· Ілля Добрий · ГДЗ · 16 хв. читати
§ 29. Туризм як складник національної економіки, його види. Туризм в Україні - Географія
ПРИГАДАЄМО
Які географічні особливості роблять Карпати та узбережжя морів головними туристичними регіонами України?
Карпати приваблюють гірським рельєфом, тривалим сніговим покривом узимку, чистим гірським повітрям, лісовими масивами, мінеральними та термальними джерелами, що дає змогу поєднувати гірськолижний спорт, трекінг і бальнеологічне оздоровлення. Морські узбережжя вирізняються теплим кліматом, великою кількістю сонячних днів, широкими піщаними пляжами, теплими морськими водами, а також лиманами й солоними озерами з лікувальними грязями, які створюють умови для пляжно-купального відпочинку й оздоровлення.
Що у вашому населеному пункті є унікальним і може привабити туриста?
Унікальними об’єктами можуть слугувати збережена історична забудова, старовинні храми або залишки оборонних споруд, краєзнавчий музей із автентичними артефактами регіону. Серед природних принад туристів зазвичай приваблюють мальовнича річкова долина, заказник чи старовинний ландшафтний парк, а також проведення традиційних місцевих ярмарків і майстер-класів із народних ремесел.
Туризм – це складова частина третинного сектору. Назвіть інші види послуг, які необхідні туристам, коли вони подорожують до іншого міста чи країни.
Мандрівникам необхідні послуги пасажирського транспорту (залізничного, авіаційного чи автобусного) для пересування, готельні послуги для ночівлі, послуги закладів громадського харчування (кафе, ресторанів). Також потрібні фінансові та банківські сервіси (обмін валют, безготівкові розрахунки), мобільний зв’язок та інтернет, медичне страхування, екскурсійні та перекладацькі послуги, робота музеїв і театрів, продаж сувенірів і туристичного спорядження.
Працюємо з інформацією
На основі тексту § 29 та мал. 162, 163 створіть «Паспорт» своєї найбільш пам’ятної подорожі. Пригадайте свою останню подорож (тривалістю від двох днів, в Україні чи за кордон) або подорож вашої родини / друзів. Заповніть таблицю, визначивши для вашої подорожі ключові ознаки (використовуйте терміни з § 29):
| Ознака класифікації виду туризму | Визначення виду моєї подорожі | Обґрунтування (чому саме цей вид туризму?) |
|---|---|---|
| За метою | Рекреаційний та пізнавально-екскурсійний | Поїздка поєднувала відпочинок на природі в горах із відвідуванням стародавніх фортець і музеїв |
| За географічним принципом | Внутрішній | Маршрут проходив територією України (поїздка до Карпатського регіону) без перетину державного кордону |
| За способом пересування | Залізничний та пішохідний (змішаний) | Доїзд до гірського містечка відбувався потягом, а підйоми на вершини та пересування локаціями — пішки |
| За засобами розміщення | Готельний | Проживання було організовано в невеликому готелі зі зручностями та харчуванням |
| За тривалістю | Короткотривалий | Мандрівка тривала чотири дні під час шкільних канікул |
| За організованістю | Організований | Проживання, квитки та екскурсійний маршрут були заздалегідь сплановані й заброньовані |
| За кількістю учасників | Сімейний | Подорож здійснювалася разом із батьками та сестрою |
| За інтенсивністю потоку | Сезонний | Поїздка відбулася влітку, коли спостерігається найбільший наплив туристів на пішохідні маршрути |
Працюємо з картою
На основі тексту § 29 та мал. 165 створіть власну карту «Природні та культурні рекреаційні ресурси України». Позначте на контурній карті: 1) ключові рекреаційні зони України: Карпати, Шацькі озера, курорти Львівщини / Закарпаття, Чорноморське узбережжя Одещини, інші (на ваш вибір); 2) умовним знаком позначте відповідний природний ресурс (наприклад, Карпати – гірськолижні курорти, Трускавець / Моршин – мінеральні води тощо); 3) міста України, де зосереджені унікальні історико-культурні пам’ятки (замки, фортеці, музеї). Зробіть висновки про рівномірність чи дисбаланс у розміщенні природних та культурних рекреаційних ресурсів територією України для розвитку різних видів туризму.
