунтів припиняється. | Швидке опустелювання Сахелю та Азії знищує мільйони гектарів ріллі; загострюються голод, дефіцит питної води та масові міграції мільйонів біженців. |
| Міжнародна взаємодія | Держави об’єднують ресурси й технології для допомоги бідним країнам, успішно виконуючи Цілі сталого розвитку. | Зростання геополітичної напруги, війни за ресурси, блокування світової торгівлі та поглиблення розриву між багатими й бідними країнами. |
Висновок проєкту: майбутнє залежить від здатності світових лідерів відмовитися від геополітичного егоїзму на користь спільних технологічних інвестицій у зелену економіку та відновлення миру.
Працюємо з інтернет-ресурсами
Ознайомтеся із цілями сталого розвитку в Україні за офіційним джерелом (https://cutt.ly/Atl5Or4Q). Оберіть одну з них, яка вам найбільш близька або цікава, та підготуйте коротке повідомлення, у якому поясніть, чому вона важлива для України, які проблеми вона допомагає вирішити та як її можна досягти.
Повідомлення: «Ціль 7. Доступна та чиста енергія (Забезпечення доступу до ефективних і сучасних джерел енергії для всіх)»
Енергетична незалежність та надійне енергопостачання стали критичними факторами виживання і безпеки України. Через цілеспрямовані російські удари по теплових та гідроелектростанціях країна втратила значну частку традиційної генерації, тому відновлення енергетики на застарілих принципах є небезпечним і неефективним. Ціль 7 орієнтує державу на створення децентралізованої, захищеної та екологічно чистої енергосистеми.
Реалізація цієї цілі допомагає подолати кілька найгостріших проблем:
- Залежність від вичерпного викопного палива (вугілля, імпортного газу, нафтопродуктів) та ризики тривалих вимкнень світла під час кризових ситуацій.
- Надмірне забруднення довкілля шкідливими викидами й парниковими газами від застарілих теплових електростанцій.
- Вразливість централізованих гігантських електростанцій і магістральних підстанцій перед військовими атаками.
Для досягнення цієї мети в Україні необхідно здійснювати практичні кроки:
- Будувати малі розподілені об’єкти генерації: сонячні електростанції на дахах лікарень, шкіл і житлових будинків, вітропарки у безпечних регіонах, біогазові установки на відходах сільського господарства.
- Впроваджувати енергоефективні заходи в побуті та промисловості: термомодернізацію будівель, заміну застарілих теплотрас і перехід на ощадливе промислове обладнання.
- Встановлювати системи накопичення енергії (промислові акумулятори), які балансують навантаження в мережі протягом доби.
- Створювати сприятливі кредитні програми для населення та місцевих громад, щоб кожна родина або ОСББ могли встановити власні автономні джерела живлення.