· Ілля Добрий · ГДЗ · 15 хв. читати
§ 33. Поняття про глобальні проблеми людства, причини їхнього виникнення. Геополітичні та демографічні глобальні проблеми - Географія
ПРИГАДАЄМО
На базі вивчення шкільних курсів історії згадайте, як часто траплялись війни в минулому. Які були їхні причини?
Військові зіткнення супроводжували людство протягом усієї історії майже безперервно: за підрахунками істориків, за останні кілька тисячоліть на Землі було лише кількасот років абсолютного миру. Головними причинами війн у минулому ставали боротьба за родючі землі й природні багатства, територіальні загарбання, прагнення монархів до світового чи регіонального панування, торговельне суперництво, а також релігійні суперечності та міжетнічна ворожнеча.
Що таке «гаряча точка» на сучасній політичній карті світу?
«Гаряча точка» — це район або територія, де відбувається активний відкритий збройний конфлікт чи існує постійне гостре воєнно-політичне, релігійне або міжетнічне протистояння, яке будь-якої миті загрожує перерости в масштабні бойові дії.
Які чинники впливають на кількість населення в країні, світі?
На чисельність населення планети впливає передусім співвідношення народжуваності та смертності (природний рух). На рівні окремих держав до природного приросту додається механічний рух — сальдо міграції (співвідношення між іммігрантами та емігрантами). На ці показники безпосередньо впливають рівень економічного розвитку, добробут сімей, якість і доступність медицини, традиції багатодітності чи малодітності, війна, соціальна стабільність та екологічний стан довкілля.
Що таке «демографічна політика» і для чого вона запроваджується?
Демографічна політика — це комплекс економічних, адміністративних, юридичних і пропагандистських заходів держави, спрямованих на регулювання процесів народжуваності та відтворення населення. Вона запроваджується з метою коригування чисельності та вікової структури жителів: у країнах із демографічною кризою та депопуляцією її спрямовують на стимулювання народжуваності (виплати, пільги родинам), а в країнах із демографічним вибухом — навпаки, на її обмеження (планування сім’ї) для зменшення соціально-економічного навантаження.
Працюємо з інформацією
За допомогою тексту § 33 побудуйте ланцюжок, що ілюструє, як одна глобальна проблема загострює іншу: 1) виберіть одну з проблем як первинну (демографічну проблему – неконтрольоване зростання населення в країнах, що розвиваються, або проблему війни і миру – наявність «гарячих точок» та конфліктів); 2) зв’яжіть у ланцюжок обрану первинну проблему з іншими, що представлені на мал. 184, щоб показати її наслідки. Прокоментуйте на прикладах побудований ланцюжок взаємозв’язків глобальних проблем людства.
Ланцюжок взаємозв’язку на основі проблеми війни і миру:
Проблема війни і миру (збройні конфлікти та війни) Економічна продовольча проблема (руйнування агровиробництва та блокування портів) Соціальна проблема охорони здоров’я (руйнація лікарень, епідемії, травми) Екологічна проблема забруднення довкілля та знищення ресурсів (мінування ґрунтів, викиди від вибухів, збіднення біорізноманіття) Проблема біженців і загострення відсталості країн.
Повномасштабна війна росії проти України підтверджує ці взаємозв’язки. Початок бойових дій паралізував український морський експорт зерна у 2022 році, що миттєво викликало дефіцит харчових продуктів і сплеск цін у країнах Африки та Близького Сходу (продовольча криза). На самій території воєнних дій знищується медична й цивільна інфраструктура, мільйони людей залишають домівки й стають біженцями. Одночасно колосальних збитків зазнає природа: сотні тисяч гектарів родючих чорноземів заміновані або спалені, через руйнування греблі Каховської ГЕС знищено унікальні природні екосистеми Півдня України. Таким чином, воєнний конфлікт стає детонатором цілого комплексу світових бід.