План нанесення об’єктів на контурну карту:
- Рекреаційні зони: виділити зеленим кольором Українські Карпати, блакитним штрихуванням — Шацьке поозер’я (Волинь), жовтим кольором — Чорноморське узбережжя Одеської області (Одеса, Затока, Кароліно-Бугаз), світло-зеленим — Поділля (долина Дністра).
- Природні ресурси (умовні знаки):
- Гірськолижні витяги (символ прапорця чи лиж): Буковель, Славське, Пилипець.
- Джерела мінеральних вод (знак бювету чи келиха): Трускавець, Моршин, Свалява, Шаян, Хмільник, Миргород.
- Лікувальні грязі (знак глечика або хвилі): Куяльницький та Хаджибейський лимани Одещини, Солотвино (соляні озера).
- Водні й озерні ресурси: озеро Світязь (Шацькі озера), каньйони Дністра й Південного Бугу.
- Міста з унікальними історико-культурними пам’ятками (значок вежі / замку): Київ (Софійський собор, Києво-Печерська лавра), Львів (історичний центр, собор Св. Юра), Кам’янець-Подільський (фортеця), Хотин (фортеця), Луцьк (замок Любарта), Чернівці (Резиденція митрополитів Буковини і Далмації), Чернігів (дитинець, стародавні собори), Одеса (історичний центр, Оперний театр), Ужгород і Мукачево (замки Паланок та Ужгородський).
Висновок:
Розміщення рекреаційних ресурсів в Україні є виразно нерівномірним і характеризується територіальним дисбалансом. Природні рекреаційні ресурси (гори, ліси, мінеральні та термальні джерела) сконцентровані переважно в Карпатському регіоні на заході та на півдні (морські узбережжя й лікувальні лимани). Культурно-історичні ресурси (замки, монастирі, старовинні міські ансамблі) також зосереджені здебільшого на заході та в центральних областях, тоді як східні й південно-східні регіони більше орієнтовані на індустріальний потенціал і мають значно меншу щільність пам’яток світового чи національного значення.
Працюємо групами (у парі)
Дослідіть туристичний «портрет» району України (на вибір: 1) Причорноморський; 2) Карпатський; 3) Столичний) та обґрунтуйте його спеціалізацію. Складаючи характеристику туристичного району, врахуйте: а) основні види туризму (за метою); б) природні та культурні рекреаційні ресурси; в) зручність туристичної інфраструктури; г) наведіть приклади, як розвиток туризму в цьому районі підтримує малий та середній бізнес (наприклад, приватні садиби, крафтові виробники, місцеві кафе); д) екологічну та інші види безпеки для туристів у регіоні. Зробіть висновок про перспективи розвитку туризму в регіоні після завершення повномасштабної війни.
Туристичний «портрет» Карпатського туристичного району:
Спеціалізація: лікувально-оздоровчий, гірськолижний, екологічний, пішохідний та етнографічний туризм.
а) Основні види туризму за метою: рекреаційний (відпочинок у горах), спортивний і активний (катання на лижах і сноубордах, рафтинг на гірських річках, піші походи Чорногорою), лікувально-оздоровчий (бальнеологія в санаторіях), культурно-пізнавальний і сільський (зелений) туризм.
б) Природні та культурні рекреаційні ресурси: мальовничі гірські ландшафти, букові праліси (об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО), річки Черемош, Прут, Тиса, мінеральні води (Свалява, Поляна, Шаян), карстові печери, термальні басейни (Берегове, Косино). Культурні ресурси включають дерев’яні церкви Карпат (ЮНЕСКО), замки Закарпаття (Мукачівський, Ужгородський), традиційну гуцульську, бойківську й лемківську культуру, музеї писанкарства в Коломиї, гуцульського побуту у Верховині.
