· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 32. Наука, освіта та охорона здоров’я в Україні та світі. Комп’ютерне програмування, консультування та аутсорсинг - Географія

ПРИГАДАЄМО

Чому для визначення місця країни в рейтингу ІЛР (індекс людського розвитку) насамперед враховують рівень розвитку освіти, науки та охорони здоров’я?

Головною цінністю будь-якої держави є людина, її потенціал та якість життя. Освіта й наука визначають здатність суспільства створювати інновації, засвоювати сучасні технології та забезпечувати економічне зростання. Рівень охорони здоров’я безпосередньо впливає на тривалість життя, працездатність населення та соціальну стабільність, тому ці сфери слугують базовими індикаторами добробуту й людського капіталу.

Наведіть приклади впливу географічного середовища на здоров’я населення.

Кліматичні чинники, такі як різкі перепади атмосферного тиску чи надмірна сонячна радіація, впливають на серцево-судинну систему та самопочуття метеозалежних людей. Нестача важливих хімічних елементів у природних водах і ґрунтах певних регіонів (наприклад, дефіцит йоду в гірських районах Карпат) спричиняє захворювання щитоподібної залози. Забруднення повітря викидами підприємств і транспорту у великих промислових центрах підвищує ризик виникнення хронічних хвороб органів дихання та алергій.

Які види інформаційних послуг раніше не існували, але стали можливими завдяки розвитку комп’ютерних технологій та інтернету?

Хмарні сховища даних, сервіси онлайн-банкінгу, дистанційні освітні платформи та вебінари, стримінгові платформи для відео й музики, телемедичні консультації, цифрові навігаційні сервіси та електронна комерція (маркетплейси).

Працюємо з інформацією

На основі тексту § 32 та мал. 181, 182 проаналізуйте нерівномірність розподілу рівня грамотності в різних регіонах і країнах світу та її причини: а) назвіть регіони світу – лідери за рівнем грамотності населення та поясніть, чому в них найкращі показники; б) назвіть країни з найнижчим рівнем грамотності та вкажіть чинники, що є головною перешкодою для розвитку освіти в регіонах, де вони розташовані; в) визначте рівень грамотності в Україні (у %) і доведіть, що висока грамотність населення є критично важливою передумовою для економічного розвитку країни.

а) Регіонами-лідерами за рівнем грамотності є Північна Америка (99 %99\,\%) та Європа і Центральна Азія (99 %99\,\%), за ними йдуть Східна Азія і Океанія (96 %96\,\%) та Латинська Америка (95 %95\,\%). Найвищі показники зумовлені тривалою історією обов’язкової шкільної освіти, високим рівнем фінансування навчальних закладів, стабільним економічним розвитком та доступністю інфраструктури для всіх верств населення.

б) Найнижчий рівень грамотності спостерігається в країнах Африки на південь від Сахари: Чад (27 %27\,\%), Малі (31 %31\,\%), Буркіна-Фасо (34 %34\,\%), Південний Судан (35 %35\,\%), ЦАР (37 %37\,\%) та Нігер (38 %38\,\%). Головними перешкодами для освіти в цьому регіоні є глибока бідність і соціальна нерівність, часті збройні конфлікти, стихійні лиха, нестача шкіл і кваліфікованих учителів, а також наслідки пандемії.

в) Рівень грамотності серед дорослого населення України (віком від 15 років) досягає 99,8 %99{,}8\,\%. Висока освіченість є критичною умовою зростання економіки, оскільки сучасне виробництво базується на складних наукоємних технологіях, комп’ютерному програмуванні, інженерії та високоякісних послугах. Грамотні й кваліфіковані фахівці швидше адаптуються до вимог ринку праці, створюють інноваційні продукти з високою доданою вартістю та забезпечують інтеграцію України у світову цифрову економіку.

Працюємо групами (у парі)

Використовуючи інформацію § 32, запропонуйте місце для створення нового технополісу в Україні. Врахуйте провідну галузь (наприклад, фізика, ІТ, аграрні науки тощо), на якій буде спеціалізуватися ваш технополіс. Проведіть короткий SWOT-аналіз перспектив розвитку нового технополісу України. Розподіліть вказані в тексті факти за чотирма категоріями: S (сильні сторони): які внутрішні переваги України ми можемо використати для створення технополісу? W (слабкі сторони): які внутрішні недоліки можуть стати на заваді успішній роботі технополісу? O (можливості): які зовнішні чинники (світові тренди, співпраця) ми можемо використати для розвитку технополісу? T (загрози): які зовнішні загрози можуть зруйнувати або сповільнити розвиток проєкту?