Працюємо з картою
За допомогою тексту § 33 створіть карту «Ядерна безпека світу». На контурній карті світу способом якісного фону позначте та підпишіть: а) країни, що володіють ядерною зброєю; б) країни, які добровільно стали без’ядерними державами. Сформулюйте висновок: чому скорочення ядерного арсеналу має бути пріоритетним саме для США та росії?
Перелік об’єктів для нанесення на контурну карту світу:
а) Країни, що володіють ядерною зброєю (виділити яскравим фоном, наприклад червоним/фіолетовим):
- «Старі» ядерні держави (офіційні члени Ядерного клубу): США, росія, Велика Британія, Франція, Китай.
- «Молоді» ядерні держави: Індія, Пакистан, КНДР (Північна Корея).
- Країни, що володіють зброєю неофіційно: Ізраїль.
б) Країни, які добровільно стали без’ядерними державами (виділити контрастним фоном, наприклад зеленим або штрихуванням):
- Україна (відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі, підписавши Будапештський меморандум у 1994 році).
- Казахстан і Білорусь (добровільно відмовилися від ядерної зброї після 1992 року).
- ПАР (Південно-Африканська Республіка — створила 6 ядерних зарядів і добровільно знищила їх після краху режиму апартеїду в 1994 році).
Висновок:
Скорочення ядерних озброєнь має бути першочерговим завданням саме для США та росії через те, що на ці дві держави разом припадає понад 90 % усього світового ядерного арсеналу (понад 5,4 тис. боєголовок у росії та понад 5,1 тис. у США). Будь-який прямий воєнний конфлікт між ними із застосуванням навіть невеликої частки наявних зарядів призведе до глобальної ядерної зими та повного самознищення людської цивілізації, тому реальна світова безпека залежить насамперед від їхніх двосторонніх кроків із роззброєння.
Працюємо групами (у парі)
За допомогою тексту § 33, мал. 187 та додаткових джерел інформації складіть стислий «Експертний Звіт» впливу тероризму на країну (на вибір): 1) для обраної країни визначте причини виникнення терористичних угруповань і мету, яку вони мають; 2) оцініть, як тероризм вплинув на якість життя населення та рівень розвитку країни (ВВП, ІЛР, Глобальний індекс тероризму та інші показники, що доцільно врахувати); 3) назвіть інші глобальні проблеми, які загострились у цій країні внаслідок терористичної діяльності та нестабільності. З’ясуйте, які заходи здійснюються для розв’язання цієї проблеми на національному та міжнародному рівнях. Оцініть їхню успішність.
Експертний звіт: Вплив тероризму на Афганістан
-
Причини виникнення та мета терористичних угруповань.
Головними передумовами формування радикальних груп (Талібан, «Аль-Каїда», осередок ІДІЛ «Вілаят Хорасан») стали десятиліття безперервних зовнішніх інтервенцій і громадянських воєн, слабкість центральної державної влади, кланово-племінна роздробленість, повальна бідність і низька грамотність населення. Метою цих рухів є встановлення жорсткого тоталітарного режиму на основі радикального релігійного фундаменталізму, ліквідація світських прав і свобод, вигнання іноземного впливу та ведення «священної війни» проти іновірців. -
Вплив на якість життя населення та рівень розвитку країни.
За показниками Глобального індексу тероризму Афганістан багато років поспіль перебуває в групі з дуже високим рівнем терористичної активності (очолюючи світовий антирейтинг або перебуваючи в його трійці). Багаторічний терор призвів до колапсу економіки: ВВП на душу населення є одним із найнижчих у світі (близько 400 доларів), Індекс людського розвитку (ІЛР) критично низький (менше 0,47). Жінки повністю позбавлені права на середню та вищу освіту й працю, система охорони здоров’я зруйнована, а більшість людей живе в умовах абсолютних злиднів. -
Супутні глобальні проблеми та оцінка заходів врегулювання.
Тероризм спровокував гостру продовольчу кризу (мільйони людей голодують), масову нелегальну міграцію та хвилі біженців до сусідніх держав і Європи, а також розквіт транснаціональної злочинності (наркотрафік опіатів).