в) Зручність туристичної інфраструктури: розвинена мережа залізничного сполучення до вузлових станцій (Яремче, Ворохта, Свалява, Мукачево, Ужгород); висока концентрація гірськолижних витягів (курорт «Буковель» має світовий рівень технічного оснащення); велика кількість сучасних SPA-готелів, пансіонатів, вказівників на маркованих туристичних стежках.
г) Підтримка малого та середнього бізнесу: туризм забезпечує дохід власникам тисяч приватних садиб (зелений туризм), дає поштовх крафтовим сироварням (виготовлення вурди й бринзи), пасічникам, збирачам гірських трав і ягід, місцевим майстрам із різьблення по дереву та ліжникарства, невеликим етнокафе (колибам) і приватним гідам-інструкторам.
д) Безпека туристів: регіон є відносно віддаленим від зони активних бойових дій, що зробило його головним осередком психологічної реабілітації. Проте в горах існують природні ризики (сходження лавин узимку, раптові паводки, грози на відкритих хребтах), тому необхідна реєстрація в гірській рятувальній службі. Важливим є збереження лісових масивів від надмірної забудови та засмічення.
Висновок: після завершення повномасштабної війни Карпатський район стане провідною базою фізіологічного та психологічного відновлення українських захисників і цивільних громадян, а також матиме значний потенціал для залучення європейських туристів завдяки поєднанню європейського сервісу гірськолижних центрів, чистого довкілля й автентичної етнічної культури.
Складаємо меседжі до питань
1. Напишіть есе про роль туризму, щоб пояснити, чому він є ключовим для економіки країни.
Туризм часто називають «невидимим експортом», адже він генерує значні фінансові надходження, не вивозячи матеріальних ресурсів за межі держави. Його головна економічна сила полягає в потужному мультиплікативному ефекті: кожна гривня, витрачена мандрівником на проживання чи квиток, запускає ланцюгову реакцію в суміжних галузях. Розвиток туристичних центрів автоматично стимулює будівництво доріг і готелів, роботу харчової промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі та сфери культури.
Крім того, туризм є колосальним генератором робочих місць, передусім для молоді та жителів невеликих міст і гірських сіл, де немає великих заводів. Він живить малий і середній бізнес — від затишної сімейної пекарні до крафтової майстерні сувенірів. Податки від туристичної діяльності наповнюють місцеві бюджети, що дає змогу громадам самостійно оновлювати парки, ремонтувати водогони та освітлювати вулиці. Саме тому інвестиції в туризм є дієвим інструментом прискореного відродження всієї національної економіки.
2. Побудуйте схему або ментальну мапу «Рекреаційні ресурси України». Поясніть, чому для створення привабливого туристичного району недостатньо лише природних ресурсів, а необхідні також культурно-історичні.
Природні ресурси (гори, пляжі, озера) найчастіше приваблюють відвідувачів сезонно (влітку для купання або взимку для катання на лижах). Якщо район має лише природну складову, туристові швидко набридає одноманітний відпочинок, а в міжсезоння заклади простоюють. Культурно-історичні об’єкти (старовинні фортеці, музеї, храми, фестивалі) доповнюють враження, роблять дозвілля змістовним за будь-якої погоди, продовжують час перебування туристів у регіоні та приваблюють допитливих мандрівників цілий рік.
3. Яка ключова відмінність між термінами «індустрія туризму» та «туристична інфраструктура»? Поясніть, чому пошкодження інфраструктури є більшою проблемою, ніж тимчасова зупинка індустрії туризму.
Ключова відмінність полягає у суб’єктно-матеріальному змісті: індустрія туризму — це суб’єкти господарювання, тобто ХТО надає послуги (туроператори, екскурсійні фірми, персонал готелів, авіакомпанії), тоді як туристична інфраструктура — це матеріально-технічна база і мережі, тобто ЩО забезпечує можливість надання послуг (будівлі готелів, термінали аеропортів, дороги, мости, системи водопостачання та електричні мережі).