Пропозиція проєкту: створення агротехнологічного та ІТ-технополісу «AgroIT-Dnipro» на базі провідних університетів та науково-дослідних інститутів міста Дніпра, що спеціалізуватиметься на розробці цифрових технологій для точного землеробства, біотехнологій та авіакосмічного моніторингу посівів.

КатегоріяХарактеристика чинників для технополісу
S (сильні сторони)Потужна мережа університетів та понад 160 установ НАН України; високий рівень грамотності (99,8 %99{,}8\,\%); понад 30 тис. фахівців у розробці ПЗ та до 4–5 тис. ІТ-компаній; досвід створення інноваційних матеріалів і штучного інтелекту.
W (слабкі сторони)Недостатнє фінансування наукових досліджень із боку держави; повільне впровадження наукових розробок у серійне промислове виробництво; необхідність модернізації лабораторій і матеріально-технічної бази.
O (можливості)Участь у міжнародних проєктах (зокрема з Європейським космічним агентством); зростання глобального попиту на ІТ-рішення та біотехнології; залучення іноземних венчурних інвестицій і партнерство зі світовими ТНК.
T (загрози)Військові загрози та руйнування інфраструктури; відтік кваліфікованих наукових кадрів за кордон; світова економічна нестабільність та конкуренція з боку азійських технопарків.

Складаємо меседжі до питань

1. Які існують рівні освіти в Україні? Накресліть освітні траєкторії зростання ваших батьків чи знайомих дорослих. Яку освітню траєкторію ви бажаєте обрати?

Згідно із Законом України «Про освіту» (2017 р.), складниками системи освіти є: дошкільна, повна загальна середня, позашкільна, спеціалізована, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта, освіта дорослих (післядипломна) та самоосвіта.

Приклад траєкторії дорослого: дошкільна освіта → повна загальна середня освіта (гімназія та ліцей) → вища освіта (бакалаврат і магістратура за спеціальністю «Комп’ютерні науки») → післядипломна освіта дорослих (курси проєктного менеджменту) → безперервна самоосвіта.

Власна освітня траєкторія: закінчення 9 класів базової середньої школи → профільний ліцей (математичний профіль) → вища освіта в технічному університеті за напрямом кібербезпеки або штучного інтелекту → участь у стажуваннях, онлайн-курсах і самоосвіта для постійного вдосконалення навичок.

2. Підготуйте схему або ментальну мапу, яка пояснює різницю між технопарком і технополісом.

Схема до завдання

3. Які основні чинники впливають на розміщення наукових центрів та високоспеціалізованих клінік в Україні? Доведіть, чому найбільша їхня концентрація спостерігається саме у великих містах.

Головними чинниками розміщення є наявність висококваліфікованих наукових та медичних кадрів, потужна матеріально-технічна база, розвинена транспортна доступність для пацієнтів і дослідників, а також близькість до споживачів високотехнологічних послуг.

Концентрація у великих містах (Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса) зумовлена тим, що саме там розташовані провідні університети, науково-дослідні інститути НАН України, клінічні бази для стажування лікарів та інженерні підприємства. Високоспеціалізоване медичне обладнання й передові лабораторії потребують великих капіталовкладень і постійного потоку складних клінічних випадків, що може забезпечити лише велика міська агломерація.

4. Назвіть країни, які є світовими лідерами у сфері охорони здоров’я та медичного туризму. Поясніть, які чинники зумовили лідерство саме цих країн.

Найефективніші системи охорони здоров’я мають Ізраїль, Сінгапур, Швейцарія, Південна Корея та Японія, а популярними центрами медичного туризму також виступають Німеччина, ОАЕ, Чехія та Іспанія.

Лідерство цих держав зумовлене: високим рівнем державного й приватного фінансування медицини, найсучаснішим високоточним обладнанням, бездоганною світовою репутацією медичних закладів, високою кваліфікацією лікарів та вдалим поєднанням передових наукових розробок із комфортним сервісом для іноземних пацієнтів.

5. Що таке інформаційні технології (ІТ)? Які основні види діяльності охоплює ІТ-сектор? Чому послуги ІТ-аутсорсингу є найпоширенішим видом аутсорсингу у світі?

Інформаційні технології — це різні засоби та способи, які допомагають людям збирати, зберігати, обробляти й передавати інформацію за допомогою комп’ютерів, інтернету, телефонів та інших електронних пристроїв.

ІТ-сектор охоплює розробку програмного забезпечення (від задуму до запуску), системну інтеграцію та налаштування програм, послуги хмарних обчислень, діджитал-рішення для корпорацій і стартапів, аналіз великих даних, технології штучного інтелекту, вебдизайн, кібербезпеку й технічне консультування.