На національному рівні регулярні урядові силові операції зазнали невдачі — у 2021 році владу силою захопив рух Талібан. На міжнародному рівні місії ООН та контингент НАТО протягом двох десятиліть стримували бойовиків військовими діями та надавали фінансову допомогу, проте після виведення міжнародних військ стабільність була втрачена. Поточні міжнародні заходи (санкції, гуманітарна допомога через агентства ООН) мають обмежену успішність, оскільки держава залишається у міжнародній ізоляції, а терористична загроза з її території не ліквідована.
Працюємо з картою
На основі тексту § 33, мал. 188, 189 заповніть таблицю, порівнюючи дві протилежні демографічні проблеми:
| Критерії порівняння | Проблема стрімкого зростання населення (демографічний вибух) | Проблема демографічної кризи («старіння» населення) |
|---|---|---|
| Регіони світу, країни | Країни, що розвиваються: тропічна Африка (Нігер, Малі, Чад, ДР Конго), окремі країни Південної Азії та Близького Сходу. | Економічно розвинені країни: держави Європи (Німеччина, Італія, Польща, Україна), Японія, Канада, Республіка Корея. |
| Сутність проблеми | Висока народжуваність за зниження смертності, подвоєння чисельності населення за 20–30 років, переважання дітей у структурі. | Зниження народжуваності нижче рівня відтворення, від’ємний природний приріст (депопуляція), зростання частки людей віком понад 65 років до 20–30 %. |
| Економічні наслідки проблеми | Бідність, нестача робочих місць і безробіття, голод, надмірне навантаження на школи, житлову сферу, знецінення економічного зростання. | Дефіцит робочої сили на ринку праці, скорочення платників податків, колосальне навантаження на пенсійні фонди та бюджет охорони здоров’я. |
| Роль міжнародної міграції для розв’язання або загострення проблеми | Ці країни виступають головними донорами робочої сили: масова еміграція знижує тиск на місцевий ринок праці, а заробітчани переказують валюту родинам. | Міжнародна імміграція пом’якшує дефіцит кадрів і рятує пенсійну систему завдяки залученню молодих працівників, але створює проблеми їх інтеграції. |
Який головний висновок можна зробити про просторову нерівномірність демографічних проблем?
Світ чітко розколотий за демографічним вектором: країни, що розвиваються, зазнають колосального перенаселення та виснаження ресурсів через демографічний вибух, тоді як економічно розвинені держави страждають від вимирання та старіння націй. Це формує глобальні міграційні потоки з Півдня на Північ і вимагає цілеспрямованого міжнародного діалогу, оскільки демографічні кризи одного регіону неминуче впливають на економіку та соціальну сферу іншого.
Складаємо меседжі до питань
1. У чому полягає сутність глобальних проблем людства? Чому глобальні проблеми неможливо розв’язати зусиллями лише однієї країни чи регіону?
Глобальні проблеми — це комплекс найгостріших суперечностей розвитку людської цивілізації, які охоплюють усю планету, безпосередньо загрожують існуванню життя на Землі та гальмують подальший прогрес суспільства. Жодна держава не здатна впоратися з ними наодинці, тому що ці явища не мають державних кордонів: радіація від ядерного вибуху чи токсичні відходи розносяться атмосферою та океаном по всій Землі, зміна клімату змінює погоду на всіх континентах, а війна чи тероризм у центрі Євразії руйнують світову торгівлю та провокують глобальні кризи біженців. Для їх подолання необхідні спільні фінансові ресурси, єдині міжнародні конвенції та злагоджені зусилля всієї світової спільноти під егідою міжнародних організацій (насамперед ООН).
2. За допомогою мал. 184 в § 33 створіть постер або ментальну мапу «Найнебезпечніші глобальні проблеми людства».
3. Напишіть коротке есе про одну з геополітичних чи демографічних глобальних проблем людства (на вибір).
Есе: Демографічне старіння людства — тихий виклик XXI століття
ХХІ століття принесло розвиненому світу несподівану демографічну реальність: людство стрімко старішає. Якщо раніше ключовим острахом учених було надмірне перенаселення, то сьогодні для Європи, Японії, Південної Кореї та багатьох інших країн головною загрозою стало катастрофічне падіння народжуваності на тлі зростання тривалості життя.