Тимчасова зупинка підприємств індустрії туризму не знищує основу бізнесу: після поліпшення обставин туроператори можуть відновити договори за лічені дні, а працівники повернутися на роботу. Натомість руйнування або пошкодження інфраструктури (доріг, мостів, готельних комплексів, очисних споруд) вимагає колосальних капіталовкладень, залучення будівельної техніки та багатьох місяців або років на відбудову, без якої жодне туристичне підприємство фізично не зможе функціонувати.
4. Які туристичні райони сформувались на території України? Як можна враховувати географічні особливості України для подолання сезонності розвитку туризму (щоб зменшити відтік туристів за кордон у певні сезони)?
В Україні сформувалися три провідні туристичні райони:
- Причорноморський район (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Крим) — спеціалізується на морському пляжному, грязелікувальному та круїзному відпочинку;
- Карпатський район (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області) — спеціалізується на гірськолижному, бальнеологічному, пішохідному та зеленому туризмі;
- Столичний район (Київ та Київська область) — спеціалізується на культурно-пізнавальному, діловому, науковому та подієвому туризмі.
Для подолання фактора сезонності та зменшення відтоку українців за кордон у міжсезоння (навесні й восени) варто використовувати географічні особливості України такими шляхами:
- Перетворювати літні та зимові гірські бази на цілорічні SPA-, бальнеологічні та рекреаційні оздоровчі комплекси на базі термальних і мінеральних вод Закарпаття й Прикарпаття;
- Розвивати подієвий, гастрономічний та виставковий туризм у великих містах восени та навесні (ярмарки, фестивалі сиру та вина, дні міст, наукові форуми);
- Облаштовувати криті акватермальні парки, всесезонні спортивно-оздоровчі бази на узбережжях озер і річок, а також популяризувати заміський зелений туризм вихідного дня.
5. Підготуйте постер або рекламний буклет, що ілюструє перспективи розвитку екологічного туризму у вашому регіоні.
Структура рекламного буклету:
Назва буклету: «Зелені стежки Поділля: перезавантаження на берегах Дністра»
Лицьова сторона (обкладинка):
- Панорамне зображення меандрів Дністровського каньйону зі смарагдовими схилами річки.
- Гасло: «Відчуй дихання природи: тиша, простір, автентика!»
- Значки: «100% екологічно», «Без пластику», «Свіже повітря».
Внутрішня частина (ключові локації та активності):
- «Каньйон на байдарках і сапбордах»: сплави спокійною водою без моторного шуму з оглядом мальовничих скель і водоспадів.
- «Марковані стежки до печерних монастирів»: пішохідні екомаршрути Бакоти з інформаційними стендами про червонокнижні рослини та птахів степових схилів.
- «Агросадиби та смак традицій»: зупинки в автентичних сільських хатах, де готують страви з домашніх овочів, пригощають місцевим медом і трав’яними чаями.
Зворотна сторона (пам’ятка відповідального туриста та контакти):
- Правила «Не залишай слідів»: увесь непотріб забираємо із собою, вогнища розводимо лише у відведених місцях, підтримуємо тишу в зонах гніздування птахів.
- Контакти візит-центру національного природного парку, QR-код із GPS-треками екостежок і переліком перевірених зелених садиб.
Дискутуємо
1. Що має бути пріоритетом у розвитку туризму: максимальний прибуток (будівництво готелів і розваг) чи збереження природних ресурсів (заповідники та екомаршрути)?
Пріоритетом має залишатися збереження природних ресурсів за принципами сталого розвитку. Гонитва за швидким і максимальним прибутком призводить до вирубування схилів під готельні споруди, перевантаження комунікацій, забруднення стічними водами річок і засмічення довкілля. Знищивши первозданні ландшафти та чисте повітря, регіон утратить саме те, заради чого туристи туди приїжджали, що в підсумку знецінить і збанкрутує самі готелі. Навпаки, продумані екомаршрути, обмеження рекреаційного навантаження та створення заповідних зон дають змогу зберегти природний капітал і забезпечувати стабільний, довгостроковий дохід багатьом поколінням.