ІТ-аутсорсинг становить понад 2/32/3 усіх світових аутсорсингових контрактів через те, що цифрові продукти легко передавати дистанційно мережею в будь-яку точку планети без витрат на фізичну логістику. Компанії-замовники з розвинених країн можуть суттєво зекономити кошти за рахунок нижчої оплати праці розробників в інших державах, отримавши при цьому фахівців високої кваліфікації.

Кейс-випадки

Уявіть, що велика компанія X у США вирішила перевести свій ІТ-відділ на аутсорсинг в іншу країну, щоб заощадити 50 % коштів. Запропонуйте, який регіон варто обрати для аутсорсингу: а) Азія (наприклад, Індія / Китай); б) Східна Європа (Україна); в) Західна Європа (наприклад, Німеччина / Франція). Обґрунтуйте ймовірні переваги такого вибору, використовуючи наведені факти в § 32. Розгляньте ймовірні аргументи ЗА і ПРОТИ рішення компанії X з погляду національної економіки США та вигоди споживачів ІТ-послуг.

Для реалізації цього завдання найдоцільніше обрати регіон б) Східна Європа (Україна) або а) Азія (Індія):

Західна Європа не підходить компанії, оскільки оплата праці в Німеччині чи Франції залишається високою, що унеможливить скорочення витрат на 50 %50\,\%.

Переваги вибору України (Східна Європа): наша країна входить до двадцятки світових виробників ПЗ та має понад 30 тис. досвідчених фахівців і тисячі IT-компаній. Українські розробники успішно реалізують складні інженерні рішення (штучний інтелект, безпілотні авто, хмарні обчислення, VR-технології), що гарантує високу якість кінцевого продукту поряд зі значною фінансовою оптимізацією. В Індії витрати можуть бути ще нижчими, проте український ринок вирізняється високим рівнем фундаментальної математичної підготовки та зручною взаємодією у часових поясах.

Аргументи «ЗА» рішення компанії X:

  • Для споживачів ІТ-послуг: зменшення собівартості розробки дає змогу знизити кінцеву ціну на цифрові сервіси чи підписки та пришвидшити оновлення функціоналу.
  • Для компанії: збереження прибутку, вивільнення ресурсів для розвитку нових стратегічних бізнес-напрямів та вихід на глобальний ринок праці.

Аргументи «ПРОТИ» рішення компанії X:

  • Для національної економіки США: скорочення робочих місць для американських програмістів, зменшення надходжень податків на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів та ризик витоку внутрішніх технологій за межі країни.
  • Для споживачів ІТ-послуг: можливі ризики затримок через різницю в часі або потенційні труднощі з конфіденційністю персональних даних.

Творча лабораторія

Здорове населення є підґрунтям розвитку держави та її економічної продуктивності. На основі тексту § 32 (про охорону здоров’я) та знань про поточну ситуацію в Україні розробіть мініпроєкт про можливості реабілітації (як для військових, так і для цивільних). Назвіть українські міста, які спеціалізуються на медичних напрямах, що є критично важливими для реабілітації. Поясніть, чому саме ці міста стали такими центрами. Як можна використати потенціал малих міст або сільської місцевості для покращення доступу до реабілітації тих, хто її потребує?

Мініпроєкт: «Відновлення: розбудова мережі фізичної та психологічної реабілітації в Україні».

  1. Спеціалізовані міста та напрями реабілітації:
  • Київ: кардіологія, нейрохірургія та відновне лікування після тяжких травм нервової системи.
  • Дніпро: військова медицина, ургентна хірургія та травматологія (місто прийняло найбільший потік поранених захисників).
  • Львів: реконструктивна та пластична хірургія, сучасне протезування й ортезування.
  • Одеса: офтальмологія (відновлення зору після контузій і поранень).
  • Харків: психіатрія та психологічна реабілітація для подолання наслідків посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
  1. Чому ці міста стали такими центрами:
    У них зосереджені найпотужніші медичні університети, клінічні науково-дослідні інститути НАМН України, багатопрофільні лікарні та команди досвідчених фахівців світового рівня, які мають великий практичний досвід подолання наслідків бойових дій і складних травм.

  2. Використання потенціалу малих міст і сільської місцевості:
    Малі міста й села володіють сприятливими екологічними умовами (чисте повітря, відсутність міського шуму, близькість лісів і водойм, бальнеологічні ресурси). Тут доцільно створювати довготривалі санаторно-реабілітаційні центри постінсультного та посттравматичного догляду, відділення кліматотерапії та центри психологічної розвантажувальної адаптації для ветеранів і постраждалих цивільних громадян, що розвантажить великі міські лікарні.

Назад