У таких державах, як Японія та Італія, частка людей віком понад 65 років сягнула майже третини від усього населення. Молоді сім’ї дедалі частіше обирають кар’єру або обмежуються однією дитиною через високу вартість житла та навчання. Наслідки цього феномену виходять далеко за межі сухої статистики. Скорочується частка працездатного населення, виникає хронічний дефіцит робітничих та інженерних рук, а навантаження на систему медичного обслуговування й солідарні пенсійні фонди зростає в геометричній прогресії: податків кількох працюючих уже не вистачає для утримання пенсіонерів.
Зберегти баланс сьогодні намагаються двома шляхами: стимулюванням сімей (грошова підтримка, доступні садочки) та залученням іноземної робочої сили. Проте міграція часто спричиняє нові соціокультурні виклики. Подолання цієї кризи вимагає не просто соціальних виплат, а повної трансформації економіки, автоматизації виробництв і створення умов, за яких молодь бачитиме впевненість у майбутньому та не боятиметься народжувати дітей.
4. Яка головна загроза ядерної зброї для людства? Оцініть роль України в ядерній безпеці та поясніть особливу відповідальність росії та США.
Головна небезпека ядерного озброєння полягає в його колосальній руйнівній силі: застосування сучасних арсеналів здатне знищити всю матеріальну інфраструктуру людства за лічені години, а радіоактивне зараження та кліматичний ефект «ядерної зими» поставлять хрест на існуванні біосфери Землі.
Україна відіграла безпрецедентну позитивну роль у зміцненні глобальної безпеки. У 1994 році наша держава добровільно відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі (який перевершував запаси Великої Британії, Франції та Китаю разом узяті) і приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в обмін на гарантії суверенітету та територіальної цілісності за Будапештським меморандумом.
Особлива відповідальність лежить саме на росії та США, оскільки цим двом державам сумарно належить понад 90 % усіх наявних ядерних боєголовок на планеті (понад 10,6 тис. одиниць). Порушення росією власних письмових безпекових зобов’язань, напад на без’ядерну Україну та відкритий ядерний шантаж зруйнували всю міжнародну архітектуру безпеки. Без відповідального взаємного скорочення озброєнь цими двома гігантами світовий мир перебуває під постійним ризиком катастрофи.
5. Поясніть наявні відмінності гостроти глобальних проблем для різних регіонів світу.
Нерівномірність прояву глобальних проблем зумовлена відмінностями в рівні економічного добробуту, історичному розвитку, географічному положенні та соціальній стабільності різних куточків Землі:
- Країни Африки на південь від Сахари та окремі регіони Південної Азії найгостріше потерпають від продовольчої кризи, голоду, хвороб, нестачі питної води та стрімкого демографічного вибуху, оскільки не мають технологій і капіталу для забезпечення свого швидко зростаючого населення.
- Регіони Близького Сходу, Сахелю та Східної Європи найбільше страждають від геополітичних загроз — повномасштабних воєн, сепаратизму, терористичних угруповань і масштабних потоків біженців.
- Високорозвинені регіони Північної Америки, Західної Європи та Східної Азії майже позбавлені проблеми абсолютного голоду, проте саме тут найбільш гостро постають депопуляція, старіння нації, надмірне споживання енергії й природних ресурсів та колосальні обсяги токсичних відходів виробництва.
Дискутуємо
Наведіть аргументи, що підтверджують або заперечують твердження: «Трудова міграція з країн, що розвиваються (наприклад, Індія, Мексика), до розвинених країн (США, Німеччина, Канада) є вигідною для обох груп країн і слугує ефективним механізмом балансування глобальних проблем».
Аргументи на підтвердження тези:
- Для розвинених країн мігранти компенсують гострий дефіцит трудових ресурсів у будівництві, сільському господарстві, сфері послуг та медицині, пом’якшуючи наслідки старіння власного населення та забезпечуючи податкові надходження до бюджету.