2. Для швидкого економічного відновлення України пріоритетом має бути залучення платоспроможних іноземних туристів чи розвиток внутрішнього туризму для українців?
Першочерговим пріоритетом має стати розвиток внутрішнього туризму, оскільки через воєнні ризики та безпекові обмеження масовий потік закордонних мандрівників відновиться не одразу. Мільйони українців потребують реабілітації, відпочинку та оздоровлення вже зараз, а подорожі всередині власної країни дозволяють грошам громадян працювати на вітчизняну економіку, підтримуючи робочі місця в готелях, транспорті та ресторанній сфері. Паралельно з цим необхідно створювати безпечну сучасну інфраструктуру та міжнародні інформаційні кампанії, які після настання стійкого миру дозволять швидко залучити заможних іноземних туристів, зацікавлених у відвідуванні незламної України.
Творча лабораторія
Створіть концепцію стартапу «Еко-Гід» для свого регіону, який запропонує унікальний туристичний продукт, що використовує місцеві природні ресурси та підтримує малий бізнес. Придумайте назву свого стартапу (наприклад, «Гайда в Ліс», «Стежки Світязя» тощо). Визначте основний вид туризму (екологічний, агротуризм, гастрономічний та ін.) та ключовий природний ресурс (річка, ліс, гора). Яких місцевих партнерів (представників малого бізнесу) ви залучите до реалізації стартапу? Як ваш бізнес підтримає або змінить туристичну спеціалізацію регіону?
Концепція стартапу:
Назва стартапу: «Стежки Дністровського каньйону: екоперезавантаження».
Основний вид туризму: поєднання екологічного, водного та гастрономічного агротуризму.
Ключовий природний ресурс: водна акваторія річки Дністер та скельні масиви Дністровського каньйону.
Унікальний продукт стартапу:
Мобільний гід та організація безшумних сплавів на сапбордах і байдарках із заїздами на локальні мініферми вздовж каньйону, де мандрівники висаджують рідкісні дерева, спостерігають за птахами через оптичні прилади та дегустують місцеві продукти.
Партнери серед малого бізнесу:
- Власники приватних зелених садиб для автентичної ночівлі туристів;
- Місцеві крафтові пасічники, сировари та виноградарі для проведення гастрономічних зупинок;
- Місцеві жителі — власники мікроавтобусів для трансферу спорядження й людей між початковою та кінцевою точками маршруту.
Вплив на туристичну спеціалізацію:
Стартап дозволить змінити традиційний статус регіону як зони «дикого», неконтрольованого відпочинку з наметами на організований, екологічно відповідальний туризм із високою доданою вартістю, що зменшить сміттєве навантаження на річку й створить стабільні сезонні заробітки для мешканців навколишніх сіл.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Складання й аналіз схеми «Види туризму».
Аналіз схеми:
Подана класифікація демонструє багатогранність туризму як соціально-економічного явища. Головним критерієм виступає мета поїздки, оскільки саме вона визначає вибір рекреаційних ресурсів: для відпочинку потрібні пляжі чи ліси, для лікування — мінеральні води, а для екскурсій — історична архітектура.
Географічний розподіл на внутрішній і міжнародний туризм показує вплив галузі на валютний баланс держави: в’їзний туризм забезпечує надходження коштів з-за кордону, а внутрішній стимулює перерозподіл коштів усередині країни на користь рекреаційних регіонів.
Класифікації за способом пересування та засобами розміщення демонструють пряму залежність туризму від транспортної мережі та сфери гостинності, показуючи, як потреби мандрівника охоплюють комплекс суміжних галузей третинного сектору економіки.
2. Оцінка за тематичними картами рекреаційних ресурсів України.
План оцінювання:
- Аналіз розміщення природних рекреаційних ресурсів (рельєф, клімат, водні об’єкти, ліси, мінеральні води та грязі).