- Для країн, що розвиваються, трудова міграція знижує тиск надлишкового населення на внутрішній ринок праці й рівень безробіття, а масштабні грошові перекази заробітчан додому (понад 860 млрд доларів у світі) підтримують рівень життя бідних родин та національну валюту.
- Міграція слугує перерозподілом робочої сили від надлишку до дефіциту, згладжуючи демографічний і економічний дисбаланс планети.
Аргументи, що заперечують або ставлять тезу під сумнів:
- Для країн-донорів (як Індія чи Мексика) міграція призводить до так званого «відпливу мізків» і втрати найбільш активних, високоосвічених і молодих громадян, що консервує економічну відсталість цих держав.
- У розвинених країнах масовий наплив людей створює значне навантаження на соціальну інфраструктуру (житло, транспорт, школи) та за відсутності належної інтеграції спричиняє культурні конфлікти, етнічну замкненість і зростання соціальної напруги.
- Нелегальна міграція часто супроводжується торгівлею людьми, безправністю заробітчан і демпінгом заробітних плат на місцевому ринку.
Творча лабораторія
Створіть плакат або інфографіку під назвою: «Мій (моєї родини) внесок у розв’язання глобальної проблеми війни і миру».
Зміст інфографіки показує, що розв’язання проблеми війни і миру складається не лише з рішень світових лідерів, а й із щоденних дій кожної української родини:
- Волонтерська діяльність: систематичні посильні перерахунки коштів на потреби Збройних Сил України, виготовлення окопних свічок та плетіння маскувальних сіток у школі, участь у благодійних ярмарках.
- Соціальна підтримка: передача одягу, теплого приладдя та харчових продуктів родинам вимушених переселенців із зон активних бойових дій.
- Інформаційна гігієна: перевірка фактів через офіційні державні канали, відмова від поширення ворожих фейків та вивчення іноземних мов для розповідей одноліткам за кордоном правди про війну в Україні.
- Економічна підтримка: чесна праця батьків, сплата комунальних платежів та податків, що зміцнює тил і дає змогу державі фінансувати оборону.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
Проєкти на теми: «Проблема війни і миру», «Проблема тероризму», «Демографічна й продовольча проблеми», «Прояв глобальних геополітичних чи демографічних проблем у своєму регіоні», «Глобальні прогнози розв’язання геополітичних чи демографічних проблем: оптимістичні та песимістичні» (на вибір).
Тема проєкту: «Прояв глобальних геополітичних чи демографічних проблем у своєму регіоні»
-
Мета та актуальність дослідження
З’ясувати, яким чином глобальні процеси — збройний конфлікт, вимушене переміщення людей, природне скорочення та старіння нації — проявляються на рівні рідної області та територіальної громади. -
Демографічні зміни в регіоні
- Депопуляція та зниження народжуваності: у громаді кількість новонароджених щороку менша за кількість померлих, що є продовженням загальноукраїнської тенденції скорочення населення.
- Старіння населення: зростає питома вага мешканців пенсійного віку, через що збільшується навантаження на місцеві заклади охорони здоров’я та відділи соціального захисту.
- Міграційні процеси: значна частина молоді та родин із дітьми тимчасово виїхала за кордон або до інших областей, водночас регіон прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) зі східних і південних районів України.
- Геополітичні та безпекові наслідки для громади
- Руйнування та навантаження на інфраструктуру: регулярні загрози ракетних і дронових ударів спричиняють потребу в укриттях, автономних джерелах живлення (генераторах) та відновленні енергомереж.
- Зміна ринку праці: через мобілізацію працездатного населення та виїзд фахівців на місцевих підприємствах і в комунальній сфері спостерігається дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів.
- Соціальна інтеграція: місцева влада та школи облаштовують хаби допомоги, надають житло переселенцям і забезпечують психологічну реабілітацію постраждалих.
- Висновки проєкту
Глобальні геополітичні та демографічні виклики не є абстрактними: вони безпосередньо впливають на повсякденне життя кожної громади. Їх подолання на місцевому рівні вимагає створення робочих місць для повернення молоді, забезпечення доступного житла для переселенців та постійного розвитку безпекової інфраструктури.
Працюємо з інтернет-ресурсами
За допомогою інтернет-джерел дослідіть динаміку військових конфліктів у світі в період з 2022-го до 2025 року. Визначте, скільки нових конфліктів почалося в цей період, які з них набули міжнародного масштабу та які конфлікти тривають або загострилися. Наведіть приклади двох‑трьох таких конфліктів, укажіть країни‑учасниці, основні причини, кількість жертв або постраждалих, а також – чи втручалися в їх урегулювання міжнародні організації або уряди інших країн.
За даними Уппсальського університету та Норвезького інституту досліджень миру (PRIO), у 2024–2025 роках кількість збройних протистоянь у світі досягла рекордного рівня з 1946 року: зафіксовано понад 60 конфліктів у десятках країн світу, з яких щонайменше 11 розгорнулися у повномасштабні кровопролитні війни.
Приклади наймасштабніших конфліктів 2022–2025 років:
- Війна росії проти України (повномасштабне вторгнення з 24 лютого 2022 року)
- Країни-учасниці: Україна та держава-агресор росія (за військово-технічного сприяння білорусі, Ірану, КНДР).
- Причини: загарбницька імперська політика росії, намагання знищити незалежність України, окупувати її території та переглянути світовий правопорядок.
- Масштаб втрат і руйнувань: за даними ООН, серед цивільного населення загинуло понад 13 580 осіб (з них понад 700 дітей), поранено десятки тисяч людей; понад 6,9 мільйона українців стали біженцями за кордоном, ще близько 5 мільйонів — внутрішньо переміщеними особами; десятки міст і сіл зазнали повного знищення.
- Міжнародне втручання: Генеральна Асамблея ООН ухвалила низку резолюцій із засудженням агресії; країни ЄС, США, Велика Британія, Японія та союзники запровадили безпрецедентні санкції проти агресора, надають Україні масштабну військову, гуманітарну та фінансову допомогу; Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт керівництва рф за воєнні злочини.
- Війна на Близькому Сході (Сектор Гази / Ізраїль, жовтень 2023 – 2025 роки)
- Сторони конфлікту: Ізраїль, терористичне угруповання ХАМАС (Сектор Гази), угруповання «Хезболла» (Ліван), хусити (Ємен) за підтримки Ірану.
- Причини: напад бойовиків ХАМАС на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року (вбивство мирних жителів і захоплення заручників); десятиліття невирішеного палестино-ізраїльського протистояння та діяльність ісламських радикальних груп.
- Масштаб втрат: в Ізраїлі загинуло близько 1,2 тис. осіб, захоплено понад 240 заручників; у Секторі Гази внаслідок воєнних дій загинули десятки тисяч людей, більшість жителів стали біженцями всередині анклаву, виникла гостра гуманітарна й медична криза.
- Міжнародне втручання: Рада Безпеки та Генасамблея ООН закликали до негайного припинення вогню; посередниками в перемовинах щодо обміну заручниками виступили США, Катар та Єгипет; структури ООН (UNICEF, ВООЗ) організовують доставку продовольства й медикаментів.
- Громадянська війна в Судані (з квітня 2023 року)
- Сторони конфлікту: Збройні сили Судану (SAF) проти Сил швидкої підтримки (RSF).
- Причини: збройна боротьба за владу, контроль над ресурсами (золотом) та вплив між двома військовими угрупованнями країни.
- Масштаб втрат: загинуло понад 15–20 тисяч людей, понад 10 мільйонів суданців стали вимушеними переселенцями або біженцями до сусідніх Чаду, Єгипту та Південного Судану; у країні розгорнувся масовий голод.
- Міжнародне втручання: ООН, Африканський Союз, Саудівська Аравія та США неодноразово ініціювали переговори в Джидді для припинення вогню та організували міжнародні гуманітарні місії, проте протиборчі сторони регулярно зривають мирні домовленості.