- Аналіз розміщення культурно-історичних ресурсів (пам’ятки архітектури, замки, заповідники, об’єкти спадщини ЮНЕСКО).
- Зіставлення забезпеченості ресурсами за основними туристичними районами країни.
Результати аналізу карт:
- Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) має найвищу концентрацію природних рекреаційних ресурсів. Тут зосереджені гірські хребти, понад 80% родовищ цілющих мінеральних вод (Трускавець, Моршин, Свалява, Шаян), термальні джерела (Берегове) та Букові праліси ЮНЕСКО. Водночас регіон багатий на унікальні дерев’яні храми, замки (Олеський, Підгорецький) і фортеці (Хотинська).
- Причорноморський регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та АР Крим) виділяється теплим морським кліматом, тривалим сонячним періодом, піщаними косами й лиманами з лікувальними грязями (Куяльницький, Шаболатський лимани). Культурно-історичний пласт представлений пам’ятками античності (Ольвія, Херсонес Таврійський) та історичним центром Одеси.
- Столичний і Центральний регіони володіють потужним історико-культурним потенціалом: собори й монастирі світового значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра), музеї просто неба (Переяслав), а також природно-рекреаційні ресурси річок (Дніпро, Десна) і лісопарків.
- Східний та Північно-Східний регіони мають значно меншу щільність курортних природних ресурсів і пам’яток міжнародного значення, проте володіють бальнеологічними об’єктами (Миргород на Полтавщині, Слов’янськ) і великими річковими долинами (Сіверський Донець).
Висновок: розміщення рекреаційних ресурсів в Україні є виразно нерівномірним (просторовий дисбаланс). Найбільший сукупний потенціал мають Карпатський та Причорноморський райони (де природні ресурси поєднуються з культурними), що зумовлює їхню провідну роль у внутрішньому та міжнародному туризмі.
3. Роль туризму для розвитку малого та середнього бізнесу в різних регіонах України.
Туризм слугує головним каталізатором створення робочих місць і розвитку підприємництва на місцевому рівні завдяки потужному мультиплікативному ефекту.
Напрями підтримки малого та середнього бізнесу:
- Гостинність і розміщення: у карпатських селах (Яремче, Ворохта, Славське) основу економіки громад становлять приватні садиби зеленого туризму, сімейні мініготелі, хостели та кемпінги.
- Крафтове виробництво та гастрономія: зростання попиту туристів на локальні продукти стимулює роботу крафтових сироварень (гуцульська бринза), пасік, виноробень (Закарпаття, Одеська область), пекарень та тематичних ресторанів авторської кухні.
- Сфера послуг і дозвілля: виникають сотні приватних підприємств, що пропонують послуги гідів-екскурсоводів, прокат туристичного, гірськолижного чи водного спорядження (каяки, сапборди, велосипеди), джипінг, кінні прогулянки та організацію фестивалів.
- Народні промисли й сувеніри: розвиваються гончарство (Опішня на Полтавщині), різьблення по дереву, ткацтво, виготовлення автентичного одягу й прикрас, що дає постійний дохід ремісникам.
- Інфраструктура супутніх галузей: витрати туристів забезпечують стабільні доходи місцевим автоперевізникам, автозаправкам, станціям техобслуговування, аптекам і магазинам роздрібної торгівлі.
Розвиток туризму дозволяє невеликим містечкам і гірським або приморським селам наповнювати місцеві бюджети та стримувати відтік працездатної молоді за кордон.
4. Проєкти на теми: «Розроблення туристичного маршруту об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні», «Розроблення проєкту з розвитку туристичного бізнесу у своєму регіоні» (на вибір).
Проєкт: «Перлини України під егідою ЮНЕСКО»
1. Мета проєкту: популяризація світової культурної та природної спадщини України, підвищення національної гордості та розвиток пізнавального й екологічного туризму.
2. Тривалість: 6 днів / 5 ночей.
3. Формат пересування: комбінований (залізничний транспорт між великими містами + екскурсійний комфортабельний мікроавтобус).
4. Програма маршруту по днях:
- День 1. «Київ — колиска духовності»: прибуття до Києва; відвідування Софійського собору та прилеглих монастирських споруд; екскурсія до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» та відвідання Церкви Спаса на Берестові; переїзд нічним потягом до Львова.
- День 2. «Архітектурна мозаїка Львова»: пішохідна екскурсія Ансамблем історичного центру Львова (Площа Ринок, Ратуша, вірменський та єврейський квартали, гора Високий замок, комплекс Собору Святого Юра); вечірня гастрономічна прогулянка.
- День 3. «Сакральне дерев’яне зодчество Карпат»: виїзд мікроавтобусом за маршрутом Жовква — Потелич — Дрогобич; огляд автентичних дерев’яних храмів XVI–XVII ст. (Церква Святого Духа в селі Потелич та Церква Святого Юра в Дрогобичі); переїзд до Чернівців.
- День 4. «Буковинський шедевр»: знайомство з містом Чернівці; оглядова екскурсія комплексом Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича); виїзд до Карпатського біосферного заповідника.
- День 5. «Дика велич пралісів»: піший екологічний маршрут екостежками масиву «Букові праліси Карпат» (Рахівський район Закарпаття); вивчення недоторканих екосистем вікових дерев; знайомство з гуцульським побутом та ночівля в традиційній садибі.
- День 6. «Пам’ятка науки й фініш»: огляд пункту геодезичної Дуги Струве (пункт «Фельштин» або «Катеринівка» на Хмельниччині на шляху до Києва); підбиття підсумків туру та повернення.
5. Очікуваний результат: комплексне знайомство туристів з усіма типами спадщини ЮНЕСКО (храмова архітектура, міські ансамблі, наукові артефакти, дика природа) та залучення коштів до місцевих громад.
Працюємо з інтернет-ресурсами
Складіть цікавий туристичний маршрут вашої місцевості за даними інтернет-ресурсів. Стисло опишіть шлях: із чого він починається, які об’єкти включає (природні, історичні, культурні) та чим вони привабливі. Укажіть, де завершується маршрут і чому він може зацікавити туристів.
Туристичний маршрут: «Скарби Подільського каньйону: фортеці, скелі та затока»
Точка старту: залізничний вокзал міста Кам’янець-Подільський.
Об’єкти на маршруті:
- Старе місто та Кам’янець-Подільська фортеця (історико-архітектурний об’єкт): середньовічний замок XI–XVI ст., розташований на скелястому півострові, оточеному річкою Смотрич. Приваблює фортифікаційною системою, замковими вежами, Замковим мостом та панорамними оглядовими майданчиками.
- Смотрицький каньйон (природний об’єкт): геологічна пам’ятка природи з прямовисними вапняковими стінами заввишки до 40–50 метрів і рідкісною скельною рослинністю.
- Національний природний парк «Подільські Товтри» (природний об’єкт): мальовничі пагорби-кряжі, що є залишками бар’єрного рифу давнього теплого моря, вкриті лісостеповою рослинністю.
- Бакотський скельно-печерний монастир (культурно-релігійний об’єкт): найдавніший печерний монастир Подністров’я XII–XIV ст., видовбаний монахами у 120-метровій Білій скелі над водою.
- Бакотська затока (природно-рекреаційний об’єкт): затоплена долина річки Дністер із дзеркально чистою водою, м’яким мікрокліматом та просторими пляжами.
Точка завершення маршруту: оглядовий майданчик на вершині Білої скелі над Бакотською затокою.
Чому маршрут зацікавить туристів:
Маршрут вдало поєднує видатну світову історію середньовічних битв із первозданною красою подільських каньйонів. Тут можна насолодитися екскурсіями, зробити вражаючі панорамні світлини, покататися на катері чи сапборді по Дністру, скуштувати подільські вергуни й трав’яні чаї в місцевих садибах, а також відпочити від міського шуму в умовах цілковитої тиші.